Результаты поиска по запросу «

я вообще сало люблю

»
Запрос:
Создатель поста:
Теги (через запятую):



#Сало с №востями песочница политоты разная политота ...политика 

Гібридна війна породжує страшні гібридні наслідки. Iнтерв’ю виданню “Дзеркало тижня”. 09 жовтня 2015 р.

— Анатолію Васильовичу, у серпні ви озвучили попередні результати розслідування Іловайської трагедії. Коли очікувати завершення досудового слідства і передачі справи до суду? 
— Для того, щоб дослідити хронологію щоденних локальних подій, які сталися, а також причини трагедії під Іловайськом, нам знадобився майже рік. Упродовж цього часу, допитавши незліченну кількість людей, і, до речі, досі їх допитуючи, ми встановили картину, яку бачив на власні очі кожен з них. Але для того, щоб встановити ефективність або неефективність дій військового керівництва, треба користуватися документами, які є таємними. Чинний Кримінальний кодекс передбачає, що нам потрібно написати кілометр процесуальних документів, сходити до суду, вистояти в черзі й отримати дозвіл на вилучення таємних документів, після чого їх можна вилучити у Генштабі й військових частинах, щоб переглянути у присутності понятих. Це зайняло багато часу. Але, в підсумку, ми дослідили ці події. Експертиза, до якої на добровільній безоплатній основі були залучені здебільшого цивільні експерти, котрі мають військові знання у сфері стратегії і тактики, відповіла на всі основні запитання. 

— Що саме підтвердила експертиза?
— Вона базується на таємних документах, і я не маю права розголошувати її результати. Якщо коротко, то дано оцінку діям усіх відповідальних на той період військових посадових осіб, визначено матеріальні збитки, встановлено й визнано потерпілими всіх убитих і поранених, яких змогли знайти. Водночас я не впевнений, що знайшли всіх, оскільки за тих обставин ніхто не міг проконтролювати повністю кількість залученого особового складу, там було багато добровольців, які ніде не оформлялися. Крім того, експертиза дійшла висновку, що причиною таких страшних втрат і збитків є пряма воєнна агресія РФ шляхом входження на територію України регулярних військ у кількості понад 3500 осіб зі значною кількістю техніки, розпізнавальні знаки якої були перемальовані на українські. Експертиза підтвердила локальні порушення військових статутів та воєнної доктрини, але група слідчих дійшла висновку, що дати повну оцінку винуватості чи невинуватості відповідальних за операцію посадових осіб неможливо без дослідження усього театру воєнних дій у період АТО. 

— Навіщо в даному випадку потрібна глобальна картина бойових дій? 
— В Іловайську відбулася операція з розблокування та зачистки міста, яка не досягла свого результату. І коли настала критична ситуація, людей потрібно було виводити або прориваючись до них і вводячи резерви, або ж просто відходячи. Я відповідально заявляю, що в той період достатньої кількості боєздатних резервів, які можна було би спрямувати в Іловайськ, не оголивши інших ділянок на передовій, фактично не було. Але для того, щоб встановити це достеменно, треба знову дослідити величезну порцію документів, знову їх вилучити, опрацювати і провести експертизу за театром бойових дій. Якщо ми доведемо, що військові керівники мали реальні можливості підвезти резерви, але цього зроблено не було, можна буде говорити про їхню службову недбалість. Але якщо частини були лише оформлені на папері, а боєздатних підрозділів не було, значить ідеться про відсутність ресурсу. Це дослідження може зайняти місяць, два, три або й чотири, але рано чи пізно ми донесемо результати до суспільства.

— Тобто провина військових керівників може полягати лише у службовій недбалості? 
— Так, у недбалості або непрофесіоналізмі. Говорити про якісь умисні кримінальні дії або бездіяльність військового керівництва АТО я не можу, у мене немає для цього підстав. 

— Через цю недбалість у котлі опинилася величезна кількість людей. Чому в Іловайськ першими зайшли батальйони Нацгвардії, якщо їхнє завдання — зачистка міста після взяття його армією?
— Міліцейські батальйони і добровольці були некеровані. У них накази віддавалися по телефону. За функціями вони справді призначені для зачистки й охорони громадського порядку після визволення міста, але задум командирів цих батальйонів абсолютно не кореспондувався із задумами ЗСУ. Тому команд військового керівництва підрозділи міліції іноді не виконували. Для військового це — злочин, а для міліціонера — дисциплінарне стягнення з боку його керівника. У той час узагалі воювали “збірні”. Це були військові, перемішані з добровольцями і міліцейськими підрозділами, що набиралися з еліти Майдану, а також інші люди, які хотіли бути героями або “солдатами удачі”. Ми знаємо приклад батальйону “Шахтарськ”, який фактично тільки зайшов в Іловайськ і вийшов з нього. В Іловайську він не воював, а пізніше був розформований за мародерство у той період. Так само зайшов в Іловайськ, оцінив ситуацію і припинив участь у бойових діях батальйон “Азов”. Усе це є у свідченнях, і я готовий буду повністю їх озвучити після проведення повноцінної експертизи. У процесі розслідування Іловайської трагедії з’ясувалося, що там були вперше застосовані окремі одиниці штурмової авіації, які фактично з української праведної і високопрофесійної люті знищили багато колон ворога, який втратив роти й батальйони, що їхали “на навчання” у Ростовську область. Російські десантники, яких ми затримали й оголосили їм про підозру, справді не усвідомлювали, що вони перебувають на території України. 
 
— Цих десантників захопила 51-ша бригада ЗСУ 23 серпня 2014 року. Її бійці кажуть, що одразу передали інформацію до Генштабу, разом з документальним підтвердженням того, що ці затримані є військовими регулярної армії РФ. А начальник Генштабу каже, що до 24 числа інформації про вторгнення не було. 
— Зараз уже можна розповісти про те, що єдиної системи зв’язку, навіть на рівні взвод—рота—батальйон, тоді не було. Були рації, мобільні телефони, що завгодно… На той момент був повний хаос, і я вимушений це визнати. 51-ша бригада здійснила подвиг, затримавши цих десантників. Наші воїни потім самі потрапили в полон, але перед тим вони встигли віддати росіян для процесуальних дій. Усіх військовх РФ було допитано, їхню належність — підтверджено, а згодом їх обміняли на 200 українців. І це було дуже правильне рішення. 

