даун майдан

Отдельная Дивизия Оперативного Назначения им. Ф.Э. Дзержинского

30 днище пробито

А теперь - саловатное бинго

Ватная пропаганда - она громкая, она на мажорной ноте льется (или вытекает?) из утюгов и телевизоров. В информационном пространстве она уже давно, точно не меньше 10 лет. С ней мы научились работать, мы ее классифицировали (например, см. ватное бинго). Стоит поциенту пиzZzдануть про "недобитых каклов на усраине" - и с ним все понятно, он готов к отправке в бан.

В противоположном лагере тоже не все гладко, у саловаты по понятным причинам обострение. Поэтому, раз уж попался соответствующий пост с саловатным бинго в комментах, давайте соберем типичные симптомы.

Сам пост о запрете триколора, БЛБ и лозунгов "Нет войне" на LGBTQ+ -шествии в Польше, которое организовала украинская LGBTQ+ организация. 

Осторожно, долгое и длинное погружение в море говна! 

Тезис 1. Украинский народ - великий народ, который СМОГ (в отличие от...)

В любом таком сраче вам обязательно расскажут про Майдан.

... и обязательно расскажут, что украинцы и русские - очень разные народы.

Небольшая справка по украинской политике: на момент Майдана в Украине было несколько крупных политических игроков, политический строй можно было в момент Майдана охарактеризовать как олигархат. Порошенко - президент, пришедший после Майдана, был олигархом сам (кондитерский концерн Рошен). Текущий президент Зеленский до войны серьезно потерял в рейтинге и погряз в скандалах из-за связей с олигархом Коломойским (Приватбанк). Тоже, скажем так, неидеальная демократия. Но смогли же сбросить пророссийского президента!

Признак саловаты таков: Майдан удался не потому, что политический строй отличался, не было массивной репрессивной машины, итд, итп, а потому, что украинский народ - великий и свободный. А вот народы России, Беларуси и, скажем, Гонконга, не смогли сбросить своих диктаторов,  потому что это так себе народишки, ссыкливые терпилы.

Но ничего, мы научим вас правильно сопротивляться!

... или не научим, потому что вы безнадежны...

Тезис 2. "Хороших русских" нет. Если и есть, разбираться будем после войны.

Не совсем, правда, понятно, что эти товарищи забыли на сайте таких плохих русских, надо сидеть на сайтах хороших украинцев. Многие еще думают, что украинцы на этом сайте - большинство, и что если мы желаем Украине победы, мы должны допускать саловатную пропаганду. Не-а.

Тезис 3. Все русские виноваты

Тезис 4. Лозунг "Нет войне" - попытка отбелиться и увильнуть от коллективной вины

Тезис 5. Русские не имеют права на протест против войны и БЛБ-флаг

Тезис 6. Ну-ка расскажи, чей Крым!

Это особое подмножество саловаты здорово триггерится на фразу "Крым де-факто принадлежит России". Де-факто - это значит как оно в данный момент и на деле. На деле Крым во власти России, она им владеет и пользуется. Де-юре Крым украинский.

Даже учитывая ремарки выше, "Крым де-факто принадлежит России" вызывает яростные бурления говен.

Тезис 8. Все русские - имперцы. Кстати, посоны, Шульман - имперская подстилка

Про Шульман сказали в одном саловатном канальчике, саловатка теперь повторяет. Уж Шульмана-то за что? Она всегда очень аккуратно подбирает слова и выражения.

Тезис 9. Мы сидим в подвалах, а они смеют называть себя жертвами путинского режима!

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Многие реакторчане российского происхождения видели подобную агрессию со стороны саловаты или украинцев с серьезной травмой из-за войны. Во многих реакторчанах-украинцах очень много горя и гнева, и хочется вызвериться хоть на кого-нибудь. В ватных сообществах их просто банят и совсем не слушают, а в нашей политоте эти семена падали на благодатную почву. 

Здесь очень много думающих россиян, противников войны, которые и так делали что дОлжно, но им казалось, что делали они слишком мало. Ужасно стыдно, что Путин объявил эту войну от лица всех россиян. Поэтому русские реакторчане слушали, сочувствовали и посыпали голову пеплом.

Но иногда интенсивность потока негатива становилась слишком большой, и начинала раскручиваться спираль ненависти. Самые отбитые крикуны создавали негативный образ своей группы - все как всегда.

Поэтому важно соблюдать правила политоты военного времени и помнить, что по другую сторону монитора - тоже реакторчанин, с которыми вы могли вместе дрочить на поней и собирать фигурки вархаммера (ну или дрочили на вархаммер и собирали фигурки поней).

Если же вы искренне согласны с тезисами и комментами выше (может быть, кроме последнего от Пушишки), мне очень жаль - мы не можем помочь вам в нашей политоте, как не можем помочь вате. Для общения в этом случае нужно использовать саловатные подвиды политоты: "#все плохо", "Моя Україна", "#Сало с №востями", "#oстрый перец".

