политика
политические новости, шутки и мемы Подписчиков: 4012 Сообщений: 105205 Рейтинг постов: 1,653,594.4Сибирь пожары тушение бессмысленно губернатор Красноярский край усы пескова политика
«Обычное природное явление»: Усс высказался о лесных пожарах.
https://krsk.rbc.ruГубернатор Красноярского края Александр Усс охарактеризовал лесные пожары в регионе, как «обычное природное явление».
По его мнению, бороться с подобными стихиями бессмысленно.
На форуме «Бирюса-2019» 28 июля губернатор отметил, что в лесах существуют определенные зоны контроля, где пожары «по определению не тушатся». По его словам, речь идет в основном о северных территориях, где пожары часто возникают из-за грозовой активности.
«Вот если у нас зимой холодная погода и возникает метель, никому же не приходит в голову топить айсберги, чтобы у нас было потеплее. Вот нечто похожее, думаю, применительно и к лесным пожарам в зоне контроля. Дело не только в правительстве, дело в том, что это обычное природное явление, бороться с которым бессмысленно, а может даже где-то и вредно», — сказал Усс.
Ранее красноярские власти уже ообъяснили, почему не тушат пожары в регионе. Речь шла о том, что лес горит в значительном удалении от баз авиации, из-за чего огнеборцов пришлось бы надолго оставлять наедине с огнем.
яндекс.деньги Qiwi политика
В России запретят анонимное пополнение «Яндекс.Деньги» и кошелька QIWI
Клиенты «Яндекс.Деньги», QIWI, WebMoney, PayPal и VK Pay смогут пополнять кошельки только после идентификации личности. Власти борются с финансированием наркотиков и терроризма, но компании заявляют о масштабных рисках для отраслиСогласно поправкам неидентифицированные клиенты смогут «предоставлять денежные средства оператору электронных денежных средств только с использованием банковского счета». Раньше такого требования в законе не содержалось, что позволяло физлицам пополнять кошельки наличными без предоставления документов.
РБК направил запрос в ЦБ с просьбой прокомментировать эти новации.
Зачем запрет нужен властям
«Эти поправки внесены по просьбе службы финансового мониторинга (Росфинмониторинг. — РБК), так как эти кошельки могут использоваться для финансирования распространения наркотиков, терроризма и т.д. Теперь пользователи анонимных кошельков смогут их пополнять только с помощью банковского счета, благодаря чему будет известен источник денежных средств», — сказал РБК глава комитета Госдумы по финансовому рынку Анатолий Аксаков.
В марте власти уже запретили снимать наличные с анонимных электронных кошельков. Мера призвана противодействовать обналичиванию доходов, полученных преступным путем.
Анонимные электронные кошельки могут быть использованы для финансирования терроризма, оплаты наркотиков и других незаконных услуг, говорит председатель правления Национального платежного совета Алма Обаева.
Пополнение кошелька с банковского счета позволит точно идентифицировать личность плательщика и заблокировать его счет при подозрении в выполнении незаконной операции, добавляет старший менеджер департамента управления рисками Deloitte Сергей Гришунин.
По данным Ассоциации участников рынка электронных денег и денежных переводов, ежегодно через электронные кошельки совершается более 2 млрд операций на сумму более 1,7 трлн руб. Пользователями именно анонимных электронных кошельков являются около 10 млн человек, рассказал РБК председатель ассоциации Виктор Достов.
У «Яндекс.Деньги» каждый день открывается около 15 тыс. новых кошельков, при этом доля анонимных платежей составляет всего около 10%, рассказал РБК представитель компании. Зависимость WebMoney от приема наличных невелика, так как система в основном используется для ведения бизнеса в Сети; подавляющее большинство пользователей в экосистеме QIWI также являются идентифицированными, рассказали РБК представители компаний. PayPal не ответил на запрос.
Анонимные кошельки пополняют наличными в основном те пользователи, которые не имеют банковского счета или являются клиентами небольших банков с плохим онлайн-интерфейсом. Сами кошельки используются в качестве удобного платежного средства для оплаты покупок в интернет-магазинах, объясняет Достов.
Запрет затронет подростков и граждан, не имеющих паспорта или банковского счета, считает директор по развитию WebMoney Петр Дарахвелидзе.
Как отличаются кошельки
Изначально все кошельки открываются «анонимными», и по ним возможна только оплата товаров и услуг, но не вывод наличных. Затем большая часть владельцев проходят идентификацию и получают расширенные возможности и опции. Но около четверти кошельков остаются без персонификации, так как сейчас этого достаточно для большинства каждодневных операций, рассказал Дарахвелидзе.