— Я не про військових, я про штаб. Начальник Генштабу ЗСУ Віктор Муженко в інтерв’ю The Independent розповів, що “90% інформації від розвідки було фейком”, а тому штаб не був упевнений у вторгненні РФ.
— На той момент розвіддані надходили з різних джерел, які не були перевірені. Бойової фронтової розвідки, котра повинна йти на 50—60 км уперед від лінії зіткнення, не було. Тепер вона вже є, є полки спецназу Головного управління розвідки, а тоді були окремі підрозділи, які не мали одного локального завдання і комунікації між собою.

— Коли саме, за твердженням свідків, інформація про російське вторгнення надійшла у Генштаб? 
— До штабу сектора “Д” вона надійшла 24 числа. Але фактично на той момент неможливо було зрозуміти, хто кому брат, друг або агент. Комунікації немає, населення поховалося, весь час якась стрілянина. Усі ходять в однаковій камуфльованій формі, їздить техніка з розпізнавальними знаками української армії. Як у таких умовах ідентифікувати росіян? Ще є така річ, як паніка. На хвилі паніки цілі підрозділи почали зніматися з місць без команди. А для того, щоб зібрати підрозділ на заміну, треба розробити задум, підписати його, узгодити зі штабом і віддати команду. Так написано в статуті, але війна диктувала зовсім інше. На момент, коли 5-й батальйон “Прикарпаття” зі зброєю побіг з-під Іловайська, по всіх містах на їхньому шляху, від місця дислокації і до Києва включно, ми нарахували лише 168 озброєних бійців, які могли б їх зупинити і розвернути або замінити на позиціях. Лише 168 замість 362, які втекли. Це була авторемонтна рота, залишки службовців “Беркута”, які не зрадили, “Сокіл” і кілька десятків бійців Військової служби правопорядку. Зі стрілецькою зброєю. І це — лише один батальйон. Я поки що не говоритиму про інші, зокрема і з ЗСУ. Загалом ми маємо 16 тисяч справ про дезертирство за весь час проведення АТО. Із цих 16 тисяч дезертирів міліція знайшла 344 особи.

— 168 людей на заміну по всій території України від сходу до центру? Чому так мало? 
— Ми не були готові до війни. Я вже казав, що росіяни ретельно її спланували. Вони прорахували все, починаючи від кількості свого особового складу і завершуючи технікою, яку могли палити сотнями, бо в них на складах накопичилася величезна кількість застарілого озброєння. Їхня розвідка порахувала все, що в нас є. Єдиним фактором, якого вони не врахували, були волонтери, котрі на той момент забезпечували державу на 60—70%. Вишколеної, злагодженої армії в нас не було. Були героїчні вчинки українців. Те, що ми вистояли в таких умовах, я взагалі вважаю Божим провидінням. 

— Нещодавно розпочався судовий процес у справі затриманих військових ГРУ ЗС РФ Євгена Єрофєєва і Олександра Александрова. Чи достатньо у прокуратури доказів для того, щоб справа не розвалилася?
— По-перше, я відповідальний за фаховість своїх слідчих. По-друге, є доконаний факт вчинення злочинів зі смертельним наслідком для наших бійців. По-третє, ми вжили максимальних заходів для здобуття доказів і правильного їх документування, оскільки вирок цим ГРУшникам, а він обов’язково буде, має стати основою судових документів, які ми передамо до міжнародного трибуналу.

— Якого строку ув’язнення прокуратура для них проситиме?
— Прокурор має визначитися після оцінки доказів та позицій сторін, тому я не можу зараз чітко сказати, яким буде строк. Але процесуальне рішення полягає в тому, що ми будемо просити максимального строку за умисну участь у веденні гібридної війни. Як ви знаєте, російський військовий Володимир Старков, який, до речі, не вбивав, отримав строк на рік менший від максимальної санкції за інкримінованою йому статтею (14 років ув’язнення. — Ред.).

— Чи вважаєте ви правильним, якщо Єрофєєва, Александрова чи Старкова обміняють на Надію Савченко, Олега Сенцова, Олександра Кольченка або інших незаконно утримуваних у Росії українців? 
— Тільки після винесення вироку, до вироку це неможливо. Росія є учасницею міжнародного права, тому, якщо цих людей засуджено і передано, Росія повинна забезпечити відбування покарання своїми громадянами, які вчинили злочини на території іншої держави. 

— Мій колега, який днями в черговий раз повернувся з зони АТО, сказав: “Наша армія поступово перетворюється на Клуб веселих і кмітливих: веселі п’ють, а кмітливі знімають гроші з контрабанди”. Також колеги кажуть, що наш так званий постконтрабандний синдром буде складнішим, ніж свого часу в Афганістані, бо там лише командири переправляли діаманти й гроші з “вантажем 200”, а в нас до злочинних схем повально залучається особовий склад. Це може призвести до появи великої кількості кримінальних злочинців, які, проте, справді героїчно воювали. Як ви будете притягувати їх до відповідальності? 
— Гібридна війна породжує страшні гібридні наслідки. Не можна вдень воювати, а вночі грабувати. Комерціалізація війни, відсутність невідворотності покарання для порушників закону призводить до того, що ніхто нічого не боїться. Когось затримують, ми щось розслідуємо, але немає жодного вироку суду, оскільки судді бояться ухвалювати рішення. Хоча іноді суддівські рішення бувають дуже спірними. Я не розумію, чому командир роти “Беркута”, який покривав Антимайдан і в Маріїнському парку до смерті катував учасників Євромайдану, — під домашнім арештом, а Юрій Сиротюк (член партії “Свобода”, заарештований у результаті заворушень під парламентом 31 серпня 2015 р. — Ред.), який бив по щиту міліції, зневірившись у системі державного управління, — заарештований. У діях кожного з них є свій склад злочину, але закон повинен бути рівним для всіх.

— Повернімося до контрабанди. Затриманого за підозрою в ній комбата 1-го батальйону 28-ї бригади ЗСУ Приморський суд Одеси відпустив під заставу. Чи готуєте ви повідомлення про підозру ще комусь із цієї бригади? 
— Ми абсолютно переконані в наявності достатніх доказів, щоб направити кримінальне провадження до суду. Зараз ведуться інтенсивні слідчі дії, дуже невелику частину доказів я озвучив публічно, з дозволу слідчого. Рішення про арешт було б законним, але його змінено на особисте зобов’язання з’являтися до слідчого. Причиною цього став шалений тиск, який чинили на суд масово присутні там колишні військовослужбовці 28-ї бригади, одеські волонтери та інші особи, що фактично штурмували будівлю суду. Вони захопили перший поверх, довелося переносити засідання на другий. Троє суддів узяли самовідвід, зі страху перед судом Лінча в разі арешту цього керівника підрозділу. Я не можу їх засуджувати, адже в цьому випадку держава не змогла забезпечити захист тих, хто мав винести рішення. 

