Рока ебол
»буддисты террористы Митинг Мьянма параллельная вселенная политика
Отличный комментарий!
starkillers за мазу-рашу ебашу песочница политика
Любителям соловьёва слушать по 3-5 раз в день до полного
#Острый Перец иван франко песочница политоты История выборы галичина разная политота политика
Як Іван Франко вибори програв
Було літо 1898-го. Іван Франко втретє був серед кандидатів до австрійського парламенту від Радикальної партії на додаткових виборах в окрузі Тернопіль—Збараж—Скалат. Усебічно обдарований, енциклопедично освічений і надзвичайно працьовитий, Франко проявив себе на багатьох ділянках української культури. Тернополяни добре знали Каменяра не лише як видатного українського письменника, поета, перекладача, філософа, навіть економіста, а й як завзятого політика і творця першої не лише в Галичині, а й в усій Україні (зокрема і в Тернополі) партії європейського зразка. Іван Якович розробляв її програмні документи і досліджував процеси, що відбувалися в краї.
Чимало з тих ідей позастолітньої давності актуальні й досі. Радикальна партія Франка мала свій електорат, програму і, найважливіше (чого потім не мали інші партії), — у неї був механізм дій. Геніальність Франка полягала в тому, що, знаючи тогочасну конституцію Австро-Угорщини, він знаходив у ній такі ходи, сентенції, які дозволяли висувати певні питання і проблеми українського характеру. Зокрема, це було питання самостійності України. Партія мала програму-мінімум і програму-максимум. Мінімум — створення Галицької автономної області. Максимум — соборної України, яка б об’єднала всіх українців.
Українці західного регіону були рішуче переконані, що є окремим народом і не мають нічого спільного з українцями з Великої України, так само, як і з поляками. Називали себе «русинами», і Франко першим у 1893 році почав замість терміну «руський», «руська» вживати слово «українська», «український». Франко писав: «Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими, а українцями без соціальних кордонів…»
У 1895, 1897 і 1898 роках Радикальна партія висувала Івана Франка на посла до віденського парламенту і польського сейму.
31 жовтня 1895 року підкуплені та застрашені виборці тернопільської округи продали свої голоси на користь владного урядового кандидата графа Пінінського (він був приятелем самого австрійського намісника графа Бадені). Відтак українці зрадили вперше свого найпопулярнішого в Галичині представника.
Навчена гірким досвідом 1895–го, Ольга Хорунжинська, дружина Франка, благала й відраджувала свого чоловіка кандидувати в 1897–му:
“— Ти подумай добре, Іванку. Благаю! Ти вже забув, як тебе продали і зрадили у Тернополі? Тебе пани знову не допустять! Адже ж можеш відмовитися. Скажи, що маєш хвору жінку і четверо дітей!
— Говориш, як дитина! — спокійно реагував на слова дружини чоловік. — Невже тільки маю про свою домівку дбати? Людина не може жити тільки сама для себе, мусить мати і суспільні обов’язки…”
Програвши знову на виборах до австрійського парламенту у Відні (владна адміністрація легко змогла примусити українців страхом, корупцією та іншими шахрайськими засобами програвати вибори, і Франко не зміг здобути посольського мандата, хоча симпатії виборців були на його боці), вічний революціонер почув таке «резюме» від своєї Ольги:
“— Чи не казала я тобі? Бачиш, скільки прикростей? Кандидатом ти був, а депутатом не будеш!
— А я не шкодую. Ніяка праця не пропадає даремно! — спокійно відповів поет. — Це ж була праця з народом. Це цвіт, який дасть плоди…”
Іван Франко з дружиною Ольгою Хоружинською 1886 р. сфотографувались у Влодзімежа Висоцького одразу після одруження на пораду польської письменниці Елізи Ожешко.
Але те, що тих «плодів» знову не буде під час третьої кандидації на посла від Тернопільської виборчої округи в 1898–му, добре відчував навіть син–семикласник тернопільського повітового лікаря Олександра Гладишовського. Він добре знав (адже не раз чув про це) «виборчий рецепт» перемоги свого батька, а заодно й тодішньої влади: поляки в таких суспільно–політичних умовах легенько куплять українців, адже українці продаються!!! За гроші, за землю, за посади, за горілку, за ковбасу. Тоді ж виникло таке поняття, як «хрум». «Хрум» вважався сильнішим за будь–які високі політичні ідеї…
Попри те Франко розуміві знав своїх рідних галичан, їхню долю, він говорив, що «для українського народу українська державність наповнена сутністю». Українському селянинові однаково, як вмирати з голоду, — від рук свого пана чи чужого. Йому абсолютно однаково, хто з нього буде «шкіру дерти» і податок знімати.
