Остры й перец

Украина которую мы потеряли.

1. Упродовж цього часу населення України, попри урядові програми, спрямовані на стимулювання народжуваності, попри обіцянки самого Януковича відновити демографічний потенціал країни, скоротилося на 226 тисяч – з 45 779 тисяч станом на січень 2010 року до 45 553 тисячі станом на січень 2013 року. Отже, протягом правління Януковича десятки тисяч українців покинули межі нашої держави.

2. Відбувається встановлення політичної диктатури, розправи над політичними суперниками за допомогою використання державного апарату. Посилюється репресивний апарат, тиск на свободу слова і незалежні засоби масової інформації. Кількість правоохоронців Україні вже майже вдвічі перевищила кількість військових – 300 тисяч, проти 180 тисяч.

Українська армія за час правління Януковича знищується. Знищуються українські збройні сили свідомо, як головна передумова захисту української незалежності, державності і суверенітету.

3. Україна практично доведена до банкрутства. Золотовалютні резерви України скоротилися на 35,9% – з 38,2 млрд. доларів станом на вересень 2011 року до 24,5 млрд. доларів станом на грудень 2012 року. Сальдо платіжного балансу України у 2010 році було позитивним і складало 5,03 млрд. доларів, вже у 2011 році воно стало негативним і становило –2,45 млрд. доларів, а впродовж 2012 року погіршилося ще на 70% і становить –4,17 млрд. доларів. За три роки правління режиму Януковича державний і гарантований державою борг зріс на 63% – з 316,9 млрд. гривень (39,7 млрд. доларів) станом на 31 грудня 2009 року до 516,4 млрд. гривень (64,6 млрд. доларів) станом на 31 грудня 2012 року. При цьому заборгованість за облігаціями внутрішньої державної позики зросла у 4,5 рази – з 5,09 млрд. доларів до 23,3 млрд. доларів. А валовий зовнішній борг України впродовж 3 років зріс на 32% – з 103,4 млрд. доларів станом на кінець 2009 року до 137 млрд. доларів за експертними оцінками (реальна цифра приховується) станом на лютий 2013 року. Якщо говорити про зовнішньоекономічну діяльність, то у 2012 році експорт товарів і послуг з України склав 68,8 млрд. доларів, а імпорт товарів і послуг в Україну – 84,65 млрд. доларів, таким чином, негативне сальдо становило у 2012 році -15,84 млрд. доларів. Отже, цей показник за час правління Януковича погіршився у три рази (у 2009 році негативне сальдо складало – 5,7 млрд. доларів).

4. Якщо порівнювати Державні бюджети України на 2009 і 2013 роки, то у 2009 році у бюджет було закладено дефіцит у розмірі 19,9 млрд. гривень, у 2012 році – 38,8 млрд. гривень, у 2013 – 50,4 млрд. гривень. У 2009 році на обслуговування зовнішнього і внутрішнього державного боргу з бюджету було витрачено14,2 млрд. гривень, у 2013 році закладено суму у розмірі 35 млрд.(щоправда, сюди входять також витрати на повернення громадянам втрачених заощаджень Ощадбанку СРСР). В той час, коли дохідна частина бюджету на 2013 рік на 60% перевищує дохідну частину бюджету на 2009 рік, витрати на Державне управління справами (до структури яких належать і витрати на утримання президента) зросли у 2013 році в порівнянні із 2009 роком на 69% - із 679 млн. до 1 млрд. 146 млн.

На Державну судову адміністрацію – витрати зросли на 65% - із 2,1 млрд. до 3,47 млрд., на Генеральну прокуратуру видатки з держбюджету зросли взагалі в 3,3 рази – з 967 млн. до 3,2 млрд., утримання Міністерства внутрішніх справ подорожчало на 60% - з 8,4 млрд. до 13,4 млрд.,Служби безпеки України на 68% - з 1,97 млрд. до 3,31 млрд., Служби зовнішньої розвідки на 64% – з 345 млн. до 564 млн. А, наприклад, витрати на Міністерство охорони здоров’я зросли лише на 55% – з 4,43 млрд. до 6,86 млрд., а видатки на Міністерство освіти і науки, молоді та спорту (у 2009 році було два окремих міністерства) зросли всього лише на 27% – із 13,55 млрд. у 2009 році (сумарно два міністерства) до 17,26 млрд. гривень у 2013 році.

