Результаты поиска по запросу «

сало с новостямі

»
Запрос:
Создатель поста:
Теги (через запятую):



#Сало с №востями песочница политоты Украина Мариуполь Россия война Ато разная политота ...политика 

Сало с №востями,ccn, saloandnews, сало с новостями, новости с салом,разное,песочница политоты,политика,политические новости, шутки и мемы,Украина,Мариуполь,Россия,война,Ато,разная политота



ukr

На Маріупольському напрямку, в ході бойового зіткнення, знищено чергову диверсійно-розвідувальну групу збройних сил Російської Федерації. Загинуло троє та отримало поранення п’ятеро російських військових. Встановлено прізвища загиблих: командир відділення сержант ЗС РФ Леонід Нікітін (24.09.1995 р.н., уродженець м.Архангельск), рядові Ігор Сидоров та Василь Петраченков.

Активізація диверсійно-розвідувальних дій на Маріупольському напрямку пов’язується з підготовкою до морської десантної операції. Підтверджено посилення 9 окремого мотострілецького полку (м. Новоазовськ) 1 АК підрозділами із складу 810 окремої бригади морської піхоти Берегових військ Чорноморського флоту Російської Федерації.


rus

На Мариупольском направлении, в ходе боевого столкновения, уничтожено очередную диверсионно-разведывательную группу вооружённых сил Российской Федерации. Погибло трое и получило ранения пятеро российских военных. Встановлены фамилии погибших: командир отделения сержант ЗС РФ Леонид Никитин (24.09.1995 г.р., уроженец г.Архангельск), рядовые Игорь Сидоров и Василий Петраченков.

Активизация диверсионно-разведывательных действий на Мариупольском направлении связана с подготовкой к морской десантной операцией. Подтверждено усиление 9 отдельного мотострелкового полка (г. Новоазовск) 1 АК подразделениями из состава 810 отдельной бригады морской пехоты Береговых войск Черноморского флота РФ.


Официальное сообщение ГУР МОУ


Международное волонтерское сообщество InformNapalm решило провести оперативную доразведку этой информации и найти подтверждения существования указанных военнослужащих.


Первым был найден социальный профиль сержанта Леонида Никитина. Ниже представлены архивы на его профиль и фотографии. Примечательно, что именно в его профиле фигурирует угрожающе пафосное фото с надписью про Мариуполь.


На многих фото Никитин позирует в составе бандформирований «ДНР».


Ссылки на архивы:

1.  https://archive.is/pplyW более раний архив https://archive.is/RYuF5 альбом https://archive.is/MECSy контакты https://archive.is/seBwF
2.  https://archive.is/CSg0Z альбом https://archive.is/LjeNv контакты https://archive.is/dLPaA
3.  https://archive.is/348ZZ альбом https://archive.is/wQsrq контакты https://archive.is/5RJW1

С именем второго погибшего, по версии ГУР — это Василий Петраченков, вероятно, у спецслужб вышла путаница. Наиболее вероятным персонажем, подпадающим под описание является Александр Викторович Петраченко, у которого даже имеется благодарность «За воинскую доблесть, мужество и отвагу» от батальона бандформирования «Чебурашка».


https://archive.is/YgnNO альбом https://archive.is/4wlRY контакты https://archive.is/diQPv


Косвенным индикатором достоверности сообщения ГУР МО Украины о смерти указанных военнослужащих можно также считать красноречивую запись с фотографиями Никитина и Петраченко, а также, вероятно, Сидорова на стене одного из сослуживцев, скрывающегося под именем Александр Сумраков, который мог знать погибших лично.


InfoNapalm

Развернуть

Балакучий шинок #Сало с №востями песочница политоты домой разная политота ...политика 

Видеоотчёт американки севастопольского происхождения.


Los Angeles-КРЫМ( Почему я хочу обратно в LA) VLOGtakatukacix

http://dai.ly/x2z4z20

Девушка шесть лет прожила в Лос-Анхелесе, и Обама настолько ей засрал мозги, что она решила, что все люди в мире добрые. А потом вообще впала в безумие, и решила потратить отпуск на то, чтобы съездить в родной Севастополь. Прикиньте, из Лос-Анжелеса. В отпуск. В Севастополь. Ну эти американцы тупы-ы-ы-ы-е…

Первая часть квеста – сплошное туристическое аллегро. Самолет летит, одно место свободно, ура! - можно развалиться. Бутерброды в самолетах маленькие, зато шоколадки в дьюти-фри большие, две пересадки – в Париже и Москве, в общем, все те мелочи жизни, которые и должны радовать простого американца с хорошим пищеварением.

Вторая часть квеста – траурная. Молодая женщина с ребенком таки добралась до Севастополя и ахуела от локации уровня и мрачных креатур, ее населяющих. Мне казалось, что после таких маленьких бутербродов и таких больших шоколадок эту крымериканку трудно чем-то пронять, а проняло!

Оптимистка и неунывайка, выбежавшая в первые же дни тренироваться на местной, простигоссподе, стадижопе, быстро врубается, чем Мордор отличается от прочих краев – да тем, что в нем живут угрюмые мордорские орки. «Что случилось с людьми?» - с отчаянием вопрошает путешественница, и с ужасом осознает, что отпуск на родине продлится еще два месяца…

Видео - очень показательное, на самом деле.

Начальные кадры: мы видим жизнерадостного, улыбающегося, расслабленного человека, который возвращается в родной город после шестилетнего отсутствия.

Пересадка в Париже (3:33)- девушка шутит, прикалывается, с умилением описывает кафешки, видеосалоны, громадные шоколадки в дьютике.

Пересадка в Москве (5:20) - первый шок - рейс задержали, персонал аэропорта грубит, люди хмурые, но она еще громко и уверенно возмущается, собирается жаловаться куда-то… в общем, западный человек, привыкший реагировать, если сервис его не устраивает.

Севастополь (7:20) - девушка идет по улице, улыбается натянуто, разговаривает шепотом и постоянно оглядывается по сторонам.

P.S. Сорри, на ютубе видео выпилили, а реактор не поддерживает плеер  с  Dailymotion


Развернуть

Балакучий шинок #Сало с №востями обсе наблюдатели Русские Украина ОРДИЛО песочница политоты разная политота ...политика 

Почему к ОБСЕ следует относиться с предосторожностью

Развернуть

#Сало с №востями песочница политоты разная политота ...политика 

Гібридна війна породжує страшні гібридні наслідки. Iнтерв’ю виданню “Дзеркало тижня”. 09 жовтня 2015 р.

