иван поп

Под Херсоном похоронили не 30 вертушек, а 49

Иногда лучше молчать, чем лизать

Отличное знание истории

29 мая на пресс-конференции в Версале президент России Владимир Путин назвал дочь киевского князя Ярослава Мудрого, королеву Франции, Анну Ярославну "русской Анной". При этом Путин отметил, что князь Киевской Руси Ярослав Мудрый был "нашим".

В википедии, кстати, после этого какой-то тролль попытался внести правку, назвав ее Анной Русской.

По этому поводу уже все высказался весь МИД и даже наш президент. С 1-10

Ну, и если вы чувствуете, что ваши познания в истории также обширны как и у одного низкорослого авторитарного правителя, то можете пройти этот тест.

Як Іван Франко вибори програв

Було літо 1898-го. Іван Франко втретє був серед кандидатів до австрійського парламенту від Радикальної партії на додаткових виборах в окрузі Тернопіль—Збараж—Скалат. Усебічно обдарований, енциклопедично освічений і надзвичайно працьовитий, Франко проявив себе на багатьох ділянках української культури. Тернополяни добре знали Каменяра не лише як видатного українського письменника, поета, перекладача, філософа, навіть економіста, а й як завзятого політика і творця першої не лише в Галичині, а й в усій Україні (зокрема і в Тернополі) партії європейського зразка. Іван Якович розробляв її програмні документи і досліджував процеси, що відбувалися в краї.

Чимало з тих ідей позастолітньої давності актуальні й досі. Радикальна партія Франка мала свій електорат, програму і, найважливіше (чого потім не мали інші партії), — у неї був механізм дій. Геніальність Франка полягала в тому, що, знаючи тогочасну конституцію Австро-Угорщини, він знаходив у ній такі ходи, сентенції, які дозволяли висувати певні питання і проблеми українського характеру. Зокрема, це було питання самостійності України. Партія мала програму-мінімум і програму-максимум. Мінімум — створення Галицької автономної області. Максимум — соборної України, яка б об’єднала всіх українців.

Українці західного регіону були рішуче переконані, що є окремим народом і не мають нічого спільного з українцями з Великої України, так само, як і з поляками. Називали себе «русинами», і Франко першим у 1893 році почав замість терміну «руський», «руська» вживати слово «українська», «український». Франко писав: «Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими, а українцями без соціальних кордонів…»

У 1895, 1897 і 1898 роках Радикальна партія висувала Івана Франка на посла до віденського парламенту і польського сейму.

31 жовтня 1895 року підкуплені та застрашені виборці тернопільської округи продали свої голоси на користь владного урядового кандидата графа Пінінського (він був приятелем самого австрійського намісника графа Бадені). Відтак українці зрадили вперше свого найпопулярнішого в Галичині представника.

Навчена гірким досвідом 1895–го, Ольга Хорунжинська, дружина Франка, благала й відраджувала свого чоловіка кандидувати в 1897–му:

“— Ти подумай добре, Іванку. Благаю! Ти вже забув, як тебе продали і зрадили у Тернополі? Тебе пани знову не допустять! Адже ж можеш відмовитися. Скажи, що маєш хвору жінку і четверо дітей!
— Говориш, як дитина! — спокійно реагував на слова дружини чоловік. — Невже тільки маю про свою домівку дбати? Людина не може жити тільки сама для себе, мусить мати і суспільні обов’язки…”

Програвши знову на виборах до австрійського парламенту у Відні (владна адміністрація легко змогла примусити українців страхом, корупцією та іншими шахрайськими засобами програвати вибори, і Франко не зміг здобути посольського мандата, хоча симпатії виборців були на його боці), вічний революціонер почув таке «резюме» від своєї Ольги:

“— Чи не казала я тобі? Бачиш, скільки прикростей? Кандидатом ти був, а депутатом не будеш!
— А я не шкодую. Ніяка праця не пропадає даремно! — спокійно відповів поет. — Це ж була праця з народом. Це цвіт, який дасть плоди…”

Іван Франко з дружиною Ольгою Хоружинською 1886 р. сфотографувались у Влодзімежа Висоцького одразу після одруження на пораду польської письменниці Елізи Ожешко.

Але те, що тих «плодів» знову не буде під час третьої кандидації на посла від Тернопільської виборчої округи в 1898–му, добре відчував навіть син–семикласник тернопільського повітового лікаря Олександра Гладишовського. Він добре знав (адже не раз чув про це) «виборчий рецепт» перемоги свого батька, а заодно й тодішньої влади: поляки в таких суспільно–політичних умовах легенько куплять українців, адже українці продаються!!! За гроші, за землю, за посади, за горілку, за ковбасу. Тоді ж виникло таке поняття, як «хрум». «Хрум» вважався сильнішим за будь–які високі політичні ідеї…

Попри те Франко розуміві знав своїх рідних галичан, їхню долю, він говорив, що «для українського народу українська державність наповнена сутністю». Українському селянинові однаково, як вмирати з голоду, — від рук свого пана чи чужого. Йому абсолютно однаково, хто з нього буде «шкіру дерти» і податок знімати.

