дорога лена

Восстановить бывшего президента Трампа?

Нічого не змінилось? Чи усе змінилось?

20.02.2015
Тамара Злобіна

19 лютого 2015-го ввечері я вже була на Майдані. Рік тому. Потім, змінивши з десяток громадських робіт, поїхала на Схід - Харків, Луганськ, Донецьк, Севастополь.

Я досі вважаю, що останній рік - це найкраще, що з нами усіма трапилось. Попри все. Тому що кілька сотень (тисяч) простих людей героїзмом вигризли у демонів простір майбутнього. Спочатку - одну площу в фізичному просторі. А потім - ще і ще. Перемоги тривають, просто основне сьогоднішнє поле бою - поле свідомості - складно помітити. Я ж його добре бачу, адже свідомість - це моя професійна філософська сфера діяльності.

Що таке героїзм? Накачати м’язи, вдягнути красивий одяг, і знищити кілька сотень негідників? Це у голівудських фільмах. В реальності героїзм - це прийняти рішення, нераціональне з міркувань егоїстичної користі поточного моменту. Залишитись на Майдані у пекельну ніч. Не дати хабар. Поставити на місце чиновника. Відстояти блокпост. Написати текст-конфронтацію до консервативної масової свідомості. Зробити щось не так, "як положено". А так, як хочеш. Як відчуваєш вірним.

Героїзм - це повстати проти ворога, якого мислиш сильнішим. Знайти в собі сили опиратись - насамперед, власній (під)свідомості, яка нашіптує, що нічого то не дасть, і ти нічого не зміниш, і не лізь у це, і в цій країні завжди так буде. Здолати свій власний страх і апатію. Коли вдень після побиття студентів люди зібрались на Михайлівській площі, кожен і кожна знали, що ризикують стикнутись з брутальним фізичним насиллям. Однак прийшли. Маленький, непомітний, непафосний героїзм, який все змінив.

З цих багатьох малопомітних вольових рішень (скільки їх вже мільйонів) складається сьогодні наша реальність. Вона буквально жива - рухається, змінюється, трансформується, так, як ніколи раніше. І в реакціях на цю реальність яскраво проявляється самосвідомість людини, її чи його громадянська позиція.

"Нічого не змінилось" - це реакція людини, яка чекає "покращення". Тобто змін, зроблених десь кимось, з яких для нього/неї буде користь. Та сама егоїстична користь поточного моменту, аватар якої - передвиборчий сухпайок, гречка-тушонка.

Для людини з пасивною життєвою позицією, яка живе і мислить єдиним, роками напрацьованим маршрутом, помітними є лише ті зміни, які входять у її повсякдення зовні, від яких уже ніде дітись.

У межах цього світогляду зміни-як-такі є травматичними, адже людина є їх об’єктом, а не суб’єктом: долар виріс, ціни піднялись, пенсія знецінилась, звільнили з роботи, забрали в армію.

Позитивні зміни з позиції такого досвіду просто невидимі. Більше того, добровільно їх у своє життя людина не пустить (за логікою колись підслуханого: "Як твої діла, харашо? - Харашо це понятіє относітєльне, главне аби не гірше").

"У цій країні ніколи нічого не буде" - реакція тих, у кого під ногами почала горіти земля. Їх аватар - крадіжка і хабар, дрібні чи по крупному, і невротична необхідність довести (власній совісті), що "всі так роблять".

Я зараз не про зловорожих орків (ті, звісно, свідомо і згуртовано блокують, що можуть), а про наче пристойних співгромадян, які, можливо, і на Майдан раз-другий поїхали, і на АТО гроші давали.

Викладачів ВИШів, працівниць бюджетної сфери, чиновників, прорабів…

Нещодавно в кафе спостерігала за представником цього типажу - у його картині світу крали всі, хто вижче і нижче по службовій драбині (про власні "досягнення" чоловік скромно промовчав).