— Анатолію Васильовичу, у серпні ви озвучили попередні результати розслідування Іловайської трагедії. Коли очікувати завершення досудового слідства і передачі справи до суду? 
— Для того, щоб дослідити хронологію щоденних локальних подій, які сталися, а також причини трагедії під Іловайськом, нам знадобився майже рік. Упродовж цього часу, допитавши незліченну кількість людей, і, до речі, досі їх допитуючи, ми встановили картину, яку бачив на власні очі кожен з них. Але для того, щоб встановити ефективність або неефективність дій військового керівництва, треба користуватися документами, які є таємними. Чинний Кримінальний кодекс передбачає, що нам потрібно написати кілометр процесуальних документів, сходити до суду, вистояти в черзі й отримати дозвіл на вилучення таємних документів, після чого їх можна вилучити у Генштабі й військових частинах, щоб переглянути у присутності понятих. Це зайняло багато часу. Але, в підсумку, ми дослідили ці події. Експертиза, до якої на добровільній безоплатній основі були залучені здебільшого цивільні експерти, котрі мають військові знання у сфері стратегії і тактики, відповіла на всі основні запитання. 

— Що саме підтвердила експертиза?
— Вона базується на таємних документах, і я не маю права розголошувати її результати. Якщо коротко, то дано оцінку діям усіх відповідальних на той період військових посадових осіб, визначено матеріальні збитки, встановлено й визнано потерпілими всіх убитих і поранених, яких змогли знайти. Водночас я не впевнений, що знайшли всіх, оскільки за тих обставин ніхто не міг проконтролювати повністю кількість залученого особового складу, там було багато добровольців, які ніде не оформлялися. Крім того, експертиза дійшла висновку, що причиною таких страшних втрат і збитків є пряма воєнна агресія РФ шляхом входження на територію України регулярних військ у кількості понад 3500 осіб зі значною кількістю техніки, розпізнавальні знаки якої були перемальовані на українські. Експертиза підтвердила локальні порушення військових статутів та воєнної доктрини, але група слідчих дійшла висновку, що дати повну оцінку винуватості чи невинуватості відповідальних за операцію посадових осіб неможливо без дослідження усього театру воєнних дій у період АТО. 

— Навіщо в даному випадку потрібна глобальна картина бойових дій? 
— В Іловайську відбулася операція з розблокування та зачистки міста, яка не досягла свого результату. І коли настала критична ситуація, людей потрібно було виводити або прориваючись до них і вводячи резерви, або ж просто відходячи. Я відповідально заявляю, що в той період достатньої кількості боєздатних резервів, які можна було би спрямувати в Іловайськ, не оголивши інших ділянок на передовій, фактично не було. Але для того, щоб встановити це достеменно, треба знову дослідити величезну порцію документів, знову їх вилучити, опрацювати і провести експертизу за театром бойових дій. Якщо ми доведемо, що військові керівники мали реальні можливості підвезти резерви, але цього зроблено не було, можна буде говорити про їхню службову недбалість. Але якщо частини були лише оформлені на папері, а боєздатних підрозділів не було, значить ідеться про відсутність ресурсу. Це дослідження може зайняти місяць, два, три або й чотири, але рано чи пізно ми донесемо результати до суспільства.

— Тобто провина військових керівників може полягати лише у службовій недбалості? 
— Так, у недбалості або непрофесіоналізмі. Говорити про якісь умисні кримінальні дії або бездіяльність військового керівництва АТО я не можу, у мене немає для цього підстав. 

— Через цю недбалість у котлі опинилася величезна кількість людей. Чому в Іловайськ першими зайшли батальйони Нацгвардії, якщо їхнє завдання — зачистка міста після взяття його армією?
— Міліцейські батальйони і добровольці були некеровані. У них накази віддавалися по телефону. За функціями вони справді призначені для зачистки й охорони громадського порядку після визволення міста, але задум командирів цих батальйонів абсолютно не кореспондувався із задумами ЗСУ. Тому команд військового керівництва підрозділи міліції іноді не виконували. Для військового це — злочин, а для міліціонера — дисциплінарне стягнення з боку його керівника. У той час узагалі воювали “збірні”. Це були військові, перемішані з добровольцями і міліцейськими підрозділами, що набиралися з еліти Майдану, а також інші люди, які хотіли бути героями або “солдатами удачі”. Ми знаємо приклад батальйону “Шахтарськ”, який фактично тільки зайшов в Іловайськ і вийшов з нього. В Іловайську він не воював, а пізніше був розформований за мародерство у той період. Так само зайшов в Іловайськ, оцінив ситуацію і припинив участь у бойових діях батальйон “Азов”. Усе це є у свідченнях, і я готовий буду повністю їх озвучити після проведення повноцінної експертизи. У процесі розслідування Іловайської трагедії з’ясувалося, що там були вперше застосовані окремі одиниці штурмової авіації, які фактично з української праведної і високопрофесійної люті знищили багато колон ворога, який втратив роти й батальйони, що їхали “на навчання” у Ростовську область. Російські десантники, яких ми затримали й оголосили їм про підозру, справді не усвідомлювали, що вони перебувають на території України. 
 
— Цих десантників захопила 51-ша бригада ЗСУ 23 серпня 2014 року. Її бійці кажуть, що одразу передали інформацію до Генштабу, разом з документальним підтвердженням того, що ці затримані є військовими регулярної армії РФ. А начальник Генштабу каже, що до 24 числа інформації про вторгнення не було. 
— Зараз уже можна розповісти про те, що єдиної системи зв’язку, навіть на рівні взвод—рота—батальйон, тоді не було. Були рації, мобільні телефони, що завгодно… На той момент був повний хаос, і я вимушений це визнати. 51-ша бригада здійснила подвиг, затримавши цих десантників. Наші воїни потім самі потрапили в полон, але перед тим вони встигли віддати росіян для процесуальних дій. Усіх військовх РФ було допитано, їхню належність — підтверджено, а згодом їх обміняли на 200 українців. І це було дуже правильне рішення. 

— Я не про військових, я про штаб. Начальник Генштабу ЗСУ Віктор Муженко в інтерв’ю The Independent розповів, що “90% інформації від розвідки було фейком”, а тому штаб не був упевнений у вторгненні РФ.
— На той момент розвіддані надходили з різних джерел, які не були перевірені. Бойової фронтової розвідки, котра повинна йти на 50—60 км уперед від лінії зіткнення, не було. Тепер вона вже є, є полки спецназу Головного управління розвідки, а тоді були окремі підрозділи, які не мали одного локального завдання і комунікації між собою.

— Коли саме, за твердженням свідків, інформація про російське вторгнення надійшла у Генштаб? 
— До штабу сектора “Д” вона надійшла 24 числа. Але фактично на той момент неможливо було зрозуміти, хто кому брат, друг або агент. Комунікації немає, населення поховалося, весь час якась стрілянина. Усі ходять в однаковій камуфльованій формі, їздить техніка з розпізнавальними знаками української армії. Як у таких умовах ідентифікувати росіян? Ще є така річ, як паніка. На хвилі паніки цілі підрозділи почали зніматися з місць без команди. А для того, щоб зібрати підрозділ на заміну, треба розробити задум, підписати його, узгодити зі штабом і віддати команду. Так написано в статуті, але війна диктувала зовсім інше. На момент, коли 5-й батальйон “Прикарпаття” зі зброєю побіг з-під Іловайська, по всіх містах на їхньому шляху, від місця дислокації і до Києва включно, ми нарахували лише 168 озброєних бійців, які могли б їх зупинити і розвернути або замінити на позиціях. Лише 168 замість 362, які втекли. Це була авторемонтна рота, залишки службовців “Беркута”, які не зрадили, “Сокіл” і кілька десятків бійців Військової служби правопорядку. Зі стрілецькою зброєю. І це — лише один батальйон. Я поки що не говоритиму про інші, зокрема і з ЗСУ. Загалом ми маємо 16 тисяч справ про дезертирство за весь час проведення АТО. Із цих 16 тисяч дезертирів міліція знайшла 344 особи.

