Реальность или фейк?
Результаты поиска по запросу «
Маріуполь січень
»
Дебальцево дебальцеве трупы кацапомор кнут йобані кацапи хороший москаль - мертвий москаль К.Н.У.Т. песочница политоты песочница политика
Близько тисячі трупів з-під Дебальцева бойовики сховали на заводі морозива
Трупи бойовиків розміщують в холодильниках ВАТ «Луганськхолод».Про це повідомляє сайт «Інформатор».
19 лютого в Луганськ прибуло близько 1000 трупів бойовиків, які загинули при захопленні Дебальцевого. Керівництво «ЛНР» ухвалило розмістити «вантаж« 200» в холодильниках «Луганськхолоду».
«Це зробили, щоб не піднімати антивоєнні настрої серед населення і не зривати мобілізацію», - зазначається в повідомленні з посиланням на співрозмовника, «наближеного до бойовиків».
(фотка як зразок іллюстрації до трупів рашистів)
#Острый Перец песочница политоты свинособаки свинособакия война азовское море разная политота политика
Свинособаки пошли на эскалацию в Азовском Море.
Прес-служба Військово-морських сил ЗС України повідомила, що сьогодні, 25 листопада, кораблі українського флоту у складі двох малих броньованих артилерійських катерів “Бердянськ” і “Нікополь” та рейдового буксиру “Яни Капу” здійснювали плановий перехід з порту Одеси до порту Маріуполь Азовського моря та зазнали агресивних дій з боку російських кораблів.
Українська сторона заздалегідь поінформовала відповідно до міжнародних норм з метою забезпечення безпеки судноплавства. Проте, всупереч Конвенції ООН з морського права та Договору між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря та Керченської протоки, прикордонні кораблі РФ – прикордонні катери типу “Соболь”, пскр “Дон”, катери типу “Мангуст”, мпк “Суздалец” здійснили відверто агресивні дії проти кораблів ВМС ЗС України.
Прикордонний корабель “Дон” здійснив таран нашого рейдового буксиру, в результаті якого пошкоджено головний двигун корабля, обшивку та леєрне огородження, втрачено рятувальний плотик. Диспетчерська служба окупантів відмовляється забезпечити право свободи судноплавства, гарантоване міжнародними угодами., – йдеться у повідомленні ВМС ЗС України
Оновлення 21:00
УВАГА!!! 2 МБАКа та рейдовий буксир захоплено росіянами.
Оновлення 20:40
Український мілітарний портал з посиланням на власні джерела у ВМС ЗС України повідомляє про застосування українськими моряками вогню на ураження
Оновлення 20:25
Українське видання Inforesist з посиланням на власні джерела у Міністерстві оборони повідомляє про атаку росіян на українські катери. З української сторони є постраждалі.
Оновлення 19:30
Прес-центр Командування ВМС ЗС України повідомляє:
Після початку руху на вихід корабельної групи ВМС ЗС України з Керченської протоки російські кораблі та катери розпочали переслідування та в ультимативній формі вимагають зупинитися під загрозою застосування зброї. Також з’явилася інформація про перекидання російського спецназу на прикордонний корабель ПС ФСБ РФ “Дон” з метою спроби абордажу.
Не зважаючи на погрози й провокації, катери українських ВМС продовжують виконання поставленого завдання.
Оновлення 16:50
ВМС ЗС України опублікувало правовий коментар щодо ситуації з агресивними діями РФ проти кораблів ВМС ЗС України:
Відповідно до статей 17, 38 Конвенції ООН з морського права (далі – Конвенція ООН) та статті 2 Договору між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря та Керченської протоки (далі – Договір), військові кораблі України користуються свободою судноплавства у Керченській протоці та Азовському морі, отже можуть здійснювати прохід через Керченську протоку у будь який час за умови дотримання безпеки судноплавства.
