стукачи в екатеринбурге

Недавно был пост, ставящий под вопрос последние действия Навального. Он породил множество обсуждений, самых разных. У каждого есть своё мнение и видение ситуации. Если реактору так интересно, то давайте всем нашим политически развитым сообществом усовершенствуем обсуждения в конструктивную критику Алексея как политика, претендующего на пост президента. Любой его шаг, пункт в политической программе или какие-то высказывания на передачах/выступлениях. Всё, что имеет смысл критиковать.

Собственно, как:
У предвыборной кампании Навального есть сайт. Всей критикой вы делитесь в комментариях, другие люди вас подправят в ошибках или неточностях. Потом финальную версию критики задаёте на этом сайте как вопрос, а то, что получите от них в ответ, заливаете как ответ на свой комментарий. Так все смогут увидеть, какой вопрос вы в итоге задали и какой ответ получили. Думаю, всем будет любопытно узнать, что вам ответят и ответят ли вообще. Также можете ставить дату, чтобы было видно, когда отправили свою критику, а когда получили ответ на неё.

Политическая программа для ознакомления.

P.S. Чтобы на наши вопросы поторопились ответить, предлагаю спамить на передачу НавальныйLive Леониду Волкову (он - руководитель предвыборного штаба) с просьбой обратить внимание на вопросы с критикой, отправленные на navalny.com. Стримы проходят по средам, во время их трансляции можно писать в твиттер с хэштегом #Навальный2018.

Ну или на крайний случай можно прямо ему написать.

40 фактів про бандерівців.

2. Перші бронежилети появились у Радянському Союзі і прикривали тіло лише ззаду. Бо бандерівці завжди стріляли в спину.

3. В Західній Україні радянські військові пересувались парами, зв`язуючись спина до спини. Це заважало ходити, але страхувало від бандерівців, які завжди стріляли в спину.

4. Бандерівців фінансували німці. Мельниківців теж фінансували німці, але через інший банк. Для відмивання бабла.

5. Бандерівці ніколи не воювали з німцями. На жаль, німці часто про це забували і воювали з бандерівцями. При цьому вони не повертались до бандерівців спинами, і відбувалась страшна різня.

6. Бандерівців активно підтримували сіоністи – люті вороги СРСР. Вони навіть прислали їм із Палестини два єврейські медичні батальйони.

7. Бандері настільки не давала спокою слава Гітлера, що він написав книгу “Моє визвольне змагання”, де сформулював “остаточне вирішення польского питання” у “хрестовому поході на Волинь”.

8. Кажуть, що Бандера сидів у польському концтаборі. Це неправда. Поляки просто охороняли його від агентів НКВД, бо ненавиділи россію.

9. Кажуть, що Бандера сидів у німецькому концтаборі. Це неправда. Він лікував хвору підшлункову у режимному санаторії СС.

10. Бандерівці завжди люто нападали на пацифікаційні команди поляків і вирізали всіх ущент. Хто не знає, пацифікації – це акції польських пацифістів по встановленню дружби з іншими народами тогочасної Польщі.


11. Бандерівці завжди діяли у лісах, а на відкриті простори виходили тільки вночі. Вони боялися сонячного світла.


12. На Західній Україні діяли загони НКВД, замасковані під бандерівців. Але справжні бандерівці їх швидко розкривали: у енкаведистів руки були по лікоть в крові, а у справжніх бандерівців – по плечі.


13. Бандеру, як і Бабая, бильшість москалів ніколи не бачили, але лякаються їх до всрачки.


14 Бандерівці під страхом смерті заставляли гуцулів масово виготовляти карпатські килими, які далі відправлялись Гітлеру для Вервольфа під Вінницею.


15. Поляки насправді настільки любили волиняків, що почали масово надавати їм медичну допомогу і проводити обстеження. З массового взяття аналізів крові з безіменних пальців селян почалась Волинська різня. Але підступні бандерівці й досі стверджують, що її розпочали поляки.


16. Бандера харчувався кров'ю россійскомовних немовлят.


17. Бандера не був українцем. Він був рептилоідом. Але старанно це приховував.


18. Шухевич не був українцем. Він був одеським євреєм, і справжнє його прізвище – Шухерович. Саме він підтримував зв”язки бандерівців із сіоністами.


19. Адольф Гітлер був Провідником Берлінського Крайового Проводу ОУН.


20. Бандерівці розмножувались укусами. Людина, покусана бандерівцем, нічим не виявляла себе до повного місяця; тоді виходила надвір, казала “свій, до свого, по своє”, далі виття на місяць і перекидалась бандерівцем в кожусі і з обрізом.


21. Таким-сяким порятунком від укусу бандерівця був тільки один варіант – укус чекіста. Люди, укушені чекістами, ставали стукачами. Укушені бандерівцями стукачі помирали.