— 168 людей на заміну по всій території України від сходу до центру? Чому так мало? 
— Ми не були готові до війни. Я вже казав, що росіяни ретельно її спланували. Вони прорахували все, починаючи від кількості свого особового складу і завершуючи технікою, яку могли палити сотнями, бо в них на складах накопичилася величезна кількість застарілого озброєння. Їхня розвідка порахувала все, що в нас є. Єдиним фактором, якого вони не врахували, були волонтери, котрі на той момент забезпечували державу на 60—70%. Вишколеної, злагодженої армії в нас не було. Були героїчні вчинки українців. Те, що ми вистояли в таких умовах, я взагалі вважаю Божим провидінням. 

— Нещодавно розпочався судовий процес у справі затриманих військових ГРУ ЗС РФ Євгена Єрофєєва і Олександра Александрова. Чи достатньо у прокуратури доказів для того, щоб справа не розвалилася?
— По-перше, я відповідальний за фаховість своїх слідчих. По-друге, є доконаний факт вчинення злочинів зі смертельним наслідком для наших бійців. По-третє, ми вжили максимальних заходів для здобуття доказів і правильного їх документування, оскільки вирок цим ГРУшникам, а він обов’язково буде, має стати основою судових документів, які ми передамо до міжнародного трибуналу.

— Якого строку ув’язнення прокуратура для них проситиме?
— Прокурор має визначитися після оцінки доказів та позицій сторін, тому я не можу зараз чітко сказати, яким буде строк. Але процесуальне рішення полягає в тому, що ми будемо просити максимального строку за умисну участь у веденні гібридної війни. Як ви знаєте, російський військовий Володимир Старков, який, до речі, не вбивав, отримав строк на рік менший від максимальної санкції за інкримінованою йому статтею (14 років ув’язнення. — Ред.).

— Чи вважаєте ви правильним, якщо Єрофєєва, Александрова чи Старкова обміняють на Надію Савченко, Олега Сенцова, Олександра Кольченка або інших незаконно утримуваних у Росії українців? 
— Тільки після винесення вироку, до вироку це неможливо. Росія є учасницею міжнародного права, тому, якщо цих людей засуджено і передано, Росія повинна забезпечити відбування покарання своїми громадянами, які вчинили злочини на території іншої держави. 

— Мій колега, який днями в черговий раз повернувся з зони АТО, сказав: “Наша армія поступово перетворюється на Клуб веселих і кмітливих: веселі п’ють, а кмітливі знімають гроші з контрабанди”. Також колеги кажуть, що наш так званий постконтрабандний синдром буде складнішим, ніж свого часу в Афганістані, бо там лише командири переправляли діаманти й гроші з “вантажем 200”, а в нас до злочинних схем повально залучається особовий склад. Це може призвести до появи великої кількості кримінальних злочинців, які, проте, справді героїчно воювали. Як ви будете притягувати їх до відповідальності? 
— Гібридна війна породжує страшні гібридні наслідки. Не можна вдень воювати, а вночі грабувати. Комерціалізація війни, відсутність невідворотності покарання для порушників закону призводить до того, що ніхто нічого не боїться. Когось затримують, ми щось розслідуємо, але немає жодного вироку суду, оскільки судді бояться ухвалювати рішення. Хоча іноді суддівські рішення бувають дуже спірними. Я не розумію, чому командир роти “Беркута”, який покривав Антимайдан і в Маріїнському парку до смерті катував учасників Євромайдану, — під домашнім арештом, а Юрій Сиротюк (член партії “Свобода”, заарештований у результаті заворушень під парламентом 31 серпня 2015 р. — Ред.), який бив по щиту міліції, зневірившись у системі державного управління, — заарештований. У діях кожного з них є свій склад злочину, але закон повинен бути рівним для всіх.

— Повернімося до контрабанди. Затриманого за підозрою в ній комбата 1-го батальйону 28-ї бригади ЗСУ Приморський суд Одеси відпустив під заставу. Чи готуєте ви повідомлення про підозру ще комусь із цієї бригади? 
— Ми абсолютно переконані в наявності достатніх доказів, щоб направити кримінальне провадження до суду. Зараз ведуться інтенсивні слідчі дії, дуже невелику частину доказів я озвучив публічно, з дозволу слідчого. Рішення про арешт було б законним, але його змінено на особисте зобов’язання з’являтися до слідчого. Причиною цього став шалений тиск, який чинили на суд масово присутні там колишні військовослужбовці 28-ї бригади, одеські волонтери та інші особи, що фактично штурмували будівлю суду. Вони захопили перший поверх, довелося переносити засідання на другий. Троє суддів узяли самовідвід, зі страху перед судом Лінча в разі арешту цього керівника підрозділу. Я не можу їх засуджувати, адже в цьому випадку держава не змогла забезпечити захист тих, хто мав винести рішення. 

 — Чи не збираєтеся ви перенести розгляд справи в інший суд? 
 — Для того, щоб унеможливити в подальшому такі речі, я своїм рішенням забрав провадження до Головної військової прокуратури в Київ. Слідчо-оперативну групу посилено, і я думаю, що невдовзі нам буде що повідомити суспільству. Я не хочу озвучувати матеріали розслідування, але коли ми затримали ті 10 автомобілів, була збройна протидія з боку військових, і нам довелося залучати додаткові підрозділи для захисту і розблокування слідчої групи.

— Затримані товари заарештовано?
— Так, за рішенням суду автомобілі і товар заарештовано. Він там був різноманітний. І ще більш-менш зрозуміло, коли це продукти, але коли йдеться про алкоголь, тютюнові вироби і досить специфічного призначення медикаменти, то це — пряме сприяння сепаратизму. Комерціалізація війни — це співпраця з сепаратистами, тому що не можна проїхати з нашого боку без згоди тієї сторони, а отже — з тією стороною є контакт. Тому про підозру оголошено як в організації незаконного в’їзду на окуповані території, так і в сприянні та фінансуванні тероризму, і це — дуже тяжкі статті. 