 — Чи не збираєтеся ви перенести розгляд справи в інший суд? 
 — Для того, щоб унеможливити в подальшому такі речі, я своїм рішенням забрав провадження до Головної військової прокуратури в Київ. Слідчо-оперативну групу посилено, і я думаю, що невдовзі нам буде що повідомити суспільству. Я не хочу озвучувати матеріали розслідування, але коли ми затримали ті 10 автомобілів, була збройна протидія з боку військових, і нам довелося залучати додаткові підрозділи для захисту і розблокування слідчої групи.

— Затримані товари заарештовано?
— Так, за рішенням суду автомобілі і товар заарештовано. Він там був різноманітний. І ще більш-менш зрозуміло, коли це продукти, але коли йдеться про алкоголь, тютюнові вироби і досить специфічного призначення медикаменти, то це — пряме сприяння сепаратизму. Комерціалізація війни — це співпраця з сепаратистами, тому що не можна проїхати з нашого боку без згоди тієї сторони, а отже — з тією стороною є контакт. Тому про підозру оголошено як в організації незаконного в’їзду на окуповані території, так і в сприянні та фінансуванні тероризму, і це — дуже тяжкі статті. 

—Які основні версії розслідування розстрілу зведеної мобільної групи Ендрю на Луганщині?
— Як людина, яка понад 20 років працює у прокуратурі й СБУ, мушу визнати, що ця справа надзвичайно складна. Вона має феноменальну детективну інтригу, як би цинічно це не звучало. Вважаю недоцільним озвучувати версії до здійсненого слідства, але можу сказати, що з п’яти версій у нас залишилося дві. Для відновлення всієї хронології події було пророблено шалену роботу, починаючи від розмінування місця інциденту до проведення експертиз. На поліграфі допитано всіх, хто був на місці події одразу після розстрілу групи, а також усіх, кого покійний Андрій Галущенко згадував в інтерв’ю. Це керівник ВЦА Луганської області Георгій Тука, його заступник Юрій Клименко, військові, командир 92-ї бригади, очільник луганської міліції Віталій Науменко… 

— Науменко сам сказав в інтерв’ю, що він відмовився проходити поліграф…
— Спочатку він відмовився, оскільки допит проводився у цивільному приміщенні, але згодом, з другої спроби, був допитаний. Можу сказати, що інформація, яку повідомляв голова військово-цивільної адміністрації Тука щодо підозри стосовно силовиків, за результатами слідства не підтверджується. Я маю на увазі Науменка і Юрія Юрійовича (Клименка. — Ред.), якого згадував Ендрю… 
 
— А те, що до розстрілу могли бути причетні військові 92-ї бригади? 
— Я не буду це коментувати. 
 
— Ви знаєте, що невдовзі після розстрілу було викрадено військового з цієї бригади з позивним “Мураха”. Він стверджує, що це зробили співробітники СБУ, які катували його з метою вибити зізнання у розстрілі групи Ендрю, але згодом відпустили, бо нічого не вибили. 
— Я читаю соціальні мережі, але військова прокуратура не є пожежником для всіх злочинів на території держави. Хто сказав, що це СБУ? Якщо є відповідне звернення про перевищення повноважень працівниками міліції, це розслідується луганською прокуратурою. 
 
— На якій стадії зараз розслідування злочинів групи бійців батальйону “Торнадо”? 
— Слідство завершено, тиждень тому матеріали було надано для ознайомлення захисникам і всім підозрюваним, продовжено строки тримання під вартою. 7 жовтня, як ви знаєте, під час спроби затримання було знищено ще одного бійця роти “Торнадо” на прізвисько Товстий, який вчинив збройний опір. Міліція діяла абсолютно законно, на місці події виявлено міни, багато гранат, набої, снайперську гвинтівку, викрадений автомобіль та інші матеріальні цінності, про які раніше повідомляли потерпілі. У підсумку маємо дев’ять заарештованих, одного загиблого і ще вісім — у розшуку.
 
— Бійці “Торнадо” досі перебувають на базі під Києвом, недорозформовані й зі зброєю? 
— Це запитання до МВС. Хочу наголосити, що не всі службовці роти “Торнадо” підозрюються у вчиненні злочинів. Там служили і справжні міліціонери, люди з вищою освітою. Але була група, фактично банда, що складалася з раніше засуджених осіб, які з різних причин отримали міліцейські погони. Хочу також наголосити, що інформація про переслідування підрозділу “Торнадо” нібито за його бойову або антиконтрабандну діяльність не відповідає дійсності. Підрозділ “Торнадо” не брав участі в жодних бойових діях на території Луганської області від самого моменту створення. Його функцією було патрулювання окремих населених пунктів — Лисичанська, Привілля, до Сєверодонецька доїжджали. І частина підрозділу, маючи повноваження співробітників МВС, чинила злочини проти мирного населення, в тому числі катування з особливою жорстокістю. Є також підозра, що й убивали, оскільки багато людей зникло. 
 
— Чи розслідує військова прокуратура перестрілку в Мукачевому з участю бійців “Правого сектора”? 
— Ні, бо це не віднесено до категорії воєнних злочинів. “Правий сектор” — це парамілітарне збройне формування, яке не є інтегрованим у жодну офіційну державну правоохоронну структуру, і яке, згідно з кодексом, стоїть поза законом. У даному випадку йдеться про злочин, пов’язаний з порушенням правопорядку, а за дотримання правопорядку на території України відповідає МВС. 
 
— Але ж ви маєте розслідувати злочини серед силовиків. Наші джерела в силових структурах кажуть, що ні про яку контрабанду цигарок там не йшлося. Ішлося про переділ сфери вироблення та трафіку наркотиків між місцевими службами СБУ і МВС. 
— Цю справу розслідує головне слідче управління, і я не можу бути процесуальним керівником. Але свою позицію щодо причини я маю. Причина полягає у нереагуванні міліції на реальні загрози, неможливості або небажанні запобігти проблемі. Заплющування очей на наявність великої кількості людей зі зброєю у глибокому тилу призвело до некерованого насильства, яке набуло форми організованого бандитизму саме в Мукачевому. 
 
