![10: На» ■■ . 9 22 Срд 10:33:25 №5162-1050 ] ,750л,075,^...].)р( В Ц Кб, 750x1 ССО ПОЧЕМУ??!!!!! МОБИЛИЗАЦИЯ ДОЛЖНА БЫЛА НАПРЯЧЬ ХОХЛОВ, НО ХОХЛЫ ПОЧЕМУ-ТО РОФЛЯТ, А НАПРЯГЛОСЬ МОЁ ОЧКО! ПОЧЕМУУУУУУ??! »>51624099 »»51624151 >>51624256 »51624269 Избранное / Топ тредов ► N ■<!) 0:36/14:25 в о и](http://img1.reactor.cc/pics/post/full/%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%8F-%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0-%D0%92%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5-%D0%B2-%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%83-2022-%D0%B4%D0%B2%D0%B0%D1%87-7607593.png "мобилизация,политика,политические новости, шутки и мемы,Вторжение в Украину 2022,двач,тредшот")
Результаты поиска по запросу «
яка сумна
»
коррупция на страже родины политика
Путинская Россия - это когда из миллиарда налогов 692 миллиона разворовывается
И с одной стороны - хорошо, что разворовывали все эти годы, потому что если бы не разворовывали, то и армия была бы куда более боеспособной, и Украина бы сейчас не сопротивлялась уже месяц. А с другой стороны - так если бы не разворовывали, то и Путина, как главного пахана, во власти бы не было уже 14 лет как, и всех ФСБшных прихвостней, которыми он себя окружил, и прочего ворья, которое ради того, чтобы и дальше оставаться у власти и воровать, устроило войну.
бородянка песочница политоты Война в Украине преступление песочница политика
Міни, сміття, лігва орків. Два дні із підрозділом поліції у Бородянці та навколишніх селах
СТАТТІ
₴Денис ГубашовДата публікації:2022-04-08
Деокупація півночі Київщини відкрила наслідки звірств, які чинили російські солдати в Україні: вбивства, згвалтування, зруйновані та пограбовані будинки. Звичайне життя повернеться на ці території лише за кілька місяців, але загоюватися шрами від війни будуть роками.
Журналісти ТЕКСТІВ провели два дні зі спецпідрозділом поліції, побували в містечках та селах на північному заході від Києва, які були в окупації.
Колона швидко рухається по дорогах між невеликими населеними пунктами, в рації шипіння: “500 метрів, блокпост”.
На блокпости під'їжджаємо в обхід черги: швидка вмикає сирену, машина поліції попереду нескінченно сигналить, машини в колоні “на аварійках”.
Під’їжджаємо, називаємо пароль, у відповідь:
- Проїжджайте.
- За нами три машини і швидка”.
- Добре. — Боєць чи то територіальної оборони, чи поліцейський махає — можна їхати.
Між містечками їдемо дуже швидко, в голові колони - “цивільна” машина поліції, нашвидкоруч перероблена у службову. По автомобілю помітно, що водії (а поліцейські, з якими ми їздили, тиждень тому були і на “нулі”) експлуатують його нещадно. Певне, взнаки дається бойовий досвід і звичка рухатися так, щоб не потрапити під обстріл. Хоча нас запевнили, що зараз, якщо хтось із російських солдат ще й ховається в лісах, зараз сидять дуже тихо і вирішують: відразу здатись в полон чи віджати якусь автівку і, вдаючи цивільного, прорватись до кордону.
Чого дійсно варто остерігатися — це мін, розтяжок та снарядів, які не розірвалися. Працівники національної поліції та ДСНС цілодобово займаються розмінуванням територій. “Зараз все настільки ж заміновано, як і в Другу світову”, — ділиться з нами спецпризначенець, — “Ми ще десятиліття будемо знаходити міни та нерозірвані снаряди по лісах”. Особливо небезпечно повертатись у власні домівки та “блукати” по громадських спорудах. російські окупанти жили як у вже покинутих квартирах та будинках, так і виганяли мешканців з їхніх осель, а по відходу часто такі приміщення заміновували.