Саме галичани почали рішуче виступати проти ідеї української незалежності. Занадто добре і солодко жилося їм під рукою австрійського цісаря, який завжди вмів дати раду товкотнечі в українських і польських колах, умів тримати державу вкупі. В такій ситуації було дуже важко досягти могутнього прориву й поступу. Крім того, простим українцям ні на що було нарікати. В умовах Австро–Угорщини вони задовольняли свої найважливіші потреби, в тому числі й культурні: мали свою пресу, гімназії, свободу релігії, навіть національний театр. І, відповідно, їм було добре. Засоби масової інформації, які згодом прославилися своїми радикальними націоналістичними поглядами, тоді говорили і писали інше: навіщо взагалі ставити на чергу дня питання державності? Воно не на часі, «тата» Йосифа це може образити. А крім того, така боротьба потребує жертв. Будуть тюрми, репресії. Словом, краще так, як є.

У 1898–му свідома частина тернополян хотіла як віддячити Франкові за його титанічну працю, так і вибачитися за тих, несвідомих, кого купували поляки у попередні виборчі перегони.

Кожне передвиборче віче, де сильний дух Франка, того, «що тіло рве до бою», став «на прю», перетворювалося в справжнє свято. Франко з неймовірним успіхом сам об’їздив села і міста, де вів свою передвиборчу кампанію. Так було у Великому Глибочку, Чистилові, Денисові, Купчинцях, Пронятині. Кожне село мало свій місцевий комітет, зв’язаний з центром. З центру вчасно надходила інформація та потрібні інструкції. Скрізь по селах були добрі приятелі Каменяра, і він був певний, що вони допоможуть у виборчій боротьбі. Все йшло до того, що Франко мав би вийти переможцем. Не лише українці, а й дехто з поміркованих поляків уже наперед вітали його з успіхом. Проте з перевагою в 10 голосів виграв повітовий лікар…

Якщо першого разу Іван Франко досить гумористично подивився на свій неуспіх: «Один наслідок мала моя кандидатура, про який мені певно не снилося: обрання урядового кандидата коштувало йому 8–10 тисяч золотих. Найбільшу частину цієї суми забрали, розуміється, агенти. Вони повинні би прислати мені листа з подякою», то після третього каменярського лупання скали справедливо визнав: «Я половину галичан люблю, а половину — ненавиджу!!! Жорстокі наші часи! Так багато недовір’я, ненависти, антагонізмів намножилося серед людей».

Після продажності, підкупу, лицемірства, політичних амбіцій, зажерливості і третьої зради українців у Тернополі Іван Франко цілком зійшов з політичної арени.

Пикет российских журналистов за свободу корреспондента «Медузы» у посольства РФ в Вашингтоне

Всего в пикете поучаствовали 20 человек, в том числе сотрудники РБК, «Дождя», RTVi, «Тайга.инфо» и «Новой газеты».

Кремль собирается перезапустить кампанию массовой вакцинации. Однако власти боятся, что это обрушит рейтинг Путина 

«Идет отчуждение президента от населения. Его уже не слушают»

Россияне по-прежнему не хотят вакцинироваться: полную вакцинацию прошли только 35% жителей. В Кремле это осознают — и, по утверждению источников «Медузы», хотят изменить ситуацию. Как выяснила «Медуза», перезапускать кампанию массовой вакцинации будет администрация президента (АП). Сотрудники АП жалуются, что в российском интернете «антиваксерство стало мейнстримом». Кремль рассчитывает переубедить «колеблющихся», при этом там опасаются, что форсирование вакцинации может обрушить рейтинг президента Владимира Путина.

Путина стараются не «привязывать» к теме вакцинации. Для этого губернаторов вынуждают выступать с экстравагантными антиковидными мерами

По информации «Медузы», внутриполитический блок администрации президента начал перезагрузку кампании по пропаганде вакцинации (ранее о таких планах писал «Коммерсант»). Заниматься ею будут два подразделения: управление по обеспечению Госсовета под руководством Александра Харичева и управление по общественным проектам, которое возглавляет Сергей Новиков. Оба считаются близкими соратниками руководителя политического блока, первого замглавы АП Сергея Кириенко: и Харичев, и Новиков работали в госкорпорации «Росатом», когда ее возглавлял Кириенко.

В администрации президента намерены сосредоточить усилия на пропаганде вакцинации в интернете. Однако, по словам источника «Медузы», близкого к АП, «системную работу» пока не ведет ни одно из управлений. Эту информацию подтвердил еще один близкий к внутриполитическому блоку собеседник «Медузы». По их словам, пока администрация президента только проводит качественные социологические исследования, изучая мотивы людей, которые не хотят прививаться, и их отношение к действиям властей. Именно исходя из них и будет формироваться новая стратегия.

«Пока главный итог опросов — недоверие российских граждан к власти, падение рейтинга первого лица. Ковид здесь оказался лучшим соцопросом. Идет отчуждение Владимира Путина от населения, его уже не слушают, падает именно рейтинг доверия. Не слушают [люди] и телевизор», — говорит источник, знакомый с результатами исследований.