Для прохождения упрощенной идентификации клиентам нужно указать при открытии кошелька фамилию, имя, отчество и номер паспорта. Полная идентификация требует присутствия клиента в офисе компании для подтверждения личности.
Ассоциация участников рынка электронных денег и денежных переводов, в которую входят крупнейшие сервисы, подготовила заявление с критикой поправок (есть у РБК). Изменения «были одобрены без должного учета их потенциальных последствий, а мнение отраслевых ассоциаций — проигнорировано», говорится в нем. Этим же недовольны и все компании, опрошенные РБК.
Все ключевые риски, связанные с использованием электронных кошельков, уже минимизированы, утверждается в заявлении ассоциации: кошельки нельзя использовать для платежей за рубеж, переводов другим физическим лицам, с неидентифицированного кошелька нельзя снять деньги в наличной форме.
«С самого начала действия ФЗ-161 [«О национальной платежной системе»] анонимные кошельки жестко лимитированы по суммам: их баланс не может превышать 15 тыс. руб., а общая сумма операций в месяц — не более 40 тыс. руб.», — напомнили в пресс-службе QIWI.
Из-за этих ограничений анонимный кошелек непривлекателен для противоправных действий, считают в «Яндекс.Деньги». «Сейчас с анонимного счета можно только оплатить товары или услуги российских организаций», — подчеркнули в компании. Внутренние системы контроля операторов электронных кошельков успешно выявляют подавляющее большинство попыток нетипичного использования этих инструментов, добавил Достов. Ограничения на пополнения окажут негативное влияние на развитие отрасли, так как будут препятствовать доступности финансовых услуг и росту безналичного оборота, считает он.
Изменения негативно скажутся на доходах операторов электронных денег, которые наравне с банками вкладывают много средств в стимулирование безналичных платежей, заявили в «Яндекс.Деньги». Судя по опыту Белоруссии, которая тоже вводила обязательную идентификацию, «часть систем просто уйдет из России, а национальные перестанут развиваться», отмечает Гришунин. Мошенники все равно найдут способ обойти закон, уверен он.
#Острый Перец иван франко песочница политоты История выборы галичина разная политота политика
Як Іван Франко вибори програв
Було літо 1898-го. Іван Франко втретє був серед кандидатів до австрійського парламенту від Радикальної партії на додаткових виборах в окрузі Тернопіль—Збараж—Скалат. Усебічно обдарований, енциклопедично освічений і надзвичайно працьовитий, Франко проявив себе на багатьох ділянках української культури. Тернополяни добре знали Каменяра не лише як видатного українського письменника, поета, перекладача, філософа, навіть економіста, а й як завзятого політика і творця першої не лише в Галичині, а й в усій Україні (зокрема і в Тернополі) партії європейського зразка. Іван Якович розробляв її програмні документи і досліджував процеси, що відбувалися в краї.
Чимало з тих ідей позастолітньої давності актуальні й досі. Радикальна партія Франка мала свій електорат, програму і, найважливіше (чого потім не мали інші партії), — у неї був механізм дій. Геніальність Франка полягала в тому, що, знаючи тогочасну конституцію Австро-Угорщини, він знаходив у ній такі ходи, сентенції, які дозволяли висувати певні питання і проблеми українського характеру. Зокрема, це було питання самостійності України. Партія мала програму-мінімум і програму-максимум. Мінімум — створення Галицької автономної області. Максимум — соборної України, яка б об’єднала всіх українців.
Українці західного регіону були рішуче переконані, що є окремим народом і не мають нічого спільного з українцями з Великої України, так само, як і з поляками. Називали себе «русинами», і Франко першим у 1893 році почав замість терміну «руський», «руська» вживати слово «українська», «український». Франко писав: «Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими, а українцями без соціальних кордонів…»
У 1895, 1897 і 1898 роках Радикальна партія висувала Івана Франка на посла до віденського парламенту і польського сейму.
31 жовтня 1895 року підкуплені та застрашені виборці тернопільської округи продали свої голоси на користь владного урядового кандидата графа Пінінського (він був приятелем самого австрійського намісника графа Бадені). Відтак українці зрадили вперше свого найпопулярнішого в Галичині представника.
Навчена гірким досвідом 1895–го, Ольга Хорунжинська, дружина Франка, благала й відраджувала свого чоловіка кандидувати в 1897–му:
“— Ти подумай добре, Іванку. Благаю! Ти вже забув, як тебе продали і зрадили у Тернополі? Тебе пани знову не допустять! Адже ж можеш відмовитися. Скажи, що маєш хвору жінку і четверо дітей!