Довідково. Стаття 17 Конвенції ООН встановлює, що за умови дотримання Конвенції, судна усіх держав, як прибережних так і тих, що не мають виходу до моря, користуються правом мирного проходу через територіальне море.
Частиною 1 статті 36 Конвенції ООН визначено, що в проливах, вказаних у статті 37 Конвенції ООН, всі судна та літальні апарати користуються правом транзитного проходу, якому не повинно чинитися перешкод.
Частина 1 статті 2 Договору передбачає, що торговельні судна та військові кораблі, а також інші державні судна під прапором України або Російської Федерації, що експлуатуються в некомерційних цілях, користуються в Азовському морі та Керченській протоці свободою судноплавства.
Також слід звернути увагу, що таран прикордонним кораблем РФ рейдового буксиру “Яни Капу” підпадає під ознаки акту агресії відповідно до визначення наведеного в пункті d) статті 3 Резолюції № 3314 (ХХIХ) Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року, а саме: акт агресії – це, зокрема, напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські та повітряні флоти іншої держави.
Оновлення 15:45
За повідомленням підконтрольного окупаційного ресурсу “ВЕСТИ Крым” спростував інформацію про перехід українських кораблів Керченської протоки:
«Российские буксиры «притянули» к Крымскому мосту сухогруз. Развернули его поперек фарватера, тем самым полностью перекрыв движение любых судов. На рейде стоят несколько кораблей ВМФ России. На несколько минут сухогруз убрали, под мостом, в сторону Азовского моря, прошли катера береговой охраны России и сухогруз вновь перекрыл фарватер. Акваторию моря и пролива патрулируют российские штурмовики СУ-25», – йдеться у повідомленні
Джерело: Фарватер под Крымским мостом вновь заблокирован
Оновлення 15:20
За повідомленням ресурсу kerch.com.ru, що підконтрольний окупаційні владі у Криму українські кораблі пройшли Керченський міст
Перехід українськими кораблями мосту через Керченську протоку
Перехід українськими кораблями мосту через Керченську протоку
Оновлення 14:15
Кораблі ВМС ЗС України вже третю годину чекають проходу Керченською протокою.
О 13.42 за інформацією Керчтрафікконтролю на проході мосту перекрито рух в обидві сторони в зв’язку з посадкою на мілину танкера перед мостом зі сторони Азовського моря, рух протокою закритий в обидві сторони.
Дана інформація поки що не підтверджується міжнародною системою контролю судноплавства.
Перекритий прохід через Керченську протоку
Також зафіксовано захід двох ударних вертольотів ЗС РФ Ка-52 на бойовий курс із захватом на супроводження бортовими системами управління зброєю катерів Військово-Морських Сил ЗС України.
Оновлення 13:45
Через підконтрольний окупаційний ресурс “Крым Press” було опубліковано інформацію, про ймовірне застосування проти українських катерів російських спецпризначенців.
Цитата:
Сейчас в судоходных пролетах Керченского моста расставлены корабли Черноморского флота РФ и Береговой охраны ФСБ России. К действиям по высадке на палубу кораблей-нарушителей готовы подразделения спецназа, – йдеться у повідомленні
Посилання на матеріал: Украинские военные корабли, нарушившие границу РФ, могут быть арестованы.
Оновлення 13:30
Раніше Громадське повідомляло з посиланням на коментар прес-секретаря ВМС ЗС України Олега Чалика, що “Екіпаж українського рейдового буксиру не постраждав від тарану російським кораблем”. Українському мілітарному порталу Чалик уточнив:
“Що на даний момент немає інформації щодо постраждалих членів екіпажу”.
На уточнення, чи є інформація щодо непостраждалих Чалик сказав, що також немає інформації
Оновлення 13:10
Заява МЗС щодо збройної провокації Росії у Чорному та Азовському морі
Провокативні дії з боку РФ в Чорному та Азовському морі перейшли межу і стали вже агресивними.
