вестник були

Планы о вторжении на Украину. Размышления военного. Ситуация на 26.02

Тем кто возможно думает, что такую полномасштабную операцию можно спланировать и организовать за неделю, советую ехать в дурку. Очевидно это было спланировано заранее. Кем? Думаю ответ тоже очевиден. Вот итоги.

Теория войны.
1. Украинский ( оригинал )
Давайте прояснимо.

Цю операцію Путін і його оточення розробляли роками. Це є факт.

Згідно цього плану мали бути виконані такі задачі:

1. Знищення максимальної кількості військової техніки, баз та аеродромів ракетними ударами;

2. Контроль повітряного простору;

3. Повне оточення і блокада Київської агломерації;

4. Оточення або миттєве захоплення Харкова;

5. Пробиття ударом з Криму дороги між Придністров‘ям та Кримом та відповідно Кримом та Донбасом між Мелітополем, Бердянськом та Маріуполем, відповідно з Криму мало вийти дві колони, одна на захід, одна на схід, і одночасно назустріч ним мали рухатись сили з Маріуполя, обійшовши місто суходолом.

Метою цих завдань було знищення боєздатних армійських підрозділів, паніка серед населення, дезорганізація і як наслідок – примушення до перемовин і капітуляції.

Для виконання цих завдань армія, авіація та флот РФ мали нанести одночасні удари з усіх можливих напрямків, розтягнувши наші сили між неймовірно довгим кордонам з РФ, Білоруссю та окупованим молдовським Придністров‘ям.

Згідно їхніх планів, всі задачі мало бути виконано на другу добу від початку операції.

А тепер подивимось, що вони змогли.

1. По знищенню баз – ми знали про напад, і 99% авіації врятували, тупо перелетівши звідти за кордон. Російські ракети відпрацювали по порожнім аеродромам. Те ж саме стосується баз та складів. Звичайно, не все і не всіх встигли вивезти, часу було обмаль, тож є втрати, але переважно Росія працювала ракетами по пустоті.

2. Повного контролю над повітрям вони не здобули. Наше ПВО постраждало від ракетних ударів, але виконує завдання, літаки наші літають, вертушки наші працюють, тож і тут у Росії мінус.

3. По оточенню Києва – ну-ну. Підійшли з півночі і стали там, під роботу «Піонів» і арти. Ніякого оточення немає і близько, я вночі спокійно з Бориспільського напрямку заїхав.

4. Харків – те саме. Стоять під містом і неприцільно б‘ють по житлових кварталах чим можуть. Оточення немає.

5. З Криму вийшли дві колони, з боями і втратами пробилися на материк і пішли на Придністров‘я та Маріуполь. На придністровському напрямку вони зав‘язли під Херсоном, хоча саме тут вони добилися найбільших успіхів, взявши під контроль значну частину шляхів на півдні області між Дніпром та Кримом. Десант на Миколаїві провалився. У іншому напрямку те ж саме: під Маріуполем не прорвалися, зав‘язли у Запорізькій області. Ідуть бої у Мелітополі.

Бліцкриг провалено повністю. Плани не виконано, війська на марші зупинилися і переходять до оборони. Це ще не позиційна війна, тому що росіяни ще не визнали свою поразку і не перейшли до фортифікаційних робіт, але вже і не така маневрова, як була у перші години.

Паніки немає.
Армія контролює фронт.
Ми зробили набагато більше того, що могли зробити. Ці дні будуть днями нашої слави, поки живе хоч один українець.

Ми повернемо те, що втратили.
Ми вб‘ємо всіх тих, хто прийшов на нашу землю.
І ми закінчимо цю війну на своїх умовах.

Russia delenda est.

2. Русский

Давайте проясним.

Эту операцию Путин и его окружение разрабатывали годами. Это факт.

Согласно этому плану должны быть выполнены следующие задачи:

1. Уничтожение максимального количества военной техники, баз и аэродромов ракетными ударами;

2. Контроль воздушного пространства;

3. Полное окружение и блокада Киевской агломерации;

4. Окружение или мгновенный захват Харькова;

5. Пробитие ударом из Крыма дороги между Приднестровьем и Крымом, и соответственно Крымом и Донбассом между Мелитополем, Бердянском и Мариуполем, в соответствии с Крымом должно было выйти две колонны, одна на запад, одна на восток, и одновременно навстречу им должны были двигаться силы из Мариуполя. , обойдя город по суше.

Теперь посмотрим, что они смогли.

1. По уничтожению баз мы знали о нападении, и 99% авиации спасли, тупо перелетев оттуда за границу. Российские ракеты отработали по пустым аэродромам. То же касается баз и складов. Конечно, не все и не всех успели вывезти, времени было мало, так что есть потери, но преимущественно Россия работала ракетами по пустоте.