Поліцейські кажуть, що попри усі застереження люди самовільно повертаються до своїх домівок. Це треба робити в супроводі ДСНС чи поліцейських, бо, окрім купи бруду та сміття там можуть бути небезпечні сюрпризи. Також в будинках знаходять тіла загиблих.
Місцеві також часто навідуються до будинків, раніше окупованих російською армією, з метою знайти собі якихось трофеїв: підсумки, зброю, боєприпаси, залишених під час відступу. Часто, коли поліція перевіряє покинуті окупантами будинки, бачить, що там вже побували місцеві.
Мародерів не лякає ні поліція, ні тероборонаПро мародерство за два дні чергування ми чули не раз. В посиленому режимі працює поліція, працює територіальна оборона, але від мародерів це не завжди рятує. Селяни самоорганізовуються та виставляють караули, озброєні зазвичай мисливськими рушницями, або й голіруч, щоб охороняти покинуті будинки, магазини і громадські споруди. “Ми на другий день війни, коли росіяни ще не прийшли, всі продукти з магазину роздали місцевим. Ні зв’язку із Києвом, ні безпечної дороги до міста вже не було. В магазині залишався виключно алкоголь, його закрили. Але його пограбували вже після того, як росіяни пішли”.
Пограбоване котеджне містечкоМісцеві сказали, що у коттеджному містечку на околицях села Березівка, що трохи на північ від Житомирської траси, переховувались російські солдати. Поліцейські, з якими ми їхали, вирішили це перевірити.
-Окрім супроводу гуманітарної допомоги, ми виконуємо ще й звичайні поліцейські функції - перевіряємо заяви місцевих, - кажуть вони.
Містечко - зо два десятки будинків, розташованих по обидві сторони головної вулиці, в кожного своє подвір’я, гараж.
На центральній вулиці - жигулі із літерою “V”. Трапляються ще малолітражки із витягнутими акумуляторами. По всьому містечку розкидані речі, через напівпрочинені ворота та хвіртки у дворах видніються розкидані речі. Там бруд і сморід. На територію чи в будинки заходити заборонено - може бути заміновано. Та й не дуже хочеться вдиратися у чуже сплюндроване життя. “Живуть, як бомжі та помирають як бомжі” - говорять нам поліцейські, маючи на увазі армію РФ.
Знищена БородянкаНаступного дня поліцейські супроводжували іноземних журналістів до Бородянки та навколишніх сіл. Комендантська година на звільнених від окупації територіях тривала до 7-го квітня, але багато людей, ледве дізнавшись про звільнення домівок від окупантів, вирушили додому, всупереч усім проханням влади, поліції та ДСНС зачекати. Тож багато часу ми провели у заторах. Цивільні малолітражки, седани і купе повзуть навіть по розбитих грунтових дорогах - люди хочуть побачити, чи вціліли їхні будинки.
Звична дорога до Бородянки зруйнована - на Варшавській трасі знищений міст через річку Здвиж, треба їхати об’їздними дорогами. Армія РФ окупувала Бородянку у перші дні війни, тож місцеві жителі провели більше місяця в окупації. Скільки там загиблих - досі невідомо, триває збір тіл та розбір завалів зруйнованих будинків. Але, як заявила генпрокурор Ірина Венедіктова, ситуація може бути ще гіршою, ніж у Бучі, де станом на 6 квітня було знайдено 320 тіл.
Посеред міста стоїть розбита колона ворожої військової техніки. За свідченнями мешканців Бородянки, багато транспорту спалили місцеві за допомогою коктейлів молотова.
Середмістя повністю зруйноване. В Бородянці небагато багатоповерхових будинків вздовж головної вулиці. Майже всі зруйновані або пошкоджені. Кілька зазнали прямого бомбового авіаудару. Місцеві кажуть, що літак пролетів над містом, а потім повернувся і скинув бомби ФАБ-250 або ФАБ-500 - некеровані боєприпаси, використання яких заборонено у місцях проживання цивільних осіб. Такі страшні руйнування спричинені тим, що бомби пробили дах та кілька перекриттів і розірвались всередині будинку. Фото цих будинків вже облетіли всі світові медіаЗ 29 багатоповерхових будинків на центральній вулиці повністю знищено 8, пошкоджено 21. Це чудово видно на відео із квадрокоптера
“Колона, яка зайшла в місто, обстрілювала будинки навколо, стріляли абсолютно навмання - залякували” - пояснив один із поліцейських. На багатоповерхівках помітні вигорілі вікна на рівні 5 - 7 поверхів: “якщо поцілити в середину такого будинку, при “владому” влучанні він “складається”, - каже мій співрозмовник.