Кораблі Російської Федерації у порушення свободи навігації неправомірно застосували силу по відношенню до кораблів ВМС ЗС України.
Ми розцінюємо такі агресивні дії як порушення норм Статуту ООН, Конвенції ООН з морського права.
МЗС України здійснить всі належні заходи дипломатичного та міжнародно-правового реагування.
Також невідкладно інформуватимемо партнерів про агресивні дії Росії в Азовському морі. Такі дії несуть в собі загрозу безпеці всіх держав Чорноморського регіону, а отже вимагають чіткої реакції міжнародного співтовариства.
Оновлення 12:20
Українські кораблі підійшли до Керченської протоки. Станом на 12:20 росіяни перекрили прохід цивільних суден через протоку.
Оновлення 11:00
Очікується, що українські кораблі дійдуть до Керченської протоки близько 12:00 за київським часом
Оновлення 10:40
Дії українських МБАК Бердянськ та Нікополь в районі інциденти з тарану
Дії українських МБАК Бердянськ та Нікополь в районі інциденти з тарану
Оновлення 10:30
Російський ПСКР “Дон” на прицілі в одного з українських МБАКів
Дон на прицілі у одного із супроводжуваних МБАКів Фото: ВМС ЗС України
Рейдовий буксир “Яни Капу”
Рейдовий буксир “Яни Капу”
Рейдовий буксир “Яни Капу” проекту 498 був побудований у 1974 році. Після розподілу Чорноморського флоту СРСР увійшов до складу ВМС ЗС України та отримав назву “Красноперекопськ”(U947)
Короткі технічні характеристики буксиру “Яни Капу”:
Водотоннажність: 303 тонни
Довжина: 29,3 метрів
Ширина: 8,3 метрів
Осадка: 3,09 метрів
Швидкість повного ходу: 11,4 вузлів
Дальність плавання: 1650 миль при 11 вузлах
Силова установка: 2 дизелі по 600 к.с., 2 вали
Екіпаж: 6 осіб
Озброєння: 2 кулемети ДШКМ
Прикордонний корабель “Дон”
Серія таких кораблів будувалася на основі морських буксирів проект 754 на замовлення КДБ СРСР. Всього зроблено понад 20 корпусів. Призначені для патрулювання, проведення пошуково-рятувальних операцій, буксування суден та кораблів у морі, гасіння пожеж на воді, а також забезпечення дій сил у морі. На кораблі встановлено навігаційні РЛС МР-231 та МР-212/201-3 “Наяда”, системи супутникового зв’язку та доглядові швидкісні катери.
Закладено 18 грудня 1991 року на Ярославсьокому судобудівному заводі (м. Ярославль). Заводський № 440. У серпні 1996-го року спущений на воду. З жовтня 1997-го у складі Берегової охорони РФ (бортовий № 053). Активно залучається до несення служби у водах Азовського моря.
Відомо, що після тарану нашого буксира, “Дон” отримав не критичні пошкодження але був вимушений повернутися на базу.
ПСКР “Дон” (053)
Короткі технічні характеристики:
Водотоннажність: 1620 тонн
Довжина: 56,5 метрів
Ширина: 12,64 метрів
Осадка: 4,6 метрів
Швидкість повного ходу: 13 вузлів
Дальність плавання: 8000 миль (11 вузлів)
Автономність: 40 діб
Екіпаж: 47 осіб
Озброєння: дві 30 мм АУ АК-306
У складі ВМС України є морський буксир Корець (A830) проекту 745, що на сьогодні базується у Маріуполі.
Линк (Обновляется)
#Сало с №востями сепаратизм песочница политоты Зрада! разная политота политика
Как разорвать замкнутый круг сепаратизма в Донбассе
Третья годовщина с начала войны в Донбассе снова актуализирует наболевшие вопросы. Что делать с этим регионом? Как развязать образовавшийся клубок проблем?
