Неизвестные облили зелёнкой экс-участниц Pussy Riot в ресторане "Макдональдс" во время очередного визита в Нижний Новгород.
Результаты поиска по запросу «
Лего майн
»
Моя Україна фэндомы Розваги від Моя Україна разная политота политика
Сегодня замечательный день. День Конституции Украины. А поскольку её мало кто читал предлогаю вам сыграть в игру :) " моя самая любимая статья в конституции Украины "
Я Ватник песочница политоты ватная нямка Ватные вести казни египетские разная политота политика
В трёх регионах России введен режим чрезвычайной ситуации из-за нашествия саранчи. Пруф: http://www.tvc.ru/news/show/id/71081
Солнце закрыто тучами насекомых. Автомобиль еле продвигается по дороге сквозь плотный рой. Кажется, еще чуть-чуть и они полностью залепят лобовое стекло или рой унесёт машину. Саранча в Астраханской области захватила все: небо, поля, дорожное полотно. Саранча — один из самых грозных вредителей планеты. Ее нашествие — одно из наиболее ужасающих бедствий для посевов на всех континентах. Саранча размножается достаточно быстро. Из отложенных яиц личинки появляются уже через две недели. Одна самка может произвести полторы-две и более тысяч детенышей.
Но от этого всем только лучше!
Саранча это сытне, полезне и сочне нямка! А сейчас записывайте рецепт как эту нямку приготовить. Для этого настоящему патриоту России потребуется:
1. Собственно саранча - добыть её можно легко в Оренбургской области, Астрахани, Башкирии и окрестных регионах куда она тоже залетела.
2. Чтобы саранча не съела вашего котэ и не погрызла вам пипирку её надо заморозить, просто холодильника здесь не хватит - смело кидайте её в морозилку на несколько часов пока она полностью не околеет. Когда нямка перестанет подавать признаки жизни её надо будет помыть и просушить салфеткой.
3. На горячей сковороде обжариваем несколько долек чеснока и красный перец в растительном масле, чтобы оно пропиталось ароматом - если нет чеснока и перца - обжаривайте хрен - его много в России и он растёт без ухода.
4. В это масло кидаем подготовленную саранчу пока она не очухалась от холода и не набросилась на вашего котэ или вашу пипирку.
5. После двух минут обжаривание сбрызгиваем саранчу соком лайма, если нет лайма подойдёт рассол от квашеной капусты - доводим до готовности ещё примерно минуту. Ни в коем случае не накрывать крышкой - иначе нямка не будет хрустеть.
6. ....
7. PROFIT
Нямку можно уптрбть как с пивом, так и с обычной брагой на репе - если вы гурман то виноградный день сделает эту патриотическую трапезу более изысканной.
#Острый Перец песочница политоты конституция закон Україна продолжение в комментариях разная политота политика
сегодня постил в 00:07, решил перепостить
Добрий день панство
почитав коменты понял что сам закон о децинтрализации читали единицы, хотя там всего 9 страниц А4, и решил выложить его сюда
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=55812
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про внесення змін до Конституції України
(щодо децентралізації влади)
______________________________________
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести до Конституції України (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 30, ст. 141) такі зміни:
1) статті 118, 119, 132, 133, 140 – 144 викласти в такій редакції:
"Стаття 118. Виконавчу владу в районах і областях, у Києві та Севастополі здійснюють префекти.
Особливості здійснення виконавчої влади у Києві та Севастополі визначаються окремими законами.
Префекта призначає на посаду та звільняє з посади за поданням Кабінету Міністрів України Президент України.
Префект є державним службовцем.
Префект під час здійснення своїх повноважень відповідальний перед Президентом України, підзвітний та підконтрольний Кабінетові Міністрів України.
Стаття 119. Префект на відповідній території:
1) здійснює нагляд за додержанням Конституції і законів України органами місцевого самоврядування;
2) координує діяльність територіальних органів центральних органів виконавчої влади та здійснює нагляд за додержанням ними Конституції і законів України;
3) забезпечує виконання державних програм;
4) спрямовує і організовує діяльність територіальних органів центральних органів виконавчої влади та забезпечує їх взаємодію з органами місцевого самоврядування в умовах воєнного або надзвичайного стану, надзвичайної екологічної ситуації;
5) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією та законами України.
Префект на підставі і в порядку, що визначені законом, видає акти, які є обов'язковими на відповідній території.
Акти префектів, видані на здійснення повноважень, визначених пунктами 1, 4 частини першої цієї статті, можуть бути скасовані Президентом України, а видані на здійснення повноважень, визначених пунктами 2, 3 частини першої цієї статті, – Кабінетом Міністрів України. Акти префектів, видані на здійснення повноважень, визначених пунктом 5 частини першої цієї статті, скасовуються Президентом України, а у визначених законом випадках – Кабінетом Міністрів України";
"Стаття 132. Адміністративно-територіальний устрій України грунтується на засадах єдності та цілісності державної території, децентралізації влади, повсюдності та спроможності місцевого самоврядування, сталого розвитку адміністративно-територіальних одиниць з урахуванням історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій.
Стаття 133. Систему адміністративно-територіального устрою України складають адміністративно-територіальні одиниці: громади, райони, регіони.
Територія України поділена на громади. Громада є первинною одиницею у системі адміністративно-територіального устрою України.
Декілька громад становлять район.
Автономна Республіка Крим та області є регіонами України.
Особливості Києва, Севастополя у системі адміністративно-територіального устрою України визначаються окремими законами.
Порядок утворення, ліквідації, встановлення та зміни меж, найменування і перейменування громад, районів, областей, а також порядок утворення, найменування і перейменування та віднесення поселень (сіл, селищ, міст) до відповідної категорії визначаються законом.
Зміна меж, найменування і перейменування громад та поселень здійснюється з урахуванням думки їх мешканців у порядку, визначеному законом";
"Стаття 140. Територіальна громада здійснює місцеве самоврядування як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування шляхом самостійного регулювання суспільних справ місцевого значення та управління ними в межах Конституції і законів України.
Територіальну громаду становлять мешканці поселення чи поселень відповідної громади.
Територіальна громада здійснює місцеве самоврядування безпосередньо шляхом місцевих референдумів та в інших формах, визначених законом.
Органами місцевого самоврядування громади є рада громади як представницький орган та виконавчі органи місцевого самоврядування громади.
Виконавчі органи місцевого самоврядування громади є підконтрольними і підзвітними раді громади.
Голова громади головує на засіданнях ради громади, очолює виконавчий орган місцевого самоврядування громади.
Районна, обласна рада, їх виконавчі комітети є органами місцевого самоврядування, що відповідно представляють і реалізують спільні інтереси територіальних громад району, області.
Статус голів громад, депутатів рад громад, районних, обласних рад, порядок утворення, реорганізації та ліквідації виконавчих органів місцевого самоврядування громади, виконавчих комітетів районних, обласних рад, обсяг їх повноважень визначаються законом.
Рада громади сприяє діяльності створених відповідно до закону та статуту територіальної громади органів самоорганізації населення і з цією метою може наділяти їх фінансами та майном.
Стаття 141. Право голосу на виборах голови громади, депутатів ради громади, районної, обласної ради мають мешканці відповідної громади (громад) – громадяни України, які досягли на день проведення виборів вісімнадцяти років і не визнані судом недієздатними.
Голова громади, депутати ради громади, районної, обласної ради обираються на вільних виборах на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Головою громади, депутатом ради громади, районної, обласної ради може бути обраний громадянин України, який досяг на день проведення виборів вісімнадцяти років, не визнаний судом недієздатним. Не може бути обраним головою громади, депутатом ради громади, районної, обласної ради громадянин, який відбуває покарання за вчинення злочину чи має судимість за вчинення умисного злочину.
Порядок обрання депутатів районних і обласних рад забезпечує представництво територіальних громад у межах відповідного району, області і визначається законом.
Строк повноважень голови громади, депутатів ради громади, районної, обласної ради, обраних на чергових виборах, становить чотири роки.
Підстави і порядок дострокового припинення повноважень голови громади, депутата чи складу ради громади, районної, обласної ради визначаються Конституцією і законами України.
Чергові вибори депутатів усіх рад громад, районних, обласних рад, голів громад відбуваються в останню неділю жовтня четвертого року повноважень органів місцевого самоврядування, обраних на попередніх чергових місцевих виборах.
Позачергові вибори голови громади, депутатів ради громади, районної, обласної ради проводяться не пізніше 180 днів з дня дострокового припинення повноважень голови громади, складу ради громади, районної, обласної ради, а у разі дострокового припинення повноважень в порядку, передбаченому статтею 144 цієї Конституції, – не пізніше 120 днів з дня такого припинення.
Районна рада, обласна рада обирає зі свого складу відповідно голову районної ради, голову обласної ради.
Районна рада, обласна рада призначає і звільняє голову виконавчого комітету ради і за його поданням формує склад цього органу.
Голова громади, депутати ради громади, районної, обласної ради не можуть мати іншого представницького мандата. Інші вимоги щодо несумісності мандата голови громади, депутата ради громади, районної, обласної ради визначаються законом.
Стаття 142. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є:
1) земля, рухоме і нерухоме майно, природні ресурси, інші об'єкти, що є у комунальній власності територіальної громади;
2) місцеві податки і збори, частина загальнодержавних податків та інші доходи місцевих бюджетів.
Об'єкти спільної власності територіальних громад перебувають в управлінні районної чи обласної ради та утримуються за рахунок коштів відповідно районного чи обласного бюджету.
Держава забезпечує сумірність фінансових ресурсів та обсягу повноважень органів місцевого самоврядування, визначених Конституцією та законами України.
Зміна компетенції органу місцевого самоврядування здійснюється з одночасними відповідними змінами у розподілі фінансових ресурсів.
