Сало с №овостями

Російська військова присутність на сході України у 2014-2015 роках

У Міжнародному суді ООН у Гаазі тривають слухання позову України проти Росії з метою покарання останньої за агресію проти українського народу. У зв’язку з такою нагодою, Український кризовий медіа-центр підготував інфографіку, що показує, де на території нашої держави у 2014-2015 роках перебували підрозділи ЗС РФ, що воювали проти українських захисників.

Российская прокуратура, пытаясь оправдать прокуроров Крыма, предоставила беспрекословные доказательства о гос.измене и помогла раскрыть еще 291 личность.

Прокуратура Украины направила официальную благодарность начальнику управления международно-правового сотрудничества ГП РФ.

Сэнкью фор зе хелп, рашэн коллигз.

https://www.facebook.com/LlutsenkoYuri/posts/565003737032139

Знаєте чому ми переможемо? Наш постпред в ООН:

https://twitter.com/YelchenkoUN/status/828427252744466433

Інтерв'ю Сергія Лещенка за 4 жовтня

День Гідності та Свободи

Дівчина з національним прапором закликає проїзджаючих автомобілістів долучитися до акції протесту. Перші дні Майдану. Ще ніхто не уявляв, що нас чекає. Дівчина з друзями верталася не то зі свята, не то з весілля. Вони підійшли, подивились, що відбувається на Майдані, послухали, поспілкувалися. Після цього вона попросила в когось прапор і стала біля дороги, намагаючись звернути увагу людей, що проїжджали по Хрещатику в машинах. Все відбувалося під прохолодним осіннім дощем, але це нікого не хвилювало.

01.12.2013

Демонстранти сплять на підлозі храму під час всенощної служби, сховавшись від переслідувань. Перша ніч після розгону студентів, люди намагалися відпочити і зігрітися, прихистком для них стала церква. Священики ходили навшпиньки поміж людей. Відбуваючи нічну службу, памятаю як я боявся налякати людей звуком затвору камери.

11.12.2013

Прохід до Адміністрації Президента цілодобово охороняли солдати внутрішніх військ. Дівчата-мітингувальниці намагалися схилити силовиків на сторону народу. Эту фотографию я сняла рано утром на Банковой. Люди принесли розы к ограждению возле Администрации Президента. Цветы выглядели торжественно и нелепо. Но невероятно красиво.

Фото Ганна Грабарська 

11.12.2013

Дівчина вдома спостерігає за спробою розгону Майдану. Інтернет-трансляції з ключових точок протестів велися волонтерами і журналістами цілодобово. В цей день відбулася перша серйозна спроба зруйнувати барикади і розігнати мітингарів. Солдати внутрішніх військ і Беркут проривалися з вул.Михайлівської та вул.Інститутської. Штурм почався опівночі. Завдяки інтернету за декілька годин "захисників" стало в рази більше. Сутички тривали до 9-ї години ранку. Это было больше похоже на фильм ужасов. Я работал за компьютером и собирался было скачать фильм и под попкорн его посмотреть. Зашел по привычке в Фейсбук проверить новости. Не для кого ни секрет, что социальные сети стали мощным толчком в революционном процессе. Подружка Тотоша уже была в кровати. Я позвал её. Она с ужасом наблюдала за происходящим.

15.12.2013

Недільне віче на Майдані побило всі рекорди по кількості людей. Зйомка з даху будинку Профспілок. Вражаюча картина - мільйон людей на центральній площі твоєї країни, що зібралися на недільне Віче 15 грудня 2013го. Дивлячись на неї розумієш, що один зі слоганів часів Євромайдану "Я крапля в океані" не є вже такою метафорою - і таки кожен окремо разом з усіма має силу океану. 

19.01.2014

Цей день в історії назвали "криваве Водохреща". Після того, як колону з Майдану, що прямувала до стін Верховної Ради, не пропустила міліція, почалися активні сутички з використанням спочатку каміння, а трохи пізніше і коктейлів Молотова. На фото - протестувальники пішли в контратаку на спецпризначенців спецпідрозділу "Беркут", які періодично під час зіткнень намагались заарештувати найактивніших євромайданівців. Хаотична некерованість і відсутність плану дій, безмежна хоробрість і люта ненависть до "беркутів", за всі ті жахливі речі, що вони встигли натворити під час Євромайдану, і відсутність з боку влади будь якої адекватної реакції, виплеснулись на Груші у неймовірне вуличне протистояння, коли люди вершили правосуддя на свій розсуд. Ці двоє "беркутів", незважаючи на всю драматичність зображеного, насправді не дістали жодних поранень, завдяки їх обладункам, через мить вони підхопились і побігли до своїх. Це сталось, через те, що так званим правоохоронцям здавалось, що вони ще контролюють ситуацію.