На скорое возвращение в Украину Луганска и Донецка рассчитывать не стоит, поэтому решать нужно в первую очередь те вопросы, которые мы в состоянии решить.
Не секрет, что на освобожденных территориях актуальной проблемой по-прежнему остается сепаратизм. Причем, речь не идет о каком-то массовом народном сепаратизме, который бы проявлялся в агрессивной форме. Главная угроза исходит скорее от представителей местной власти и правоохранителей, которые в 2014 году занимались организацией массовых беспорядков и поддерживали незаконные вооруженные формирования, но при этом сохранили свои должности и не понесли никакой ответственности после освобождения территории бойцами ВСУ.
К сожалению, за годы независимости в Донбассе образовался своего рода порочный круг. К власти в регионе регулярно приходят пророссийские политики, которые культивируют сепаратистские настроения у населения. В свою очередь население, прокачанное месседжами о «Донбассе-кормильце» и «трех сортах украинцев», вновь и вновь голосует за этих политиков.
До сих пор разорвать этот порочный круг никому не удалось. Удивительно, но даже война не прервала этот гибельный цикл, и в настоящее время мы заходим на новый его виток.
Возникает вопрос — а можно ли вообще изменить Донбасс? И что делать, чтобы вырвать его из сложившегося порочного круга?
Очевидно, что изменить ситуацию можно лишь в случае отмены одного из двух ключевых факторов, описанных выше. Иными словами, чтобы разорвать замкнутый круг сепаратизма нужно добиться либо отстранения от власти пророссийских политиков и замены их на людей лояльных Украине, либо каким-то образом повлиять на общественные настроения в Донбассе, чтобы его жители перестали поддерживать сепаратистов на выборах.
Очевидно, что первое задание в краткосрочной перспективе является более выполнимым. Население Донбасса вряд ли проникнется патриотизмом, если ему будут и дальше рассказывать страшилки про «пьяных фашистов», «концлагеря для русскоязычных» и «гражданскую войну, развязанную Киевом». В то же время альтернативные, проукраинские элиты, если бы таким удалось придти к власти в регионе, могли бы задать совершенно другие тренды и привить Донбассу новый образ мышления.
Давайте подробно разберем на конкретных примерах откуда берется донецкий сепаратизм, как он работает, и что нужно сделать государству, чтобы избавиться от этой заразы.
После распада СССР власть в Донбассе сохранили местные элиты, сформировавшиеся при социализме. Их идеалы были соответствующими. Вместо того, чтобы принять новую реальность и осознать себя в новой роли украинской элиты, для достижения своих политических целей они предпочли другой путь. Они стали всячески культивировать региональную исключительность Донбасса, а себя позиционировать в виде единственных выразителей интересов региона. Так было удобнее мобилизовать электорат.
Донецкие кланы, объединившиеся в Партию регионов, годами тратили огромные ресурсы на то, чтобы сеять региональную рознь, культивировать страхи и стереотипы, сидевшие в головах у людей еще с советских времен. Так закладывался фундамент будущей войны. С начала 1990-х по 2014 год в Донбассе вышло бесчисленное количество материалов, статей и телесюжетов, направленных на разжигание ненависти к жителям западных областей Украины. Вот, для понимания, пример агитационных материалов, которые раздавались «регионалами» перед президентскими выборами 2004 года.
Такая работа, конечно, не могла не дать свои ядовитые плоды.
И пока такая ситуация будет сохраняться, Донбасс будет оставаться оплотом антиукраинских настроений. Поэтому логичный выход для любого украинского правительства, которое заинтересовано в том, чтобы укрепить страну — всячески подавлять враждебные Украине кланы и при этом поддерживать лоялистов, то есть, проукраинские силы.
Казалось бы, все просто. Но у нас пока что все происходит ровно наоборот. А значит велика вероятность, что в Донбассе снова законсервируются старые порядки и он останется заповедником совка.