Другой собеседник, видевший количественные опросы ФСО, утверждает, что, например, в регионах Приволжского федерального округа рейтинг доверия Путина уже колеблется в районе 20–30% (до пандемии было в районе 35–40%). Примерно такой же показатель и в Северо-Западном федеральном округе (раньше в зависимости от региона он варьировался от 35 до 65%), рассказал источник «Медузы», близкий к местному полпредству.

Именно падение рейтинга президента больше всего заботит внутриполитический блок Кремля. Тема вакцинации считается «раскалывающей» российское общество, поэтому Владимира Путина к ней стараются не «привязывать», а наоборот — всячески показывать, что президент находится от нее в стороне.

«По стимулированию вакцинации работа идет так: с регионов собирают предложения и согласуют их, единых решений сверху не навязывают. Но к предложениям с мест есть пожелание — хорошо, если б они были с чудинкой», — описывает схему работы близкий к АП источник «Медузы».

В качестве примеров такой «чудинки» он привел розыгрыш трех тонн угля для вакцинированных в Хабаровском крае или продажу алкоголя по QR-кодам в Свердловской области. «Если [люди будут предъявлять] претензии, то это вот к этим чудакам-губернаторам или мэрам», — объясняет источник, зачем от местных властей требуют «чудинку».

В АП понимают, почему россияне не верят в вакцинацию. Но надеются их «мягко» уговорить

По информации «Медузы», благодаря своим социологическим исследованиям в администрации президента уже поняли, почему многие россияне не хотят вакцинироваться. Одна из главных причин — недоверие к власти.

Источник, близкий к крупной социологической компании, выполняющей заказы госструктур, так описал аргументы, которые часто приводят участники опросов: «У них [у властей] там свое производство „Спутника“, а не то, что нам дают. У них вообще другая секретная вакцина для своих. Нам никто ничего не рассказывает, толком не объясняют, только пугают».

Один из близких к АП собеседников «Медузы» добавил, что на этом фоне «антиваксерство стало в интернете мейнстримом»: «Кликбейт никто не отменял. Многоголосые антиваксеры буквально забили очень скудные усилия интернет-штата администрации по работе в интернете и его кураторов по продвижению вакцинации и попыткам дискредитации антиваксеров».

В качестве примера источник переслал «Медузе» несколько ссылок на ролики в тиктоке, которые набирают десятки тысяч просмотров. В одном из них девушка в слезах заявляет: «Чтобы я еще раз попала под чье-то влияние вот так вот… Мне сегодня так ***** [плохо] после этой вакцины конченой! Рука болит максимально, усталость, кости ломит. *** [блин], ребята, ***** [зачем] вам эта вакцина?»

В другом ролике молодой человек показывает некий текст — якобы советы юриста, который рекомендует не отказываться от прививки, если ее требует сделать работодатель, а попросить его письменно ответить на вопросы. В их числе рекомендуется подтвердить, что «вакцина не является экспериментальной терапией, изменяющей ген мРНК» и «сообщить весь список содержимого вакцины».

На вопрос о том, как изменить такие настроения, близкие к АП собеседники «Медузы» ответить затруднились. Однако в Кремле склоняются к использованию «мягкой силы». Несмотря на протесты россиян, недовольных законопроектом о введении QR-кодов на междугороднем транспорте и в общественных местах, в администрации президента уверены, что большая часть жителей — не убежденные противники вакцинации, а люди, «колеблющиеся» между прививкой и отказом от нее. Именно на них и будет рассчитана новая кампания Кремля.

«Надо показать, что с ними готовы разговаривать, убеждать, что их тоже слышат. В сети для этой аудитории будут работать люди — может, какие-то лидеры мнений, для которых тоже „не все так однозначно“. Сначала они будут писать о вакцинации со скепсисом, получать доверие, а потом выносить на публику авторитетное мнение о безопасности вакцины — или исследование о том, как она облегчает болезнь. Расскажут, что вакцина в принципе безопасна для здоровья, а получение сертификата серьезно облегчает повседневную жизнь: проще путешествовать, ходить в кино и так далее», — объясняет принцип один из близких к АП собеседников «Медузы».

Полностью стратегия того, как Кремль «перезагрузит» вакцинацию в России, еще не готова. Пресс-секретарь президента Дмитрий Песков заявил «Медузе», что «администрация президента не занимается пиар-кампанией по вакцинации»: «Этим занимаются соответствующие ведомства, штаб правительства, ничего принципиально нового не планируется. Вы видите, что кампания продолжается. Это идет по телеканалам, выступают врачи и так далее».

На вопрос, фиксируют ли власти снижение рейтинга Путина на фоне споров вокруг QR-кодов, Песков ответил так: «Какой-то прямой зависимости нет, мы ее не видим. Есть обычная незначительная волатильность. Уровень доверия президенту достаточно высок».

«Не забывайте, что ведет это все штаб [по борьбе с коронавирусом]. Инициатива законопроекта по QR-кодам относится именно к кабинету министров, — добавил Дмитрий Песков. — Что касается QR-кодов, это во всем мире так. Много людей это не принимают, но, как говорится, лучше несогласные, но пусть будут живые. К сожалению, пандемия уносит очень много жизней».