—Які основні версії розслідування розстрілу зведеної мобільної групи Ендрю на Луганщині?
— Як людина, яка понад 20 років працює у прокуратурі й СБУ, мушу визнати, що ця справа надзвичайно складна. Вона має феноменальну детективну інтригу, як би цинічно це не звучало. Вважаю недоцільним озвучувати версії до здійсненого слідства, але можу сказати, що з п’яти версій у нас залишилося дві. Для відновлення всієї хронології події було пророблено шалену роботу, починаючи від розмінування місця інциденту до проведення експертиз. На поліграфі допитано всіх, хто був на місці події одразу після розстрілу групи, а також усіх, кого покійний Андрій Галущенко згадував в інтерв’ю. Це керівник ВЦА Луганської області Георгій Тука, його заступник Юрій Клименко, військові, командир 92-ї бригади, очільник луганської міліції Віталій Науменко… 

— Науменко сам сказав в інтерв’ю, що він відмовився проходити поліграф…
— Спочатку він відмовився, оскільки допит проводився у цивільному приміщенні, але згодом, з другої спроби, був допитаний. Можу сказати, що інформація, яку повідомляв голова військово-цивільної адміністрації Тука щодо підозри стосовно силовиків, за результатами слідства не підтверджується. Я маю на увазі Науменка і Юрія Юрійовича (Клименка. — Ред.), якого згадував Ендрю… 
 
— А те, що до розстрілу могли бути причетні військові 92-ї бригади? 
— Я не буду це коментувати. 
 
— Ви знаєте, що невдовзі після розстрілу було викрадено військового з цієї бригади з позивним “Мураха”. Він стверджує, що це зробили співробітники СБУ, які катували його з метою вибити зізнання у розстрілі групи Ендрю, але згодом відпустили, бо нічого не вибили. 
— Я читаю соціальні мережі, але військова прокуратура не є пожежником для всіх злочинів на території держави. Хто сказав, що це СБУ? Якщо є відповідне звернення про перевищення повноважень працівниками міліції, це розслідується луганською прокуратурою. 
 
— На якій стадії зараз розслідування злочинів групи бійців батальйону “Торнадо”? 
— Слідство завершено, тиждень тому матеріали було надано для ознайомлення захисникам і всім підозрюваним, продовжено строки тримання під вартою. 7 жовтня, як ви знаєте, під час спроби затримання було знищено ще одного бійця роти “Торнадо” на прізвисько Товстий, який вчинив збройний опір. Міліція діяла абсолютно законно, на місці події виявлено міни, багато гранат, набої, снайперську гвинтівку, викрадений автомобіль та інші матеріальні цінності, про які раніше повідомляли потерпілі. У підсумку маємо дев’ять заарештованих, одного загиблого і ще вісім — у розшуку.
 
— Бійці “Торнадо” досі перебувають на базі під Києвом, недорозформовані й зі зброєю? 
— Це запитання до МВС. Хочу наголосити, що не всі службовці роти “Торнадо” підозрюються у вчиненні злочинів. Там служили і справжні міліціонери, люди з вищою освітою. Але була група, фактично банда, що складалася з раніше засуджених осіб, які з різних причин отримали міліцейські погони. Хочу також наголосити, що інформація про переслідування підрозділу “Торнадо” нібито за його бойову або антиконтрабандну діяльність не відповідає дійсності. Підрозділ “Торнадо” не брав участі в жодних бойових діях на території Луганської області від самого моменту створення. Його функцією було патрулювання окремих населених пунктів — Лисичанська, Привілля, до Сєверодонецька доїжджали. І частина підрозділу, маючи повноваження співробітників МВС, чинила злочини проти мирного населення, в тому числі катування з особливою жорстокістю. Є також підозра, що й убивали, оскільки багато людей зникло. 
 
— Чи розслідує військова прокуратура перестрілку в Мукачевому з участю бійців “Правого сектора”? 
— Ні, бо це не віднесено до категорії воєнних злочинів. “Правий сектор” — це парамілітарне збройне формування, яке не є інтегрованим у жодну офіційну державну правоохоронну структуру, і яке, згідно з кодексом, стоїть поза законом. У даному випадку йдеться про злочин, пов’язаний з порушенням правопорядку, а за дотримання правопорядку на території України відповідає МВС. 
 
— Але ж ви маєте розслідувати злочини серед силовиків. Наші джерела в силових структурах кажуть, що ні про яку контрабанду цигарок там не йшлося. Ішлося про переділ сфери вироблення та трафіку наркотиків між місцевими службами СБУ і МВС. 
— Цю справу розслідує головне слідче управління, і я не можу бути процесуальним керівником. Але свою позицію щодо причини я маю. Причина полягає у нереагуванні міліції на реальні загрози, неможливості або небажанні запобігти проблемі. Заплющування очей на наявність великої кількості людей зі зброєю у глибокому тилу призвело до некерованого насильства, яке набуло форми організованого бандитизму саме в Мукачевому. 
 
— Поговорімо про корупцію серед силовиків. Як просувається розслідування справи проти заступника начальника регіонального департаменту військової контррозвідки СБУ, якого було затримано на колегії відомства з хабарем у кишені? 
— Слідство очікує легалізації матеріалів негласних розшукових дій, які має надати СБУ, після чого матеріали справи буде надано підозрюваному для ознайомлення. Усі епізоди майже закінчено. 
 
— Йому інкримінують отримання постійної незаконної вигоди зі своїх підлеглих та прикордонників. Можна зараз уже назвати речі своїми іменами і сказати, що він вимагав з підлеглих “відкати” за надання їм можливості безперешкодно отримувати хабарі на кордоні? 
— Справді, цей старший офіцер організував, примушував і отримував незаконну матеріальну винагороду від прикордонників. Нині ми вирішуємо питання щодо відповідальності прикордонників, які щомісячно систематично приносили невідомо звідки взяті кошти для того, щоб він не створював їм перешкод у їхній незаконній діяльності. 
 
— Так, а ви офіційно можете сказати, звідки вони брали ці кошти? 
— Зрозуміло, що не з неба. Вони були також отримані з когось у вигляді хабара. Ми встановили особи цих прикордонників, тепер треба зібрати достатньо доказів для оголошення їм про підозру. Майже всі фігуранти — офіцери. Ми маємо повне сприяння з боку СБУ, є також порозуміння з керівництвом Прикордонної служби, зокрема з відділом внутрішньої безпеки. 
 
— Є інформація, що військова прокуратура зацікавилася певними угодами Укроборонпрому, але на ваші запити там відповіли, що документи. які потрібні для розслідування, мають гриф “таємно”. Чи можете ви вести розслідування в таких умовах? 
— У нас тепер немає функції загального нагляду, як раніше, коли можна було запобігти якимсь речам перевіркою документів. Ми отримуємо дозвіл суду на виїмку документів або обшук, переглядаємо їх, проводимо експертизи і розслідуємо. Хочу сказати, що Укроборонпром надзвичайно потужно почав розгортатися після свого напівсонного і знищеного стану, в якому перебував при Януковичі. Нині ми бачимо, що працюють заводи, і армія оснащується, навіть не маючи тепер можливості отримувати комплектуючі передусім з Росії. Але є й зрадники. Днями Апеляційний суд Львівської області залишив у силі арешт з можливістю внесення застави у 30 мільйонів гривень для директора Львівського бронетанкового заводу, який зробив “дельту” і через фіктивні підприємства за шахрайськими схемами привласнив кошти, виділені на ремонт бойової техніки у зоні АТО. Крім того, суд заарештував ще одного ділка, приватну особу з Івано-Франківської області, з можливістю внесення застави у 20 мільйонів гривень. Той узагалі примудрився підробити документи і вкрасти у центрі Франківська 12 га землі в Міноборони. Розумієте? Виносяться рішення не про застави в тисячу гривень чи мільйон, які може заплатити будь-який злодій, а йдеться про непомірну суму — щоб сидів і відшкодовував. 
 