Заглянем в недавнее прошлое.
Выборы в Верховную Раду 2014 года были отличным шансом изменить Донбасс и помочь ему сбросить с себя присосавшихся паразитов. В результате Майдана и последующих военных действий некоторые олигархические кланы Донетчины и Луганщины оказались разгромлены, а другие пребывали в растерянном и подавленном состоянии. Осенью 2014 года у национально-демократических сил появилась хорошая возможность выбить у них из-под ног шатающийся табурет. Однако вместо этого с остатками Партии регионов почему-то сыграли в поддавки.
В результате, сразу в ряде мажоритарных округов прошли полностью сфальсифицированные выборы, которые позволили сразу нескольким представителям ПР зайти в парламент и укрепить свои ослабевшие позиции.
В округе №53, который сегодня полностью оккупирован российскими войсками, победил ставленник Юры Енакиевского — Олег Недава. Выборы в этом округе смело можно назвать фарсом. Проходили они в осажденном, полупустом Углегорске, где на участки почти никто не пришел. Проводить голосование в таких условиях не было никакого резона. Но тем не менее выборы назначили.
Понятное дело, что в конечном счете в комиссиях просто нарисовали нужный результат тому, кто заранее договорился с ЦВК о своей победе. Сегодня Олег Недава — один из самых скандальных депутатов Рады, который открыто выступает в поддержку Иванющенко. Зачем стране этот депутат, который никого не представляет (Углегорск давно захвачен боевиками)? Зачем такой депутат Донбассу? Вряд ли можно найти в такой фигуре хоть какой-то позитив.
В округе №52 выборы были также откровенно сфальсифицированы Игорем Шкирей. Вот статья об этом.
В округе №45 Ефим Звягильский организовал и вовсе виртуальный избирательный процесс. Если верить документам, избирательные участки на его округе открывались только в отдаленных селах, а всего их в день голосования работало лишь несколько штук. Все бюллетени там с чудесной оперативностью были подсчитаны еще ранним утром.
Но это по официальным данным. На самом деле участки на округе Звягильского скорее всего не открывались вообще. Этот регионал попросту купил мандат, хотя у власти были все основания не проводить выборы в жалком огрызке 45-го округа и не пускать в Раду патриарха украинской коррупции.
В Славянске, пережившем несколько страшных месяцев весны-лета 2014 года, на округе 47 победу отдали мужу Натальи Королевской — Юрию Солоду, который открыто занимался подкупом избирателей. В любой европейской стране кандидата за такие фокусы не только сняли бы с выборов, но и привлекли бы к уголовной ответственности. А в Украине правоохранители и ЦВК на все закрыли глаза, и позволили откровенно пророссийскому депутату купить себе место в парламенте.
http://24tv.ua/ru/muzh_korolevskoy_podkupaet_izbirateley_i_obeshhaet_prodolzhit_programmu_azarova_n496553Продолжать можно очень долго. Почти всем регионалам позволили выиграть выборы на своих округах с различными нарушениями, и таким образом Донбасс по факту просто сдали людям, которые долгие годы готовили кровавый замес 2014 года и погубили тысячи людей.
Сегодня часто приходится слышать, как жителей Донбасса называют сепаратистами и возлагают на них ответственность за начало военных действий. Действительно, отчасти это справедливо. Но могут ли жители Торецка быть другими, если им все равно назначают депутатом Шкирю, независимо от того, голосуют они за него или нет? Может ли менталитет жителей Донбасса измениться, если смотрящим за областью становится человек Юрия Иванющенко?
Вместо того, чтобы разорвать порочный круг сепаратизма, украинская власть почему-то оберегает его и откровенно подыгрывает деструктивным силам. Разве это похоже на защиту национальных интересов? Скорее наоборот.