— Поговорімо про корупцію серед силовиків. Як просувається розслідування справи проти заступника начальника регіонального департаменту військової контррозвідки СБУ, якого було затримано на колегії відомства з хабарем у кишені? 
— Слідство очікує легалізації матеріалів негласних розшукових дій, які має надати СБУ, після чого матеріали справи буде надано підозрюваному для ознайомлення. Усі епізоди майже закінчено. 
 
— Йому інкримінують отримання постійної незаконної вигоди зі своїх підлеглих та прикордонників. Можна зараз уже назвати речі своїми іменами і сказати, що він вимагав з підлеглих “відкати” за надання їм можливості безперешкодно отримувати хабарі на кордоні? 
— Справді, цей старший офіцер організував, примушував і отримував незаконну матеріальну винагороду від прикордонників. Нині ми вирішуємо питання щодо відповідальності прикордонників, які щомісячно систематично приносили невідомо звідки взяті кошти для того, щоб він не створював їм перешкод у їхній незаконній діяльності. 
 
— Так, а ви офіційно можете сказати, звідки вони брали ці кошти? 
— Зрозуміло, що не з неба. Вони були також отримані з когось у вигляді хабара. Ми встановили особи цих прикордонників, тепер треба зібрати достатньо доказів для оголошення їм про підозру. Майже всі фігуранти — офіцери. Ми маємо повне сприяння з боку СБУ, є також порозуміння з керівництвом Прикордонної служби, зокрема з відділом внутрішньої безпеки. 
 
— Є інформація, що військова прокуратура зацікавилася певними угодами Укроборонпрому, але на ваші запити там відповіли, що документи. які потрібні для розслідування, мають гриф “таємно”. Чи можете ви вести розслідування в таких умовах? 
— У нас тепер немає функції загального нагляду, як раніше, коли можна було запобігти якимсь речам перевіркою документів. Ми отримуємо дозвіл суду на виїмку документів або обшук, переглядаємо їх, проводимо експертизи і розслідуємо. Хочу сказати, що Укроборонпром надзвичайно потужно почав розгортатися після свого напівсонного і знищеного стану, в якому перебував при Януковичі. Нині ми бачимо, що працюють заводи, і армія оснащується, навіть не маючи тепер можливості отримувати комплектуючі передусім з Росії. Але є й зрадники. Днями Апеляційний суд Львівської області залишив у силі арешт з можливістю внесення застави у 30 мільйонів гривень для директора Львівського бронетанкового заводу, який зробив “дельту” і через фіктивні підприємства за шахрайськими схемами привласнив кошти, виділені на ремонт бойової техніки у зоні АТО. Крім того, суд заарештував ще одного ділка, приватну особу з Івано-Франківської області, з можливістю внесення застави у 20 мільйонів гривень. Той узагалі примудрився підробити документи і вкрасти у центрі Франківська 12 га землі в Міноборони. Розумієте? Виносяться рішення не про застави в тисячу гривень чи мільйон, які може заплатити будь-який злодій, а йдеться про непомірну суму — щоб сидів і відшкодовував. 
 
— Ви кажете, що Укроборонпром надсадно працює. Але, наприклад, держзамовлення Міноборони за 2014 рік досі не виконано, тому що угода між МО і Укроборонпромом укладалася за курсом 8 гривень за долар, за цим же курсом пішла передоплата, а тепер МО має компенсувати курсову різницю за угодою або недоотримати продукцію. Хіба зрив поставок в умовах війни не вважається злочином? І чи нестиме хтось за це відповідальність? 
— У нас — не Радянський Союз, де зрив поставок вважався саботажем і винних у цьому розстрілювали на місці. Жодне держзамовлення в Україні ніколи не виконувалося на 100 відсотків, бо не завжди ті, хто замовляє, усвідомлюють практичні можливості. Представники Міноборони, які минулого року підписували угоди, не врахували реального стану економіки, не змогли передбачити такої девальвації національної валюти. Усі договірні умови, які виконуються або не виконуються підписантами, є цивільно-правовими відносинами. Є юридичний департамент МО, він має право звертатися до господарських судів, ми також зверталися в інтересах МО з позовами щодо окремих підприємств Укроборонпрому. І щодо невиконання я би з вами не погодився. Багато чого зроблено, За рік-півтора з нічого створено армію. 
 
— Це правда, але багато чого зроблено абияк. Наприклад, ситуація з поставками “саксонів”, які надійшли без інструкцій, документації та запчастин. Якісь скарги з цього приводу вам надходили? 
— Я не готовий це коментувати, оскільки є замовник, є виділені кошти і є ті, хто приймає це оборонне замовлення. Вони — на озброєнні в Міноборони. Але я не думаю, що ці автомобілі могли приїхати без документації. 
 
— Чи вбачаєте ви корупційну складову у призначенні директорами держпідприємств, які укладають угоди з Укроборонпромом, дітей та однокласників його керівників? Наприклад, директором держпідприємства “Паллада” є Пінькас, батько якого працює заступником гендиректора Укроборонпрому. Син іншого заступника, Пащенка, є керівником ДП “Фед”. 
— Моя сестра працює у Верховній Раді народним депутатом. То виходить, вона мене пролобіювала? 
 
— А племінника вашої дружини призначено виконувачем обов’язків керівника “Укравтодору”… 
— Його вже звільнено, там призначено керівником іншу людину. Якщо ми розглядатимемо всі питання з погляду сімейності, то в нас ніхто ніде не зможе працювати. Ефективність кожного визначається тим, що він робить. Зробив щось? Добре. Неефективний? Проводиться заміна управлінським рішенням. Лобіювання, так само як і корупція, є в усьому світі, тільки вона має різні форми. Мені один товариш розповів трохи цинічний анекдот про те, що всі туристи на курорті пісяють у басейн. Але одні це роблять усередині, а інші — з бортика. Так само і з корупцією: у нас це інколи дуже нахабно роблять з бортика, а за кордоном — у басейн.

Развернуть

#Сало с №востями песочница политоты разная политота ...политика 

Інтерв`ю для Радіо Свобода. Програма «Ваша Свобода».


http://matios.info/uk/novini/interv-yu-dlya-radio-svoboda-programa-vasha-svoboda-13-10-2015-r/#more-3561

Развернуть

#Острый Перец песочница политоты Балакучий шинок #Сало с №востями адекватный донецк разная политота ...политика 

Есть предложение немного погодить с крайними мерами, там все же есть свои.