Держава компенсує витрати органів місцевого самоврядування, спричинені рішеннями органів державної влади.
Територіальні громади можуть об'єднувати на договірних засадах об'єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ, створювати для цього відповідні органи і служби.
Стаття 143. Територіальна громада безпосередньо або через органи місцевого самоврядування громади відповідно до закону:
1) управляє майном, що є в комунальній власності;
2) затверджує бюджет відповідної громади і контролює його виконання;
3) затверджує програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролює їх виконання;
4) встановлює місцеві податки і збори;
5) забезпечує реалізацію результатів місцевих референдумів;
6) утворює, реорганізовує та ліквідовує комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснює контроль за їх діяльністю;
7) вирішує інші питання місцевого значення, віднесені законом до її компетенції.
Обласна, районна рада:
1) затверджує обласний, районний бюджет для виконання спільних проектів, у тому числі за рахунок коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів, та контролює його виконання;
2) вирішує інші питання, віднесені законом до її компетенції.
Обласна рада затверджує регіональну програму соціально-економічного та культурного розвитку області і контролює її виконання.
Розмежування повноважень між органами місцевого самоврядування громад, районів, областей визначається законом на основі принципу субсидіарності.
Виконавчим органам місцевого самоврядування громади, виконавчим комітетам районної, обласної ради відповідно до закону можуть бути делеговані окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України, передає органам місцевого самоврядування відповідні об'єкти державної власності. Такі повноваження можуть бути відкликані з підстав і в порядку, що визначені законом.
Виконавчі органи місцевого самоврядування громади, виконавчий комітет районної, обласної ради з питань здійснення ними делегованих повноважень органів виконавчої влади є підконтрольними органам виконавчої влади, що делегували такі повноваження.
Стаття 144. Територіальні громади, голови громад, органи місцевого самоврядування відповідно до закону ухвалюють акти місцевого самоврядування, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Дію актів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняє префект з одночасним зверненням до суду.
У разі ухвалення головою громади, радою громади, районною, обласною радою акта, що не відповідає Конституції України, створює загрозу порушення державного суверенітету, територіальної цілісності чи загрозу національній безпеці, Президент України зупиняє дію відповідного акта з одночасним зверненням до Конституційного Суду України, тимчасово зупиняє повноваження голови громади, складу ради громади, районної, обласної ради та призначає тимчасового державного уповноваженого. Тимчасовий державний уповноважений спрямовує та організовує діяльність відповідних виконавчих органів місцевого самоврядування громади, виконавчого комітету районної, обласної ради.
Конституційний Суд України розглядає таке звернення Президента України невідкладно.
У разі визнання Конституційним Судом України акта голови громади, ради громади, районної, обласної ради таким, що відповідає Конституції України, Президент України скасовує акт, виданий відповідно до частини третьої цієї статті.
У разі визнання Конституційним Судом України акта голови громади, ради громади, районної, обласної ради таким, що не відповідає Конституції України, Верховна Рада України за поданням Президента України достроково припиняє повноваження голови громади, ради громади, районної, обласної ради та призначає позачергові вибори у визначеному законом порядку";
2) пункти 29 і 30 частини першої статті 85 викласти в такій редакції:
"29) утворення і ліквідація громад, районів, областей, встановлення і зміна їхніх меж; найменування і перейменування поселень, громад, районів, областей;
30) призначення позачергових виборів голів громад, депутатів рад громад, районних, обласних рад";
3) пункт 16 частини першої статті 92 викласти в такій редакції:
"16) статус Києва як столиці України";
4) частину першу статті 106 доповнити пунктом 81 такого змісту:
"81) тимчасово зупиняє повноваження голови громади, складу ради громади, районної, обласної ради та призначає тимчасового державного уповноваженого у випадках, визначених цією Конституцією";
5) пункт 5 статті 121 виключити;
6) назву розділу ІХ викласти в такій редакції:
"Розділ ІХ. Адміністративно-територіальний устрій України";
7) частину першу статті 150 доповнити пунктом 11 такого змісту:
"11) вирішення питання за зверненням Президента України про відповідність Конституції України акта голови громади, ради громади, районної, обласної ради";
8) розділ ХV "Перехідні положення" доповнити пунктами 17 і 18 такого змісту:
"17. Після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)":
1) наступні чергові місцеві вибори – вибори голів громад, депутатів рад громад, районних, обласних рад проводяться в останню неділю жовтня 2017 року.
Повноваження сільських, селищних, міських голів та депутатів місцевих рад, обраних на чергових виборах у жовтні 2015 року та місцевих виборах у період з жовтня 2015 року до жовтня 2017 року, припиняються з дня набуття повноважень відповідно головами громад, радами громад, районними та обласними радами, обраними на наступних чергових місцевих виборах у жовтні 2017 року;
2) Президент України за поданням Кабінету Міністрів України призначає на посади та звільняє з посад голів місцевих державних адміністрацій до призначення відповідних префектів;
3) тимчасово, до призначення префекта, повноваження, визначене пунктом 1 статті 119 та частиною другою статті 144 Конституції України, здійснює голова відповідної місцевої державної адміністрації;
4) Президент України до обрання на наступних чергових місцевих виборах у жовтні 2017 року голів громад, депутатів рад громад, районних, обласних рад здійснює повноваження, передбачені статтею 144 Конституції України, щодо актів, ухвалених відповідно сільськими, селищними, міськими головами, сільськими, селищними, міськими, районними і обласними радами. Призначені при цьому тимчасові державні уповноважені спрямовують та організовують діяльність виконавчих органів відповідної сільської, селищної, міської ради, виконавчого апарату відповідної районної, обласної ради.
Конституційний Суд України невідкладно розглядає відповідне звернення Президента України щодо актів сільських, селищних, міських голів, сільських, селищних, міських, районних і обласних рад.
У разі визнання Конституційним Судом України акта сільського, селищного, міського голови, сільської, селищної, міської, районної, обласної ради таким, що не відповідає Конституції України, Верховна Рада України за поданням Президента України достроково припиняє повноваження відповідно сільського, селищного, міського голови, сільської, селищної, міської, районної, обласної ради та призначає позачергові вибори.
18. Особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей визначаються окремим законом".
ІІ. Прикінцеві та перехідні положення
1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.
2. З набранням чинності цим Законом одне або декілька поселень (сіл, селищ, міст) з прилеглими територіями набувають статусу громади на підставі і в порядку, визначених законом.
3. З дня набрання чинності цим Законом:
1) сільські, селищні, міські ради до набуття повноважень радами громад, обраними в утворених Верховною Радою України громадах, продовжують здійснювати такі повноваження: управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції;
2) сільські, селищні, міські голови до набуття повноважень головами громад, обраними в утворених Верховою Радою України громадах, продовжують здійснювати повноваження, віднесені законом до відання сільських, селищних, міських голів;
3) районні, обласні ради до набуття повноважень районними, обласними радами, обраними на наступних чергових місцевих виборах у жовтні 2017 року, продовжують здійснювати такі повноваження: затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.
4. Районні, обласні ради, обрані на наступних чергових місцевих виборах у жовтні 2017 року, створюють виконавчі комітети на підставі закону про місцеве самоврядування, що визначає повноваження виконавчих комітетів районних, обласних рад.
5. Місцеві державні адміністрації до створення районними, обласними радами виконавчих комітетів на підставі закону про місцеве самоврядування, що визначає повноваження виконавчих комітетів районних, обласних рад, але не пізніше 1 березня 2018 року на відповідній території продовжують забезпечувати:
1) виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади;
2) законність і правопорядок; додержання прав і свобод громадян;
3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин – також програм їх національно-культурного розвитку;
4) підготовку та виконання відповідних обласних і районних бюджетів;
5) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм;
6) взаємодію з органами місцевого самоврядування;
7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.
Київська, Севастопольська міські державні адміністрації, районні у містах Києві, Севастополі державні адміністрації продовжують здійснювати зазначені у цьому пункті повноваження до створення виконавчих органів місцевого самоврядування відповідних громад, але не пізніше 1 березня 2018 року.
6. Президент України за поданням Кабінету Міністрів України вперше здійснює призначення префектів після створення відповідними районними, обласними радами виконавчих комітетів, але не пізніше 1 березня 2018 року.
7. Акти голів місцевих державних адміністрацій діють до набрання чинності відповідними актами місцевого самоврядування, актами префектів, інших органів виконавчої влади, ухваленими відповідно до Конституції та законів України.
Добрий день панство
почитав коменты понял что сам закон о децинтрализации читали единицы, хотя там всего 9 страниц А4, и решил выложить его сюда
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=55812
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про внесення змін до Конституції України
(щодо децентралізації влади)
______________________________________
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести до Конституції України (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 30, ст. 141) такі зміни:
1) статті 118, 119, 132, 133, 140 – 144 викласти в такій редакції:
"Стаття 118. Виконавчу владу в районах і областях, у Києві та Севастополі здійснюють префекти.
Особливості здійснення виконавчої влади у Києві та Севастополі визначаються окремими законами.
Префекта призначає на посаду та звільняє з посади за поданням Кабінету Міністрів України Президент України.
Префект є державним службовцем.
Префект під час здійснення своїх повноважень відповідальний перед Президентом України, підзвітний та підконтрольний Кабінетові Міністрів України.
Стаття 119. Префект на відповідній території:
1) здійснює нагляд за додержанням Конституції і законів України органами місцевого самоврядування;
2) координує діяльність територіальних органів центральних органів виконавчої влади та здійснює нагляд за додержанням ними Конституції і законів України;
3) забезпечує виконання державних програм;
4) спрямовує і організовує діяльність територіальних органів центральних органів виконавчої влади та забезпечує їх взаємодію з органами місцевого самоврядування в умовах воєнного або надзвичайного стану, надзвичайної екологічної ситуації;
5) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією та законами України.