Еще более плачевно обстоят дела с местной властью. После зачистки половины Донецкой области от вражеских войск, представители местной власти и правоохранители, сотрудничавшие с боевиками ДНР, не только не были наказаны, но и остались спокойно работать на своих местах. Причем, тут есть одно важное обстоятельство. В ряде случаев государство действительно сначала карало сепаратистов и в целом доказывало, что правильный алгоритм действий в сложившейся ситуации ему известен. Но потом политика почему-то изменилась.
Давайте сравним два конкретных случая.
После зачистки Славянска от банд Гиркина мэр-коллаборант Неля Штепа была арестована и отправлена в СИЗО, а вместо нее и.о. мэра был назначен депутат городского совета Олег Зонтов — участник АТО, сторонник единой Украины. Абсолютно логичный и правильный ход!
Но уже в соседней Дружковке, где мэр Валерий Гнатенко и местная милиция сотрудничали с Гиркиным и проводили незаконный «референдум» 11 мая по указанию российских кураторов, все произошло совсем иначе. Мэр-коллаборант остался на своем посту и до сих пор управляет городом. Недавно он отметился в новом скандале — назначил главой муниципальной милиции своего друга милиционера Бережного, сотрудничавшего с «ополчением» в июне 2014 года.
Аналогичным образом поступили и в ряде других освобожденных городов. Мэры-предатели остались на своих местах. А сторонники единой Украины, подвергавшие свои жизни опасности, так и не дождались никакой поддержки. Хотя было бы абсолютно логично, если бы государство в первую очередь делало ставку на самых надежных граждан, и передало бы управление проблемным регионом в их руки.
Похожим образом обстояли дела и в Луганской области. После освобождения Лисичанска от банд Мозгового, в городе была введена военно-гражданская администрация, во главе которой был поставлен боец АТО и сторонник Украины Виталий Шведов. Однако через несколько месяцев ВГА была ликвидирована, и город был фактически отдан людям регионала Дунаева, который являлся одним из «крестных отцов» ЛНР.
Дунаев — локальный лисичанский олигарх. Справиться с ним никому из местных без поддержки центра не удастся. После назначения Шведова казалось, что такая поддержка есть, и ситуация в городе еще может измениться. Но довольно быстро эта иллюзия рассеялась.
В двух случаях — в Славянске и Лисичанске — украинская власть показала, что на самом деле прекрасно знает, что делать с освобожденным Донбассом. Действия Украины в этих городах поначалу были правильными. И если пофантазировать и представить, что во всем Донбассе были бы приняты аналогичные меры, сегодня картина в регионе была бы совсем другой. Порочный круг сепаратизма был бы разорван! Коллаборанты отправились бы в тюрьмы, а их кресла заняли бы сторонники Украины.
Но к сожалению, все произошло как раз наоборот. Киеву оказалось легче и удобнее найти общий язык со старыми элитами, враждебными Украине, чем продвигать новых людей. Пускай, не имеющих столько опыта, как у «крепких хозяйственников». Но зато уж точно не симпатизирующих убийцам и оккупационным войскам.
Преодолеть враждебные суеверия Донбасса, подавить сепаратистские тенденции в этом регионе, а также в других областях юго-востока — абсолютно выполнимая, посильная задача для государства. Для этого не нужно совершать никаких чудес. Для этого нужно заменить местные элиты новыми, проукраинскими.
Сепаратизм и украинофобия не берутся в городах юго-востока из воздуха. Эти явления являются результатом вполне осмысленной работы конкретных людей. За каждой сепаратистской организацией, за каждым СМИ, разжигающим ненависть, за каждым антиукраинским митингом стоят чьи-то деньги и интересы.
Сбежал из Украины одесский бандит Игорь Марков — и сразу перестала существовать его карманная, радикально-пророссийская партия «Родина», которая в прежние времена была в Одессе рассадником мракобесия и откровенно фашистских идей. Лишившись финансовой подпитки, лопнула, как мыльный пузырь, КПУ, которая в прежние времена казалась непотопляемой. Эти примеры доказывают, что государство при желании вполне способно успешно бороться с вирусами, которые ослабляют его изнутри и несут гражданам угрозу.