— Ви кажете, що Укроборонпром надсадно працює. Але, наприклад, держзамовлення Міноборони за 2014 рік досі не виконано, тому що угода між МО і Укроборонпромом укладалася за курсом 8 гривень за долар, за цим же курсом пішла передоплата, а тепер МО має компенсувати курсову різницю за угодою або недоотримати продукцію. Хіба зрив поставок в умовах війни не вважається злочином? І чи нестиме хтось за це відповідальність? 
— У нас — не Радянський Союз, де зрив поставок вважався саботажем і винних у цьому розстрілювали на місці. Жодне держзамовлення в Україні ніколи не виконувалося на 100 відсотків, бо не завжди ті, хто замовляє, усвідомлюють практичні можливості. Представники Міноборони, які минулого року підписували угоди, не врахували реального стану економіки, не змогли передбачити такої девальвації національної валюти. Усі договірні умови, які виконуються або не виконуються підписантами, є цивільно-правовими відносинами. Є юридичний департамент МО, він має право звертатися до господарських судів, ми також зверталися в інтересах МО з позовами щодо окремих підприємств Укроборонпрому. І щодо невиконання я би з вами не погодився. Багато чого зроблено, За рік-півтора з нічого створено армію. 
 
— Це правда, але багато чого зроблено абияк. Наприклад, ситуація з поставками “саксонів”, які надійшли без інструкцій, документації та запчастин. Якісь скарги з цього приводу вам надходили? 
— Я не готовий це коментувати, оскільки є замовник, є виділені кошти і є ті, хто приймає це оборонне замовлення. Вони — на озброєнні в Міноборони. Але я не думаю, що ці автомобілі могли приїхати без документації. 
 
— Чи вбачаєте ви корупційну складову у призначенні директорами держпідприємств, які укладають угоди з Укроборонпромом, дітей та однокласників його керівників? Наприклад, директором держпідприємства “Паллада” є Пінькас, батько якого працює заступником гендиректора Укроборонпрому. Син іншого заступника, Пащенка, є керівником ДП “Фед”. 
— Моя сестра працює у Верховній Раді народним депутатом. То виходить, вона мене пролобіювала? 
 
— А племінника вашої дружини призначено виконувачем обов’язків керівника “Укравтодору”… 
— Його вже звільнено, там призначено керівником іншу людину. Якщо ми розглядатимемо всі питання з погляду сімейності, то в нас ніхто ніде не зможе працювати. Ефективність кожного визначається тим, що він робить. Зробив щось? Добре. Неефективний? Проводиться заміна управлінським рішенням. Лобіювання, так само як і корупція, є в усьому світі, тільки вона має різні форми. Мені один товариш розповів трохи цинічний анекдот про те, що всі туристи на курорті пісяють у басейн. Але одні це роблять усередині, а інші — з бортика. Так само і з корупцією: у нас це інколи дуже нахабно роблять з бортика, а за кордоном — у басейн.

Развернуть

#Сало с №востями песочница политоты разная политота ...политика 

Ответные реакции Украины и России.

Как помнят реакторчане, 25 сентября 2015 года кабмин дал добро запрету на полеты российских авиакомпаний в Украину, в первую очередь компаний "Аэрофлот" и "Трансаеро". Также решение запрещает транзитные полеты российских авиакомпаний через территорию Украины, "если они содержат товары военного назначения, двойного назначения или российскую военную живую силу". 28 сентября Украина оповестила Россию, что пора сматывать удочки и с 25 октября российские авиакомпании не смогут летать в Украину.
   И тут обиженная Россия решали громко хлопнуть дверью - министерство транспорта поручило Росавиации уведомить украинские авиакомпании о запрете полетов над территорией России.

Сало с №востями,ccn, saloandnews, сало с новостями, новости с салом,разное,политика,политические новости, шутки и мемы,песочница политоты,разная политота


«Данная мера станет ответной, зеркальной на сообщение Госавиаслужбы Украины, которая 28 сентября в одностороннем порядке, в нарушение существующих норм и положений о воздушном сообщении оповестила ряд российских авиаперевозчиков о том, что с начала зимней навигации, а именно с 25 октября, вводит запрет на выполнение авиаперелетов между Россией и Украиной», — говорится в сообщении российского ведомства. Причем не уточняется каких именно, видимо всех.


http://top.rbc.ru/politics/28/09/2015/5609a38d9a794713177e682a

И от полетов резко переместимся в зал ГА ООН.

28 сентября 2015 года. Российская делегация покинула зал Генеральной Ассамблеи ООН во время выступления президента Украины Петра Порошенко на Саммите по глобальной повестке дня в области развития.


"Мы покинули зал в знак протеста против откровенно политизированной и агрессивной речи, которая совершенно не соответствовала заявленной теме саммита", - подчеркнул источник.


Сало с №востями,ccn, saloandnews, сало с новостями, новости с салом,разное,политика,политические новости, шутки и мемы,песочница политоты,разная политота


Как стало известно ТАСС, в зале остался один российский дипломат.

Отвечая на вопрос о том, почему этого дипломата все-таки оставили на месте делегации, собеседник агентства подчеркнул, что "российская сторона имеет привычку слушать своих оппонентов и не оставлять их выступления совсем без внимания".

Итак, следующий день. 29 сентября. Украинская делегация покинула зал Генеральной Ассамблеи ООН перед выступлением президента России Владимира Путина.


Сало с №востями,ccn, saloandnews, сало с новостями, новости с салом,разное,политика,политические новости, шутки и мемы,песочница политоты,разная политота


Об этом заявил постоянный представитель Украины в ООН Юрий Сергеев:
"Наша делегація вийшла з залу під час виступу товарища Путина. На балконі перед ним був розгорнутий ПРАПОР УКРАЇНИ З ІЛОВАЙСЬКУ! Нехай бачить"


После того как опустели украинские места в зале генеральной ассамблеи ООН. На балконе перед Путиным, частью делегации был развернут флаг Украины, привезенный из Иловайска.

Правда позже стало известно, что украинская делегация которая задержалась, покинула заседание не совсем по своей воле. После непродолжительной акции к ним подскочил охранник и вывел из зала.


1. http://tass.ru/politika/2295200

2. http://vlada.io/vlada_news/ukrainskaya-delegatsiya-pokinula-zal-genassamblei-pered-vyistupleniem-putina/

Развернуть

Балакучий шинок #Сало с №востями песочница политоты ДНР моторола разная политота ...политика 

Бандит Моторола, прихватив награбленное и любовницу, дал деру из Донецка

Как понимаю новость ещё не подтверждена, но надеюсь что у них там таки слив, или передел. 