-Что такое антимайдан? 

-Ответ:

Помним кто убивал русских, а его отец объявлял джихад России?

Психологическое уничтожение США:

Так дешево еще никто не продавался. Практически бесплатно, можно сказать по путин24, что вообще добровольно! Оплата труда, всего 300р.

Концовка шабаша:

День Гідності та Свободи

Дівчина з національним прапором закликає проїзджаючих автомобілістів долучитися до акції протесту. Перші дні Майдану. Ще ніхто не уявляв, що нас чекає. Дівчина з друзями верталася не то зі свята, не то з весілля. Вони підійшли, подивились, що відбувається на Майдані, послухали, поспілкувалися. Після цього вона попросила в когось прапор і стала біля дороги, намагаючись звернути увагу людей, що проїжджали по Хрещатику в машинах. Все відбувалося під прохолодним осіннім дощем, але це нікого не хвилювало.

01.12.2013

Демонстранти сплять на підлозі храму під час всенощної служби, сховавшись від переслідувань. Перша ніч після розгону студентів, люди намагалися відпочити і зігрітися, прихистком для них стала церква. Священики ходили навшпиньки поміж людей. Відбуваючи нічну службу, памятаю як я боявся налякати людей звуком затвору камери.

11.12.2013

Прохід до Адміністрації Президента цілодобово охороняли солдати внутрішніх військ. Дівчата-мітингувальниці намагалися схилити силовиків на сторону народу. Эту фотографию я сняла рано утром на Банковой. Люди принесли розы к ограждению возле Администрации Президента. Цветы выглядели торжественно и нелепо. Но невероятно красиво.

Фото Ганна Грабарська 

11.12.2013

Дівчина вдома спостерігає за спробою розгону Майдану. Інтернет-трансляції з ключових точок протестів велися волонтерами і журналістами цілодобово. В цей день відбулася перша серйозна спроба зруйнувати барикади і розігнати мітингарів. Солдати внутрішніх військ і Беркут проривалися з вул.Михайлівської та вул.Інститутської. Штурм почався опівночі. Завдяки інтернету за декілька годин "захисників" стало в рази більше. Сутички тривали до 9-ї години ранку. Это было больше похоже на фильм ужасов. Я работал за компьютером и собирался было скачать фильм и под попкорн его посмотреть. Зашел по привычке в Фейсбук проверить новости. Не для кого ни секрет, что социальные сети стали мощным толчком в революционном процессе. Подружка Тотоша уже была в кровати. Я позвал её. Она с ужасом наблюдала за происходящим.

15.12.2013

Недільне віче на Майдані побило всі рекорди по кількості людей. Зйомка з даху будинку Профспілок. Вражаюча картина - мільйон людей на центральній площі твоєї країни, що зібралися на недільне Віче 15 грудня 2013го. Дивлячись на неї розумієш, що один зі слоганів часів Євромайдану "Я крапля в океані" не є вже такою метафорою - і таки кожен окремо разом з усіма має силу океану. 

19.01.2014

Цей день в історії назвали "криваве Водохреща". Після того, як колону з Майдану, що прямувала до стін Верховної Ради, не пропустила міліція, почалися активні сутички з використанням спочатку каміння, а трохи пізніше і коктейлів Молотова. На фото - протестувальники пішли в контратаку на спецпризначенців спецпідрозділу "Беркут", які періодично під час зіткнень намагались заарештувати найактивніших євромайданівців. Хаотична некерованість і відсутність плану дій, безмежна хоробрість і люта ненависть до "беркутів", за всі ті жахливі речі, що вони встигли натворити під час Євромайдану, і відсутність з боку влади будь якої адекватної реакції, виплеснулись на Груші у неймовірне вуличне протистояння, коли люди вершили правосуддя на свій розсуд. Ці двоє "беркутів", незважаючи на всю драматичність зображеного, насправді не дістали жодних поранень, завдяки їх обладункам, через мить вони підхопились і побігли до своїх. Це сталось, через те, що так званим правоохоронцям здавалось, що вони ще контролюють ситуацію.

21.01.2014

Протестувальники стоячи на автобусі, що згорів під час сутичок, б'ють палицями по бочках і розмахують прапором України. Це був третій день сутичок на вулиці Грушевського. Силовики привезли машину з величезним прожектором і освітлювали лінію зіткнення. В той вечір йшов дуже гарний сніг. Люди стоять на спаленому автобусі внутрішніх військ, один з яких грюкає ломиком по залізній бочці. В контровому освітленні протестувальники виглядали дуже гарно. А ще в той вечір я взувся в берці, які були дуже слизькі і я дуже боявся, що якщо беркут раптово піде у наступ, то я не зможу втікти, бо буду падати.