Префект на підставі і в порядку, що визначені законом, видає акти, які є обов'язковими на відповідній території.
Акти префектів, видані на здійснення повноважень, визначених пунктами 1, 4 частини першої цієї статті, можуть бути скасовані Президентом України, а видані на здійснення повноважень, визначених пунктами 2, 3 частини першої цієї статті, – Кабінетом Міністрів України. Акти префектів, видані на здійснення повноважень, визначених пунктом 5 частини першої цієї статті, скасовуються Президентом України, а у визначених законом випадках – Кабінетом Міністрів України";
"Стаття 132. Адміністративно-територіальний устрій України грунтується на засадах єдності та цілісності державної території, децентралізації влади, повсюдності та спроможності місцевого самоврядування, сталого розвитку адміністративно-територіальних одиниць з урахуванням історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій.
Стаття 133. Систему адміністративно-територіального устрою України складають адміністративно-територіальні одиниці: громади, райони, регіони.
Територія України поділена на громади. Громада є первинною одиницею у системі адміністративно-територіального устрою України.
Декілька громад становлять район.
Автономна Республіка Крим та області є регіонами України.
Особливості Києва, Севастополя у системі адміністративно-територіального устрою України визначаються окремими законами.
Порядок утворення, ліквідації, встановлення та зміни меж, найменування і перейменування громад, районів, областей, а також порядок утворення, найменування і перейменування та віднесення поселень (сіл, селищ, міст) до відповідної категорії визначаються законом.
Зміна меж, найменування і перейменування громад та поселень здійснюється з урахуванням думки їх мешканців у порядку, визначеному законом";
"Стаття 140. Територіальна громада здійснює місцеве самоврядування як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування шляхом самостійного регулювання суспільних справ місцевого значення та управління ними в межах Конституції і законів України.
Територіальну громаду становлять мешканці поселення чи поселень відповідної громади.
Територіальна громада здійснює місцеве самоврядування безпосередньо шляхом місцевих референдумів та в інших формах, визначених законом.
Органами місцевого самоврядування громади є рада громади як представницький орган та виконавчі органи місцевого самоврядування громади.
Виконавчі органи місцевого самоврядування громади є підконтрольними і підзвітними раді громади.
Голова громади головує на засіданнях ради громади, очолює виконавчий орган місцевого самоврядування громади.
Районна, обласна рада, їх виконавчі комітети є органами місцевого самоврядування, що відповідно представляють і реалізують спільні інтереси територіальних громад району, області.
Статус голів громад, депутатів рад громад, районних, обласних рад, порядок утворення, реорганізації та ліквідації виконавчих органів місцевого самоврядування громади, виконавчих комітетів районних, обласних рад, обсяг їх повноважень визначаються законом.
Рада громади сприяє діяльності створених відповідно до закону та статуту територіальної громади органів самоорганізації населення і з цією метою може наділяти їх фінансами та майном.
Стаття 141. Право голосу на виборах голови громади, депутатів ради громади, районної, обласної ради мають мешканці відповідної громади (громад) – громадяни України, які досягли на день проведення виборів вісімнадцяти років і не визнані судом недієздатними.
Голова громади, депутати ради громади, районної, обласної ради обираються на вільних виборах на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Головою громади, депутатом ради громади, районної, обласної ради може бути обраний громадянин України, який досяг на день проведення виборів вісімнадцяти років, не визнаний судом недієздатним. Не може бути обраним головою громади, депутатом ради громади, районної, обласної ради громадянин, який відбуває покарання за вчинення злочину чи має судимість за вчинення умисного злочину.
Порядок обрання депутатів районних і обласних рад забезпечує представництво територіальних громад у межах відповідного району, області і визначається законом.
Строк повноважень голови громади, депутатів ради громади, районної, обласної ради, обраних на чергових виборах, становить чотири роки.
Підстави і порядок дострокового припинення повноважень голови громади, депутата чи складу ради громади, районної, обласної ради визначаються Конституцією і законами України.
Чергові вибори депутатів усіх рад громад, районних, обласних рад, голів громад відбуваються в останню неділю жовтня четвертого року повноважень органів місцевого самоврядування, обраних на попередніх чергових місцевих виборах.
Позачергові вибори голови громади, депутатів ради громади, районної, обласної ради проводяться не пізніше 180 днів з дня дострокового припинення повноважень голови громади, складу ради громади, районної, обласної ради, а у разі дострокового припинення повноважень в порядку, передбаченому статтею 144 цієї Конституції, – не пізніше 120 днів з дня такого припинення.
Районна рада, обласна рада обирає зі свого складу відповідно голову районної ради, голову обласної ради.
Районна рада, обласна рада призначає і звільняє голову виконавчого комітету ради і за його поданням формує склад цього органу.
Голова громади, депутати ради громади, районної, обласної ради не можуть мати іншого представницького мандата. Інші вимоги щодо несумісності мандата голови громади, депутата ради громади, районної, обласної ради визначаються законом.
Стаття 142. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є:
1) земля, рухоме і нерухоме майно, природні ресурси, інші об'єкти, що є у комунальній власності територіальної громади;
2) місцеві податки і збори, частина загальнодержавних податків та інші доходи місцевих бюджетів.
Об'єкти спільної власності територіальних громад перебувають в управлінні районної чи обласної ради та утримуються за рахунок коштів відповідно районного чи обласного бюджету.
Держава забезпечує сумірність фінансових ресурсів та обсягу повноважень органів місцевого самоврядування, визначених Конституцією та законами України.
Зміна компетенції органу місцевого самоврядування здійснюється з одночасними відповідними змінами у розподілі фінансових ресурсів.
Держава компенсує витрати органів місцевого самоврядування, спричинені рішеннями органів державної влади.
Територіальні громади можуть об'єднувати на договірних засадах об'єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ, створювати для цього відповідні органи і служби.
Стаття 143. Територіальна громада безпосередньо або через органи місцевого самоврядування громади відповідно до закону:
1) управляє майном, що є в комунальній власності;
2) затверджує бюджет відповідної громади і контролює його виконання;
3) затверджує програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролює їх виконання;
4) встановлює місцеві податки і збори;
5) забезпечує реалізацію результатів місцевих референдумів;
6) утворює, реорганізовує та ліквідовує комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснює контроль за їх діяльністю;
7) вирішує інші питання місцевого значення, віднесені законом до її компетенції.
Обласна, районна рада:
1) затверджує обласний, районний бюджет для виконання спільних проектів, у тому числі за рахунок коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів, та контролює його виконання;
2) вирішує інші питання, віднесені законом до її компетенції.
Обласна рада затверджує регіональну програму соціально-економічного та культурного розвитку області і контролює її виконання.
Розмежування повноважень між органами місцевого самоврядування громад, районів, областей визначається законом на основі принципу субсидіарності.
Виконавчим органам місцевого самоврядування громади, виконавчим комітетам районної, обласної ради відповідно до закону можуть бути делеговані окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України, передає органам місцевого самоврядування відповідні об'єкти державної власності. Такі повноваження можуть бути відкликані з підстав і в порядку, що визначені законом.
Виконавчі органи місцевого самоврядування громади, виконавчий комітет районної, обласної ради з питань здійснення ними делегованих повноважень органів виконавчої влади є підконтрольними органам виконавчої влади, що делегували такі повноваження.
Стаття 144. Територіальні громади, голови громад, органи місцевого самоврядування відповідно до закону ухвалюють акти місцевого самоврядування, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Дію актів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняє префект з одночасним зверненням до суду.
У разі ухвалення головою громади, радою громади, районною, обласною радою акта, що не відповідає Конституції України, створює загрозу порушення державного суверенітету, територіальної цілісності чи загрозу національній безпеці, Президент України зупиняє дію відповідного акта з одночасним зверненням до Конституційного Суду України, тимчасово зупиняє повноваження голови громади, складу ради громади, районної, обласної ради та призначає тимчасового державного уповноваженого. Тимчасовий державний уповноважений спрямовує та організовує діяльність відповідних виконавчих органів місцевого самоврядування громади, виконавчого комітету районної, обласної ради.
Конституційний Суд України розглядає таке звернення Президента України невідкладно.
У разі визнання Конституційним Судом України акта голови громади, ради громади, районної, обласної ради таким, що відповідає Конституції України, Президент України скасовує акт, виданий відповідно до частини третьої цієї статті.
У разі визнання Конституційним Судом України акта голови громади, ради громади, районної, обласної ради таким, що не відповідає Конституції України, Верховна Рада України за поданням Президента України достроково припиняє повноваження голови громади, ради громади, районної, обласної ради та призначає позачергові вибори у визначеному законом порядку";
2) пункти 29 і 30 частини першої статті 85 викласти в такій редакції:
"29) утворення і ліквідація громад, районів, областей, встановлення і зміна їхніх меж; найменування і перейменування поселень, громад, районів, областей;
30) призначення позачергових виборів голів громад, депутатів рад громад, районних, обласних рад";
3) пункт 16 частини першої статті 92 викласти в такій редакції:
"16) статус Києва як столиці України";
4) частину першу статті 106 доповнити пунктом 81 такого змісту:
"81) тимчасово зупиняє повноваження голови громади, складу ради громади, районної, обласної ради та призначає тимчасового державного уповноваженого у випадках, визначених цією Конституцією";
5) пункт 5 статті 121 виключити;
6) назву розділу ІХ викласти в такій редакції:
"Розділ ІХ. Адміністративно-територіальний устрій України";
7) частину першу статті 150 доповнити пунктом 11 такого змісту:
"11) вирішення питання за зверненням Президента України про відповідність Конституції України акта голови громади, ради громади, районної, обласної ради";
8) розділ ХV "Перехідні положення" доповнити пунктами 17 і 18 такого змісту:
"17. Після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)":
1) наступні чергові місцеві вибори – вибори голів громад, депутатів рад громад, районних, обласних рад проводяться в останню неділю жовтня 2017 року.