За свідченнями військових та місцевих мешканців, в Бородянці також багато загиблих місцевих жителів, їхні тіла прибрали лише після того, як російська армія залишила місто.
В будинках, що не зазнали прямих ударів, - вибиті шибки та понівечені ударними хвилями фасади. В центрі немає жодної цілої і не розграбованої споруди.
Жодної цілої спорудиОкупанти займали будинки мешканців та адмінбудівлі. У місцевому відділку поліції влаштували штаб, на подвір’ї - базу для ремонту авто.
Там і досі стоїть напів розібрана та розграбована російська мобільна автомобільна майстерня батальйонного рівня. Нічого цінного в ній не лишилось, чи то росіяни забрали чи наші військові собі взяли - невідомо.
Варто зауважити, що росіяни повсюди залишили бруд. У захоплених гаражах для ремонту техніки розкидане сміття, ганчір’я, російська військова форма. Неподалік стоїть покинутий бензовоз. Будівля поліції - вигоріла.
У приміщенні місцевого відділу держказначейства жили російські офіцери середньої ланки. В одній з кімнат влаштували щось схоже на пральню і місце для миття. Солдати зазвичай смітять там, де сплять і їдять, в туалет далеко не ходять - у сусіднє приміщення за стінкою - таку картину описували спецпризначенці, які першими проводили зачистки в Бучі.
В сумках для протигазів везли награбованеА ще всюди багато викинутих протигазів - в Бучі їх були сотні. Це пояснюється тим, що сумки для протигазів дуже зручно використовувати для перенесення награбованого.
повна статя тутhttps://texty.org.ua/articles/106294/shche-desjat-rokiv-budemo-znakhodyty-miny-shcho-zalyshyly-okupanty-u-borodjantsi-ta-navkolyshnikh-selakh/
Вторжение в Украину 2022 политика
Тарас Остапчук, утопивший яхту российского олигарха, вступил в ВСУ
Начало истории: http://joyreactor.cc/post/5113510
Остапчук стал известен после того, как 26 февраля, через 2 дня после начала войны, предпринял попытку потопить "Леди Анастасию", принадлежавшую российскому олигарху Александру Михееву, открыв корабельные клапаны. Яхту удалось лишь подтопить. Испанские силовики задержали украинского механика. В своем заявлении перед судом Остапчук, работавший на яхте около 10 лет, отметил, что решил попытаться потопить судно, увидев кадры нападения России на Украину, в частности, когда российская ракета попала в многоквартирный дом в Киеве. Суд освободил его от обвинений.
Сейчас Остапчук вернулся в Украину и вступил в ряды ВСУ, судя по фото, в танковые войска.
Израиль Мид РФ дно Ёбаный стыд политика
Дно пробито. Ответ МИД РФ на опровержение пиздежа Лаврова.
песочница политоты путин хуйло политика
В турецких соцсетях завирусилось видео с удивленным президентом РФ, который недоумевает при виде мужских нежностей на официальном мероприятии.
Курск Курская битва (2024) Вторжение в Россию 2024 мост песочница политоты разная политота политика
Был уничтожен ещё один мост на Курщине
гражданская война в России 2023 Пригожин политика
Пригожин: Мы разворачиваем свои колонны и уходим в обратном направлении
«Сейчас наступил тот момент, когда кровь может пролиться. Поэтому понимая всю ответственность за то, что будет пролита русская кровь с одной из сторон, мы разворачиваем свои колонны и уходим в обратном направлении в полевые лагеря согласно плану», — заявил Пригожин
жизнь под обстрелами война в Украине 2022 Вторжение в Украину 2022 песочница политоты политика
Жизнь в перманентном пиздеце или как я еще не поехал кукухой...