Людина відчуває, що роками напрацьовані схеми, де що взяти і кому відстігнути, щоб за це нічого не було, під загрозою - бо нові люди нової країни вигадують нові правила і нові способи контролю за їх дотриманням. І він добре бачить, що "лівий" фінансовий потік, який його підгодував на машину, будинок, дублянку і коханку, може, ой лишенько, всякнути!

А що потім з таких перескерованих потічків складуться нормальні дороги, школи і лікарні, він (вони - дозволю собі таке узагальнення) не бачать. Ну бо "ми ж всі знаємо, в якій країні ми живемо, тут же ніколи нічого не буде".

Хіба це не яскраве свідчення змін? Їх поступовості і незворотності. Кажуть, що Майдан і подальший волонтерський рух охопив лише 20% населення України. Можливо, але справа не у відсотковому співвідношенні. Важливіше зрозуміти, що ж змінилось для тих, хто хоче діяти?

Відповідь звучить досить невиразно: збільшилось поле можливостей. Це означає все і нічого. Нічого кокретного - просто бери і роби. Май наснагу реалізувати свої ідеї. Май сміливість мати власні ідеї. Мотивацію ділитись ними з іншими, шукати однодумців і соратниць. Мудрість об’єднуватись. Та просто мріяти - і шукати можливості робити маленькі кроки сьогодні, щоб мрії здійснились завтра.

Ті, хто ніколи не діяв, не можуть помітити, що реальність сьогодні жива і піддатлива, як ніколи раніше. Скільки з’явилось людей, які мислять подібно. Як їх активність укладається в синергії та конгломерації… У мережу живих, активних, сміливих і творчих свідомостей, яка пронизує усю країну, на всіх рівнях.

Це справді складно зрозуміти, адже, щоб передбачити великі наслідки маленьких кроків, треба мислити далеко наперед. Бачити складні взаємозв’язки і не пасувати перед їх довгостроковістю. Це про той же героїзм, який вимагає приймати рішення, нераціональні з міркувань егоїстичної користі поточного моменту, однак доленосні для спільноти.

Я вагаюсь, який приклад нової творчої свідомості тут дати, який ланцюжок змін описати. Втомилась відповідати на нескінченні "ну і що".

Ну і що, що мої приятелі зробили регіональне Громадське телебачення? Ну і що, що до них на ефіри приходять місцеві посадовці і відповідають на незручні питання. Ну і що, що вони вчаться розмовляти адекватно і не "по папірчику".

Ну і що, що вони знають, що не всі локальні медіа їм підконтрольні і що незручні питання будуть. Що приховати афери стає все складніше.

Ну і що, що мешканці міста бачать посадовців і вчаться розбиратись у їх діяльності. Ну і що, що платники податків починають розуміти, хто за що конкретно у місті відповідає. Ну і що, що поняття "влада", цей великий чорний монстр, потроху вивітрюється із свідомості, і на його місце приходить реалістичне бачення конкретних посадових осіб і кола їх повноважень.

Ну і що, що вони, як менеджери, найняті платниками податків, мають якісно виконувати свою роботу за зарплату, а не за хабар чи по знайомству.

"Надавати послуги", а не "робити послугу". Ну і що, що всі ці усвідомлення кристалізуються в головах усе більшої кількості людей, змінюють їх звичні маршрути мислення і горизонт очікувань. А відтак їх дії. А дії - змінюють реальність. Ну і що. "Це ж нічого не дасть".

Сьогодні непростий день. Зрештою, як і вчора. Але сьогодні я безмірно вдячна усім тим, хто поруч, хто не опускає рук. 

Співгромадян(к)ам, на яких можна покластись, яких варто любити, і завдяки волі яких я можу спокійно і з натхненням робити свою роботу. Бо знаю, наскільки ми разом усе змінили.

http://life.pravda.com.ua/columns/2015/02/20/189699/

Меняйте себя и свое окружение в лучшую сторону

Финляндия, Польша, Украина и Грузия в курсе..