2. Полного контроля за воздухом они не получили. Наше ПВО пострадало от ракетных ударов, но выполняет задачи, самолеты наши летают, вертушки наши работают, поэтому и здесь в России минус.

3. По окружению Киева – ну-ну. Подошли с севера и стали там под работу «Пионов» и арты. Никакого окружения нет и в помине, я ночью спокойно с Бориспольского направления заехал.
4. Харьков – то же самое. Стоят под городом и неприцельно бьют по жилым кварталам чем могут. Окружения нет.

5. Из Крыма вышли две колонны, с боями и потерями пробились на материк и пошли на Приднестровье и Мариуполь. На приднестровском направлении они увязли под Херсоном, хотя именно здесь они добились наибольших успехов, взяв под контроль значительную часть путей на юге области между Днепром и Крымом. Десант на Николаевщине провалился. В другом направлении то же самое: под Мариуполем не прорвались, увязли в Запорожской области. Идут бои в Мелитополе.
Блицкриг провален полностью. Планы не выполнены, войска на марше остановились и переходят к обороне. Это еще не позиционная война, потому что россияне еще не признали свое поражение и не перешли к фортификационным работам, но уже и не так маневренна, как была в первые часы.

Паники нет.
Армия контролирует фронт.
Мы сделали гораздо больше того, что могли сделать. Эти дни будут днями нашей славы, пока живет хоть один украинец.

Мы вернем то, что потеряли.
Мы убьем всех, кто пришел на нашу землю.
И мы окончим эту войну на своих условиях.

Россия delenda est.

Украина которую мы потеряли.

1. Упродовж цього часу населення України, попри урядові програми, спрямовані на стимулювання народжуваності, попри обіцянки самого Януковича відновити демографічний потенціал країни, скоротилося на 226 тисяч – з 45 779 тисяч станом на січень 2010 року до 45 553 тисячі станом на січень 2013 року. Отже, протягом правління Януковича десятки тисяч українців покинули межі нашої держави.

2. Відбувається встановлення політичної диктатури, розправи над політичними суперниками за допомогою використання державного апарату. Посилюється репресивний апарат, тиск на свободу слова і незалежні засоби масової інформації. Кількість правоохоронців Україні вже майже вдвічі перевищила кількість військових – 300 тисяч, проти 180 тисяч.

Українська армія за час правління Януковича знищується. Знищуються українські збройні сили свідомо, як головна передумова захисту української незалежності, державності і суверенітету.

3. Україна практично доведена до банкрутства. Золотовалютні резерви України скоротилися на 35,9% – з 38,2 млрд. доларів станом на вересень 2011 року до 24,5 млрд. доларів станом на грудень 2012 року. Сальдо платіжного балансу України у 2010 році було позитивним і складало 5,03 млрд. доларів, вже у 2011 році воно стало негативним і становило –2,45 млрд. доларів, а впродовж 2012 року погіршилося ще на 70% і становить –4,17 млрд. доларів. За три роки правління режиму Януковича державний і гарантований державою борг зріс на 63% – з 316,9 млрд. гривень (39,7 млрд. доларів) станом на 31 грудня 2009 року до 516,4 млрд. гривень (64,6 млрд. доларів) станом на 31 грудня 2012 року. При цьому заборгованість за облігаціями внутрішньої державної позики зросла у 4,5 рази – з 5,09 млрд. доларів до 23,3 млрд. доларів. А валовий зовнішній борг України впродовж 3 років зріс на 32% – з 103,4 млрд. доларів станом на кінець 2009 року до 137 млрд. доларів за експертними оцінками (реальна цифра приховується) станом на лютий 2013 року. Якщо говорити про зовнішньоекономічну діяльність, то у 2012 році експорт товарів і послуг з України склав 68,8 млрд. доларів, а імпорт товарів і послуг в Україну – 84,65 млрд. доларів, таким чином, негативне сальдо становило у 2012 році -15,84 млрд. доларів. Отже, цей показник за час правління Януковича погіршився у три рази (у 2009 році негативне сальдо складало – 5,7 млрд. доларів).

4. Якщо порівнювати Державні бюджети України на 2009 і 2013 роки, то у 2009 році у бюджет було закладено дефіцит у розмірі 19,9 млрд. гривень, у 2012 році – 38,8 млрд. гривень, у 2013 – 50,4 млрд. гривень. У 2009 році на обслуговування зовнішнього і внутрішнього державного боргу з бюджету було витрачено14,2 млрд. гривень, у 2013 році закладено суму у розмірі 35 млрд.(щоправда, сюди входять також витрати на повернення громадянам втрачених заощаджень Ощадбанку СРСР). В той час, коли дохідна частина бюджету на 2013 рік на 60% перевищує дохідну частину бюджету на 2009 рік, витрати на Державне управління справами (до структури яких належать і витрати на утримання президента) зросли у 2013 році в порівнянні із 2009 роком на 69% - із 679 млн. до 1 млрд. 146 млн.