24 февраля я крепко спал, не помню бухал я перед этим или нет, но факт остается фактом. Проснулся где-то в 08-30 от 7го по счету звонка старшего брата, спросонья не понимал что произошло, оказалось - в страну пришла война. После разговора открыл окно и услышал нонстоп звуки взрывов, знатно охуел, но до конца еще не осозновал что такое реально.Брат собирался с женой уезжать из города (если что, пишу про Харьков, один из самых близких городов к рф). Договорились встретиться на перекрестке, чтобы они забрали меня с моим "скарбом", кое-как спросонья собрал шмотки, запас воды-еды, и двинул к месту встречи. К тому времени на дорогах в городе уже творился самый настоящий пиздец, огромные пробки + нервозность водил создают универсальную форму нагнетающего неизбежного, прождал их около 1,5 часа (хотя в мирное время брат спокойно доезжал до меня минут за 25).
В итоге, решили прождать пару дней в городе, чтобы поток машин уменьшился и можно было спокойно выехать. Мои сотрудники в первый же день ломанулись на запад, меня также звали, но я все не верил в масштабы надвигающегося пиздеца, поэтому остался в городе.
Я снимаю гостинку сам, поэтому долгое нахождение там еще 2х людей и кота довольно проблематично. Чтобы вы понимали, это по факту небольшое помещение, зачастую основная комната совмещена с кухней, поэтому не чувствуешь разграничения по площади. У меня хоть сделана декоративная стенка, отделяющая спальное место от кухни и ванной. Тем не менее, у меня дома у бати гараж больше. Так вот, в этой коробке я и брат с женой прожили около 3х недель. Можете представить как у меня начинала свистеть кукуха, с тем учетом, что жена брата была в положении на 6м месяце. Я давал себе полный отчет, что сейчас не то время, чтобы показывать свое недовольство и быть нервным, поэтому держал свои "фе" при себе, как мог.
Первое время ходили с братом в АТБ (продуктовый супермаркет) возле вокзала и выгребали все остатки. Внутри творился настоящий хаос, гребли абсолютно все, особенно бюджетные товары. Поэтому спустя пару дней на полках оставался лишь товар для богатых: креветки, импортные сыры, колбасы и 4х-слойная мягкая туалетная бумага. Из воды только минеральная соленая, потому что выгребли все под чистую.
Каждую секунду времени мы мониторили все возможные источники новостей, мозг охуевал от такого перегруза, поэтому под конец решили уже забивать хуй ибо также начинали съезжать с катушек после такого инфоповода. Спали все вместе на диване, благо он позволяет +- комфортно лежать 3м людям вместе, так и спали все это время. Тогда активно летали самолеты пидорасов над городом и это было очень жутко. Никакая арта или РСЗО не сравнится с тем ощущением, когда ты сидишь с подушкой над головой в туалете (ибо он далеко от окна + есть толстая стена) и слышишь звук пролета над домом. В этом состоянии ты подсознательно ждешь последующего взрыва от сброшенной бомбы. Это кромешный пиздец, психика не у всех выдерживает такой обстановки.
В итоге, они решили ехать в Днепр, звали с собой. Но я понимал, что если поеду с ними, мы будем снимать двушку на всех, а тут еще предстоит появление нового члена семьи и морально я никак не отдохну. Поэтому отправил их с б-гом, а сам остался в городе. Вы не представляете какое это моральное облегчение, тогда было абсолютно похуй на бомбежку и прочий шум, я вновь остался сам и был доволен. Я живу на цокольном этаже, поэтому чувствовал себя +- в безопасности. Но когда ночью рядом с домом пидорасы с самолета уебали по объекту, я прямо подлетел на диване, тогда и впервые выбило свет в доме. Я очень зассал и впервые выбежал в дом, с целью спуститься еще ниже, ибо паника была очень дикая.
Со временем активность авиации над городом сошла на нет, когда мы пару раз показали этим уебкам что можем спокойно сбивать их блохолеты и в "хуй не дуть" как говорится. Тем не менее, обстрелы Харькова не прекратились.