Повноваження сільських, селищних, міських голів та депутатів місцевих рад, обраних на чергових виборах у жовтні 2015 року та місцевих виборах у період з жовтня 2015 року до жовтня 2017 року, припиняються з дня набуття повноважень відповідно головами громад, радами громад, районними та обласними радами, обраними на наступних чергових місцевих виборах у жовтні 2017 року;
2) Президент України за поданням Кабінету Міністрів України призначає на посади та звільняє з посад голів місцевих державних адміністрацій до призначення відповідних префектів;
3) тимчасово, до призначення префекта, повноваження, визначене пунктом 1 статті 119 та частиною другою статті 144 Конституції України, здійснює голова відповідної місцевої державної адміністрації;
4) Президент України до обрання на наступних чергових місцевих виборах у жовтні 2017 року голів громад, депутатів рад громад, районних, обласних рад здійснює повноваження, передбачені статтею 144 Конституції України, щодо актів, ухвалених відповідно сільськими, селищними, міськими головами, сільськими, селищними, міськими, районними і обласними радами. Призначені при цьому тимчасові державні уповноважені спрямовують та організовують діяльність виконавчих органів відповідної сільської, селищної, міської ради, виконавчого апарату відповідної районної, обласної ради.
Конституційний Суд України невідкладно розглядає відповідне звернення Президента України щодо актів сільських, селищних, міських голів, сільських, селищних, міських, районних і обласних рад.
У разі визнання Конституційним Судом України акта сільського, селищного, міського голови, сільської, селищної, міської, районної, обласної ради таким, що не відповідає Конституції України, Верховна Рада України за поданням Президента України достроково припиняє повноваження відповідно сільського, селищного, міського голови, сільської, селищної, міської, районної, обласної ради та призначає позачергові вибори.
18. Особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей визначаються окремим законом".
ІІ. Прикінцеві та перехідні положення
1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.
2. З набранням чинності цим Законом одне або декілька поселень (сіл, селищ, міст) з прилеглими територіями набувають статусу громади на підставі і в порядку, визначених законом.
3. З дня набрання чинності цим Законом:
1) сільські, селищні, міські ради до набуття повноважень радами громад, обраними в утворених Верховною Радою України громадах, продовжують здійснювати такі повноваження: управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції;
2) сільські, селищні, міські голови до набуття повноважень головами громад, обраними в утворених Верховою Радою України громадах, продовжують здійснювати повноваження, віднесені законом до відання сільських, селищних, міських голів;
3) районні, обласні ради до набуття повноважень районними, обласними радами, обраними на наступних чергових місцевих виборах у жовтні 2017 року, продовжують здійснювати такі повноваження: затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.
4. Районні, обласні ради, обрані на наступних чергових місцевих виборах у жовтні 2017 року, створюють виконавчі комітети на підставі закону про місцеве самоврядування, що визначає повноваження виконавчих комітетів районних, обласних рад.
5. Місцеві державні адміністрації до створення районними, обласними радами виконавчих комітетів на підставі закону про місцеве самоврядування, що визначає повноваження виконавчих комітетів районних, обласних рад, але не пізніше 1 березня 2018 року на відповідній території продовжують забезпечувати:
1) виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади;
2) законність і правопорядок; додержання прав і свобод громадян;
3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин – також програм їх національно-культурного розвитку;
4) підготовку та виконання відповідних обласних і районних бюджетів;
5) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм;
6) взаємодію з органами місцевого самоврядування;
7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.
Київська, Севастопольська міські державні адміністрації, районні у містах Києві, Севастополі державні адміністрації продовжують здійснювати зазначені у цьому пункті повноваження до створення виконавчих органів місцевого самоврядування відповідних громад, але не пізніше 1 березня 2018 року.
6. Президент України за поданням Кабінету Міністрів України вперше здійснює призначення префектів після створення відповідними районними, обласними радами виконавчих комітетів, але не пізніше 1 березня 2018 року.
7. Акти голів місцевих державних адміністрацій діють до набрання чинності відповідними актами місцевого самоврядування, актами префектів, інших органів виконавчої влади, ухваленими відповідно до Конституції та законів України.
Я Ватник фэндомы че там у хохлов выборы песочница политоты кандидаты ватный юмор разная политота политика
Шоу фантазёров, или Всеукраинский конкурс «Брехло-2019»
Встречи Порошенко во время предстоящего визита в Париж и приезд канцлера Германии Меркель в Киев в контексте предстоящих на Украине выборов являются своего рода неформальным кастингом кандидатов в президенты. Впрочем, кроме антироссийской риторики, ни сам П. Порошенко, ни нынешний лидер предвыборных рейтингов Ю. Тимошенко ничего позитивного западным кураторам предложить не могут. А потому всем украинским кандидатам придётся действовать как обычно – бессовестно лгать.
Из ленты новостей.
Да ведь не прилгнувши не говорится никакая речь.
Н.В.Гоголь, «Ревизор».
Ведущий
Державы разные на свете.
У каждой власти свой талант.
Израиль! Думают о детях.
У КПК – глобальный план:
Китай, как лидер всей вселенной.
Берлину нужно непременно,
Чтоб «Оппель» покорил весь мир.
А в Украине власть другая –
Ест шоколадки и зефир.
Народ в сердцах её ругает
И вспоминает её мать,
Но вот таланта не отнять –
Умеет уникально лгать.
На сцене вспыхивает надпись: «Всеукраинский конкурс "Брехло-2019"». Сверху, словно с небес, в зал спускаются Трамп, Меркель и Макрон.
Ведущий
На кастинг брехунов при власти
Явилось славное жюри!
Прошу садиться! Здрасьте! Здрасьте!
Месье Макрон, как Тюильри?
Вам, мастерам двойных стандартов,
И, грубо скажем, трындежа,
Как говорится, в руки карты!
Вот первый мэн идёт, дрожа.
На сцене появляется первый участник кастинга – Порошенко. Он одет в облегающую жёлтую футболку и голубые панталоны.
Ведущий
Как звать, май френд?
Порошенко (смущаясь)
Май нейм из Петя.
Меркель
Я! Я! Петро! Он транш просил.
Макрон
Какой шарман штанишки эти!
Порошенко
За это, пане, вам мерси.
Трамп
Ну! Удивляйт своим талантом!
Меркель
Яви нам, Петер, прыть свою!
Порошенко (сделав честные глаза)
За трезвость я, паны и пани!
И тридцать лет уже не пью.
Жюри и зрители заливаются смехом.
Порошенко
Ещё создам я церковь, лично,
Примерно к марту, без проблем.
Меркель
Майн гот! Он брешет необычно!
Макрон
Раскол! Шарман!
Трамп
Создашь? Зачем?
Порошенко
Но вы же сами приказали…
Трамп досадливо крякает. Зрители свистят.
Ведущий
Я тишины просил бы в зале!
Наш кастинг должен быть в тиши.
(к Порошенко)
Давай, Петро, ещё бреши!
Порошенко
Да! Только не сочтите бредом:
В делах моих не всё ажур.
Я, если честно, очень беден…
Жюри (одновременно)
Ну это, Петя, чересчур!
Конкурсант Пётр Порошенко печально уходит. На его месте возникает ЮлияТимошенко.
Тимошенко (глядя вслед конкуренту)
Даже стрындеть ты не умеешь!
(к жюри)
Скажу, панове, о себе:
Степан Бандера всех милее,
Он был всегда в моей судьбе.
Во сне придёт ко мне, бывало,
Глаза холодные как сталь.
А я нарежу ему сала
И тихо говорю: «Зиг хайль!»
Меркель (встрепенувшись)
Фашизмус? Найн!
Тимошенко
Конечно, фрау!
Какой же на фиг здесь фашизм?
Свои идеи с полным правом
Могу назвать «патриотизм»!
(достаёт брошюрку)
Вот «Новый курс»! В нём враг – Россия.
Но стоит выбрать вам меня,
А дальше, что б вы ни просили
(Большая просьба иль фигня),
Исполню с мыслью о народе,
А он увидеть будет рад
Ракеты НАТО в огородах
И Крым, вернувшийся назад…
Ведущий (перебивает)
Мадам, простите, время, время!
Ещё желающих толпа.
Тимошенко (ведущему злобно)
Ещё попляшешь, сучье племя!
(к жюри с улыбкой)
Всё будет ок! Месье, n'est ce pas?*
Появляется Анатолий Гриценко весь в орденах неизвестных стран.
Гриценко
Меня продвинул друг мой Витя.
Он был и вам когда-то друг.
Вы мне на руки посмотрите!
Неведом мне такой недуг,
Как воровство, к примеру, танков
Или железных кораблей.
В зале слышится смех и свист.
Трамп
Вот симпатичный экземплярчик!
Что ж, продолжай, сынок, о’кей!
Гриценко
Так я же ваш! Я буржуинский!
Летал к вам в school за океан!
Супруга служит журналисткой,
И признаётся number one.
В смысле, недорого за слово
Она берёт в своей газе…
Ведущий (перебивает)
Пан Анатоль! Реклама снова?
С женой достали всех уже!
Вон дел брехливых юный мастер
Копытом бьёт из-за кулис!
Трамп
Да не тяните бл..ский кастинг!
Двоих давайте сразу, плиз!
На сцену выбегают Святослав Вакарчук и Владимир Зеленский. Они попеременно поют.
Вакарчук
Имею я не только голос,
Но также мощный интеллект!
Макрон
Уж лучше петь шансоны голым!
Меркель
Я! Был бы посильней эффект!
Зеленский
Меня в элиту вы примите!
Анжелочка, их либе дих!
Ведь я не клоун, а политик!