22. Бандеріські історики стверджують, що в УПА були навіть танк і літак. Це правда. Бандерівці взагалі любили красти все, що погано лежить. Під Яремче ще й досі плаває бандерівський підводний човен.


23. Уніформу для УПА розробив Г’юґо Босс по особистій вказівці Розенберга.


24. Свій головний убір бандерівці називали “мазепинкою”. Цим вони підкреслювали свою ненависть до росії, росіян і взагалі усього русского.


25. Бандерівці не користувались власними іменами, а тільки псевдонімами. Ця кримінальна традиція легко пояснюється: усі бандерівці були злочинцями.


26. Бандерівці люто ненавиділи і жахливо вбивали польських професорів і радянських учительок, яки намагалися дати їм хоч трошки освіти.


27. Найжахливішим винаходом бандерівців була так звана “Просвіта” – агітаційно-пропагандистські гуртки сектантського типу, що задурманювали населення і прививали їм ненависть до россії, россіян і усього русского. Саме для їхньої діяльності бандерівці придумали НЛП, 25-й кадр, інфразвук, п’ятихвилинки ненависті і греко-католицьку церкву і бандеро-масонство.


28. Бандеру називали “провідником”, бо до війни він ходив по електричках і перевіряв пасажирські квитки. Ось такий тупий був гумор у бандерівців.


29. Заступником Шухевича був американський шпигун Волтер Кук, нащадок того самого кровожерного пірата Джеймса Кука.


30. Бандерівці люто заздрили Гітлеру, бо у того було багато зручних бункерів. Тому вони рили собі бридкі вогкі землянки, де молилися сатані і варили русських дітей у чанах.


31. Найлютіші і найкровожерніші бандерівці записувались у дивізію СС “Галичина”. У ній служило бандерівців більше, ніж усіх інших разом взятих народів СРСР у німців.


32. Насправді бандерівських дивізій було п”ять: “Галичина”, “Вільна Галичина”, “Мертва Галичина”, “Гітлерова Галичина” і “Вільна від москалів Галичина”. Саме тому бандерівці умудрились одночасно звірствувати в різних куточках світу.


33. Червоно-чорний прапор бандерівці розшифровували як “кров москаля на вкраїнській землиці”.


34. Символом бандерівців був тризуб. Неодмінним атрибутом всіх зборів бандерівців були поставлені вертикально вила-трійчата, на яких корчився живий россіянин.


35. По особистій вказівці Шпеєра бандерівцям постачали найсучаснішу німецьку зброю. З цього приводу Гіммлер зі Шпеєром посварився: внаслідок таких дій війська СС озброювались всяким дрантям тридцятирічної давнини.


36. Ісконно русськую “трьохлінійку” бандерівці називали “шестилінійкою”. Річ у тім, що пробивні характеристики зброї бандерівці визначали наступним чином: ставили у шеренгу десять росіян і стріляли в них одною кулею. “шестилінійка” пробивала наскрізь шість росіян. А StG.44 називали “дев”ятилінійкою”. Здогадайтесь, чому.


37. Бандерівці настільки ненавиділи все русскоє, що навіть повигадували якісь недолугі військові звання – “ройовий”, “кущовий”, “пасічний”, “хутірний”, “провідник”. Заступник “провідника” називався “напівпровідником”. А Гітлера бандерівці називали “Надпровідником”.


38. Для посвячення у бандерівці кандидат повинен був привселюдно вбити і розчленувати росіянина. І випити його кров. Кажуть, що Гітлера посвячували тридцять два рази. За його власними проханнями.


39. Бандерівці настільки ненавиділи россію, россіян і все русскоє, що носили “вишиванки” – перешиті ісконно русскіє косоворотки.

40. Якби бандерівців не було, їх слід було би вигадати. Щоб кацапи казились.

Почему в России нет нормальных дорог?

Власти Уфы подготовились к саммитам ШОС и БРИКС (предупреждаю, очень длиннопост. кто не хочет долго крутить лучше не открывай)

История: 1993 год, женщина открыла вклад под проценты, положила 5000 рублей. Сегодня вклад составляет 3000 рублей

О случайно найденном вкладе рассказала на своей странице в Фейсбуке жительница Екатеринбурга Александра Прыткова.

Историю расскажу. В далёком 1993 году моя замечательная прабабушка Лиза на день рождения не менее замечательной меня открыла вклад. Не простой, а специальный такой — целевой на детей. Чтоб когда правнучке стукнет 18, та получила от неё, Лизаветы Захаровой, подарок. На счёт положила 5 тысяч рублей. Говорят, в 93-м году на эти деньги можно было купить приличный велосипед.

По словам девушки, в то время о вкладе забыли, а сберегательную книжку нашли только в конце 2015 года, собирая вещи для переезда. Сберкнижку отнесли в банк, чтобы узнать, какая сумма накопилась на счету за больше чем два десятилетия. Но в банке с поисками вклада не торопились и насчёт оставленной заявки не перезванивали.