Для организма это охуеть какой стресс, поэтому это чувство, что вот-вот и тебя убьет очередной прилет ракеты, никуда не уходит. Чтобы хоть как-то отвлечься во время обстрелов включал громко музыку, думал что лучше я умру под любимую песню, чем просто под звуки взрывов. Потом продолжил заниматься гитарой, у меня есть 2 электро+акустика, скучать не приходилось. Поэтому могу смело сказать, что мою кукуху спасла музыка, и продолжает спасать даже сейчас. Родители находятся на территории под оккупацией уебищ, слава б-гу их не кошмарят, но зачастую нет света и воды. Связь поддерживаем каждый день, хоть эти пидорасы и пытаются блочить, но все равно местные находят "слепые" точки откуда могут звонить своим родственникам. Не видел родителей с нового года, очень скучаю, но также надеюсь что этот пиздец скоро закончится и мы вновь встретимся вместе и поедем на шашлыки и рыбалку. Кстати о рыбалке, я очень люблю это дело, поэтому в теплое время года чуть ли не каждые выходные мотаюсь домой к родителям и хожу-езжу на природу. В этом году без рыбалки, из-за этих уебищ.
Вчера к примеру, тревогу включали 12+ раз, можете представить как охуевает нервная система от ожидания прилетов и этого сигнала. Думал со временем выработается определенный похуизм и станет проще, но нихуя. То тебе похуй и ты совсем не реагируешь, то тебя настигает паника и ты только услышав начало тревоги чуть ли не убегаешь за стену и сидишь в туалете, в ожидании когда она закончится. Бывает по-разному, не знаю как у всех, но у меня так точно. Хорошо что могу работать удаленно, поэтому первое время помогал с продовольствием соседям, даже покупал и раздавал еду попрошайкам на вокзале, ибо понимал что не все могут зарабатывать себе на жизнь в условиях войны. Со временем и дефицит продуктов пропал, сейчас можно купить всё что нужно, без давки паники и ебанутой наценки. Но с другой стороны, чуть ли не на каждом углу заебуют "повесточники", поэтому лишний раз не гуляю по городу, а заказываю доставку. Если что, наверное еще не окончательно у меня врубился тумблер в голове "на активную защиту", поэтому не иду добровольцем, хотя все может быть. Сейчас помогаю деньгами родителям, жертвую на ЗСУ регулярно, опять же, плачу налоги и пытаюсь быть полезным стране.
В общем так и живу, то музыка, то фильмы-сериалы помогают отвлечься, вот вспомнил что джой есть, стал постить сюда смищные и не очень картинки, как вариант досуга очень даже. Хотя зачастую захожу сюда получить фан, а приходится фапать ибо хорни-контента в разы больше чем смищного, но то пустяки) Также повезло, что в городе остались почти все друзья. Один пошел добровольцем воевать, второй успел по белому билету свалить в Германию (его хату разбомбили, в городе ничего не держало.) Второй друг с того же района также пострадал, поэтому перебрался с батей в центр в офис жить. Собираемся у него на выходные, поиграть в плойку, дартс, пинг-понг и прочее. Как вариант досуга очень круто помогает сбавить напряжение и лишний раз восполнить недостаток живого общения.
Если дочитали до конца, то спасибо за внимание, надеюсь не сильно утомил многобуквенным постом. Всем здоровья и мирного неба, надеюсь что скоро мы окончательно выбьем эту мразь с нашей земли и снова сможем спокойно гулять до утра среди целых домов, магазинов и площадей, без спешки, ожидания прилетов, сирены и нервного срыва.
я всю жизнь был русскоговорящим, ходил в русскую школу. Я не хочу как обезьяна и показушник переходить на рідну мову, ибо считаю это лицемерным поступком. Я русскоговорящий, я всю жизнь им был, но к укр. языку отношусь очень положительно, никогда с ним проблем не было. Поэтому не хочу быть как обезьяны с работы, которые также всю жизнь говорили на русском, а тут внезапно начали из себя уебищный суржик выдавливать. Может они конечно сознательно сделали выбор и хотят отречься от всего русского, но я воспринимаю это все как ебейшую показуху. Я уважаю как укр. мовних, так и русскоговорящих АДЕКВАТНЫХ граждан своей страны, которые шлют нахуй рУZZГе мир и всех причастных к нему уебищ.
Отличный комментарий!