На Державну судову адміністрацію – витрати зросли на 65% - із 2,1 млрд. до 3,47 млрд., на Генеральну прокуратуру видатки з держбюджету зросли взагалі в 3,3 рази – з 967 млн. до 3,2 млрд., утримання Міністерства внутрішніх справ подорожчало на 60% - з 8,4 млрд. до 13,4 млрд.,Служби безпеки України на 68% - з 1,97 млрд. до 3,31 млрд., Служби зовнішньої розвідки на 64% – з 345 млн. до 564 млн. А, наприклад, витрати на Міністерство охорони здоров’я зросли лише на 55% – з 4,43 млрд. до 6,86 млрд., а видатки на Міністерство освіти і науки, молоді та спорту (у 2009 році було два окремих міністерства) зросли всього лише на 27% – із 13,55 млрд. у 2009 році (сумарно два міністерства) до 17,26 млрд. гривень у 2013 році.

5. Суспільство остаточно поділилось на два полюси, на одному з яких перебуває 80% людей, які проживають за межею бідності, а на іншому полюсі – 1% мільярдерів та їх оточення. При цьому середній клас в Україні, як виглядає, планомірно знищується. Підписаний Януковичем Податковий кодекс призвів до закриття сотень тисяч підприємств. Янукович ввів нові податки і збори, зокрема, податок на нерухомість, збільшив податок на землю, запровадив обов’язковий продаж 50% валюти підприємствами-експортерами, вів норму щодо здійснення обміну валюти лише при пред’явленні паспорта. Такі його дії призводять до знищення будь-яких умов для функціонування малого і середнього бізнесу. Провалена також пенсійна реформа. Мінімальна пенсія в Україні становить всього 894 гривні – сума, на яку неможливо нормально прожити, коли найдешевші соціальні сорти хліба коштують 4 гривні, кілограм масла – 60 гривень, кілограм сиру 50-60 гривень.

6. Зовнішня політика Януковича зазнала повного провалу. Янукович підписав так звані «Харківські угоди», які призвели до втрати частини суверенітету України, але попри це Україна купує в Росії газ за найвищими в Європі цінами. Інтеграція України в бік Європейського союзу і НАТО практично зупинилась, у зовнішній політиці почав домінувати курс на зближення із Митним і Євразійським економічним союзами. Сам же Янукович фактично вже потрапив у міжнародну ізоляцію, лідери цивілізованих демократичних держав ігнорують його особу, найкраще тому підтвердження – повний провал поїздки Януковича на Всесвітній економічний форум в Давосі.

7. В Україні практично знищене місцеве самоврядування, міста перетворені Януковичем на банкрутів. Вони не можуть використовувати навіть власні гроші, оскільки їх фінанси узурповані казначейством. Сам же Янукович під час свого президента здійснив ревізію Конституції України і фактично узурпував владу.

Отже станом на 2013 рік Україна доведена Януковичем до руїни, дефолту, банкрутства. Ми вже не в змозі обслуговувати свої зовнішні зобов’язання, для того, щоб їх обслуговувати, беруться нові запозичення. Державна монополія НАК «Нафтогаз» перебуває в стані латентного банкрутства.

Добрый день, уважаемые пидоры. Хочу поделиться инсайтом из бюджетной среды. Как вы знаете скоро состоятся "выборы" и в связи с этим к нам в центр, естественно, приезжали делегации "уважаемых едросов", и соответственно наше высшее начальство, которое рассказывало как важно проголосовать. В принципе дело не новое, за почти 10 лет работы в бюджетных организациях я такого навидался много, но к моему удивлению в этот раз было одно отличие. Есть несколько стандартных правил, которые незначительно меняются в зависимости от ебанутости начальства каждой конкретной организации. Где-то нас заставляли давать личные данные по типу адрес проживания минимум трех родственников, не считая работника и их телефоны. Где-то требовали просто делиться инфой о выборах с энным количеством своего окружения. В центре помощи населению, где я работаю сейчас, такой херни к счастью нет. Есть просто "задача" проголосовать до десяти часов утра, в первый день голосования. Проверять это никак не будут, все делается чисто на "доверии". Отличие же, о котором я упомянул в самом начале, заключается в том, что первый раз за весь мой трудовой стаж, начальство дает всем возможность не работать. День делают сокращенным, причем сокращенным по максимуму. В час всех работников, сходивших до десяти часов на выборы, обещают отпустить домой. Видимо даже с учетом вбросов ожидаются проблемы для "самой любимой партии". Но не суть. Обдумывая все это я столкнулся с мыслью что не знаю как поступить на этих выборах. Обычно я всегда приходил в последний день, перед закрытием участков и голосовал за партию, у которой больше всего возможностей составить конкуренцию едру. Как правило в нашем регионе это были коммунисты (которых я терпеть не могу). Сейчас я не уверен в том, что такая стратегия сработает. В сети наткнулся на какую-то инициативу под названием "Очнись!", которая предлагает изымать свои бюллетени и рисовать на них агитки против войны, после чего фоткать их и присылать на конкурс. Победитель конкурса якобы получит 10к рублей. Вот эти 10к меня как-то напрягли. Не знаю, подозрительно выглядят денежные призы в таком деле, в такие времена. Что посоветуете, уважаемые пидоры? Какой стратегией будете пользоваться сами в этот раз?