"Не милый ты путаешь. Мы Дончане!!! А донецкие это бандиты. Это разные вещи."


И все же что делать?
Своих Забрать Остальное отгородить и залить бетоном.
164 (54.8%)
Долго и кропотливо чистить заразу. Не считаясь с трудностями и потерями.
102 (34.1%)
Свой вариант напишу в коментах.
7 (2.3%)
Яватник. Вам пиздец. Свой вариант напишу в коментах.
26 (8.7%)
Развернуть

Балакучий шинок #Сало с №востями обсе наблюдатели Русские Украина ОРДИЛО песочница политоты разная политота ...политика 

Почему к ОБСЕ следует относиться с предосторожностью

Развернуть

Балакучий шинок #Сало с №востями песочница политоты Ереван разная политота ...политика 

Армяне просят распространить информацию

 

Балакучий шинок,Сало, аналитика, обсуждения, Украина, война,Сало с №востями,ccn, saloandnews, сало с новостями, новости с салом,разное,политика,политические новости, шутки и мемы,песочница политоты,Ереван,разная политота



     В Ереване и некоторых других городах Армении сегодня третий день стоит свой Майдан.  Сначала было против повышения тарифов на электроэнергию. Потом присоединились лозунги против коррупции. Сегодня - против российской оккупации.

    Оккупацией они называют многочисленные "миротворческие" российские базы на территории Армении. А кроме этого оккупацией армяне считают то, что #Россия обманным путем захватила и россияне стали хозяевами атомной станции, железной дороги, нескольких электростанций и других стратегически важных объектов.
Люди вышли на улицы с плакатами "Мы, армяне, - хозяева нашей страны".


        Им не разрешают ставить палатки. Они дежурят вахтовым методом на площади Свободы, несколько тысяч человек. Спят на матрасах, которые приносят с собой.
Дороги на Ереван уже перекрыты, людей не пускают в столицу, стоят посты полиции. Полиции очень много и в Ереване.
Протест усиливается тем, что армяне очень злы на российские войска в Армения и ждут суда над убийцей армянской семьи в Гюмри.

      Завтра протестующие пойдут к президентскому дворцу - требовать национализации предприятий, захваченных русскими, и вывода российских войск.
     Да! Про это вообще не пишут росСМИ, мировые СМИ и еле-еле пишут армянские.
Только армянский сегмент фб раскручивают эту тему - понятно, что на армянском языке.

Кремлеботы уже подключились:

GrafNegron @GrafNegron 59 хв. В ереване политический Майдан". организованный США 4ч « ★ *± LenoraVictor @LenoraVictor1 59 хв. В ереване политический Майдан". организованный США 4ч « ★ *± JustinaNyman @JustinaNyman 59 хв. В ереване политический "Майдан". организованный США 4ч « ★ *±


Развернуть

Балакучий шинок #Сало с №востями песочница политоты Украина ОРДИЛО Россия война Ато плен разная политота ...политика 

Документальный фильм-воспоминание украинских силовиков переживших плен пророссийских террористов



От себя: личном меня до сих пор смущает личность Рубана, но считаю фильм заслуживающим внимания.
Развернуть

Балакучий шинок #Сало с №востями песочница политоты ДНР моторола разная политота ...политика 

Бандит Моторола, прихватив награбленное и любовницу, дал деру из Донецка

Как понимаю новость ещё не подтверждена, но надеюсь что у них там таки слив, или передел. 


Балакучий шинок,Сало, аналитика, обсуждения, Украина, война,Сало с №востями,ccn, saloandnews, сало с новостями, новости с салом,разное,политика,политические новости, шутки и мемы,песочница политоты,ДНР,моторола,разная политота

  



Из оккупированного Донецка поступает информация, что российские боевики в срочном порядке покидают город. Пророссийские террористы опасаются зачисток, сообщает NewsOboz.org со ссылкой на РосБалт.Убийца украинских солдат террорист Моторола (Арсен Павлов) оставил жену и ребенка и быстро уехал с новой пассией из Донецка.Такую информацию передает источник из столицы Донбасса.Источник рассказывает, что боевик и его свита покидали город на двух джипах, которые были под завязку набиты вещами. Террорист покидал Донецк в сопровождении новой пассии.Напомним, что боевик в июле прошлого года женился на местной девушке. Свадьба состоялась в оккупированном Донецке.Кроме этого, источник утверждает, что российские боевики в срочном порядке покидают Донецк, опасаясь зачисток.Напомним, что накануне в Донецке произошел "переворот" в результате которого с поста "председателя Народного Совета" был смещен Андрей Пургин. И.о. назначен Денис Пушилин.Эксперты связывают эту ситуацию с отказом Кремля от продолжения военного вторжения в Украину.


http://newsoboz.org/proisshestviya/bandit-motorola-prihvativ-nagrablennoe-i-lyubovnitsu-dal-05092015180800 

Развернуть

#Сало с №востями коломойский порошенко выборы песочница политоты разная политота ...политика 

Задержание Корбана

Думаю, все уже услышали новость о задержании сподвижника Коломойского Корбана.

Вот что об этом написал Бутусов:
"Геннадий Корбан задержан СБУ. С 7.30 идут обыски в "Фонде обороны страны" - одном из крупнейших волонтерских фондов, и дома у ряда членов партии "УКРОП". Никаких объяснений нет. Власть, которая разрешила спокойно уехать Сергею Клюеву, не арестовала ни одного руководителя Партии регионов, не тронула партнера Януковича Ахметова, не тронула ни одного из участников сдачи Донбасса, не тронула Вилкула, который разогнал днепропетровский Евромайдан, не тронула Кернеса, который разгонял харьковский Евромайдан, не тронула российского бизнесмена Григоришина, который финансировал Коммунистическую партию Украину - агентов Кремля... арестовала одного из открытых оппонентов президента Порошенко. Ведь могут, оказывается, могут - ворваться, обыскать, изъять, увезти. И решительность и все законные решения могут получить. Все могут".