Хотя различий никаких.
Ведущий (кричит за кулисы)
Давайте новых фантазёров!
И держим, держим, хлопцы, темп!
Выходят Юрий Бойко, Сергей Лёвочкин и Вадим Рабинович.
Бойко, Лёвочкин, Рабинович
О, майне геррн! Позвольте хором:
В Украйне нет запретных тем!
Мы – оппозиция! И что же?
Нас не сажают и не бьют.
Мы власти в Раде чуть поможем –
И с нашим бизнесом всё гут!
Мы, неподкупные, поверьте!
У нас есть совесть, видит Бог.
Ведущий
Вот тут фантазии умерьте!
Пора нам подводить итог.
На этих словах в углу сцены начинают обиженно вопить не успевшие выступить Яценюк, Ляшко и Садовый.
Яценюк
За вас я принял кулю в лоба!
Ляшко
Я ради вас не пед..аст!
Садовый
Не верьте, люди! Брешут оба!
Я мусор вывезу для вас!
Внезапно над залом появляется волшебный дирижабль. Жюри быстро поднимается по верёвочной лестнице, и дирижабль исчезает в небе.
Ведущий (машет платочком)
Что ж, будем ждать, пока панове
Укажут супер-брехуна!
Он будет лидером нам новым,
Его полюбит вся страна.
А, впрочем, лгу ведь я безбожно!
Плевать ему все будут вслед.
Но дать другого невозможно,
Честнее дать – себе дороже,
Другого у хозяев нет!
обучение школы политика
Школьников отправят в поля
Отказаться от подготовки к ЕГЭ вне уроков, создать уроки сельского хозяйства и ввести государственные образовательные стандарты для детей-инвалидов — глава Минобрнауки Ольга Васильева рассказала о первоочередных шагах ведомства.Недавно назначенная министром образования Ольга Васильева выступила в Общественной палате РФ в рамках проекта «Час с министром». Политику ведомства на ближайшее время она описала в духе персонажа Долорес Абридж из эпопеи про Гарри Поттера: сохранять то, что необходимо сохранить, и оставлять только те нововведения, что помогают школе, а не оказываются непрактичными.
Среди не слишком зарекомендовавших себя нововведений, в частности, был назван единый государственный экзамен. Точнее, то время и внимание, которое ему уделяется. Министр сказала, что «с большим удовольствием» ответит на вопрос, не пора ли больше времени уделять духовно-нравственному воспитанию детей вместо подготовки к ЕГЭ.
«Несколько дней назад, отвечая на вопрос о судьбе ЕГЭ, я ответила, что мы должны посмотреть, что происходит, взять лучшее, отмести то, что не стоит делать дальше, и идти вперед, — заявила Васильева. — Я буду делать все возможное, чтобы внеурочное время, которое мы должны проводить с детьми, которое должно быть направлено на их воспитание и формирование их как личностей, шло бы именно на эти цели, а не на натаскивание к ЕГЭ».
Про то, что на подготовку к ЕГЭ уходят все силы и время школьников, говорилось давно, отмечают эксперты. «Необходимо выстроить систему так, чтобы школьник мог подготовиться к ЕГЭ, в том числе и к высоким результатам, только в рамках школы. И чтобы не было этого психологического давления, — рассказала «Газете.Ru» директор Института развития образования НИУ ВШЭ Ирина Абанкина. — Для этого стоит перерабатывать контрольно-измерительные материалы более активно, а не углубляться в предмет на уровне профильных лицеев, как это делается даже в обычных школах сейчас».
Президент Всероссийского фонда образования Сергей Комков считает, что смена главы Минобрнауки была в том числе вызвана и общим недовольством системой ЕГЭ, поэтому постепенный отказ от гонки за результатами тестов был вполне ожидаем. «Мы еще 15 лет назад предрекали, что из-за ЕГЭ система образования в России зайдет в тупик. В том числе из-за этого предыдущий министр образования Дмитрий Ливанов оказался накануне выборов персоной нон грата не только среди оппозиционных партий, но и в глазах партии власти, — рассказал он «Газете.Ru». — С приходом на этот пост Васильевой, я думаю, система ЕГЭ будет потихоньку сворачиваться.
Ожидаем возврат к традиционным формам испытаний: где-то в письменном виде, где-то в устном, по каким-то предметам тестирование целесообразно будет сохранить».
Среди «приветов из прошлого», о сохранении которых говорилось в Общественной палате, оказался возврат советского опыта практики школьников на производстве. По мнению Васильевой, учащиеся должны заниматься общественно-полезной деятельностью и расширять свои профессиональные навыки.
«В министерстве уже разработали концепцию преподавания предметной области «Технология», в которой есть в том числе и направление «Сельское хозяйство». В рамках этой области мы предполагаем повышение квалификации педагогов, новые требования к материально-техническому оснащению школ и, главное, профориентацию учащихся по сельскохозяйственным профессиям.
Планируется развивать агроклассы, учить создавать лесничества, организовывать производственные бригады школьные», — перечислила министр.
Эксперты в целом позитивно оценили идею. «Но нужен дифференцированный подход. У нас есть регионы, где развивается агробизнес, где сельское хозяйство занимает важное место. Там участие школьников в производстве в целях знакомства, закрепления навыков или практики будет полезно всем сторонам. И наоборот: например, в крупных городах такой предмет, внедряемый поголовно, может вызвать отторжение и пойти вразрез с интересами участников образовательного процесса», — пояснила Абанкина.
Но если производственная практика — это скорее «хорошо забытое старое», то инклюзивное образование для большинства школ с 1 сентября станет в новинку. Именно с этого года вводятся государственные образовательные стандарты для детей с ограниченными возможностями здоровья. «Инклюзия и коррекционные образовательные учреждения — одно из приоритетных для меня внутренних направлений, — сказала Васильева. — Новые государственные стандарты требуют как доступную среду и соответствующее материально-техническое состояние школ, так и достаточное число высококвалифицированных педагогов».
При этом Васильева подчеркнула, что политика министерства «направлена на вариативность образования детей с ОВЗ и инвалидностью». По ее словам, параллельно с инклюзивным образованием в школах будет сохраняться также сеть специальных школ и классов.
Массового единовременного перехода на инклюзивное образование в школах с 1 сентября не получится, убеждены эксперты. «До сих пор, насколько известно, не решен вопрос с бесплатным питанием инвалидов в школах, а также с присмотром и уходом для инвалидов в детских садах, — говорит Абанкина. — По закону, с родителей за это брать деньги нельзя, но источник финансирования не определен достаточно четко, регионам не вменяется это в обязанность». До сих пор коррекционные школы сами изыскивали на это средства, но с переходом на инклюзивное образование дополнительное финансирование придется откуда-то брать обычным школам, резюмировала она.
По словам Сергея Комкова, предсказывать, в каком направлении пойдет политика министерства, пока точно нельзя. «Васильеву называют котом в мешке — в том плане, что непонятно, чего от нее ждать. Но специалисты в сфере образования о ней знали давно, ее имя на слуху. Другое дело, что по методическим и теоретическим вопросам она никогда активно не высказывалась и в каких-то конкретных делах не была замечена, — говорит эксперт. — Исключение составляют два момента: она специалист по истории религий, поэтому можно предположить, что большое внимание теперь будет уделяться преподаванию основ православной культуры.
И второе — она всегда ратовала за то, чтобы использовать отечественный, а не зарубежный образовательный опыт. Но возврат к традициям классической русской и советской школы мы можем только приветствовать».
Источник: https://www.gazeta.ru/social/2016/08/24/10156811.shtml
Балакучий шинок #Сало с №востями Украина реформы разная политота политота
Антикоррупционное
10 января, в Тернополе большинство маршрутных автобусов не вышли на рейсы.
Водители отказались работать из-за введения электронной оплаты проезда, передает местный сайт «20 минут». Отмечается, что по улицам ездят лишь единичные социальные автобусы и переполненные троллейбусы. Как следствие, утром многим жителям города приходилось скидываться на такси, чтобы добраться на работу.
Это к теме почему злочынна влада так плохо борется с коррупцией. Ведь народ у нас поголовно честные бессребреники, пуритане и едва ли не святее Христа, Будды и Магомеда вместе взятых. Вот, ребята, именно так выглядит низовая коррупция, которая порождает теневую экономику, которая порождает коррупцию вверху, которая парализует все государственные механизмы (да, и наоборот - тоже работает, но мне как-то больно часто предъявляют, что я-де несправедлив к народу).
Вы думаете, что если сын порошенка пойдет воевать в АТО, эти ребята начнут честно возить пассажиров? ORLY?
Давайте я вам кое-что объясню: в коррупции с головы до ног у нас занята вся страна. От мала до велика. Вы не требуете от водилы маршрутки билетик? Поздравляю, вы - участник его маленькой коррупционной схемы. Охранник выносит со склада всякие мелочи? Коррупция. Вам платят в конверте? Кто вы теперь? Правильно, вы - коррупционер. За небольшую надбавку к зарплате - взятку - вы покрываете скрывающего бабло от налоговой предпринимателя. А потом этот самый предприниматель идет в налоговую, и в точно таком же конверте приносит чиновнику лекарство от зрения - чтобы он не замечал его мухлежа. И это тянется с ясель и до могилы - просто в какой-то момент времени вы перестаете быть "заложником" в руках коррупции, и превращаетесь в ее активного участника. А в запущенных случая - и после могилы - надо дать взятку, чтоб закопали где надо, а не где попало. Прелесть, да?
Проблема не в том, что порошенко не хочет ахметова раскулачить. Проблема - куда масштабнее. Она в головах 99% населния страны. Потому, что низкие тарифы - это коррупция. Нереалистичный курс доллара - коррупция. Пресса, тиражирующая джинсу - это коррупция. Антикоррупционеры, избирательно мочащие цели - это коррупция. У нас нет некоррумпированной сферы жизни. Вообще. Вы думаете, все эти новогодние елки на базарах были выращены в специальных питомниках?