Саме галичани почали рішуче виступати проти ідеї української незалежності. Занадто добре і солодко жилося їм під рукою австрійського цісаря, який завжди вмів дати раду товкотнечі в українських і польських колах, умів тримати державу вкупі. В такій ситуації було дуже важко досягти могутнього прориву й поступу. Крім того, простим українцям ні на що було нарікати. В умовах Австро–Угорщини вони задовольняли свої найважливіші потреби, в тому числі й культурні: мали свою пресу, гімназії, свободу релігії, навіть національний театр. І, відповідно, їм було добре. Засоби масової інформації, які згодом прославилися своїми радикальними націоналістичними поглядами, тоді говорили і писали інше: навіщо взагалі ставити на чергу дня питання державності? Воно не на часі, «тата» Йосифа це може образити. А крім того, така боротьба потребує жертв. Будуть тюрми, репресії. Словом, краще так, як є.
У 1898–му свідома частина тернополян хотіла як віддячити Франкові за його титанічну працю, так і вибачитися за тих, несвідомих, кого купували поляки у попередні виборчі перегони.
Кожне передвиборче віче, де сильний дух Франка, того, «що тіло рве до бою», став «на прю», перетворювалося в справжнє свято. Франко з неймовірним успіхом сам об’їздив села і міста, де вів свою передвиборчу кампанію. Так було у Великому Глибочку, Чистилові, Денисові, Купчинцях, Пронятині. Кожне село мало свій місцевий комітет, зв’язаний з центром. З центру вчасно надходила інформація та потрібні інструкції. Скрізь по селах були добрі приятелі Каменяра, і він був певний, що вони допоможуть у виборчій боротьбі. Все йшло до того, що Франко мав би вийти переможцем. Не лише українці, а й дехто з поміркованих поляків уже наперед вітали його з успіхом. Проте з перевагою в 10 голосів виграв повітовий лікар…
Якщо першого разу Іван Франко досить гумористично подивився на свій неуспіх: «Один наслідок мала моя кандидатура, про який мені певно не снилося: обрання урядового кандидата коштувало йому 8–10 тисяч золотих. Найбільшу частину цієї суми забрали, розуміється, агенти. Вони повинні би прислати мені листа з подякою», то після третього каменярського лупання скали справедливо визнав: «Я половину галичан люблю, а половину — ненавиджу!!! Жорстокі наші часи! Так багато недовір’я, ненависти, антагонізмів намножилося серед людей».
Після продажності, підкупу, лицемірства, політичних амбіцій, зажерливості і третьої зради українців у Тернополі Іван Франко цілком зійшов з політичної арени.
#Острый Перец песочница политоты свинособаки свинособакия война азовское море разная политота политика
Свинособаки пошли на эскалацию в Азовском Море.
Прес-служба Військово-морських сил ЗС України повідомила, що сьогодні, 25 листопада, кораблі українського флоту у складі двох малих броньованих артилерійських катерів “Бердянськ” і “Нікополь” та рейдового буксиру “Яни Капу” здійснювали плановий перехід з порту Одеси до порту Маріуполь Азовського моря та зазнали агресивних дій з боку російських кораблів.
Українська сторона заздалегідь поінформовала відповідно до міжнародних норм з метою забезпечення безпеки судноплавства. Проте, всупереч Конвенції ООН з морського права та Договору між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря та Керченської протоки, прикордонні кораблі РФ – прикордонні катери типу “Соболь”, пскр “Дон”, катери типу “Мангуст”, мпк “Суздалец” здійснили відверто агресивні дії проти кораблів ВМС ЗС України.
Прикордонний корабель “Дон” здійснив таран нашого рейдового буксиру, в результаті якого пошкоджено головний двигун корабля, обшивку та леєрне огородження, втрачено рятувальний плотик. Диспетчерська служба окупантів відмовляється забезпечити право свободи судноплавства, гарантоване міжнародними угодами., – йдеться у повідомленні ВМС ЗС України
Оновлення 21:00
УВАГА!!! 2 МБАКа та рейдовий буксир захоплено росіянами.
Оновлення 20:40
Український мілітарний портал з посиланням на власні джерела у ВМС ЗС України повідомляє про застосування українськими моряками вогню на ураження
Оновлення 20:25
Українське видання Inforesist з посиланням на власні джерела у Міністерстві оборони повідомляє про атаку росіян на українські катери. З української сторони є постраждалі.