У меня лично нет сомнений, что у Корбана рыльце в пушку (он даже по внешнему виду и манерам напоминает Гепу). Но видимо, как бы Луценко не пел по тв, что Солидарность БПП отличный результат показала, но в лице Бени видят прям самого опасного врага. Для нас важно другое, Порошенко по всей видимости будет поддерживать Вилкула в Днепре. И опять из-за ихних игр к власти придут самые мерзкие господа. Но я даже не понимаю идею этого всего со стороны Порошенко. Ладно, у него сейчас все хорошо: рейтинг в форбсе поднялся, бизнес растет, но сейчас Беня воюет против всех, а если его придавить, то он пойдет на альянс с кем-то и тогда Петру Алексеевичу придется распрощаться не только с местом в рейтинге самых богатых людей. Как всегда на 1 украинца 2 гетьмана. И создаем проблемы, которые будем все героически преодолевать.
Сало с №востями,ccn, saloandnews, сало с новостями, новости с салом,разное,коломойский,порошенко,выборы,политика,политические новости, шутки и мемы,песочница политоты,разная политота
Развернуть

#Сало с №востями песочница политоты Украина Мариуполь Россия война Ато разная политота ...политика 

Сало с №востями,ccn, saloandnews, сало с новостями, новости с салом,разное,песочница политоты,политика,политические новости, шутки и мемы,Украина,Мариуполь,Россия,война,Ато,разная политота



ukr

На Маріупольському напрямку, в ході бойового зіткнення, знищено чергову диверсійно-розвідувальну групу збройних сил Російської Федерації. Загинуло троє та отримало поранення п’ятеро російських військових. Встановлено прізвища загиблих: командир відділення сержант ЗС РФ Леонід Нікітін (24.09.1995 р.н., уродженець м.Архангельск), рядові Ігор Сидоров та Василь Петраченков.

Активізація диверсійно-розвідувальних дій на Маріупольському напрямку пов’язується з підготовкою до морської десантної операції. Підтверджено посилення 9 окремого мотострілецького полку (м. Новоазовськ) 1 АК підрозділами із складу 810 окремої бригади морської піхоти Берегових військ Чорноморського флоту Російської Федерації.


rus

На Мариупольском направлении, в ходе боевого столкновения, уничтожено очередную диверсионно-разведывательную группу вооружённых сил Российской Федерации. Погибло трое и получило ранения пятеро российских военных. Встановлены фамилии погибших: командир отделения сержант ЗС РФ Леонид Никитин (24.09.1995 г.р., уроженец г.Архангельск), рядовые Игорь Сидоров и Василий Петраченков.

Активизация диверсионно-разведывательных действий на Мариупольском направлении связана с подготовкой к морской десантной операцией. Подтверждено усиление 9 отдельного мотострелкового полка (г. Новоазовск) 1 АК подразделениями из состава 810 отдельной бригады морской пехоты Береговых войск Черноморского флота РФ.


Официальное сообщение ГУР МОУ


Международное волонтерское сообщество InformNapalm решило провести оперативную доразведку этой информации и найти подтверждения существования указанных военнослужащих.


Первым был найден социальный профиль сержанта Леонида Никитина. Ниже представлены архивы на его профиль и фотографии. Примечательно, что именно в его профиле фигурирует угрожающе пафосное фото с надписью про Мариуполь.


На многих фото Никитин позирует в составе бандформирований «ДНР».


Ссылки на архивы:

1.  https://archive.is/pplyW более раний архив https://archive.is/RYuF5 альбом https://archive.is/MECSy контакты https://archive.is/seBwF
2.  https://archive.is/CSg0Z альбом https://archive.is/LjeNv контакты https://archive.is/dLPaA
3.  https://archive.is/348ZZ альбом https://archive.is/wQsrq контакты https://archive.is/5RJW1

С именем второго погибшего, по версии ГУР — это Василий Петраченков, вероятно, у спецслужб вышла путаница. Наиболее вероятным персонажем, подпадающим под описание является Александр Викторович Петраченко, у которого даже имеется благодарность «За воинскую доблесть, мужество и отвагу» от батальона бандформирования «Чебурашка».


https://archive.is/YgnNO альбом https://archive.is/4wlRY контакты https://archive.is/diQPv


Косвенным индикатором достоверности сообщения ГУР МО Украины о смерти указанных военнослужащих можно также считать красноречивую запись с фотографиями Никитина и Петраченко, а также, вероятно, Сидорова на стене одного из сослуживцев, скрывающегося под именем Александр Сумраков, который мог знать погибших лично.


InfoNapalm

Развернуть

Балакучий шинок #Сало с №востями песочница политоты много букв Зрада! однако мнение разная политота ...политика 

Между построением европейской Украины и военной стратегией.

Общеизвестно, что дела мира и заботы войны – это разные вещи. Все понимают, что война требует решительности и непредсказуемости, в то время как мирный труд требует спокойной методичности. Однако понимаем ли мы, ведя войну с Россией, разницу между двумя этими подходами на практике?


В своей великолепной книге «Стратегия. Логика войны и мира» Эдвард Люттвак приводит шикарный пример отличия между линейной логикой производства и военной стратегией на примере двух дорог. Предположим, вы командир батальона и вам необходимо пройти из точки А в точку Б. У вас есть две дороги. Одна широкая, ровная, асфальтированная, а другая узкая, извилистая грунтовка. Какую выбрать? 


Производственная логика говорит нам о том, что широкая дорога однозначно лучше. А логика стратегии утверждает, что ее, скорее всего, и заминируют. И тут начинается сплошная диалектика, когда противоположности превращаются одна в другую. И хорошая дорога внезапно становится плохой, а плохая дорога – хорошей. Таким образом, выходит, что быть предсказуемым и играть по правилам на войне – плохая идея. 


Но давайте вернемся от прекрасного примера Люттвака к реальности. И к «стратегии», порожденной украинским «гением». На второй год войны наше правительство продолжает действовать в тяжеловесно-неуверенной манере постройки европейской Украины, создания новой армии, реформы того или реформы сего… В мирное время это совсем неплохо. Но военное время требует нестандартных решений. Ведь очевидно, что разрушать намного проще, чем строить. Для постройки армии нужны годы, для создания европейской Украины нужны десятилетия. Однако все это может сгореть на полях сражений за дни, если не за часы. Пока мы занимаемся постройкой чего-то, мы уязвимы и предсказуемы, нас легко победить.


В результате, мы оказываемся в заложниках линейной логики, и РФ добивается своего. Люттвак особо обращает внимание, что в военной стратегии логика промышленного производства начинает преобладать лишь в тот момент, когда противник теряет субъектность. Он больше не является противником, он всего лишь «несчастная мишень» для наших войск, ему больше нечего противопоставить. 


