"В зоні АТО неподалік від лінії розмежування збито російський безпілотник 8 лютого, близько 19.00 у небі неподалік лінії зіткнення був виявлений безпілотний літальний апарат. Після ідентифікації об’єкту та отримання підтвердження, що літальний об’єкт не належить а ні силам АТО, а ні міжнародним організаціям, що здійснюють моніторинг обстановки поблизу лінії розмежування засобами безпілотної авіації, було прийнято рішення про його знищення. Об’єкт був уражений зі стрілецької зброї. На цей час з ним працюють відповідні фахівці. За попередніми даними аналогічний тип БПЛА використовується збройними силами Росії"
Свій коммент звідси вирішив винести в окремий пост з прохолодною байкою.
Їхав вчора зранку в маршрутці на роботу працювати за копійки в Україні і став свідком неймовірної історії.
По зебрі в центрі Києва вулицю переходила охайно вдягнена немолода вже жіночка. Одежа її була не нова, але чиста - випрана та випрасувана. З секонхенду. Видно що жінка слідкує за собою, наскільки це можливо, незважаючи на низькі статки. Адже що може при Порошенку дозволити собі простий український пенсіонер... Вона ледве йшла. Мабуть до всього мала інвалідність чи колясочне минуле. Ймовірно Гройсман з Порошенком відібрали у пенсіонерки не лише грощі, а ще й візок.
Раптом жіночка побачила на дорозі гривника і зупинилась щоб його підібрать. Я так прикинув, що їй залишилось знайти ще декілька гривників і тоді вона зможе купити собі три крихти хліба.
І в цю ж мить кортеж із дорогих іномарок (напевне купленніх за кров та шоколад рошен) ледве не розкатав іі по бурківці.
Автівки зупинились навколо неї і з них війшли кремезні молодики, явні відморозки. Я думав що порошенківськи верзили зараз познущаються з неї посеред білого дня і злочини їх залишаться безкарними. Вся маршрутка затамувала подих і приготувалась спостерігати за найстрашнішим. Молода матуся закрила своїй дочечці очі долонею. Нівіть я вимкнув музіку в свому айфоні, щоб нічого не пропустить.
Але ж яка буда радість, коли цими гарними і доброзичливими молодиками виявились хлопчини з БЮТ. Вони підхопили жіночку на руки та посадовили в елітну автівку. Питають "Куди вам бабусю? Ми підвеземо!", "Бабусю, от вам гроші!" і давай стареньку закидать валютою. Вона почала відмовлятись, каже "Не треба грошей, мені Володя перешле! Він в Росії працює. В нього є!" А потім один з хлопчин придивився пильніше тай вигукнув до інших "Так це ж Юля Володимирівна!!!". "Мамко рідна, чого ж ніженьки не бережеш?!" Накинули на неї пальтишко та й повели на роботу. Боротися з корррупціонерами та соціальною нерівністю.
От до чого Порох країну довів, що премєр-пенсіонер ходить на роботу пішки!!!
Дівчинка, що сиділа у мамки на руках каже: Мамо, як же добре що є БЮТ! А матуся відповіда: "А коли добре єБЮТ, то ще краще! Плакала вся маршрутка.
Лол, я так чувствую в ближайшие дни я получу много лулзов по типу этого мема
> Уповноважена з прав людини в Росії Тетяна Москалькова обговорила з українським омбудсменом Дмитром Лубінцем питання щодо окупантів, яких вдалося взяти полон у Курській області.Про це в етері телемарафону повідомив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, пише 24 Канал. Він підкреслив, що розмова була ініційована російською стороною.
Для незрозумивших:
> Уполномоченная по правам человека в России Татьяна Москалькова обсудила с украинским омбудсменом Дмитрием Лубинцем вопрос о окупантов, которых удалось взять плен в Курской области.Об этом в эфире телемарафона сообщил Уполномоченный Верховной Рады по правам человека Дмитрий Лубинец, пишет 24 канал. Он подчеркнул, что разговор был инициирован российской стороной.