И если бы у власти было достаточно решимости, чтобы привлечь к ответственности Кивалова и Труханова, продолжающих финансировать в Одессе различные сепаратистские движения, если бы власть отправила за решетку всех, кто начал войну в Донбассе и проводил там незаконный референдум, о сепаратизме на юго-востоке можно было бы забыть. Альтруистов среди любителей «русского мира», как известно, очень немного. Без денег и «крыши» желающих побороться за «федерализацию» обычно не наблюдается.
Будущее подконтрольной части Донбасса зависит от того, сумеет ли украинская власть наконец разорвать замкнутый круг сепаратизма в этом регионе. Если это произойдет, Донбасс через 10-15 лет будет мало чем отличаться от нынешней Сумщины, где 20 лет назад половина населения также голосовала за КПУ и Витренко. Если же регион опять отдадут в полное распоряжение антиукраинских сил, как это уже произошло в 2005 году, Донбасс так и останется вечным источником боли и воспалительных процессов в организме страны.
#Острый Перец песочница политоты разная политота политика
Украина которую мы потеряли.
1. Упродовж цього часу населення України, попри урядові програми, спрямовані на стимулювання народжуваності, попри обіцянки самого Януковича відновити демографічний потенціал країни, скоротилося на 226 тисяч – з 45 779 тисяч станом на січень 2010 року до 45 553 тисячі станом на січень 2013 року. Отже, протягом правління Януковича десятки тисяч українців покинули межі нашої держави.2. Відбувається встановлення політичної диктатури, розправи над політичними суперниками за допомогою використання державного апарату. Посилюється репресивний апарат, тиск на свободу слова і незалежні засоби масової інформації. Кількість правоохоронців Україні вже майже вдвічі перевищила кількість військових – 300 тисяч, проти 180 тисяч.
Українська армія за час правління Януковича знищується. Знищуються українські збройні сили свідомо, як головна передумова захисту української незалежності, державності і суверенітету.
3. Україна практично доведена до банкрутства. Золотовалютні резерви України скоротилися на 35,9% – з 38,2 млрд. доларів станом на вересень 2011 року до 24,5 млрд. доларів станом на грудень 2012 року. Сальдо платіжного балансу України у 2010 році було позитивним і складало 5,03 млрд. доларів, вже у 2011 році воно стало негативним і становило –2,45 млрд. доларів, а впродовж 2012 року погіршилося ще на 70% і становить –4,17 млрд. доларів. За три роки правління режиму Януковича державний і гарантований державою борг зріс на 63% – з 316,9 млрд. гривень (39,7 млрд. доларів) станом на 31 грудня 2009 року до 516,4 млрд. гривень (64,6 млрд. доларів) станом на 31 грудня 2012 року. При цьому заборгованість за облігаціями внутрішньої державної позики зросла у 4,5 рази – з 5,09 млрд. доларів до 23,3 млрд. доларів. А валовий зовнішній борг України впродовж 3 років зріс на 32% – з 103,4 млрд. доларів станом на кінець 2009 року до 137 млрд. доларів за експертними оцінками (реальна цифра приховується) станом на лютий 2013 року. Якщо говорити про зовнішньоекономічну діяльність, то у 2012 році експорт товарів і послуг з України склав 68,8 млрд. доларів, а імпорт товарів і послуг в Україну – 84,65 млрд. доларів, таким чином, негативне сальдо становило у 2012 році -15,84 млрд. доларів. Отже, цей показник за час правління Януковича погіршився у три рази (у 2009 році негативне сальдо складало – 5,7 млрд. доларів).