Такая же логика касается и войны на истощение. Когда у тебя в разы больше ресурсов, чем у врага, тебе некуда спешить. Ты теряешь ресурсы, и враг теряет ресурсы. Просто у тебя их больше. В этом случае опять-таки можно действовать в линейной логике. Поскольку оппонент неминуемо проиграет. Очевидно, что РФ намного сильнее нас, поэтому даже с санкциями и низкими ценами на нефть они нас переживут. Мы сломаемся раньше, и потому мы должны действовать. Ведь все договоренности, которые мы заключаем с ними, действуют против нас и лишь загоняют нас глубже в ловушку линейной логики. Мы становимся предсказуемы. А если мы предсказуемы, все, что необходимо делать Путину, это ждать, когда мы проиграем. Ведь Россия, откровенно говоря, тоже не отличается «умом и сообразительностью». Это огромный, коррумпированный, бюрократизированный сырьевой монстр, функционирующий за счет сырьевой ренты. 


Однако наше государство по своему качественному наполнению даже хуже. Потому мы всегда действуем от обороны и путем постоянных компромиссов. Естественно, в результате таких действий никаких радикальных изменений ни на внутренней арене, ни на внешней не происходит. Поскольку, как гласит народная мудрость, если ты хочешь получить в результате что-то новое, необходимо сделать что-то новое. На что наше правительство принципиально не способно. 


На этом фоне особо ярко проявляется другая черта нашей правящей элиты. Не имея стратегию на межгосударственном уровне, она блестяще разыгрывает ее с электоратом. Мы приняли странный бюджет – а посмотрите какую карту нарисовала Coca—Cola, премьер-министр проворовался и народ его ненавидит – давайте его подержат за яйца прямо в зале парламента… И бесконечное количество таких уловок демонстрирует, что все-таки они что-то умеют. Только вот на внутренней арене доминировать должна именно линейная логика. Стратегия – это ведь для того, чтобы обыгрывать потенциальных или реальных врагов. И тут нам приоткрывается завеса над истиной. Их поведение не глупо, оно просто показывает, кто им на самом деле настоящий враг. Потому, давайте поговорим об отечественной политике с точки зрения стратегии.


Евроинтеграция как карго-культ 


Во время Второй мировой войны американцы строили взлетно-посадочные полосы. Ну, а рядом были всякие туземцы. Американцы их немного кормили, жалко ведь, тоже люди. Война закончилась – самолеты улетели. И все опять забыли про эти острова. Через некоторое время на острова высадились этнографы. С удивлением они увидели дикарей, ходящих строем, с нарисованными погонами и даже пародию на взлетно-посадочную полосу и наблюдательную вышку из пальмы. 


В процессе исследования стало очевидно, что туземцы решили, что американские военные суть есть добрые духи. А теперь духи ушли, но если правильно воссоздать все условия их пребывания здесь, то духи вернутся и одарят своих последователей щедрыми дарами. Сходная ситуация и у нас. 


Официальной позицией и основным смыслом существования нашего государства и его внутренней и внешней политики объявлена евроинтеграция. Именно в ласковое лоно ЕС мы стремимся попасть изо всех сил. Стремление к стандартам ЕС – вот, что руководит нами в мирном труде, а достижение стандартов НАТО направляет нашу военную реформу. Официально, именно ради этого умерла Небесная сотня. И в конце пути мы попадем в ЕС и станем жить, как при коммунизме. Конечно, есть отдельные желатели странного, которые хотят, по сути, того же, но манна небесная, в их понимании, должна прийти из России. Легко увидеть, что обе стороны объединены стремлением к халяве. 

Однако, благодаря этой небольшой разнице, на протяжении 10 лет удавалось натравливать друг на друга «остро-» и «тупоконечников». При этом фактически избавляясь от необходимости делать что-то реальное. Характерно, что обе стороны объединены не только стремлением к халяве, но и видением Украины в роли придатка какого-то другого государственного организма. 


По сути, это умеренно-блестящий образец победы путем создания ложных целей. Причем это была победа, как на внутренней, так и на внешней аренах. Мы видим, что политика многовекторности не закончилась при Кучме, она оставалась политикой Украины также при Ющенко и Януковиче. Просто электорату и правителям соседних государств рассказывались сказки разной степени завирательности. А политическая чехарда позволяла успешно валить ответственность друг на друга. При этом крайнего было не найти Ныне же отечественная политическая элита впервые за всю свою историю не может найти, кого назначить «саботажником» на внутренней арене. Регионалы фактически разгромлены, остатки их электората дезорганизованы. И теперь наши политики не могут свалить провал реформ на злых оппонентов. И это их явно тревожит. Потому и появляется попытка реализовать новое «блестящее» предложение, позволяющее свалить на кого-то ответственность. 


Сейчас я говорю о вновь воскресшей идее пригласить миротворцев. Люттвак чудесным образом характеризует роль миротворцев в нынешних конфликтах. И тут я позволю себе развернутую цитату: «Многонациональные военные подразделения, вовлеченные в бескорыстное военное вмешательство, не оправдывающее жертв среди своих товарищей по оружию, избегают риска любой ценой. Это верно по отношению к силам «третьего мира», которые направляют свои подразделения в контингент сил ООН в основном ради щедрого денежного вознаграждения за плохо вооруженных, плохо обученных и плохо оплачиваемых солдат (часто те отыгрываются за счет взяток и прямого участия в незаконной торговле на черном рынке). Но это верно и по отношению к самым обученным и высокооплачиваемым войскам самых честолюбивых армий. Когда солдаты США прибыли в Боснию после Дейтонских соглашений 1995 года, им был отдан строгий приказ избегать вооруженных столкновений, и именно в силу этого приказа в последующие годы они не смогли арестовать известных военных преступников, проходивших через их контрольно-пропускные пункты. Говоря более обобщенно, поскольку в военных подразделениях должно присутствовать единообразие, многонациональные подразделения по самой своей сути не способны осуществлять добротный контроль над солдатами, которых поставляют государства-члены; не могут они также навязать единые стандарты тактического или этического поведения. Даже если оставить в стороне сознательную стратегию уклонения от риска, совместное разворачивание потенциально способных к битве и безнадежно неэффективных солдат стремится свести КПД всех занятых в операции войск к самому низкому показателю. Так обстояло дело даже с отличными британскими солдатами в Боснии до 1995 года и с нигерийскими морскими пехотинцами в Сьерра-Леоне, которые в иных случаях зарекомендовали себя как отличные бойцы. Постепенно, даже по-настоящему элитные войска, принимают тактику пассивной самозащиты, не позволяющую им ни действительно поддерживать мир, ни защищать мирных граждан». 