Закончился декабрь 2015-го, начался январь 2016-го, за ним — пролетел остаток зимы, весна, половина лета. Решила действовать самостоятельно.

С помощью знакомой Александра узнала, куда в финансовой организации лучше обратиться, чтобы с поиском денег поторопились. В итоге выяснилось, что старым счетам присвоили новые номера и искать нужно уже по ним.

Наконец-то удалось узнать, что же досталось мне от бабы Лизы. Три тысячи двести девяносто рублей девяносто семь копеек. За двадцать три года. Изначально положив на счёт пять тысяч рублей.

Эта история не про «Сбербанк», не про меня или мою замечательную прабабушку Лизу. Эта история про государство, точнее, про его отношение к своим гражданам. Знаете, мне не нужен Крым и мост до него, мне не нужна военная операция в Сирийской Арабской Республике. Я просто хочу жить с уверенностью, что через «дцать» лет мои правнуки на совершеннолетие получат от давно почившей прабабки Шуры велосипед.

Однако в 1993 году велосипед на пять тысяч рублей всё-таки купить было нельзя из-за гиперинфляции. Например, около двух тысяч рублей стоил килограмм копчёной колбасы.

Буквально за год зарплаты в стране увеличились в 9 раз, но цены при этом поднялись гораздо выше.

В январе 1992 года, после того как государство перестало регулировать цены и отправило их в свободное плавание, они подскочили на 245,3%. И в течение года каждые 30 дней инфляция прибавляла от 8,6% до 38%. В 1993-м процесс продолжился. Цены росли на 12,5-25,7% в месяц. Доходы населения, несмотря на рост зарплат, сильно упали, поскольку цены увеличивались в 10 раз быстрей, чем зарплаты.

В итоге 5000 рублей, положенные на книжку в 1993 году, к 2017 из-за деноминации 1998 года стали меньше в сумме, но больше по номиналу и покупательской способности. Хороший велосипед на них по-прежнему не купить, но всё же можно приобрести гораздо больше товаров, чем в 1993 году.

Такую страну просрали!

РОССИЙСКОМУ ОМОНУ ИСПОЛНИЛОСЬ 26 ЛЕТ

Первые 19 отрядов ОМОН были созданы 3 октября 1988 года.

Первоначально отряды милиции особого назначения существовали в 12 городах трех республик СССР (среди которых Москва, Ленинград, Минск, Рига), после распада Советского Союза из всех российских городов ОМОН был только в Москве и Санкт-Петербурге. Позднее ОМОН стал появляться и в других крупных городах РФ (Нижний Новгород, Новосибирск, Екатеринбург и др.). К концу 1990-х годов подразделения ОМОН существовали уже во всех крупных городах России, не только в городах областного значения, но и практически в любом городе с населением свыше 500 тысяч человек.

Довольно сложные и сильно отличающиеся от простой полиции задачи выполняет ОМОН. Это захват и ликвидация вооруженных преступников; силовая поддержка патрульных групп городской полиции и дорожных постов ГИБДД, обеспечение правопорядка на массовых общественных мероприятиях, на спортивных объектах, а также силовое подавление массовых беспорядков, в том числе в возникших в результате чрезвычайных ситуаций, природных и техногенных катастроф.

Подразделения ОМОН также привлекаются для решения задач обеспечения порядка и безопасности в «горячих точках» на территории России.

(Первая командировка ОМОН в Чечню, город Грозный, развалины завода «Красный Молот»)

На протяжении 16 лет, дважды в год отряд бойцов Центра специального назначения уезжает в командировку на Кавказ. За этот период сводные отряды выполняли задачи в республиках Дагестан, Карачаево-Черкессия, Ингушетия, Северная Осетия, а также в различных населенных пунктах Чеченской Республики: Грозном, Самашках, Ачхой-Мартане, Катыр-Юрте, Шали. 
В 1995-96 годах более тысячи бойцов Центра (тогда - ОМОН) приняли участие в разоружении бандформирований и восстановлении конституционного строя на территории Чеченской Республики - штурме города Грозного, войсковой операции по освобождению от боевиков г.Аргуна, н.п. Самашки, Бамута, Орехово; блокировании г.Ачхой-Мартана, н.п. Гехи-Чу, Рошни-Чу; выполнении специальных задач в г.Аргуне и г.Гудермесе.

С августа 1999 года по настоящее время сотрудники Центра специального назначения выполняют служебно-боевые задачи в рамках проведения контртеррористической операции в Северо-Кавказском регионе: охрана особо важных объектов, освобождение заложников, мероприятия по разоружению участников незаконных вооруженных формирований, розыск и задержание преступников, находящихся в федеральном розыске, сопровождение колонн с военными и гуманитарными грузами, обезвреживание боеприпасов и взрывоопасных предметов.