— Говориш, як дитина! — спокійно реагував на слова дружини чоловік. — Невже тільки маю про свою домівку дбати? Людина не може жити тільки сама для себе, мусить мати і суспільні обов’язки…”
Програвши знову на виборах до австрійського парламенту у Відні (владна адміністрація легко змогла примусити українців страхом, корупцією та іншими шахрайськими засобами програвати вибори, і Франко не зміг здобути посольського мандата, хоча симпатії виборців були на його боці), вічний революціонер почув таке «резюме» від своєї Ольги:
“— Чи не казала я тобі? Бачиш, скільки прикростей? Кандидатом ти був, а депутатом не будеш!
— А я не шкодую. Ніяка праця не пропадає даремно! — спокійно відповів поет. — Це ж була праця з народом. Це цвіт, який дасть плоди…”
Іван Франко з дружиною Ольгою Хоружинською 1886 р. сфотографувались у Влодзімежа Висоцького одразу після одруження на пораду польської письменниці Елізи Ожешко.
Але те, що тих «плодів» знову не буде під час третьої кандидації на посла від Тернопільської виборчої округи в 1898–му, добре відчував навіть син–семикласник тернопільського повітового лікаря Олександра Гладишовського. Він добре знав (адже не раз чув про це) «виборчий рецепт» перемоги свого батька, а заодно й тодішньої влади: поляки в таких суспільно–політичних умовах легенько куплять українців, адже українці продаються!!! За гроші, за землю, за посади, за горілку, за ковбасу. Тоді ж виникло таке поняття, як «хрум». «Хрум» вважався сильнішим за будь–які високі політичні ідеї…
Попри те Франко розуміві знав своїх рідних галичан, їхню долю, він говорив, що «для українського народу українська державність наповнена сутністю». Українському селянинові однаково, як вмирати з голоду, — від рук свого пана чи чужого. Йому абсолютно однаково, хто з нього буде «шкіру дерти» і податок знімати.
Саме галичани почали рішуче виступати проти ідеї української незалежності. Занадто добре і солодко жилося їм під рукою австрійського цісаря, який завжди вмів дати раду товкотнечі в українських і польських колах, умів тримати державу вкупі. В такій ситуації було дуже важко досягти могутнього прориву й поступу. Крім того, простим українцям ні на що було нарікати. В умовах Австро–Угорщини вони задовольняли свої найважливіші потреби, в тому числі й культурні: мали свою пресу, гімназії, свободу релігії, навіть національний театр. І, відповідно, їм було добре. Засоби масової інформації, які згодом прославилися своїми радикальними націоналістичними поглядами, тоді говорили і писали інше: навіщо взагалі ставити на чергу дня питання державності? Воно не на часі, «тата» Йосифа це може образити. А крім того, така боротьба потребує жертв. Будуть тюрми, репресії. Словом, краще так, як є.
У 1898–му свідома частина тернополян хотіла як віддячити Франкові за його титанічну працю, так і вибачитися за тих, несвідомих, кого купували поляки у попередні виборчі перегони.
Кожне передвиборче віче, де сильний дух Франка, того, «що тіло рве до бою», став «на прю», перетворювалося в справжнє свято. Франко з неймовірним успіхом сам об’їздив села і міста, де вів свою передвиборчу кампанію. Так було у Великому Глибочку, Чистилові, Денисові, Купчинцях, Пронятині. Кожне село мало свій місцевий комітет, зв’язаний з центром. З центру вчасно надходила інформація та потрібні інструкції. Скрізь по селах були добрі приятелі Каменяра, і він був певний, що вони допоможуть у виборчій боротьбі. Все йшло до того, що Франко мав би вийти переможцем. Не лише українці, а й дехто з поміркованих поляків уже наперед вітали його з успіхом. Проте з перевагою в 10 голосів виграв повітовий лікар…
Якщо першого разу Іван Франко досить гумористично подивився на свій неуспіх: «Один наслідок мала моя кандидатура, про який мені певно не снилося: обрання урядового кандидата коштувало йому 8–10 тисяч золотих. Найбільшу частину цієї суми забрали, розуміється, агенти. Вони повинні би прислати мені листа з подякою», то після третього каменярського лупання скали справедливо визнав: «Я половину галичан люблю, а половину — ненавиджу!!! Жорстокі наші часи! Так багато недовір’я, ненависти, антагонізмів намножилося серед людей».
Після продажності, підкупу, лицемірства, політичних амбіцій, зажерливості і третьої зради українців у Тернополі Іван Франко цілком зійшов з політичної арени.
Отличный комментарий!