Оновлення 19:30
Прес-центр Командування ВМС ЗС України повідомляє:
Після початку руху на вихід корабельної групи ВМС ЗС України з Керченської протоки російські кораблі та катери розпочали переслідування та в ультимативній формі вимагають зупинитися під загрозою застосування зброї. Також з’явилася інформація про перекидання російського спецназу на прикордонний корабель ПС ФСБ РФ “Дон” з метою спроби абордажу.
Не зважаючи на погрози й провокації, катери українських ВМС продовжують виконання поставленого завдання.
Оновлення 16:50
ВМС ЗС України опублікувало правовий коментар щодо ситуації з агресивними діями РФ проти кораблів ВМС ЗС України:
Відповідно до статей 17, 38 Конвенції ООН з морського права (далі – Конвенція ООН) та статті 2 Договору між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря та Керченської протоки (далі – Договір), військові кораблі України користуються свободою судноплавства у Керченській протоці та Азовському морі, отже можуть здійснювати прохід через Керченську протоку у будь який час за умови дотримання безпеки судноплавства.
Довідково. Стаття 17 Конвенції ООН встановлює, що за умови дотримання Конвенції, судна усіх держав, як прибережних так і тих, що не мають виходу до моря, користуються правом мирного проходу через територіальне море.
Частиною 1 статті 36 Конвенції ООН визначено, що в проливах, вказаних у статті 37 Конвенції ООН, всі судна та літальні апарати користуються правом транзитного проходу, якому не повинно чинитися перешкод.
Частина 1 статті 2 Договору передбачає, що торговельні судна та військові кораблі, а також інші державні судна під прапором України або Російської Федерації, що експлуатуються в некомерційних цілях, користуються в Азовському морі та Керченській протоці свободою судноплавства.
Також слід звернути увагу, що таран прикордонним кораблем РФ рейдового буксиру “Яни Капу” підпадає під ознаки акту агресії відповідно до визначення наведеного в пункті d) статті 3 Резолюції № 3314 (ХХIХ) Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року, а саме: акт агресії – це, зокрема, напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські та повітряні флоти іншої держави.
Оновлення 15:45
За повідомленням підконтрольного окупаційного ресурсу “ВЕСТИ Крым” спростував інформацію про перехід українських кораблів Керченської протоки:
«Российские буксиры «притянули» к Крымскому мосту сухогруз. Развернули его поперек фарватера, тем самым полностью перекрыв движение любых судов. На рейде стоят несколько кораблей ВМФ России. На несколько минут сухогруз убрали, под мостом, в сторону Азовского моря, прошли катера береговой охраны России и сухогруз вновь перекрыл фарватер. Акваторию моря и пролива патрулируют российские штурмовики СУ-25», – йдеться у повідомленні
Джерело: Фарватер под Крымским мостом вновь заблокирован
Оновлення 15:20
За повідомленням ресурсу kerch.com.ru, що підконтрольний окупаційні владі у Криму українські кораблі пройшли Керченський міст
Перехід українськими кораблями мосту через Керченську протоку
Перехід українськими кораблями мосту через Керченську протоку
Оновлення 14:15
Кораблі ВМС ЗС України вже третю годину чекають проходу Керченською протокою.
О 13.42 за інформацією Керчтрафікконтролю на проході мосту перекрито рух в обидві сторони в зв’язку з посадкою на мілину танкера перед мостом зі сторони Азовського моря, рух протокою закритий в обидві сторони.
Дана інформація поки що не підтверджується міжнародною системою контролю судноплавства.
Перекритий прохід через Керченську протоку
Також зафіксовано захід двох ударних вертольотів ЗС РФ Ка-52 на бойовий курс із захватом на супроводження бортовими системами управління зброєю катерів Військово-Морських Сил ЗС України.
Оновлення 13:45
Через підконтрольний окупаційний ресурс “Крым Press” було опубліковано інформацію, про ймовірне застосування проти українських катерів російських спецпризначенців.
Цитата:
Сейчас в судоходных пролетах Керченского моста расставлены корабли Черноморского флота РФ и Береговой охраны ФСБ России. К действиям по высадке на палубу кораблей-нарушителей готовы подразделения спецназа, – йдеться у повідомленні
Посилання на матеріал: Украинские военные корабли, нарушившие границу РФ, могут быть арестованы.