Люттвак продолжает далее, более радикально расширяя свою мысль: «Контингенты ООН, главный приоритет которых заключается в том, чтобы избежать сражений, не могут и успешно защищать мирных жителей, попавших в зону боевых действий или подвергшихся намеренному нападению. В лучшем случае миротворческие силы ООН остаются пассивными созерцателями насилия и кровавых боен, как было в Боснии и Руанде. В худшем же случае ООН могут принимать участие в бойне, как поступили голландские войска в Сребреницком анклаве в июле 1995 года, когда они помогали боснийским сербам отделять мужчин боеспособного возраста (что трактовалось очень вольно) от женщин и детей; все отобранные были убиты». Таким образом, легко увидеть, что разглагольствования о миротворцах ООН, это не более, чем очередной способ отвлечь электорат и свалить ответственность за войну на кого-то другого. Только этот «другой» не хочет брать на себя эту ответственность, и даже, если Россия и позволит этому контингенту прибыть в Украину, то мы увидим, как опасаясь потерь и трясясь за свою шкуру, наши ООНовские «друзья» будут танцевать под российскую дудку. В результате мы получим не спасителей, а очередных представителей пятой колонны. Всегда готовых пуститься в бегство при виде реальной опасности. Но в этом случае наша правящая элита сможет «гордо» свалить ответственность на миротворцев и рассказать нам побасенку про «плохого» Путина, который даже миротворцев игнорирует. 


Выводы.


Когда на протяжении длительного времени человек что-то делает и получает результат, отличающийся от декларируемой цели, он, скорее всего, не ошибается. Просто он стремится получить именно то, что получает в результате. А рассказы о том, что он хочет чего-то другого, это всего лишь сказки для окружающих. Такова ситуация и с нашей правящей элитой. Она делает ровно то, что ей необходимо для реализации ее интересов. И получает то, что хочет, а мы получаем очередную порцию умопомрачительных историй. 


Правда состоит в том, что фактически наша экономика существует, как производное от продажи ресурсов. В такой схеме, для того, чтобы кормить правящую верхушку, нужен доступ к ресурсам и рынкам их сбыта. А население – это лишь балласт, которому необходимо бросать подачки, чтобы оно оставило тебя в покое. 


Потому их враг – народ Украины. Ведь у нас фактически нет государственной элиты, у нас есть колониальная администрация, которая пережила крах своей империи, но не изменила свою роль. Задача этих людей – выкачивать ресурсы из страны. И если в СССР они передавали эти ресурсы в Москву, то теперь они кладут их себе в карман. И для того, чтобы накатанный механизм продолжал работать дальше, им нужно избежать любых изменений в нынешнем состоянии государства. Поскольку, кроме как воровать, они ничего не умеют. 

Ведь, если подумать, то путем построения наукоемких производств, эти люди могли бы получить огромные деньги. Но им проще так, как сейчас. Естественно, при таком раскладе, наше государство является более виртуальным, чем реальным. 


Единственная причина, по которой мы смогли просуществовать так долго, состоит в том, что у нас не было внешних врагов. Теперь они есть. И без настоящего государства нам не выжить, и на торговле ресурсами построить экономику, на основе которой можно выиграть большую войну, не получится. Что, в принципе, сейчас и ощущает Путин. 


Если мы хотим дальше выжить и существовать как народ, мы должны начать войну и начать мыслить в военной перспективе. Мыслить в стратегии войны, а не в линейной логике мира. А для этого необходимо желание победить, а не просто продолжать воровать до последнего, а потом отчалить в Швейцарию с честно украденными миллиардами в обнимку. 


Однако, естественно, мир не заканчивается победой в войне и возникают новые вопросы. К чему нам следует стремиться на долгой дистанции? Каковы должны быть наши реальные цели, если мы хотим выжить как сообщество? 

Ответ в этом случае парадоксален своей очевидностью. Нам нужно решить демографическую проблему. Поскольку в случае, если в стране не начнет резко подниматься рождаемость, то нам конец. Через 30-40 лет Украина превратиться в пустошь. Естественно, такая перспектива не тревожит нынешнюю сырьевую олигархию. Рабочих рук на ее заводы хватит, в крайнем случае, они импортируют каких-то китайцев. 


Однако, правда состоит в том, что в случае, если большая война между РФ и Украиной все таки произойдет – а она произойдет – и при этом ЕС оставит для нас границы открытыми, то Украина опустеет не за десятилетия, а за годы. 


Сейчас в Польше происходит демографический кризис, поскольку молодые польки находят себе богатых мужей в Западной Европе. Далее они эмигрируют в старую Европу и рожают уже там. В результате рождаемость рухнула. И это Польша, а не Украина. В нашем случае выметут всех. В результате мужчины поедут работать, а женщины замуж. И на этом Украина закончится. 


При таком раскладе становится очевидным, что вся наша нынешняя активность: война на Донбассе, крики о реформах – есть лишь неубедительная возня тараканов под тапком истории. Если у нас нет детей, то тогда нет и Украины. Нет необходимости обустраивать эту страну, так как ее некому оставить. Следовательно, нас нет как сообщества, поскольку у нас нет никакого совместного будущего. И тогда выходит, что каждый сам за себя. На этом фоне евроинтеграция – это преступление, а призыв к евроинтеграции следует трактовать как измену Родине. 


Никаких задач, кроме решения демографической проблемы, у нашего государства быть не может. Естественно, время катастрофически упущено. Однако давайте осмотримся вокруг. Наши соседи тоже умирают. Собственно говоря, Путин вторгся на территорию нашей страны с целью решить проблему с населением. Ведь население РФ тоже стареет и уменьшается. И несколько десятков миллионов новых культурно близких подданных могли бы поправить положение. А там можно было бы что-то придумать. 


Потому, если мы хотим, чтобы Украина жила, Россия должна умереть. Обратное тоже верно. И когда/если Москва падет, из РФ хлынут колонны беженцев, которые не должны пройти сквозь нас в ЕС. Они должны остаться здесь, получить гражданство и ассимилироваться. И тогда мы преодолеем демографическую катастрофу. 


Для этого нам с неизбежностью нужно построить нормальное процветающее государство и выиграть войну. И в основу этого государства должен быть положен нормальный, живой, большой культурный смысл, а не стремление к халяве от Брюсселя или от Москвы.  Источник.


Развернуть
В этом разделе мы собираем самые смешные приколы (комиксы и картинки) по теме я вообще сало люблю (+1000 картинок)