Первые потери российской мобилизационной армии. (где-то под Сахалином)

«Хрустальный дом» с хамамом и винной комнатой: Сечин купил 5-этажную квартиру за 2 млрд рублей

Глава «Роснефти» Игорь Сечин стал владельцем квартиры в Москве за 2 млрд руб. в элитном районе Москвы, выяснил The Insider. Его роскошная мегаквартира расположена в районе «золотой мили» – престижном квартале между Остоженкой и Пречистенской набережной. Стоимость с хамамом и винной комнатой превышает сумму, которую «Роснефть» тратит на благотворительность.

5 этажей, хамам, кинотеатр и винная комната

27 июля текущего года Сечин стал собственником квартиры по адресу пер. Коробейников, д 1. Площадь жилища – 1229 квадратных метров. Размер квартиры сопоставим с площадкой для игры в хоккей, которым глава госкорпорации увлекся с подачи Владимира Путина. Согласно выписке из ЕГРН (есть в распоряжении The Insider), квартира Сечина занимает сразу 5 этажей. 

Квартира находится в ЖК клубного типа Crystal House  – это один из самых дорогих объектов недвижимости в Москве. На фоне окружающей застройки он выделяется фасадами из стекла и юрского камня.

В портфолио компании Edex, занимающейся системой «умный дом», есть проект, который идентифицируется как реализованный именно в квартире Сечина. Совпадает название ЖК и площадь объекта, больше квартир такого размера в этом комплексе нет. «Пятиуровневая квартира в Москве, в самом центре столицы, с бассейном, хамамом, домашним кинотеатром, винной комнатой», – такое описание дает Edex.

Сколько стоит «Хрустальный дом»

Указанная кадастровая стоимость квартиры – 831 млн руб, но реальная рыночная цена объекта в 2,5 раза выше. По данным ЦИАН, стоимость квадратного метра в этом респектабельном ЖК колеблется от 1,2 до 2,6 млн руб. Агентство элитной недвижимостиContact Real Estate предлагает приобрести здесь квартиру площадью 660 кв м за 1 млрд руб. даже без отделки, а на сайте MoskvaDeluxe среди актуальных предложений есть жилье площадью 517 кв.м. также за 1 млрд руб. Владения Сечина в два раза больше, так что рыночную стоимость квартиры можно оценить в 2 млрд.

Если сравнить эту цифру, например, с суммарными тратами «Роснефти» на благотворительность, то выясняется, что жилье Сечина стоит в 11 раз больше, чем компания выделила благотворительным фондам за весь прошлый год (по данным самой «Роснефти» — 174 млн руб). Общие годовые расходы «Роснефти» на спонсорскую «поддержку масштабных проектов», направленные в том числе на «возрождение духовных и национальных ценностей» – всего 1,2 млрд руб., почти вдвое ниже цены апартаментов Сечина.

Откуда деньги?

Доходы Игоря Сечина регулярно становятся предметом общественной дискуссии. Декларации топ-менеджеров «Роснефть» в публичном доступе размещать отказывается, хотя эта корпорация принадлежит государству, то есть налогоплательщикам. Из годового отчета для акционеров компании известно, что 11 членов правления «Роснефти», включая Сечина, в 2017 году получили вознаграждение в размере 3 млрд 895 млн руб. В среднем на каждого топ-менеджера выходит по 354 млн, но поименно размеры вознаграждений компания не раскрывает. В 2016 году Forbes оценил доход Сечина в $13 млн (839 млн руб по действующему курсу).

При этом Сечин не раз отвергал наличие у него сверхдоходов и неоднократно конфликтовал с изданиями, которые сообщали о его высоких заработках и имуществе. «Новую газету» он через суд обязал опровергнуть сведения о владении яхтой «Принцесса Ольга» за $100 млн (или 6,5 млрд). Также глава «Роснефти» добился удовлетворения иска к редакции Forbes, которая назвала его самым высокооплачиваемым топ-менеджером в России. Выиграл Сечин и суд у газеты «Ведомости», которая рассказала о строительстве дома в Барвихе. Позже ФБК снял этот шикарный дворец с воздуха (рыночная стоимость одной только земли под этим домом — 3,8 млрд руб.).