Отсюда вопрос:
- это ещё и российская сторона успела налутать пленных в Курской области, а не только наоборот - и успела обменять их
- или подразделения ВСУ в Курской области поймали сами себя и зачем-то обменяли?
Масове повернення заробітчан в Україну: новий тренд на вітчизняному будівельному ринку
Зважаючи на купівельну спроможність, великої різниці в оплатах виконаних робіт на будівельних ринках України та ЄС вже не існує.
"Дуже велика кількість заробітчан, що рік тому просто "ринули" до Європи, нині повертаються і осідають в Україні", – заявив керівник девелоперської компанії Андрій Вавриш.
На сьогодні вона співпрацює з десятками контрагентів та реалізує низку масштабних проектів на вітчизняному будівельному ринку, передає 5 канал. Повернення заробітчан, які колись мігрували у пошуках кращих заробітків за кордоном, каже бізнесмен, на сьогодні вже досить звичне явище.
Проаналізувавши умови роботи, керівник компанії додає: якщо дивитися через призму соціальної спроможності, на сьогодні вже немає великої різниці у тому, що платять за виконану роботу у Європі і в Україні.
"Людина там звісно отримує трошки більшу заробітну платню, але якщо вирахувати витрати на його перебування там, на проживання під час виконання цих контрактних робіт, то залишається значно менша сума. А якщо ще подивитися на гарантії державного захисту, безпеки, соціального захисту, якогось можливо доступу до медицини і так далі, то це все стається досить дорого", – заявив Андрій Вавриш.
За даними соціологічних досліджень, фактично 60% українців у 2015-2017 роках працювали за кордоном нелегально.
Від початку року український ринок праці змінили нові закони. За інформацією Держпраці, за кожного неправомірно влаштованого працівника, на компанію накладуть штраф у розмірі більше 111 тис. гривень. Це виключило і укладання цивільно-правових угод, якими нерідко зловживали вітчизняні забудовники.
Від дня, коли і юні герої під Крутами поклали життя за міжнарождне визнання незалежності України, минає 99 років. У неділю, 29 січня 2017 року, українці вшановали пам'ять Героїв Крут.
У цей день у 1918 році українські курсанти, студенти та гімназисти полягли на залізничній станції Крути неподалік від села Пам'ятне у зіткненні з армією більшовиків.Українські герої протистояли у бою з більшовиками протягом майже п'яти годин, не дивлячись на те, що кількість курсантів та "Вільного козацтва" була забагато меншою від складу червоних манкуртів.
В історичному зіткненні українці знищили понад 300 агресорів із наступаючих 2000 (за іншими джерелами 3000 ) люмпенів з Московії. Утрати українських військ під Крутами оцінюють у 70–100 загиблих, за сучасними підрахунками. Серед них – 37–39 вбитих у бою та розстріляних студентів i гімназистів.
27 студентів не в самому бою загинули, а були розстріляні кацапськими катами, перебуваючи у їхньому полоні. За свідченнями свідків, зі 27-ми студентів спочатку знущалися, а потім розстріляли. Учень 7-го класу Григорій Піпський зі Старосамбірщини перед розстрілом перший почав співати «Ще не вмерла Україна», і решта студентів підтримали спів. Ще де який час їх тіла не давали поховати.
За "братство" і брехню, За Русь мою, згвалтовану тобою. За Київські золотоверхі куполи... За Володимирів, які ніколи не були тобою...
За Стуса Василя! За табори Пермі! Сибіру! Казахстану!.. За Сандармох! Урочище розстріляних Митців.
За Український Схід! За Крим! За руку з тризубом. Відпиляну тобою по-живому... Сплюндрований Донецьк Чернявського Дмитра!
За зернятко... За кожне зернятко, не змелене рукою, Що спухла з голоду тоді й тоді. І безліч раз Тоді щодня... За кожне зернятко дитячого життя!