4. Якщо порівнювати Державні бюджети України на 2009 і 2013 роки, то у 2009 році у бюджет було закладено дефіцит у розмірі 19,9 млрд. гривень, у 2012 році – 38,8 млрд. гривень, у 2013 – 50,4 млрд. гривень. У 2009 році на обслуговування зовнішнього і внутрішнього державного боргу з бюджету було витрачено14,2 млрд. гривень, у 2013 році закладено суму у розмірі 35 млрд.(щоправда, сюди входять також витрати на повернення громадянам втрачених заощаджень Ощадбанку СРСР). В той час, коли дохідна частина бюджету на 2013 рік на 60% перевищує дохідну частину бюджету на 2009 рік, витрати на Державне управління справами (до структури яких належать і витрати на утримання президента) зросли у 2013 році в порівнянні із 2009 роком на 69% - із 679 млн. до 1 млрд. 146 млн.
На Державну судову адміністрацію – витрати зросли на 65% - із 2,1 млрд. до 3,47 млрд., на Генеральну прокуратуру видатки з держбюджету зросли взагалі в 3,3 рази – з 967 млн. до 3,2 млрд., утримання Міністерства внутрішніх справ подорожчало на 60% - з 8,4 млрд. до 13,4 млрд.,Служби безпеки України на 68% - з 1,97 млрд. до 3,31 млрд., Служби зовнішньої розвідки на 64% – з 345 млн. до 564 млн. А, наприклад, витрати на Міністерство охорони здоров’я зросли лише на 55% – з 4,43 млрд. до 6,86 млрд., а видатки на Міністерство освіти і науки, молоді та спорту (у 2009 році було два окремих міністерства) зросли всього лише на 27% – із 13,55 млрд. у 2009 році (сумарно два міністерства) до 17,26 млрд. гривень у 2013 році.
5. Суспільство остаточно поділилось на два полюси, на одному з яких перебуває 80% людей, які проживають за межею бідності, а на іншому полюсі – 1% мільярдерів та їх оточення. При цьому середній клас в Україні, як виглядає, планомірно знищується. Підписаний Януковичем Податковий кодекс призвів до закриття сотень тисяч підприємств. Янукович ввів нові податки і збори, зокрема, податок на нерухомість, збільшив податок на землю, запровадив обов’язковий продаж 50% валюти підприємствами-експортерами, вів норму щодо здійснення обміну валюти лише при пред’явленні паспорта. Такі його дії призводять до знищення будь-яких умов для функціонування малого і середнього бізнесу. Провалена також пенсійна реформа. Мінімальна пенсія в Україні становить всього 894 гривні – сума, на яку неможливо нормально прожити, коли найдешевші соціальні сорти хліба коштують 4 гривні, кілограм масла – 60 гривень, кілограм сиру 50-60 гривень.
6. Зовнішня політика Януковича зазнала повного провалу. Янукович підписав так звані «Харківські угоди», які призвели до втрати частини суверенітету України, але попри це Україна купує в Росії газ за найвищими в Європі цінами. Інтеграція України в бік Європейського союзу і НАТО практично зупинилась, у зовнішній політиці почав домінувати курс на зближення із Митним і Євразійським економічним союзами. Сам же Янукович фактично вже потрапив у міжнародну ізоляцію, лідери цивілізованих демократичних держав ігнорують його особу, найкраще тому підтвердження – повний провал поїздки Януковича на Всесвітній економічний форум в Давосі.
7. В Україні практично знищене місцеве самоврядування, міста перетворені Януковичем на банкрутів. Вони не можуть використовувати навіть власні гроші, оскільки їх фінанси узурповані казначейством. Сам же Янукович під час свого президента здійснив ревізію Конституції України і фактично узурпував владу.
Отже станом на 2013 рік Україна доведена Януковичем до руїни, дефолту, банкрутства. Ми вже не в змозі обслуговувати свої зовнішні зобов’язання, для того, щоб їх обслуговувати, беруться нові запозичення. Державна монополія НАК «Нафтогаз» перебуває в стані латентного банкрутства.