22.01.2014

Протестувальники з "кокетейлем Молотова". "Дівчино, це перша лінія оборони", - так мене застерішали ці двоє хлопців з "Коктейлями Молотова". Тут готуються йти вперед чи зустріти "Беркут", якщо вони підуть в атаку.

21.01.2014

Спецпризначенці внутрішніх військ МВС несамовито б'ють беззахисного протестувальника, який не чинить жодного опору. Це було схоже на море - хвилі силовиків накочувались вулицею Грушевського на протестуючих, ламаючи слабких та тих, хто не встиг втекти, відтісняючи їх аж на Хрещатик і так само, трохи заслабнувши та розпорошивши свої сили, відкочувались назад для перегрупування для хвилі наступної, полишаючи за собою понівечені тіла та розтоптані прапори держави, яку нібито мали б захищати.

22.01.2014

Співробітники Беркута (спецпідрозділ МВС) використовують "коктейлі Молотова" проти мітингуючих. Під час "зачистки" вулиці Грушевського, Беркутівцям було замало гранат і куль, вони любили "порозважатись з вогнем". 

22.01.2014

Співробітник Беркута стріляє впритул гумовими набоями в волонтера-медика. "Зачистка" вулиці Грушевського. Спочатку поцілили в медика-волонтера, потім в журналіста, який був свідком. На щастя нас врятували люди, котрі відволікли на себе увагу стрілка. На задньому плані жінка з волонтерського медпункту намагається зупинити стрілка, є думка, що це саме Надія Савченко.

24.01.2014

Протестувальникі біля стадіону "Динамо" стіляють з великої саморобної рогатки. Я всё пытался влезть поближе, но меня пару раз отталкивали и настоятельно просили не мешать, мол есть тут дела поважнее. Опять таки, стена дыма, огня... Прилетающие с той стороны "резинки"... теперь всё это кажется нереальным...

27.01.2014

Хлопець із самооборони Майдану та дівчина з медичної служби Майдану на барикаді. Рідкісний момент людської теплоти в місці, яке сприймалося як місце протистояння, палаючий покришок і вибухають гранат. Місці, де постійно очікуєш небезпеки.

18.02.2014

Протестувальники передають бруківку до місця зіткнень. Бій між протестувальниками, й правоохоронцями, які перекрили підхід до Верховної Ради на перехресті вулиць Інститутська і Шовковична тривав вже декілька годин й ніхто і не думав припиняти боротьбу. Десь за гучною лінією бою, я побачив як люди тихо й методично працювали, намагаючись зробити і свій внесок в загальну справу. Хтось видобував бруківку з тротуарних доріжок, а інші вишикувалися у живий ланцюг й передавали найактивнішим на передову. Вражало, як різні люди в критичні моменти швидко самоорганізовувались й розуміли один одного майже без слів.

18.02.2014

Беркутівці б'ють фотокореспондента Володимира Бородіна, щоб відібрати у нього відзняті матеріали, особисті речі та фотоапаратуру. ..Володя Бородін веде під руки пораненого до медиків, він же намацує пульс в когось з людського «штабелю», фотографує впритул «беркутівців», які стріляють та кидають коктейлі Молотова зі схилів Жовтневого палацу. За декілька хвилин вже на мосту до "Глобуса" його грабують ті самі «беркутята». Починали з шолома, та не ризикнули відірвати його разом з головою – переключились на красивенький фотоапарат та великі об’єктиви, забрали і документи, телефони, гроші. Вони просто звірі. 

20.02.2014

Медик-волонтер біля щита, який використовувався як ноші для транспортування пораненого на вул. Інститутській.Насправді, події 20 лютого я пам'ятаю уривками. Пам'ятаю, як лежали загиблі біля поштамту, люди стояли і мовчали. У дядька в камуфляжі постійно дзвонив телефон, він відповідав порожнім, рівним голосом - Ні, це не Саша. Саша мертвий. Це його сотник. - Телефон дзвонив знову.

23.02.2014

Жалоба за загиблими патріотами. Жінка обіймає дерево за яким люди ховались від куль. Кров, біль, квіти. Саме в той день я вперше зненавидів свою роботу. Нескінченний потік людей і майже повна тиша. Звук працюючої камери рвав її на шматки - механічний лічильник людської скорботи. Хотілося щоб все це було не насправді. Не з нами, не в нашому місті, і не в нашій країні. А краще, щоб не було зовсім.

Цей фотопроект присвячений Простим Людям, які творили Революцію та відкрили  можливість для змін в Україні.

Більше фото тут humanfactor

Пидоры России, пробую устроить тихий протест

Слухи о скрытой мобилизации в Беларуси походу не слухи?

Областной центр. На завод пришла бумага отправить людей разносить повестки на 2 дня.

Такое бывало и раньше, я участвовал. Тогда это были мобилизационные учения (год назад).

Но сейчас война, скрытая мобилизация?

Или подготовка к мобилизации, на опыте России, что б в нужный момент знать, кто где?