Цветущее и пахнущее украинское IT - блистательный пример ухода от налогов. Тысячи ФОПов в категории с минимальным налогом, а руководство компании - где-нибудь в Швейцарии. Много ли айтишников восзмущены ситуацией? Да ничуть. Комфортно же! Получаешь две штуки зеленых, платишь 150 баксов налогов, на 500 живешь, чистая маржа - почти полторы тонны. Не жизнь - малина! И прикрыть лавочку - невозможно. Ну, потому, что дурных нема - налоги платить.
Когда российские чиновники говорят, что борьба с коррупцией - это угроза нацбезопасности, они в чем-то правы. Когда в стране все НАСТОЛЬКО завязаны на ней, то удар по схемам и решалову - это удар по стране. ее будет лихорадить, бить озноб, страна будет рвать и метать - как наркоман при ломке. Или вы всерьез полагаете, что соотношение покупальтеной стоимости гривны к доллару - 8:1?
Как с этим бороться? Да очень просто - для начала, не участвовать самому. Не дали билетик - требуй. Отказали - звони в контролирующие органы, пускай водилу взъебут. Если так будет поступать каждый - уже будет намного проще жить. Потому, что нет ничего хуже, чем терпимость к коррупции. Потому, что чем меньше коррупции внизу, тем ниже к ней терпимость в обществе, и тем меньше и осторожнее ее будут практиковать на самом верху. Потому, что если бы, скажем, господину Лещенко не спустили с рук его квартиру так же, как не спустили Пороху Липецк - мы бы имели совсем других политиков и совсем другую страну. Ну а до тех пор - пускай сын порошенка талончики требует. А людям семьи кормить надо!
Балакучий шинок #Сало с №востями песочница политоты война разная политота политика
Один день из жизни медсестры
Лене чуть больше сорока, двадцать лет она служит в Украинской армии, медицинской сестрой медроты **-й бригады.
Я сижу с Леной в кабинете дежурной медсестры, она за канцелярским столом, я на жестком топчане, мы пьем чай, и разговариваем. Вернее, она говорит, я слушаю и стараюсь ничего не забыть. Нас часто прерывают и отвлекают, сегодня часть батальона уходит в зону АТО.
Дверь кабинета открывается, и к нам заглядывает мужчина, тонкий и сутулый, с лицом интеллигентного наркомана.
- Привет, Лена.
Лена вскакивает со стула, обнимает мужчину, усаживает его на кушетку рядом со мной, наливает чаю, хотя тот вяло отнекивается.
- Ну что там? – спрашивает Лена. – Как папа? Как его здоровье?
- Нормально, прооперировали…
Мужчина с лицом интеллигентного наркомана – хирург родом из Полтавы. В АТО ушел добровольцем, когда в город стали поступать первые раненые. Сшивать их в стационаре было бы гораздо проще, если бы там, на месте, им сразу оказывалась квалифицированная помощь. И он пошел служить, чтобы со своим опытом хирурга быть там, на месте, где опытные руки нужнее.
Волонтеры купили ему «жигули» девятой модели, чтобы мотаться по передку. Машина старенькая, но чиниться легко.
- Лет этой «девятке», да как моей Галочке, - усмехается хирург. – Я её и зову – «Галочка». Как на жену, на неё можно положиться, выручает.
С войны он приезжал к отцу, у того пошел камень из почки и застрял в мочеточнике, нужна была срочная операция. Оперирующий хирург из районной больницы назвал цену – триста долларов.
- Я ему говорю, долларов нет, могу гранатами, - кривится хирург. – Говорю, есть четыре. Или пять. Могу с чекой. Могу без чеки. Ты какими будешь брать?
В итоге операция отцу обошлась в двести гривен, ровно столько стоили все препараты и шовный материал.
Лена и хирург из Полтавы обнимаются на пороге медроты. Она просит его вернуться живым. Он обещает.
В углу кабинета на укрытом клеенкой стуле сидит девчонка лет двадцати, быстрыми и ловкими движениями пришивает пуговицу к куртке. У девчонки растерянный и испуганный вид. Её руки и лицо – они как будто живут разными жизнями. Руки умелые, их движения точны и выверены. Лицо тревожное, в глазах рябь. Когда девчонка смотрит на меня, выражения глаз меняется. Такой взгляд бывает у дворняг, побитых жизнью собачек, ищущих кого-то сильного, кто пусть и не накормит, но хотя бы погладит. У кадровых военных не бывает таких глаз, только у мобилизованных, это я заметил давно.
Девчонка из Сум, у неё типичный нос уточкой и круглые щеки. В Сумах она работала в городской больнице медицинской сестрой, полторы тысячи зарплата, ночные дежурства, безденежье и усталость. В военкомате ей пообещали зарплату в зоне АТО десять тысяч гривен. И она согласилась. Сегодня она вместе со своей ротой уезжает на передовую, на место другой девчонки-медсестры, которую несколько дней назад привезли оттуда без обеих ног. Говорят, подорвалась на мине.
Девчонка пришивает пуговицу, поправляет перед зеркалом в дежурке обмундирование, выходит на крыльцо. Её тут же обступают бойцы из её роты, они строятся так, что она оказывается где-то в середине, и уходят к машинам на погрузку.
В кабинет вваливается дядька, в одной руке у него огромная корзина с конфетами и фруктами, в другой – бутылка многолетнего «Чиваса», и в кабинете сразу становится тесно и шумно.
- Леночка, от души, Леночка, - выдыхает дядька, ставит у её ног корзину и бутылку, бухается на колени и целует Лене руки.
Он врач-анестезиолог. Он подсаживается к Лене ближе, держит её за руку и молчит. Так мы сидим минут пять, они, взявшись за руки, на стульях, я на топчане, и слышно, как на крыльце переговариваются бойцы.
Он говорит, что я, может быть, слышал его историю, рассказывали по телевизору. И коротко пересказывает сам. Как он оказался на передовой с несколькими сильно ранеными бойцами, и «сепары» были так близко, что раненые зажимали себе рты, чтобы не стонать, потому что их могли услышать. И как на них вышел один «сепар», случайно. И тогда он, врач-анестезиолог, схватил нож, и бросился на того человека, и убил его, ударив восемь раз ножом. Навалился всем телом, зажал одной рукой ему рот, а другой бил, бил, бил и бил, пока тот не затих. Потом наши их отбили, и раненых бойцов, и его, перепачканного чужой кровью. Он врач, он шел сюда, что бы спасть чужие жизни, его не учили убивать, его не готовили к этому. Так потом он кричал в медроте, привязанный по рукам и ногам к железной кровати. Об этом, конечно, по телевизору уже не рассказывали.
Он стал мочиться под себя, здоровенный дядька на пятом десятке лет. И совсем перестал спать. Чтобы успокоить, врачи пускали ему по вене димедрол и готовили документы на списание, в «дурку».
Лена ругалась с врачами. Не давала ставить капельницы. И разговаривала с ним. Он засыпал, когда она держала его за руку. Стоило отпустить пальцы, он тут же просыпался, смотрел стеклянными глазами в потолок и просил отпустить его в дурдом. Она уговаривала его жить. Так она и сидела с ним каждое свое дежурство, всю ночь у кровати, держа за руку. И его отпустило, постепенно, день за днем.
И вот он, цветущий и взволнованный, с корзиной и бутылкой, зашел сказать спасибо, сидит и молчит, и держит Лену за руку.
- Это К. Это Н. Это Б, - лена показывает мне телефонную книгу в своем мобильном. Все они у неё по буквам, ни имен, ни фамилий, говорит, нельзя, мало ли что. А вот этих четырех вчера привезли, попутной волонтерской машиной, четыре пакета в багажнике и четыре сопроводительные папки документов. Пакеты небольшие, кажется, бумаг больше, чем останков людей.
Их привезли в медроту, откуда дальше перевезут в госпиталь, для вскрытия и прочих действий. Но родственники погибших как-то узнали, что останки и документы уже в медроте, и приехали сюда. Они прочитали сопроводительные документы и подняли скандал. Кричали страшно, на весь плац, так что выглядывали бойцы в окна дальней казармы.
- Понимаешь, - объясняет мне Лена. – Если боец погиб при выполнении боевого задания, это одни деньги компенсации родственникам. Если просто в расположении части – это другие. А если вообще где-то при передвижении в тылу, так это может быть и совсем без компенсации. А в бумагах и написано, кто при каких обстоятельствах погиб.
Родственники, две женщины, старый дед и пацан лет десяти, кричали на Лену. Она стояла, молча опустив голову, ничего не отвечала, только кивала и комкала в руках форменную кепку. А еще все они плакали. И Лена тоже.
- Разрешите?
На пороге кабинета молодой боец, еще совсем мальчишка.
- Уезжаешь?
- Да, - кивает боец и добавляет срывающимся голосом, - на войну.
Лена крестит ему лоб.
- Помогай тебе Бог.
Однажды ночью этот солдат приволок в медроту своего товарища. Тот в туалете несколькими ударами ножа вскрыл себе вены. Было много крови. Затертые пятна до сих пор можно увидеть на потолке кабинета. Самоубийца упирался. Боец лег ему на ноги. Лена пережала раны и попыталась поставить капельницу. Самоубийца вырывался и не давал руку.
- Убью, суку. Башку оторву нахуй, блять! – орала Лена, наступила самоубийце коленкой на голову, вывернула на бок руку и одним движением вонзила ему в вену иглу.
- Я в шоке, - рассказывает мне боец. – Ноги, значит, держу и думаю, ну как можно самоубийце, и смертью угрожать!
И боец смеется. И Лена тоже.
- Ничего, испугался же, затих как миленький, - хохочет она.