Балакучий шинок,Сало, аналитика, обсуждения, Украина, война,Сало с №востями,ccn, saloandnews, сало с новостями, новости с салом,разное,политика,политические новости, шутки и мемы,песочница политоты,ДНР,моторола,разная политота

  



Из оккупированного Донецка поступает информация, что российские боевики в срочном порядке покидают город. Пророссийские террористы опасаются зачисток, сообщает NewsOboz.org со ссылкой на РосБалт.Убийца украинских солдат террорист Моторола (Арсен Павлов) оставил жену и ребенка и быстро уехал с новой пассией из Донецка.Такую информацию передает источник из столицы Донбасса.Источник рассказывает, что боевик и его свита покидали город на двух джипах, которые были под завязку набиты вещами. Террорист покидал Донецк в сопровождении новой пассии.Напомним, что боевик в июле прошлого года женился на местной девушке. Свадьба состоялась в оккупированном Донецке.Кроме этого, источник утверждает, что российские боевики в срочном порядке покидают Донецк, опасаясь зачисток.Напомним, что накануне в Донецке произошел "переворот" в результате которого с поста "председателя Народного Совета" был смещен Андрей Пургин. И.о. назначен Денис Пушилин.Эксперты связывают эту ситуацию с отказом Кремля от продолжения военного вторжения в Украину.


http://newsoboz.org/proisshestviya/bandit-motorola-prihvativ-nagrablennoe-i-lyubovnitsu-dal-05092015180800 

Развернуть

#Сало с №востями песочница политоты разная политота ...политика 

Інтерв`ю для Радіо Свобода. Програма «Ваша Свобода».


http://matios.info/uk/novini/interv-yu-dlya-radio-svoboda-programa-vasha-svoboda-13-10-2015-r/#more-3561

Развернуть

#Сало с №востями выборы песочница политоты разная политота ...политика 

Віборі 


Столкнулся с проблемой, что не знаю какой у меня округ на этих выборах. Делюсь как его отыскать.Сразу скажу - сайт сделан не для людей. Все череp жопу, функционал просто днищенский.


ссылка для округов: http://www.cvk.gov.ua/pls/vm2015/PVM050?PT001F01=100&PT00_T001F01=100


Как смотреть по каким спискам какой округ, краткая инструкция ниже :)

+! Полггичж парти Центральна виборча кок/ная М1СЦЕВ1 ви У краТна офипшшй 1ч*Г>-1юрт.11 Виборч1 округи Ш Територтальш виборч1 корней Ш Кандидати у виборчих списках Ш Кандидати на мкьких голш Офщмж спостер!гач1 информация по каждому из видов голосования ±1 Виборч1 структури АТУ Виборч1


после того, как выбрали свою область и интересующий вид выборов - контрол+ф, и ищем свой адрес (населенный пункт).



А еще в категории "кандидатов" изучите свой потенциальный выбор, а то может оказаться так:


Бля, а я собирался в своём городе за Иваняна проголосовать, А он из "Оппозиционного блока" оказывается, ему на весь макияж. Эль'Корассон 10.Qct.2015 21:39 ответить /ч ссылка бан 0.1 о, вот на это и ориентировано. Проверяйте, Панове, своих кандидатов и партии. куори 10.0ct.2015 21:52 ответить V



п.с. И, удачи... она вам пригодится ;)

Развернуть

Балакучий шинок #Сало с №востями песочница политоты хуйло ОРДИЛО Боинг MH-17 разная политота ...политика 

Андрей Илларионов о спецоперации «принуждение к миру террором и дипломатией»

Что достоверно известно на сегодняшний день?

Таким вопросом задается Андрей Илларионов, информирует еizvestia.com.

Имеющаяся на сегодняшний день базовая информация о катастрофе рейса «Малайзийских авиалиний» МН-17 сводится к следующему:
- Это был спланированный террористический акт.
- Рейс МН-17 был сбит ракетой, выпущенной из ЗРК «Бук-М1?.
- Место дислокации «Бука» во время пуска ракеты – район поселка Снежное южнее г. Торез Донецкой области.
- Экипаж «Бук-М1? прибыл с территории России и состоял из военнослужащих 53-й Курской бригады ПВО, находившихся на действительной военной службе в РФ.
- В день катастрофы 17 июля 2014 г. из 160 коммерческих рейсов, проследовавших через зону теракта, атаке и поражению подвергся лишь один из них – МН-17.
- После совершенного теракта «Бук-М1? вместе с экипажем вернулся на территорию России.

Что для не предвзятого читателя остается не до конца ясным?
- Кто именно отдал приказ на пуск ракеты и уничтожение МН-17?
- Какова была мотивация заказчиков и организаторов теракта?


Источники

Информация, представленная ниже, в основных чертах была изложена впервые 23 июля 2014 г. в тексте «Зачем был сбит амстердамский «Боинг»?, в разговоре в тот же день на «Эхе Москвы», затем в тексте от 5 августа 2015 г. «Ошибки не было», а также в многочисленных авторских письменных и устных комментариях.

За почти 15 месяцев, прошедших со времени первой публикации, не обнаружилось какой-либо принципиально новой информации, какая смогла бы опровергнуть выводы, сформулированные в июле прошлого года. Зато проявилось немало деталей, иллюстрирующих и уточняющих сделанные тогда наблюдения.

Важными работами, отсеивающими значительное количество дезинформационного мусора, распространявшегося и по-прежнему распространяемого российским властями, стали многочисленные публикации в российской блогосфере и зарубежных СМИ, а также доклады Беллингката и Совета безопасности Нидерландов «Крушение рейса МН-17?.

Нижеследующий текст частично воспроизводит уже известное, частично дополняет его некоторыми деталями.


Предыстория

Российская оккупация и аннексия Крыма – спецоперация «Крымская весна» (20 февраля – 18 марта 2014 г.), прошедшая довольно быстро, с относительной легкостью, ограниченным применением насилия и относительно небольшим количеством жертв, породила у ее авторов чувство невероятной эйфории. У них возникло стойкое ощущение, что успех «Крымской весны» может быть повторен без значительных проблем в рамках гораздо более масштабной операции на территории восьми регионов Украины, названных В.Путиным в его выступлении 17 апреля 2014 г. Новороссией.

В ночь с 6 на 7 апреля 2014 г. началась военная часть спецоперации «Русская весна», в рамках которой группы российского спецназа начали захваты административных зданий (СБУ, милиции, органов местной власти) в юго-восточных регионах Украины. Именно первоначальный (в течение первых десяти дней) успех этого этапа операции подвел В.Путина к весьма необычному шагу – публичному раскрытию ее конечной цели в виде создания пророссийской Новороссии, состоящей из 8 украинских областей.

Тем не менее завершить начатую спецоперацию в полном объеме не удалось. В последующие дни процесс расширения захваченной территории существенно замедлился, в Харькове создание местной «народной республики» было сорвано, а захватчики здания областной администрации были арестованы.