За всі тіла гвалтовані, порубані тобою! За ями з ними у старому Львові... За Харківських студентів, яких за мову... За перемелені життя!
За "чорних піхотинців" із Полтавського села! Що залили собою, обидва береги, Ні в чому не повинного Дніпра. І за добитих полонених ... За хлопців з Іловайського котла!
За прірву Те і Тих, яких й не знаю я!
Це не рахунок. Ні! Я пам`ятю своєю не торгую. Це гасло. Це молитва. Тост. І це мета!
Міни, сміття, лігва орків. Два дні із підрозділом поліції у Бородянці та навколишніх селах
СТАТТІ
₴Денис Губашов
Дата публікації:2022-04-08
Деокупація півночі Київщини відкрила наслідки звірств, які чинили російські солдати в Україні: вбивства, згвалтування, зруйновані та пограбовані будинки. Звичайне життя повернеться на ці території лише за кілька місяців, але загоюватися шрами від війни будуть роками. Журналісти ТЕКСТІВ провели два дні зі спецпідрозділом поліції, побували в містечках та селах на північному заході від Києва, які були в окупації.
“Заміновано, як у Другу світову”
Колона швидко рухається по дорогах між невеликими населеними пунктами, в рації шипіння: “500 метрів, блокпост”.
На блокпости під'їжджаємо в обхід черги: швидка вмикає сирену, машина поліції попереду нескінченно сигналить, машини в колоні “на аварійках”.
Під’їжджаємо, називаємо пароль, у відповідь: - Проїжджайте. - За нами три машини і швидка”. - Добре. — Боєць чи то територіальної оборони, чи поліцейський махає — можна їхати.
Між містечками їдемо дуже швидко, в голові колони - “цивільна” машина поліції, нашвидкоруч перероблена у службову. По автомобілю помітно, що водії (а поліцейські, з якими ми їздили, тиждень тому були і на “нулі”) експлуатують його нещадно. Певне, взнаки дається бойовий досвід і звичка рухатися так, щоб не потрапити під обстріл. Хоча нас запевнили, що зараз, якщо хтось із російських солдат ще й ховається в лісах, зараз сидять дуже тихо і вирішують: відразу здатись в полон чи віджати якусь автівку і, вдаючи цивільного, прорватись до кордону.
Чого дійсно варто остерігатися — це мін, розтяжок та снарядів, які не розірвалися. Працівники національної поліції та ДСНС цілодобово займаються розмінуванням територій. “Зараз все настільки ж заміновано, як і в Другу світову”, — ділиться з нами спецпризначенець, — “Ми ще десятиліття будемо знаходити міни та нерозірвані снаряди по лісах”. Особливо небезпечно повертатись у власні домівки та “блукати” по громадських спорудах. російські окупанти жили як у вже покинутих квартирах та будинках, так і виганяли мешканців з їхніх осель, а по відходу часто такі приміщення заміновували.
Поліцейські кажуть, що попри усі застереження люди самовільно повертаються до своїх домівок. Це треба робити в супроводі ДСНС чи поліцейських, бо, окрім купи бруду та сміття там можуть бути небезпечні сюрпризи. Також в будинках знаходять тіла загиблих.
Місцеві також часто навідуються до будинків, раніше окупованих російською армією, з метою знайти собі якихось трофеїв: підсумки, зброю, боєприпаси, залишених під час відступу. Часто, коли поліція перевіряє покинуті окупантами будинки, бачить, що там вже побували місцеві.
Мародерів не лякає ні поліція, ні тероборона
Про мародерство за два дні чергування ми чули не раз. В посиленому режимі працює поліція, працює територіальна оборона, але від мародерів це не завжди рятує. Селяни самоорганізовуються та виставляють караули, озброєні зазвичай мисливськими рушницями, або й голіруч, щоб охороняти покинуті будинки, магазини і громадські споруди. “Ми на другий день війни, коли росіяни ще не прийшли, всі продукти з магазину роздали місцевим. Ні зв’язку із Києвом, ні безпечної дороги до міста вже не було. В магазині залишався виключно алкоголь, його закрили. Але його пограбували вже після того, як росіяни пішли”.