Оновлення 13:30
Раніше Громадське повідомляло з посиланням на коментар прес-секретаря ВМС ЗС України Олега Чалика, що “Екіпаж українського рейдового буксиру не постраждав від тарану російським кораблем”. Українському мілітарному порталу Чалик уточнив:
“Що на даний момент немає інформації щодо постраждалих членів екіпажу”.
На уточнення, чи є інформація щодо непостраждалих Чалик сказав, що також немає інформації
Оновлення 13:10
Заява МЗС щодо збройної провокації Росії у Чорному та Азовському морі
Провокативні дії з боку РФ в Чорному та Азовському морі перейшли межу і стали вже агресивними.
Кораблі Російської Федерації у порушення свободи навігації неправомірно застосували силу по відношенню до кораблів ВМС ЗС України.
Ми розцінюємо такі агресивні дії як порушення норм Статуту ООН, Конвенції ООН з морського права.
МЗС України здійснить всі належні заходи дипломатичного та міжнародно-правового реагування.
Також невідкладно інформуватимемо партнерів про агресивні дії Росії в Азовському морі. Такі дії несуть в собі загрозу безпеці всіх держав Чорноморського регіону, а отже вимагають чіткої реакції міжнародного співтовариства.
Оновлення 12:20
Українські кораблі підійшли до Керченської протоки. Станом на 12:20 росіяни перекрили прохід цивільних суден через протоку.
Оновлення 11:00
Очікується, що українські кораблі дійдуть до Керченської протоки близько 12:00 за київським часом
Оновлення 10:40
Дії українських МБАК Бердянськ та Нікополь в районі інциденти з тарану
Дії українських МБАК Бердянськ та Нікополь в районі інциденти з тарану
Оновлення 10:30
Російський ПСКР “Дон” на прицілі в одного з українських МБАКів
Дон на прицілі у одного із супроводжуваних МБАКів Фото: ВМС ЗС України
Рейдовий буксир “Яни Капу”
Рейдовий буксир “Яни Капу”
Рейдовий буксир “Яни Капу” проекту 498 був побудований у 1974 році. Після розподілу Чорноморського флоту СРСР увійшов до складу ВМС ЗС України та отримав назву “Красноперекопськ”(U947)
Короткі технічні характеристики буксиру “Яни Капу”:
Водотоннажність: 303 тонни
Довжина: 29,3 метрів
Ширина: 8,3 метрів
Осадка: 3,09 метрів
Швидкість повного ходу: 11,4 вузлів
Дальність плавання: 1650 миль при 11 вузлах
Силова установка: 2 дизелі по 600 к.с., 2 вали
Екіпаж: 6 осіб
Озброєння: 2 кулемети ДШКМ
Прикордонний корабель “Дон”
Серія таких кораблів будувалася на основі морських буксирів проект 754 на замовлення КДБ СРСР. Всього зроблено понад 20 корпусів. Призначені для патрулювання, проведення пошуково-рятувальних операцій, буксування суден та кораблів у морі, гасіння пожеж на воді, а також забезпечення дій сил у морі. На кораблі встановлено навігаційні РЛС МР-231 та МР-212/201-3 “Наяда”, системи супутникового зв’язку та доглядові швидкісні катери.
Закладено 18 грудня 1991 року на Ярославсьокому судобудівному заводі (м. Ярославль). Заводський № 440. У серпні 1996-го року спущений на воду. З жовтня 1997-го у складі Берегової охорони РФ (бортовий № 053). Активно залучається до несення служби у водах Азовського моря.
Відомо, що після тарану нашого буксира, “Дон” отримав не критичні пошкодження але був вимушений повернутися на базу.
ПСКР “Дон” (053)
Короткі технічні характеристики:
Водотоннажність: 1620 тонн
Довжина: 56,5 метрів
Ширина: 12,64 метрів
Осадка: 4,6 метрів
Швидкість повного ходу: 13 вузлів
Дальність плавання: 8000 миль (11 вузлів)
Автономність: 40 діб
Екіпаж: 47 осіб
Озброєння: дві 30 мм АУ АК-306
У складі ВМС України є морський буксир Корець (A830) проекту 745, що на сьогодні базується у Маріуполі.
Линк (Обновляется)
Украина Саакашвилли сделал сам политика
Михомайдан 08.12.2017
Вобщем, так как из наших СМИ нихуя не понятно, что за цирк сейчас происходит под Радой под предводительством Саакашвилли, российские СМИ активно педалят тему про переворот, в оффлайне же все в недоумении, что это за клоуны и чего хотят, я решил съездить к Верховной Раде сам, посмотреть, и поговорить с участниками, по возможности и поснимать на видео.