21.01.2014

Протестувальники стоячи на автобусі, що згорів під час сутичок, б'ють палицями по бочках і розмахують прапором України. Це був третій день сутичок на вулиці Грушевського. Силовики привезли машину з величезним прожектором і освітлювали лінію зіткнення. В той вечір йшов дуже гарний сніг. Люди стоять на спаленому автобусі внутрішніх військ, один з яких грюкає ломиком по залізній бочці. В контровому освітленні протестувальники виглядали дуже гарно. А ще в той вечір я взувся в берці, які були дуже слизькі і я дуже боявся, що якщо беркут раптово піде у наступ, то я не зможу втікти, бо буду падати.

22.01.2014

Протестувальники з "кокетейлем Молотова". "Дівчино, це перша лінія оборони", - так мене застерішали ці двоє хлопців з "Коктейлями Молотова". Тут готуються йти вперед чи зустріти "Беркут", якщо вони підуть в атаку.

21.01.2014

Спецпризначенці внутрішніх військ МВС несамовито б'ють беззахисного протестувальника, який не чинить жодного опору. Це було схоже на море - хвилі силовиків накочувались вулицею Грушевського на протестуючих, ламаючи слабких та тих, хто не встиг втекти, відтісняючи їх аж на Хрещатик і так само, трохи заслабнувши та розпорошивши свої сили, відкочувались назад для перегрупування для хвилі наступної, полишаючи за собою понівечені тіла та розтоптані прапори держави, яку нібито мали б захищати.

22.01.2014

Співробітники Беркута (спецпідрозділ МВС) використовують "коктейлі Молотова" проти мітингуючих. Під час "зачистки" вулиці Грушевського, Беркутівцям було замало гранат і куль, вони любили "порозважатись з вогнем". 

22.01.2014

Співробітник Беркута стріляє впритул гумовими набоями в волонтера-медика. "Зачистка" вулиці Грушевського. Спочатку поцілили в медика-волонтера, потім в журналіста, який був свідком. На щастя нас врятували люди, котрі відволікли на себе увагу стрілка. На задньому плані жінка з волонтерського медпункту намагається зупинити стрілка, є думка, що це саме Надія Савченко.

24.01.2014

Протестувальникі біля стадіону "Динамо" стіляють з великої саморобної рогатки. Я всё пытался влезть поближе, но меня пару раз отталкивали и настоятельно просили не мешать, мол есть тут дела поважнее. Опять таки, стена дыма, огня... Прилетающие с той стороны "резинки"... теперь всё это кажется нереальным...

27.01.2014

Хлопець із самооборони Майдану та дівчина з медичної служби Майдану на барикаді. Рідкісний момент людської теплоти в місці, яке сприймалося як місце протистояння, палаючий покришок і вибухають гранат. Місці, де постійно очікуєш небезпеки.

18.02.2014

Протестувальники передають бруківку до місця зіткнень. Бій між протестувальниками, й правоохоронцями, які перекрили підхід до Верховної Ради на перехресті вулиць Інститутська і Шовковична тривав вже декілька годин й ніхто і не думав припиняти боротьбу. Десь за гучною лінією бою, я побачив як люди тихо й методично працювали, намагаючись зробити і свій внесок в загальну справу. Хтось видобував бруківку з тротуарних доріжок, а інші вишикувалися у живий ланцюг й передавали найактивнішим на передову. Вражало, як різні люди в критичні моменти швидко самоорганізовувались й розуміли один одного майже без слів.

18.02.2014

Беркутівці б'ють фотокореспондента Володимира Бородіна, щоб відібрати у нього відзняті матеріали, особисті речі та фотоапаратуру. ..Володя Бородін веде під руки пораненого до медиків, він же намацує пульс в когось з людського «штабелю», фотографує впритул «беркутівців», які стріляють та кидають коктейлі Молотова зі схилів Жовтневого палацу. За декілька хвилин вже на мосту до "Глобуса" його грабують ті самі «беркутята». Починали з шолома, та не ризикнули відірвати його разом з головою – переключились на красивенький фотоапарат та великі об’єктиви, забрали і документи, телефони, гроші. Вони просто звірі. 