Пограбоване котеджне містечко
Місцеві сказали, що у коттеджному містечку на околицях села Березівка, що трохи на північ від Житомирської траси, переховувались російські солдати. Поліцейські, з якими ми їхали, вирішили це перевірити.
-Окрім супроводу гуманітарної допомоги, ми виконуємо ще й звичайні поліцейські функції - перевіряємо заяви місцевих, - кажуть вони.
Містечко - зо два десятки будинків, розташованих по обидві сторони головної вулиці, в кожного своє подвір’я, гараж.
На центральній вулиці - жигулі із літерою “V”. Трапляються ще малолітражки із витягнутими акумуляторами. По всьому містечку розкидані речі, через напівпрочинені ворота та хвіртки у дворах видніються розкидані речі. Там бруд і сморід. На територію чи в будинки заходити заборонено - може бути заміновано. Та й не дуже хочеться вдиратися у чуже сплюндроване життя. “Живуть, як бомжі та помирають як бомжі” - говорять нам поліцейські, маючи на увазі армію РФ.
Знищена Бородянка
Наступного дня поліцейські супроводжували іноземних журналістів до Бородянки та навколишніх сіл. Комендантська година на звільнених від окупації територіях тривала до 7-го квітня, але багато людей, ледве дізнавшись про звільнення домівок від окупантів, вирушили додому, всупереч усім проханням влади, поліції та ДСНС зачекати. Тож багато часу ми провели у заторах. Цивільні малолітражки, седани і купе повзуть навіть по розбитих грунтових дорогах - люди хочуть побачити, чи вціліли їхні будинки.
Звична дорога до Бородянки зруйнована - на Варшавській трасі знищений міст через річку Здвиж, треба їхати об’їздними дорогами. Армія РФ окупувала Бородянку у перші дні війни, тож місцеві жителі провели більше місяця в окупації. Скільки там загиблих - досі невідомо, триває збір тіл та розбір завалів зруйнованих будинків. Але, як заявила генпрокурор Ірина Венедіктова, ситуація може бути ще гіршою, ніж у Бучі, де станом на 6 квітня було знайдено 320 тіл.
Посеред міста стоїть розбита колона ворожої військової техніки. За свідченнями мешканців Бородянки, багато транспорту спалили місцеві за допомогою коктейлів молотова.
Середмістя повністю зруйноване. В Бородянці небагато багатоповерхових будинків вздовж головної вулиці. Майже всі зруйновані або пошкоджені. Кілька зазнали прямого бомбового авіаудару. Місцеві кажуть, що літак пролетів над містом, а потім повернувся і скинув бомби ФАБ-250 або ФАБ-500 - некеровані боєприпаси, використання яких заборонено у місцях проживання цивільних осіб. Такі страшні руйнування спричинені тим, що бомби пробили дах та кілька перекриттів і розірвались всередині будинку. Фото цих будинків вже облетіли всі світові медіа
З 29 багатоповерхових будинків на центральній вулиці повністю знищено 8, пошкоджено 21. Це чудово видно на відео із квадрокоптера
“Колона, яка зайшла в місто, обстрілювала будинки навколо, стріляли абсолютно навмання - залякували” - пояснив один із поліцейських. На багатоповерхівках помітні вигорілі вікна на рівні 5 - 7 поверхів: “якщо поцілити в середину такого будинку, при “владому” влучанні він “складається”, - каже мій співрозмовник.
За свідченнями військових та місцевих мешканців, в Бородянці також багато загиблих місцевих жителів, їхні тіла прибрали лише після того, як російська армія залишила місто.
В будинках, що не зазнали прямих ударів, - вибиті шибки та понівечені ударними хвилями фасади. В центрі немає жодної цілої і не розграбованої споруди.