Даже с учетом того, что Сечин может вполне официально получать около 800 млн рублей в год (если оценки Forbes верны), за 6 лет работы на посту главы «Роснефти» не мог заработать больше 5 млрд руб. (а частным бизнесом Сечин никогда не занимался). При этом стоимость активов, которые СМИ относят к Сечину, минимум вдвое выше.

На просьбу The Insider прокомментировать покупку Сечиным квартиры пресс-секретарь «Роснефти» Михаил Леонтьев ответил: «Ребята, идите в жопу». После чего, не дождавшись уточняющих вопросов, положил трубку.

Отметим, выше речь идет лишь об активах, принадлежащих Сечину лично, но он пользуется также имуществом, находящимся на балансе у «Роснефти», в том числе резиденциями и бизнес-джетами. О строительстве «Роснефтью» секретной VIP-резиденции на Енисее стоимостью свыше 9 млрд руб. рассказывал этой весной ЦУР. Тогда же стало известно, что компания разморозила строительство штаб-квартиры на Кутузовском проспекте в Москве. Проект оценивается ни много ни мало в $1 млрд (или 65 млрд. руб.).

По информации «Собеседника», Сечин пользуется самолетом Bombardier BD-700–1A10 Global Express 6000, купленным через офшорные схемы. Цена элитного лайнера – $55 млн или 3,6 млрд руб. Всего в авиапарке «Роснефти» числится несколько бизнес-джетов стоимостью в несколько десятков миллионов долларов каждый. Авиаперевозками компаниизанимается ее «дочка» ООО «РН-Аэрокрафт», которой руководит Сергей Цой – бывший пресс-секретарь мэра Москвы Юрия Лужкова. В прошлом году после скандала с участием Алексея Навального «РН-Аэрокрафт» отменила закупку серебряных чайных ложек стоимостью почти 15 тыс. руб. каждая, стаканов для воды по 11,7 тыс. руб. и икорниц по 83 тыс. руб.

Соседи Сечина

В комплексе Crystal House с видами на храм Христа Спасителя и Кремль всего 67 квартир. Среди соседей Сечина в основном представители деловых кругов. Есть руководители как полностью частных компаний, так и компаний с государственным участием. Однако их квартиры по размерам с владениями главы «Роснефти» сравниться не могут.

Как выяснил The Insider, у президента «Ростелекома» Михаила Осеевского в Crystal House есть квартира в 101 кв м., а гендиректор «Онэксима» Дмитрий Разумов владеет здесь двумя квартирами суммарной площадью 673 кв м. Жильцами элитного дома стали также сын экс-губернатора Тульской области Леонид Груздев (его отец Владимир Груздев — давний товарищ Сечина), председатель совета директоровИнтерпрогрессбанка Николай Соболев,  Сергей Пушкин, ранее отвечавший за работу дочерних компаний «АЛРОСА», экс-президент МТС Михаил Шамолин, вице-президент АО «Гражданские самолеты Сухого»Евгений Андрачников, акционер Локо-банка Андрей Северилов, гендиректор Уральской горно-металлургической компании Андрей Козицын и старший вице-президент Сбербанка Юлия Чупина.

Собственником квартиры Игоря Сечина до него был Александр Бородаев – экс-владелец «Руды Хакасии». Сейчас Бородаев вместе с бывшим вице-президентом «Роснефти» Эдуардом Худайнатовым, согласно ЕГРЮЛ, является соучредителем угольной компании «Коулстар». Правда, Бородаев пробыл владельцем пятиэтажной квартиры всего полтора месяца. До этого она была записана на кипрский офшор.

Источник: https://theins.ru/korrupciya/120037

Треш в новостях

Я еще не совсем разобрался с редактором , и как вставить адекватно видео , поэтому залил его на ютубчик чтоб использовать ссылку.

От себя хочу добавить что эти мрази слишком много на себя берут.