После товарища комиссовали. А этот уходит сегодня в АТО.
- Я вам позвоню, можно? – просит записать свой номер телефона боец.
Лена записывает. Новый номер с очередной буквой.
У неё их в телефоне много.
Одни буквы.
Она помнит всех.
И никого не удаляет.
Даже мертвых.
(http://pashtet-77.livejournal.com/)
идеалогия философия много букв политика
Майнинг конфликта и катастрофы. Чем путинский человек отличается от советского
http://carnegie.ru/commentary/75408
Как социалистический проект заставил демократию стать более гибкой, социально ориентированной, так и нынешняя российская пропаганда заставила Запад вспомнить о собственных базовых принципах – не экономических уже, а этических. Попытка довести мир до предела, до гипотетической катастрофы, искусственно размыть онтологическую границу между добром и злом обернулась, напротив, восстановлением этих границ
В авторитарном обществе возникает специфический феномен – слияние человека с личностью вождя. Восемнадцать лет Владимира Путина у власти – достаточный срок, чтобы сформировалась новая идентичность: как был человек сталинский или брежневский, так же теперь мы имеем основания говорить и о путинском типе человека.
Нужно ли этот тип рассматривать в широких рамках советского или постсоветского проекта?
Понятие «постсоветский» – как маникюр или завивка, оно не отражает сущностных изменений. Принципиальное разграничение по-прежнему проходит по границе советский/несоветский. В недавнем письме министру культуры члены Общественного совета при том же министерстве недаром пишут, что фильм «Смерть Сталина» унижает «достоинство советского человека» – это определение, как мы видим, не потеряло актуальности для нынешней власти.
Уникальность человека путинской эпохи в том, что во многих своих проявлениях он сегодня выглядит как бы более советским, чем при советской власти (при этом его экономическое поведение по факту скорее несоветское). Как такое возможно?
Как пуля в полете раскрывает свои качества, – пусть бы она и пролежала до этого на складе много лет, – так и советский человек раскрылся полностью лишь в постсоветское время. Причем именно тогда, когда стало казаться, что «все закончилось» – спустя десятилетия. Речь, конечно, не о внешних атрибутах лояльности, вроде веры в победу коммунизма, – они осыпались. Зато советское проявилось в глубинных установках, привычках, реакциях, моделях поведения. Это глубинно советское вне советского проекта предстало сегодня словно бы в экспериментальной чистоте, в стерильном, выпаренном виде. Будем называть эту советскую сущность, чтобы избежать путаницы, советскостью.
Советскость проявила себя прежде всего в языке, в особой манере высказывания. Это своеобразный феномен – язык-насилие, он словно бы стремится лишить вас достоинства, индивидуальности, осадить или, выражаясь по-шукшински, «срезать». При этом он, в отличие от советских времен, экспрессивен, ситуативен, реактивен – он не ищет опоры на авторитеты, а складывается по ходу высказывания, подзаряжается от собственных слов – в своем роде это автономный источник энергии.
По форме это советская риторика, но обогащенная более древними конструктами – вариант советско-имперского или советско-клерикального языка. Подобные лингво-смысловые гибриды зарождались еще в 1980-е, накануне краха идеологии. Тогда советский человек в поисках опоры примерял все имеющиеся в распоряжении маски политического. Однако никакого реального альтернативного опыта, кроме мистической, спиритической связи с досоветским прошлым, у него быть не могло, это в любом случае были лишь проекции. Обожествление царского времени, национального или религиозного чувства было лишь оболочкой, но советский генеральный принцип насилия при этом сохранялся в виде неприятия конкурентов, выбора, полемики, вообще Другого.
Важно понять: не путинский проект создал эти гибриды, но он их концептуализировал.
Ноу-хау путинского режима в том, что он ничего не создавал заново – ни идеологии, ни речи, ни принципов. Он лишь дал этой советскости проявиться в полную силу. Дал ей выход, дал раскрыться подлинному, подпольному, если угодно, советскому человеку Достоевского.
Именно этой энергией «излета советской пули» до сих пор и пользуется Кремль, но любой полет конечен. В новелле, в народе называемой «Мартин Алексеевич», из романа «Норма» – дебютного произведения Владимира Сорокина, написанного на излете советской власти, в 1983 году, – описана, как только сейчас стало понятно, эта самая советскость, ее зарождение и распад. Советский человек закончится вместе с речью; но прежде он должен выговориться до конца – до буквы, до звука. Что, собственно, сегодня мы и наблюдаем: тотальный процесс выговаривания из себя советского. Этот «мартин алексеевич» и есть сама советскость, язык насилия, который направлен на других, но уничтожает в итоге самого себя.
Советская идеология апеллировала к универсальным концептам: свобода, равенство, дружба народов. Путинский человек – как бы локальный, камерный в отличие от рассчитанного на большие залы советского человека. Он перестал «жить миром», оказался оторван от универсалистских корней, связывающих его с человечеством. Парадокс – это произошло тогда, когда, казалось бы, связей с миром стало в тысячи раз больше.
Кухня и двор
«Представитель российской власти высмеял такого-то» (оппонента) – теперь частое клише в российских СМИ. Язык пропаганды более всего напоминает язык кухни, причем коммунальной. На коммунальной кухне, выражаясь языком Негри и Харта, нет истории, а есть только событие – оно теперь и определяет мировоззрение. Язык коммунальной кухни – это способ с помощью языка, превентивно оградить себя от возможного посягательства; он не доверяет никому и во всяком видит угрозу, поэтому он всегда на взводе. Отсюда эта странная смесь сарказма и злорадства, которые также играют роль своеобразной защиты от Другого.
Другое важное в этой вселенной слово – «двор». Константин Гаазе ввел его в широкий политологический оборот, имея в виду двор царский. Но слово универсальное, тут речь идет о принципах советской дворовой культуры.
Кухня и двор – точки сборки советскости.
Ведущий научный сотрудник Института этнологии и антропологии РАН Дмитрий Громов отмечал, что мощный социально-возрастной слой дворовых подростков сложился в СССР в 1950–1980-е годы. В середине 1970-х в СССР фиксируют возникновение нового феномена, отчасти напоминавшего дореволюционный: появление крупных хулиганских банд, поделивших советские города на районы, враждующие между собой. Враг обычно назначается по простому территориальному принципу – например, заводские против городских. Но и это – условность; смертельно враждовать могут два района, которые ничем не отличаются друг от друга. Эта схема воспроизводится один в один почти во всех советских республиках, краях и областях.
Почему пик низовой агрессии пришелся на времена относительно вегетарианские, на 1970-е? Это можно объяснить парадоксальной компенсацией: по мере ослабления внешней тоталитарной системы снизу возникает доморощенная, собственная квазитоталитарная система. Своими силами создается еще одна несвобода – внутри уже имеющейся общей. Парадокс, но советский двор и «район», несмотря на их «незаконность», ничуть не противоречат советской системе – они как бы подтверждают ее в радикальном виде или передразнивают.
Двор – микромодель советского мира. Это прежде всего неприятие мира модерна, мира открытого. Открытость – враг двора. Его закрытость – сакральная ценность. «Сходство (дворовых подростков по всему СССР. – А.А.) обнаруживается в социальном составе, распределении ролей, выборе мест для тусовок и драк, мотивации проведения драк, закономерностей раскручивания конфликтов…» — пишет Дмитрий Громов.
Двор враждует не потому, что существует кто-то чужой. Двор сам производит чужого, перефразируя Сартра. Это и есть его важнейшая функция. Советский двор производит Чужесть. Жить в ситуации неизбежного конфликта и создавать конфликт самому – это разные вещи.
Прославляемый сегодня как «школа мужества» советский двор – это пространство архаизации, тупиковых коммуникаций и уничтожения смысла. Он создает конфликт из любого подручного материала (национальность, имущественное неравенство, месторасположение). Но это всегда – средство; единственная цель – производство конфликта буквально из ничего, на пустом месте. Это простейший способ подростковой отрицательной самоидентификации, но впоследствии он становится единственным способом обретения идентичности. И соответственно – комфортным состоянием.
Советские кухня и двор – это места добычи, выработки, производства конфликта.
Можно сказать, что нынешняя российская пропаганда занимается тем же – она производит конфликт, часто уже ради него самого. Это и есть философия кухни и двора, перенесенная сегодня в публичное пространство с помощью пропаганды: важно не то, что говорится, – важно как. Она в первую очередь безвозмездно делится с вами насилием, ненавистью и презрением к любым универсалиям.
Мир к началу 1990-х уже был виртуальным и вовсю производил символический продукт – вместо чугуна и стали. Россия поздно влилась в эту символическую экономику, и ей приходилось искать собственный эксклюзив. В качестве такого эксклюзива ситуативно сложилась торговля конфликтом – сначала, в «лихие девяностые», буквально физически, на внутреннем рынке; затем в 2000–2010-е насилие перешло на символический уровень, преобразовавшись в специфический язык ненависти, язык пропаганды. Это и есть наш вклад в мировой аматериальный труд, по Негри и Харту. Затем советский человек попытался это ноу-хау – умение производить конфликт – капитализировать, поставляя его на мировой рынок.
Советская жизнь приучила людей бескорыстно ненавидеть, компенсировать несвободу внешнюю внутренним насилием по отношению друг к другу. У нас хорошо получается ссориться, ругаться, ненавидеть; мы не умеем договариваться и даже презираем это как проявление слабости; мы умеем производить конфликт буквально из воздуха, из ничего. Накоплены неограниченные запасы насилия, а также навыки его производства. Мы производим то, чему нас научила советская власть, – недоверие и агрессию. Мы майним конфликт, выражаясь современным языком.