5. Суспільство остаточно поділилось на два полюси, на одному з яких перебуває 80% людей, які проживають за межею бідності, а на іншому полюсі – 1% мільярдерів та їх оточення. При цьому середній клас в Україні, як виглядає, планомірно знищується. Підписаний Януковичем Податковий кодекс призвів до закриття сотень тисяч підприємств. Янукович ввів нові податки і збори, зокрема, податок на нерухомість, збільшив податок на землю, запровадив обов’язковий продаж 50% валюти підприємствами-експортерами, вів норму щодо здійснення обміну валюти лише при пред’явленні паспорта. Такі його дії призводять до знищення будь-яких умов для функціонування малого і середнього бізнесу. Провалена також пенсійна реформа. Мінімальна пенсія в Україні становить всього 894 гривні – сума, на яку неможливо нормально прожити, коли найдешевші соціальні сорти хліба коштують 4 гривні, кілограм масла – 60 гривень, кілограм сиру 50-60 гривень.

6. Зовнішня політика Януковича зазнала повного провалу. Янукович підписав так звані «Харківські угоди», які призвели до втрати частини суверенітету України, але попри це Україна купує в Росії газ за найвищими в Європі цінами. Інтеграція України в бік Європейського союзу і НАТО практично зупинилась, у зовнішній політиці почав домінувати курс на зближення із Митним і Євразійським економічним союзами. Сам же Янукович фактично вже потрапив у міжнародну ізоляцію, лідери цивілізованих демократичних держав ігнорують його особу, найкраще тому підтвердження – повний провал поїздки Януковича на Всесвітній економічний форум в Давосі.

7. В Україні практично знищене місцеве самоврядування, міста перетворені Януковичем на банкрутів. Вони не можуть використовувати навіть власні гроші, оскільки їх фінанси узурповані казначейством. Сам же Янукович під час свого президента здійснив ревізію Конституції України і фактично узурпував владу.

Отже станом на 2013 рік Україна доведена Януковичем до руїни, дефолту, банкрутства. Ми вже не в змозі обслуговувати свої зовнішні зобов’язання, для того, щоб їх обслуговувати, беруться нові запозичення. Державна монополія НАК «Нафтогаз» перебуває в стані латентного банкрутства.

Декоммунизация по - одесски.

И не учите нас жить.

Познакомьте нашу ВСЕПРОЩАЛЬЩИЦУ с этим реконструктором-правдолюбом... Я думаю они споются...

Испытываю некоторое удовлетворение и злорадство, читая комментарии украинцев к своим текстам. Особую ярость и негодование украинских трудящихся вызывают мои сообщения о наших действиях на территориях России, находящихся под временным управлением украинской оккупационной администрации.

Вчера в материале про нашего агента в "Азове" я писал, что в 2014-2015 гг. мы отправляли людей на оккупированные российские территории (Мариуполь, Запорожье, Днепропетровск, Харьков, Одессу и др.) для сбора информации и ведения диверсионно-подрывной деятельности, снабжая этих людей оружием и спецсредствами. Я сообщаю об этом не в первый раз (в 2014 г. мы выделяли на эту работу миллионы рублей, о чем я писал в своих отчетах о сборе и расходовании народных средств). Каждый раз украинцы страшно возмущаются, продолжая с наивным упорством утверждать, что мы покушаемся на "украинский суверенитет". И каждый раз я напоминаю украинцам, что мы действуем на территории России, а их реальный суверенитет распространяется только на львовские и тернопольские свинарники.

Как-то мне одна украинская женщина, надрываясь от негодования, написала письмо. "Это же настоящая российская агрессия!" - возмущалась она. Она полагала, что я, как и многие на Донбассе, буду это опровергать. Но зачем опровергать, надо говорить людям правду, даже если эти люди украинцы. "Да, это российская агрессия, - ответил я тогда украинской женщине. - Вы все правильно поняли, русские - агрессоры, а вы, украинцы, - объекты агрессии. Мы забрали у вас Крым и пол-Донбасса, а со временем заберем и все остальное. Не захотите отдать добровольно - будем забирать силой. Так что готовьте гробы, их понадобится много". Вот, что я примерно ответил той женщине, и продолжаю отвечать наивным украинцам сейчас.

Поэтому, повторяю для украинцев, наивно и глупо возмущаться тому, что мы засылали к вам агентов и диверсантов. Засылали и будем засылать, пока в ход не пойдут полноценные войсковые соединения. Мы действуем на территории России - от Донецка до Киева, - и будем действовать по своему усмотрению, потому что эта наша земля, наша собственность, наше имущество. А русские всегда приходят за своим имуществом.

Мне, русскому человеку, оскорбительно, что я не могу прийти на могилу великого Столыпина в Киеве. Поэтому я буду делать все, чтобы смыть это оскорбление (даже если придется смывать вашей кровью) и ближайшие годы прийти к Столыпину, чтобы доложить ему о том, что над Киевом снова развивается русский флаг.

Не нужно недооценивать силу русского империализма и русского реваншизма. Понадобятся годы, но Империя нанесет "ответный удар", и Русский реванш состоится.

https://www.facebook.com/juchkovsky?pnref=story