20.02.2014

Медик-волонтер біля щита, який використовувався як ноші для транспортування пораненого на вул. Інститутській.Насправді, події 20 лютого я пам'ятаю уривками. Пам'ятаю, як лежали загиблі біля поштамту, люди стояли і мовчали. У дядька в камуфляжі постійно дзвонив телефон, він відповідав порожнім, рівним голосом - Ні, це не Саша. Саша мертвий. Це його сотник. - Телефон дзвонив знову.

23.02.2014

Жалоба за загиблими патріотами. Жінка обіймає дерево за яким люди ховались від куль. Кров, біль, квіти. Саме в той день я вперше зненавидів свою роботу. Нескінченний потік людей і майже повна тиша. Звук працюючої камери рвав її на шматки - механічний лічильник людської скорботи. Хотілося щоб все це було не насправді. Не з нами, не в нашому місті, і не в нашій країні. А краще, щоб не було зовсім.

Цей фотопроект присвячений Простим Людям, які творили Революцію та відкрили  можливість для змін в Україні.

Більше фото тут humanfactor

Новые старые лица

Немного о делах наших внутренних.

Был я в на этих выходных на встрече Саакашвили с потенциальными то ли избирателями, то ли будущими партегеноссе, и подумал я, что стоило бы немного пересказать про услышанное-увиденное, бо все это не то, чтобы афигенна интересно, но, думаю, нашему фендому может быть цикаво.

В общем, сначала все впечатление от грядущей встречи испортило ожидание под дверями офисного центра и задержка минут на 20. Я-то позже понял, почему так вышло, но изначально я смотрел на представление весьма скептически, и словам “палитеков”, не способных следовать собственноручно спланированному расписанию не особо доверял. Ну, знаете - если ты написал, что начало встречи в 15-00, а в 15-15 твои дорогие гости уши на морозе растирают, то доверие к тебе подрывается не так чтобы совсем, но немного.

Сначала выступал некто Денис Бродский, проработавший с месяц на высоком посту, но разосравшийся с Яценюком, и свинтивший из политики. Изложил как они видят свою будущую партию - со всякими 24/7 праймериз, комиссиями и лифтами для одаренных людей. Я пока себе это все слабо представляю, но в целом звучит довольно интересно. Если очень просто: то зайти, занести денюжку, и стать главой областной ячейки не выйдет, ибо устройство не предусматривает деление на областные ячейки. И вообще заходить надо “снизу”, делом и словом прокладывая себе путь на вершину.

Тут же хочется отметить, что это будет означать две вещи: с одной стороны, здоровую конкуренцию, с другой - жесточайшую внутрипартийную грызню за высокие посты. Френк Андервуд будет доволен.

Затем все похлопали, и в зале незаметно материализовался и сам грузин-реформатор. Начал Миха с пространной вступительной речи, что, мол, у нас все плохо - суды без правосудия, политика без политиков, и вообще гроб, гроб, кладбище. Порошенко ворует, страна в заднице, министры - “никчемные, жалкие личности” ©, вот это вот все. Ну, мне, как порохоботу на зарплате из рошеновских тортиков это немного отдавило натруженную мозоль, но в целом, конечно, не могу не отметить, что риторика направлена куда-то в нужную сторону. Посетовал он так же на информационную блокаду от Пороха, и что вообще олигархи не дают слова молвить. Ну, вот. Помогу чем могу, короч. Пускай хоть сто человеков почитает.

Что меня порадовало - так это что Михаил не стал трястись в припадках, и вещать самоочевидные вещи типа чиновники воруют, а вода мокрая, и попросил задавать вопросы. И вот это уже было интересно.

Ну, разумеется, первым и главным вопросом было “а как вы вообще собираетесь к власти-то прийти, голуби сизокрылые ©?”. По сути, РНС (рух нових сил), хотят опираться на социальные сети и горизонтальные связи. Что есть хорошо, как по мне. На встрече оказалось пара каких-то медийщиков из регионов, которые тут же предложили свои услуги. Ну, с миру по нитке, короч. Второй, важный момент - это, конечно, то, как они намерены зарабатывать очки, и вот тут, по-моему, и будет самое интересное. Миха хочет делать, а не говорить - искать проблемы людей, и пытаться их решить через поднятие вопросов на региональный и более высокий уровень. Как мы понимаем, без широкого освещения в прессе (или в соцсетях), толку от этих его боданий будет мало. Но посмотрим. Если проблемы будут находиться и решаться, то, я думаю, люди сумеют распространить это по пейсбукам и ютубам.