Радио- и телепропагандисты, фабрика троллей или пранкеры, спикеры министерств – это все производители конфликта, и надо признать, в большинстве своем они производят его бескорыстно, потому что только этим умением и обладают. Фабрика троллей майнит конфликт уже в мировом масштабе. Тролли работают не столько в пользу одного из кандидатов, сколько ради желания«подпитать атмосферу враждебности и хаоса».
Человек катастрофы
Другим ноу-хау советского человека 2.0 является производство катастрофы.
Короткий пост певицы Елены Ваенги в связи с акцией Pussy Riot в 2012 году обессмертил ее: формула «попробовали бы они это…» за последующие годы превратилась в универсальную. Недавний пример – реакция в сети на выступление школьника Николая Десятниченко в Бундестаге: «Попробовал бы он это в Кнессете» (имеется в виду – выступить с той же речью).
Братом-близнецом этой фразы является знаменитое «можем повторить».
Оба этих выражения помогают понять суть того, что называется катастрофическим мышлением – психологической особенностью путинского человека.
Пытаясь понять, где корни этих выражений, вспоминается и другая загадочная фраза: «Сталина на вас нет», – сохраняющая популярность вот уже лет шестьдесят. Это угроза насилием, хотя и неосуществимым. Таким образом обозначается крайняя точка, худшее, что может случиться. Эта угроза амбивалентна, поскольку несет опасность в том числе и для самого говорящего. Другое дело, что он не всегда это осознает.
Российский сумрачный гений в последнее десятилетие вывел формулу «символического краха»: довести ситуацию до предела, поставить мир в тупик, обессмыслить любое начинание. При этом угрозу в принципе реализовать невозможно, и говорящему это прекрасно известно. Это всегда угроза словом – гипотетическая, мысленное доведение ситуации до катастрофы, до крайности; любую плохую ситуацию превратить в абсолютно плохую, из которой нет выхода, заглянуть за край.
Говорящий одновременно как бы и желает этого, и ужасается возможным последствиям – сам себя пугает? – нельзя никогда понять, какова его цель на самом деле. Получается, что он вольно или невольно желает катастрофы, в том числе и самому себе, видя в этом своеобразную сатисфакцию.
Одновременно катастрофа стала синонимом настоящего, искренности и душевного комфорта. И даже синонимом своеобразной веры.
В сущности, пропаганда является сегодня таким постоянным заглядыванием за край. Заглядыванием в ад. Конечно же, чтобы спасти «настоящие ценности» и компенсировать потерю смысла.
Откуда в советском человеке 2.0 скрытая тяга к катастрофе? Это болезненная компенсация за крах советского проекта. Человеку советскому обещали, что крах капитализма и победа коммунизма неизбежны. Вместо этого крах постиг сам коммунизм. Катастрофа – это как бы обратная сторона обещанного коммунизма. Его изнанка. Раз катастрофа случилось с нами, пускай она случится и со всеми остальными, иначе несправедливо. Советское мышление оперировало десубъективизированными категориями (массы, буржуазия, классы); нынешнее мыслит в похожих категориях неназванных «темных сил», «мирового правительства», «Запада».
Советский человек продолжает инстинктивно, в качестве самозащиты искать все те же обещанные Марксом «закономерности развития истории», которые как раз и предполагали катастрофу капитализма. Тут мы наблюдаем удивительный синтез коммунистической идеи и эсхатологии: обе живут ожиданием Конца, и вера в его приближение парадоксальным образом становится последней Надеждой. Недавний конфликт в Каталонии, например, оценивался кремлевскими комментаторами как «аналог распада СССР» и ставший уже штампом «крах Евросоюза». По форме похоже, но по сути нет: Евросоюз не тоталитарная империя, а экономический союз; даже с выходом каких-то стран (Британии, например) конструкция не обвалится.
Мышление в рамках катастрофы искажает картину мира, лишает доверия, способности к диалогу и в конечном счете лишает веры в человека. Советское сознание не может привыкнуть к тому, что решает всегда индивидуум, а не массы. Что у мира нет «заокеанского хозяина» и решения принимает свобода в лице человека.
Итак, путинский человек умеет производить конфликты и катастрофу – и пытается сегодня продать это умение на мировом рынке. Как это повлияло на мир?
Спасение смысла
В прошлом году исполнилось десять лет со дня смерти философа Жана Бодрийяра. В российской коллективной памяти от него осталось, пожалуй, только слово «симулякр». Между тем важнейшая идея Бодрийяра – своеобразное манихейство, к которому он пришел еще в 1980-х. Мир стал слишком стерильным, из мира изгнано зло, но без него добро исчезает тоже, наступает онтологический хаос, нарушается привычный бытийный баланс.
Бодрийяр писал об этом, конечно, с целью теоретической деконструкции, но в России эту идею поняли (как всегда) догматически, как буквальное руководство к действию. То есть стали деконструировать мир буквально – напоминая, что «человек неизменно плох», с помощью цинизма подрывая основы человеколюбия, коммуникации и мировой политики.
Когда говорят, что у путинской идеологии нет философской базы, это не так: покопавшись, там можно найти и отголоски идей Хайдеггера (слияние вождя и народа в единое тело), и Карла Шмитта (режим чрезвычайного положения как подтверждение суверенитета). Но главный источник – Бодрийяр (видимо, в силу его публицистичности и популярности в 1990–2000-е). У него почерпнута и творчески переработана идея о возвращении «достаточного зла» для баланса.
Первым эту идею неосознанно артикулировал бывший замглавы администрации президента Вячеслав Сурков. Собственно, ту же идею он излагает в завуалированной форме в недавней статье«Кризис лицемерия»: не надо придумывать новое, мир был и останется плох, давайте вернемся к «старому доброму злу» – государству, за которым нужно оставить право на насилие. Делается это, разумеется, чтобы избежать худшего зла – хтонического, неконвенционального, такого, как мировой терроризм. «Мириться лучше со знакомым злом, чем бегством к незнакомому стремиться». Иначе – ад.
Но ад все не наступает вопреки пророчествам. Мир постмодерна оказался сложнее, чем предполагал Бодрийяр. В открытом обществе всегда находятся скрытые резервы, противоядие, новые эффективные решения. Они возникают не сверху, не директивно; они вырабатываются самим обществом. «Миллионы одномоментно принимаемых людьми решений на местах», по Фридриху Хайеку, являются главным преимуществом свободного рынка по сравнению с плановой экономикой. Теперь мы можем применить формулу Хайека и к выработке моральных решений.
Свободное общество, как и свободный рынок, эффективнее вырабатывает моральные нормы, нормы сосуществования – чем государство, которое спускает их сверху, директивно. Как и плановая экономика, плановая мораль – как сейчас в России – не успевает за изменениями внизу, которые происходят каждодневно. В свободном обществе решение принимают люди, а не вожди или концепции.
Это можно назвать новой философией коммуникации. Дело даже не в соцсетях, не в технологиях, а в умении и готовности людей договариваться самостоятельно. Это и является сегодня главным противоядием конфликту и катастрофе. Антидвором и антикухней. Именно способность людей договариваться и помогает каждый раз избегать политического и социального ада. И для того чтобы обрести смысл, не обязательно заглядывать за край пропасти.
Другой тезис Бодрийяра – что мир постмодерна есть сплошная подделка – также был понят российскими политтехнологами впрямую, как данность. Раз мир стал подделкой, раз все позволено и границ между добром и злом больше нет – об этом тоже писал Бодрийяр, значит можно без всякого зазрения самим создать в России симулякр, имитацию демократии.
Но одно дело – десубъективация, виртуализация, «измельчание личности», сложившиеся в Европе и Америке в результате естественного развития экономики, раскрепощения, прозрачности, глобальных сетей – как побочный эффект демократии. А другое дело – сознательное превращение демократических принципов и институтов в имитацию, в глобальный аттракцион; попытка подделать не только принципы, но и эмоции самих людей.
И тут случилась парадоксальная вещь. Если западный мир прежде и ощущал себя подделкой, то на фоне нашей подделки он как бы обрел свою новую сущность. Можно сказать, обрел настоящесть. Россия сыграла роль кривого зеркала, посмотревшись в которое Запад вдруг опять обнаружил себя в качестве субъекта. Тем самым путинский проект вернул Западу его собственный смысл, который был утерян в 1990–2000-е. За это Запад может быть благодарен Путину.
Как социалистический проект заставил демократию стать более гибкой, социально ориентированной, так и нынешняя российская пропаганда заставила Запад вспомнить о собственных базовых принципах – не экономических уже, а этических. Попытка довести мир до предела, до гипотетической катастрофы, искусственно размыть онтологическую границу между добром и злом обернулась, напротив, восстановлением этих границ.
Россия опять тут послужила отрицательным примером, увы. Столкнувшись с грубой подделкой, пародией на себя, Запад нащупал точку опоры. Сработал обратный эффект: реакцией на пропаганду стало возвращение к обсуждению базовых понятий свободы, принципов демократии, прав человека.
Особенно это проявилось в реакции на миграционный кризис и последовавший за ним правый реванш, который рассматривается уже в рамках психологии – как глобальный «реванш насилия», который на самом деле есть попытка общества защититься от стремительной модернизации. Кое-где этот «правый марш» достиг тактического успеха, но в целом правая идея пока не смогла взять верх в Европе.
Так, советский человек вне советского проекта выступил невольным спасителем смысла эпохи постмодерна. В наше время трудно надеяться на восстановление «настоящего», но оно возникло от обратного, «благодаря» во многом действиям России. Тут поневоле задумаешься о промысле или, по крайней мере, о том, что в истории ничто не пропадает без следа, все для чего-то нужно – просто мы не всегда догадываемся для чего.
#Острый Перец песочница политоты разная политота политика
Уже было подумал зрада. Но вспомнил, что тут есть долб"ебы, для которых воровство в армии это перемога. Или не прозрачность - дела секретности. Пофиг. Сейчас расскажут.
Отличный комментарий!