В Украине отменили депутатскую неприкосновенность. Законопроект предусматривает отмену депутатской неприкосновенности с 1 января 2020 года.

Заглянул я в Марксистский кружок, а там очередное вранье.

http://joyreactor.cc/post/5016279

_____________________________________________

Высокий показатель был достигнут за счёт всеобщего бесплатного образования, здравоохранения и огромных инвестиций в своих граждан.

Современная Россия занимает 52 место с показателем 0.824. За 30 лет рыночка и высоких цен на нефть, мы отбили несколько позиций, но всё равно отстаём на 26 строк от трещащего по швам Союза начала 90-х.

Индекс составляется экономическим отделом ООН.

______________________________________________

Сколько не говорил я автору поста и по совместительству модератору раздела, чтобы не позорился и удалил, но "я свои ошибки всегда признаю", так и внял голосу разума

Мимо такой наглой манипуляции пройти решительно нельзя. Будем разбираться.

Начать, конечно, нужно с того, что в 1990 не было никакого рейтинга ИЧР (Индекс человеческого развития), а был рейтинг ИРЧП (Индекс развития человеческого потенциала). Да-да, самые честные из нас в очередной раз сравнили хуй с мизинцем.

Суть такова. С 1990 года ООН делает отчеты по соотношению долголетия, уровня образования и уровень жизни, оценённый через ВНД на душу населения по паритету покупательной  способности (ППС) в долларах США. На Вики можно ознакомиться подробнее и с формулами.

https://ru.wikipedia.org/wiki/Индекс_человеческого_развития

Первый такой рейтинг, откуда и взята цифра, выглядит так:

С самим отчетом на инглише можно ознакомиться здесь:

http://hdr.undp.org/sites/default/files/reports/219/hdr_1990_en_complete_nostats.pdf

Но в 2010 ИРЧП стали корректировать с с учётом социально-экономического неравенства (ИЧРН), Индексом гендерного неравенства (ИГН) и Индексом многомерной бедности (ИМБ), а чуть позже переименовали в Индекс человеческого развития (ИЧР), который приводят в докладах по сегодняшний день.

В том же 2010 году вышел очередной доклад ООН по теме, где были представлены и скорректированные данные за период 1980-2010 года, в котором нет самого СССР, но есть соответствующие национальные республики.

https://www.un.org/ru/development/hdr/2010/hdr_2010_indicators.pdf

Посмотрев таблицу 2, мы отчетливо увидим, что ИЧР РФ был 0,692, просел к середине 90х, а дальше только неуклонно рос. Причем пик перед спадом пришелся на 1992 год (это из других источников).

И дорос до нынешнего 0.824

https://gtmarket.ru/ratings/human-development-index

Можно сказать, что РСФСР тянули другие республики Союза (привет комментатору из оригинального поста), но если сравнить индексы, разница будет не существенной. 

В итоге можно сделать три вывода:

1) Хоть в результате корректировки СССР и не упал на дно рейтинга, но и от развитых стран по человеческому развитию отставал на десятилетия. Штаты, Швейцария, скандинавские страны и Финляндия, Нидерланды, Австралия, Новая Зеландия, Канада, Япония, Израиль, Исландия, Бельгия, Великобритания, Австрия, ФРГ достигли уровня СССР еще в 70м и ранее. А Ирландия, Франция, Испания, Греция, Италия, Люксембург и еще ряд стран в 1980м.

2) Ни одно государство социалистического блока никогда не имело очень высокого индекса человеческого развития. но СССР есть, чем гордиться: азиатские братья от него безнадежно отстали. С другой стороны, они и в ХХ век вступили безнадежно отставшими феодалами.

3) Марксист-коммунист никогда не перестанет врать.

Насмехаешься над ЕС

погибаешь там же