Приехал. Сначала пару снимков со стороны парка, людей там нет, в самом лагере тоже как-то не очень людно(заметны только охранники, хотя непонятно(ну, пока непонятно), нахуя охранники в "лагере народного сопротивления"), но все тщательно огорожено.
[тут должны были быть фотки, но так как на джое почему-то функция вставки картинок не пашет, смотрите в первых каментах]
Чуть сориентировавшись, слева вижу какую-то движуху. Как выяснилось, кроме михомайдана проходит еще акция военных. Эти более-менее адекватные, территория открыта, снимать никто не мешает, удалось даже поговорить с представителями.
Далее иду смотреть, собственно, сам михомайдан. Декорации донельзя театральные, по территории лазит титушня. В "инфоцентре" никого нет. При попытке зайти на тиерриторию лагеря и поговорить с людьми меня грубо разворачивают и запрещают снимать.
Съемку пришлось прекратить, поскольку гулявшая вокруг титушня(в том числе и "праздноходящие" "выходившие" с территории лагеря только что уёбки) вдруг резко начала проявлять ко мне интерес, и пришлось спешно спрятать телефон и ретироваться в лагерь военных(там заодно и полиция рядом). Но они меня там догнали и начали возить говно(это длилось куда дольше, и они меня порядком заебали, да и не только меня, см. реакцию рядом стоящего военного):
Эти чуваки меня некоторое время преследовали, но потом вернулись в лагерь.
Вобщем, мне абсолютно понятно, что это за "народный" "майдан". Наняли быдляк в качестве массовки, выдали инструкции(любопытно, что как охранник лагеря, так и "мимопроходящие просто прохожие" наизусть знают статью закона Украины про видеосъему!) и работают для картинки.
А воякам я бы рекомендовал не связываться с этим говном, только себя замарают.
ЗЫ желающим покритиковать меня как оператора и интервьювера: идите нахуй.
Так вот. Этот саакашвилевский цирк очень смахивает на "антимайданы", только еще более унылый(я приехал, видимо, невовремя - сцена пустая, остальная массовка еще не вызвана, сегодня у цирка выходной). Никто про них ничего не знает, сами они не рассказывают, снимать нельзя(общественная акция, ага), поддержка народа ноль целых хуй десятых. Зато россиянские сми соловьем(или пометом, я уже запутался) заливаются и всерьез втирают, что вот эта бутафория - очередной майдан. Если будут сильно выебываться, я сам буду в рядах тех, кто им пиздюлей будет выдавать, ненавижу гопников-титушек.
Кокорин и Мамаев футбол политота
На Кокорина и Мамаева завели дело о «Хулиганствe». Это до 7 лет тюрьмы.
Раньше была более мягкая статья - только «Побои»
Им было предоставлено время до шести часов вечера, чтобы добровольно явиться на допрос. Мамаев пришел в полицию вовремя, Кокорин опоздал.
Оба задержаны на 48 часов
https://www.interfax.ru/russia/632799
Балакучий шинок #Сало с №востями разная политота политика
Пам'ятаємо. Бій за майбутне.
Від дня, коли і юні герої під Крутами поклали життя за міжнарождне визнання незалежності України, минає 99 років. У неділю, 29 січня 2017 року, українці вшановали пам'ять Героїв Крут.У цей день у 1918 році українські курсанти, студенти та гімназисти полягли на залізничній станції Крути неподалік від села Пам'ятне у зіткненні з армією більшовиків.Українські герої протистояли у бою з більшовиками протягом майже п'яти годин, не дивлячись на те, що кількість курсантів та "Вільного козацтва" була забагато меншою від складу червоних манкуртів.
В історичному зіткненні українці знищили понад 300 агресорів із наступаючих 2000 (за іншими джерелами 3000 ) люмпенів з Московії. Утрати українських військ під Крутами оцінюють у 70–100 загиблих, за сучасними підрахунками. Серед них – 37–39 вбитих у бою та розстріляних студентів i гімназистів.
27 студентів не в самому бою загинули, а були розстріляні кацапськими катами, перебуваючи у їхньому полоні. За свідченнями свідків, зі 27-ми студентів спочатку знущалися, а потім розстріляли. Учень 7-го класу Григорій Піпський зі Старосамбірщини перед розстрілом перший почав співати «Ще не вмерла Україна», і решта студентів підтримали спів. Ще де який час їх тіла не давали поховати.
Дивом збережена світлина - це вони.
Більш відома світлина - похорон героїв
Вірш.
Отличный комментарий!