В общем, относительно того, как и куда рулить, у РНС виденье есть, и это меня уже немного радует. Т.к. это уже половина дела. Что еще порадовало - так это что мотивация и Мухаила весьма эгоистичная и здравая - войти в историю как человек. построивший государство в двух странах. Если это для вас пустой звук - я хз, чем тут еще убеждать.

Вторым, не менее болезненным вопросом был вопрос про экономику. Мол, что делать-то будете, если, допустим, получите власть. Тут, увы, все как у всех. Долой регуляции, снизить налоги итп. Немного радует только тот факт, что в Грузии у них это уже вышло, и потому есть шанс, что это не пиздежь и обицянка-цяцянка. В общем и целом, Миха хочет полагаться на малый и средний бизнес, как на базисный электорат. Соответственно, для них он и намерен все эти дерегуляции проводить. Ну, тут, увы, проверить вот прям щас что-то не выйдет - п*здеть не мешки ворочать, так что поверим на слово, и запишем в трех экземплярах.

Третий вопрос, который я задал, увы не Михе, а уже Саквалеридзе (Миха ускакал на эфир польскому ТВ, и Давид подмени шефа) - это про судебную реформу. Вопрос меня лично волнует куда больше, чем вопрос о регуляциях экономики, ибо без нормальной судебной системы хер мы куда уедем.

Тут я должен - опять же - порадоваться, и похлопать в ладоши. Не знаю как Михаил, но Давид точно смотрит на вещи трезво и имеет более-менее четкий план действий - создание гайдлайнов для судей и прокуроров типа то нельзя, это можно.

Приведу пример, который привел Давид в ответе на мой вопрос. Чувака пырнули ножом в грудину. Защита пырнувшего продавливает, что это никакое не покушение на убийство. Это просто “тяжкие телесные”, ведь если бы он покушался, то он бы не hit-and-run, а добивал бы! А, значит, умысла убить не было! Ну и так у нас всюду и во всем.

По скольку я тоже не пальцем деланый, и даже лопатил сей вопрос на примерах “историй успеха”, то задал свой дополнительный коварный вопрос - а нельзя ли отдать эту отрасль в аутсорс? Типа нанять пару больших компаний, и нахуй заменить судей-прокуроров на грамотных и нормальных юристов из-за бугра. К моему удовольствию, тут юридический колосс Саквалеридзе немного пошатнулся, и ответил, мол, Украина - не Сингапур, тут такое не проканает, бо примеров в Истории не было. Ну, лезть в бутылку я не стал, и добивать вопросом “так почему бы не создать пример” не стал. Мы ж, все-таки не в Интернете сремся, а судьбы страны обсуждаем.

Теперь немного о грустном.

Меня люто, до энуреза печалит, что эти умные и хорошие люди машут флагами “остання зима парламенту”. Не то, чтобы мне сильно нравился этот самый парламент, но просто если они таки домашутся за компанию со всякими йулями, то мы получим выборы, где хорошие и годные РНС получат 5%, а какой-нить БЮТ - 25%. И тогда шо - опять перевыборы требовать? Это уже какая-то херня выходит, а не политсила. Типа пока не будет по-нашему - будем ссать в  кашу! Детский сад.

В общем, и целом - задумка хорошая и очень правильная. И мотивация Михи (если он не лукавит) - тоже хорошая и правильная. Изрядно, правда, коробит меня от пути, который они выбрали, но тут уже не моя компетенция. Полагаю, что политик с опытом и стажем Саакашвили сам способен прикидывать риски, и просчитывать последствия.

В общем, я не могу сказать, что вот она, новая годная и правильная полит сила, которую мы все так ждали. Но я бы однозначно советовал следить за словами и делами РНС. Может быть, Украинское Чудо начнется именно с них. Может быть, нет. Но в любом случае - это интересное и свежее предложение на нашем политическом базаре.

Рожкова или Шатун и Крадун в НБУ

В РФ разрешили пытки.

В Ваторожье уволили поклонников свинособакистана.