Коренной перелом в осуществлении спецоперации «Русская весна» наступил вечером 28 апреля в ходе разговора министра обороны России С.Шойгу с министром обороны США Ч.Хейгелом. Хейгел сообщил своему визави, что США начинают продвижение НАТОвской военной инфраструктуры к российским границам.

В такой ситуации в Кремле было принято решение перейти от стратегии расширения плацдарма к стратегии удержания уже захваченного. В последующие несколько суток были прекращены как захваты новых населенных пунктов, так и массовое нарушение российским военными самолетами украинского воздушного пространства, начался отвод части российских войск от российско-украинской границы, заметно снизились масштабы военной активности.

Украинские добровольческие батальоны и ВСУ, постепенно наращивавшие масштабы и эффективность своих действий, начали освобождение захваченной территории. Через некоторое время стало ясно, что ликвидация сепаратистских анклавов является вопросом времени, причем, очевидно, не слишком длительного.

Не обладая достаточными ресурсами для ведения полномасштабной войны против Украины и одновременно опасаясь вмешательства (пусть даже ограниченного) на ее стороне США и других членов НАТО, Кремль вынужден был радикально изменить свои стратегию и риторику, пытаясь уже не наступать, а лишь удерживать и защищать то, что ему удалось захватить в первые недели «Русской весны».

Исходя из собственного представления о зависимости «киевской хунты» от ее «западных покровителей» В.Путин начал спецоперацию «Принуждение к миру дипломатией», пытаясь уговорить западных лидеров оказать давление на украинские власти с целью прекращения ими военных действий против российских и пророссийских боевиков и обеспечить «мирное урегулирование конфликта на Юго-Востоке Украины». За два месяца с 30 апреля по 30 июня 2014 г. Путин предпринял не менее 50 попыток (примерно 0,8 попытки в среднем в сутки) убедить Б.Обаму, А.Меркель, Ф.Олланда, Д.Камерона, а также П.Порошенко остановить военные действия на востоке Украины. 24 июня Путин пошел даже на отзыв полученного им 1 марта разрешения Совета Федерации на использование российских войск в Украине. Однако все эти усилия не дали желаемого эффекта.

Военно-политическая ситуация радикально изменилась 30 июня, когда после десятидневной паузы возобновилось наступление ВСУ и добровольческих батальонов, в этот раз намного серьезнее подготовленное, чем их атаки в апреле и мае. В короткие сроки были освобождены Славянск, Краматорск, Константиновка, Амвросиевка, другие населенные пункты, во время одного из рейдов танки ВСУ достигли железнодорожного вокзала Донецка, украинские войска начали глубокий охват сепаратистского анклава, постепенно продвигаясь вдоль государственной границы с севера на юг и с запада на восток.


Мотивация


В этих условиях у кремлевских руководителей осталось, похоже, лишь два инструмента, способные, с их точки зрения, остановить движение ВСУ, – террор в сочетании с дипломатией и прямое вторжение регулярных войск. Использование второго инструмента представлялось в тот момент не слишком желательным, поскольку из-за невозможности скрыть массовое вторжение регулярных войск неприемлемо возрастал бы риск объявления таких действий агрессией, являющейся по междунардному праву тягчайшим преступлением – со всеми вытекающими отсюда последствиями.

Оставался террор – как средство управления западными лидерами, полномочными и способными принимать необходимые решения. Согласно кремлевским представлениям о подчиненности киевских властей их западным союзникам следовало так шокировать последних, чтобы те смогли заставить Украину прекратить вести военные действия. Такого можно было добиться, очевидно, только в том случае, если погибло бы значительное количество граждан европейских стран. Ни территория самой Западной Европы, ни морские просторы для осуществления такого теракта не были пригодны. Оставалось лишь воздушное пространство над районом ведения боевых действий.

Далее необходимо было выбрать рейс, уничтожение которого могло бы привести к максимально желаемому эффекту и в то же время минимизировать возможные нежелательные последствия. На роль жертвы не годились самолеты авиакомпаний, принадлежавшие государствам – постоянным членам Совбеза ООН и Группы 7 (США, Британии, Франции, Германии, Японии, Италии, Канады), а также рейсы, вылетавшие из аэропортов, находившихся в этих странах, или же летевшие туда. Также не годились самолеты авиакомпаний из небольших и периферийных европейских стран. Идеальным кандидатом представлялся самолет, вылетавший из Амстердама – как одного из «наиболее европейских» городов, расположенного между двумя главными спонсорами «нормандского процесса» (Германии и Франции), столицы Гейропы, мэр которого к тому же незадолго до этого успел оскорбить высокого зарубежного гостя, отказав в проведении приема по случаю его официального визита в Королевство.


Выбор времени

Из-за высокой скорости продвижения частей ВСУ на востоке Украины осуществление спецоперации откладывать надолго было недопустимо. В то же время для обеспечения того, что можно было бы расценивать в качестве если не полноценного алиби, то хотя бы какого-то прикрытия, необходимо было проводить спецоперацию тогда, когда главный подозреваемый не находился бы на территории России. За шесть лет до этого – в августе 2008 г. – полномасштабное вторжение росийских войск в Грузию было начато в ночь с 7 на 8 августа, когда главный организатор агрессии уже находился в Пекине для участия в торжественном открытии Олимпиады.

В июле 2014 г. идеальное прикрытие для аналогичных действий представляла шестидневная поездка по странам Латинской Америки с 11 по 17 июля. При этом время осуществления спецоперации не должно было быть смещено слишком к началу этой поездки, поскольку в случае развития каких-либо непредвиденных событий пришлось бы оказаться слишком далеко от удобной и безопасной базы принятия решений и/или же срывать программу официального визита (как это пришлось делать в 2008 г., возвращаясь из Пекина во Владикавказ). Поэтому идеальный срок для осуществления теракта – это время полета домой, желательно незадолго до приземления в Москве.


Интерпретация месседжа

Важнейшим условием успеха спецоперации является правильная интерпретация ее месседжа – что именно по ее осуществлении делать тем, кому она была адресована? С вечера 17 июля в течение последующих 10 дней Путин провел не менее 24 разговоров с лидерами западных стран (2,4 беседы в день), в которых (а также в публичном пространстве) отстаивал по сути лишь один ключевой тезис:
«…этой трагедии не произошло бы, если бы на этой земле был мир, во всяком случае, не были бы возобновлены боевые действия на юго-востоке Украины».
«Мы неоднократно призывали все противоборствующие стороны немедленно прекратить кровопролитие и сесть за стол переговоров. С уверенностью можно сказать, что если бы 28 июня боевые действия на востоке Украины не были возобновлены, то и этой трагедии наверняка бы не произошло… Со своей стороны Россия сделает всё, что от нас зависит, чтобы конфликт на востоке Украины перешёл из сегодняшней военной фазы в фазу обсуждения за столом переговоров мирными и исключительно дипломатическими средствами».