Жодної цілої споруди
Окупанти займали будинки мешканців та адмінбудівлі. У місцевому відділку поліції влаштували штаб, на подвір’ї - базу для ремонту авто.
Там і досі стоїть напів розібрана та розграбована російська мобільна автомобільна майстерня батальйонного рівня. Нічого цінного в ній не лишилось, чи то росіяни забрали чи наші військові собі взяли - невідомо.
Варто зауважити, що росіяни повсюди залишили бруд. У захоплених гаражах для ремонту техніки розкидане сміття, ганчір’я, російська військова форма. Неподалік стоїть покинутий бензовоз. Будівля поліції - вигоріла.
У приміщенні місцевого відділу держказначейства жили російські офіцери середньої ланки. В одній з кімнат влаштували щось схоже на пральню і місце для миття. Солдати зазвичай смітять там, де сплять і їдять, в туалет далеко не ходять - у сусіднє приміщення за стінкою - таку картину описували спецпризначенці, які першими проводили зачистки в Бучі.
В сумках для протигазів везли награбоване
А ще всюди багато викинутих протигазів - в Бучі їх були сотні. Це пояснюється тим, що сумки для протигазів дуже зручно використовувати для перенесення награбованого.
За проханням частини учасників Сала, цей пост буде державною мовою.
1. Трохи пермоги (бо її давно не було, а зрада заїбала)
Прокуратура Київської області затримала на хабарі керівника та заступника начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області
P.S. Від себе я хз шо то за рижий чорт, але частенько чув його ім'я, тож думаю, що варто його сюда почепити (бо на ліхтаря його чіпляти - покищо - нема за що).
3. І ще трохи підсумків по Гонтарєвій:
Не моє:
Щодо підсумків роботи НБУ за останні два з лишком роки. Серйозно, без перебільшень.
1. Інфляція скоротилась з 43% до 12%.
2. Міжнародні резерви зросли з 7 млрд. (близько 1,5 місяців імпорту) до 17 млрд. (близько 4 місяців імпорту).
3. Перехід на вищий рівень співпраці з МВФ, від stand-by до EFF.
4. Більша незалежність НБУ, відновлення роботи Наглядової ради.
5. Очищення банківського сектору. З 180 банків процес очищення пройшли 91. Залишились фінансово стійкі, прозорі, справжні банки. Зникли фінустанови, які називались банками.
6. Як наслідок фінансовий сектор почав показувати ефективність. Депозитний портфель зростає. За 2016 рік по фізособам +12 млрд., по юрособам +25 млрд.
7. Безпрецедентна, успішна операція з націоналізації системного Приватбанку.
8. Зниження ключової ставки з 30% до 14% (протягом 2016 року з 22% до 14%) і покращення умов для кредитування економіки.
3. Також хз шо воно таке - я не економіст, може хтось пояснить.
4. Технічно, це так і виглядає. Що до справньої незалежності - побачимо, що робитиме наступний голова НБУ.
5. Суворо, але корисно та необхідно. В країні не має функціонуваті дві сотні банків. Навіть 90 - це забагато. В США усього 33 банки. Нам варто було б залашити не більше, чи, мабуть, навіть менше (але не один ощад, звісно :) ).
6. Також перевіряється досить легко, але я хз добре те, чи ні - бо знову ж - я не економіст.
7. Хоча я і скептично ставився до цієї ініціативи, та очікував коллапсу "привату", мушу визнати, що помилявся.
8. Це таки величезна перемога - чим нижча ключова ставка, тим "міцніша" валюта. Ключова ставка доллара США 0,75%.
Отже, я не знаю, що та де Гонатрєва могла поцупити, але як голова НБУ вона - на мою думку - показала свою компетентність та професійність.
"І Майдан і Антимайдан... Якщо ви колись ходили не тільки на Майдан, але і на Антимайдан і говорили з людьми ще в той час, коли це все починалося і слухали людей, – то вони стояли за одні цінності."
Отличный комментарий!