Степень личной вовлеченности

Интенсивности личного участия В.Путина в обсуждении с зарубежными лидерами катастрофы МН-17 нет аналогов. Разговоры на высшем уровне шли регулярно, ежедневно, практически в режиме нон-стоп. Было проведено шесть разговоров с премьером Нидерландов М.Рютте, по три – с А.Меркель и премьером Австралии Т.Эбботом. 22 июля случилась совершенно небывалая ситуация, когда российский президент разговаривал с М.Рютте дважды в течение одного дня. Такая невероятная активность руководителя государства, формально никоим образом не причастного к катастрофе (авиакомпания, к которой принадлежал самолет, не являлась российской; погибших российских граждан не было; самолет не вылетал из российского аэропорта и не направлялся в российский аэропорт; катастрофа произошла не над территорией России), беспрецедентна.

На этом фоне совершенно фрейдистским оказался официальный комментарий пресс-службы Кремля о телефонном разговоре В.Путина с тем же М.Рютте 23 июля 2014 г.: «В этой связи была акцентирована важность учёта мнений всех заинтересованных сторон». Спрашивается, из-за каких своих действий Россия, по настоянию ее президента, стала заинтересованной стороной, если официально никакого отношения ни к катастрофе «Боинга», ни к вооруженному конфликту на Востоке Украины она не имела? И какое мнение именно этой заинтересованной стороны следовало, по настоянию Путина, учесть голландскому премьеру?

Увлеченность, с какой кремлевский руководитель занялся катастрофой МН-17, кричаще контрастировала с почти тотальным безразличием к другим авиакатастрофам, случившихся в том же году и практически в то же время. Когда 24 июля (через неделю после крушения МН-17) произошла авиакатастрофа MD-83 в Мали, то, очевидно, для создания впечатления о равном отношений ко всем жертвам зарубежных авиакатастроф, дежурные телеграммы соболезнования были направлены президентам Алжира и Франции. В спешке, правда, не были посланы соболезнования руководителям государств, потерявших в той аварии больше граждан, чем Алжир, – Буркина Фасо и Ливана. А жертвы сопоставимых по масштабам авиакатастроф того же года – С-130 в Алжире 11 февраля, ATR-72 в Тайване 23 июля (через 6 дней после катастрофы МН-17), А-320 в Индонезии 28 декабря – были проигнорированы полностью. Очевидно, в этих случаях, в отличие от МН-17, Кремль и не скрывал, что являлся совершенно незаинтересованной стороной.


Неудача спецоперации

Несмотря на тщательную подготовку, плотное информационное сопровождение, активное личное участие – несмотря на все предпринятые усилия – спецоперация «Принуждение к миру террором и дипломатией» не привела к желанному результату. Шок от гибели пассажирского лайнера в Европе и мире действительно оказался катастрофическим. Однако его направленность оказалась не вполне соответствовавшей ожиданиям авторов спецоперации. Западные лидеры не смогли (или не захотели) оказать необходимого давления на украинские власти, и украинские войска продолжили действия по освобождению востока страны.

Убедившись в том, что спецоперация «Принуждение к миру террором и дипломатией» не привела к остановке военных действий в Донбассе, Кремль 26 июля 2014 г. начал подготовку спецоперации «Принуждение к миру военной силой» – подготовку прямого (хотя и по возможности скрытного) вторжения регулярных российских войск в Восточную Украину. Уровень принятия решения о проведении этой спецоперации, равно как и его мотивация, принципиально не отличались от уровня и мотивации при принятии решения о начале предшествовавшей ей спецоперации.


Скрымжено тут

Развернуть

Балакучий шинок #Сало с №востями песочница политоты разная политота ...политика 

Моя грубая аналитика о тени большой войны России с Украиной.

Украинский Парламент проголосовал за изменения в Конституцию, где есть временная формальная отписка для Кремля. Чтобы Кремль мог покормить вату и выглядеть "победителем" у себя дом. Скромный утешительный приз по сравнению с созданием аналога Чечни. Как я думал Кремль этим удовлетворится, сохранит жизни, это лучше чем ничего, учитывая что экономике жопа, а у противника уже многотысячная армия. Но прочитав новости Первого канал РФ, четыре новости оказались написаны в негативном тоне, а в МИДе заявили "Этот документ никак не соотносится с Минскими договоренностями". А Плотницкий вообще сказал что лучше война.


Больше конкретики.

В недавнем интервью CNN Порошенко сказ что разведка донесла - вторжение будет.

Оригинал видео интервью на (6.10)


Идем дальше. Вчера путин подписал указ N 370 "О создании мобилизационного людского резерва Вооруженных Сил Российской Федерации"  

Главное в нем это:

"1. Создать мобилизационный людской резерв Вооруженных Сил Российской Федерации (далее - резерв) на период проведения эксперимента по внедрению новой системы подготовки и накопления мобилизационных людских ресурсов.",

"поступление в резерв граждан Российской Федерации, пребывающих в запасе"

Количество резерва скрыто. 

Еще одной косвенной уликой можно назвать и массовые аварии боевых самолетов РФ. Сейчас идет проверка и испытание большого количества авиации для массированной атаки. Сразу после ракетной атаки по украинским пунктам ПВО, если вы читали данные центра Миротворец. По этим же данным планируется полный захват всей левобережной Украины за две недели.


С нашей стороны в Раде сейчас предлагают создать резервную армию в составе Национальной гвардии, законопроект "О территориальной обороне Украины" №2411а.

В котором предлагается вместе с фортификационным обеспечением восточной границы Украины, перевооружением армии, ее обучением, должны создать действенную систему территориальной обороны в масштабах всей страны.

Украинцы, которые желают присоединиться к защите государства, но по разным причинам не могут пойти в Вооруженные силы, теперь будут иметь возможность вступить в силы резерва территориальной обороны, пройти соответствующую выучку и боевое слаживание по месту жительства. Таким образом, по всей территории Украины будет сформирован боевой эффективный массовый резерв, который, в случае необходимости, будет оперативно вооружен и развернут в боевые порядки. 

Закон еще не принят.


В случае войны есть вероятность массовой быстрой поставки высокоточного НАТОвского оружия, которое я думаю уже стоит на границе и даст реальный шанс перебить всех оккупантов. Еще как по мне, один из вариантов это дворцовый переворот, если путин безумен, то не факт что русская элита хочет просрать все. Напомню что Россия и СССР если и нападали то жопа оголялась после начала войны, а не наоборот. Пример Афганистан и Первая мировая война, где русские иваны рвались в бой, а потом оказывалось что у них нету возможности содержать страну и воевать. Сейчас уже нету возможности содержать страну, но еще есть возможность воевать, что сделает бешеная собака никто не знает. Поэтому надо каждому жителю Украины решить сейчас, что он будет делать в случае возможной войны, чтобы быть готовым и избежать паники, достойно довести начатое до конца.

Балакучий шинок,Сало, аналитика, обсуждения, Украина, война,Сало с №востями,ccn, saloandnews, сало с новостями, новости с салом,разное,песочница политоты,политика,политические новости, шутки и мемы,разная политота

Развернуть
В этом разделе мы собираем самые смешные приколы (комиксы и картинки) по теме сало с новостямі (+1000 картинок)