Не убивайте вон того
»Вторжение в Украину 2022 Кривой Рог Украина политика
Кривой Рог
Тоже хочу высказаться.Сегодня, после обеда, объявили на криворожском сайте, мол, все домой, в районе Баштанка замечена колона вражеской техники. Баштанка, примерно, в 100 км от Кривого Рога.
Блять, стало страшно. До этого было страшно тоже, но тут стало как то совсем не по себе. Работу в срочном порядке завершили, шеф дал всем денег, на всякий случай, и развез всех по домам. Пока сложил "тревожный" рюкзак то объявили, что колонну остановили...
Отлягло, хотя ближе к трем часам дня была объявлена воздушная тревога, пришлось прятаться в ванной...
К слову, хотел записаться в понедельник в тероборону, но отстояв огромную очередь было объявлено всем желающим, что надобности в данный момент в гражданских нет, потому как необходимы только специалисты имеющие опыт в военном деле. Взяли телефоны и отправили по домам, сказали, позвонят...
А!
Ну и фото самих мамкиных "освободителей" Украины от злых фашистожидобандеровцев, которые притесняют русскоязычное население в Украине!
Балакучий шинок #Сало с №востями песочница политоты разная политота политика
Нічого не змінилось? Чи усе змінилось?
20.02.2015
Тамара Злобіна
19 лютого 2015-го ввечері я вже була на Майдані. Рік тому. Потім, змінивши з десяток громадських робіт, поїхала на Схід - Харків, Луганськ, Донецьк, Севастополь.
Я досі вважаю, що останній рік - це найкраще, що з нами усіма трапилось. Попри все. Тому що кілька сотень (тисяч) простих людей героїзмом вигризли у демонів простір майбутнього. Спочатку - одну площу в фізичному просторі. А потім - ще і ще. Перемоги тривають, просто основне сьогоднішнє поле бою - поле свідомості - складно помітити. Я ж його добре бачу, адже свідомість - це моя професійна філософська сфера діяльності.
Що таке героїзм? Накачати м’язи, вдягнути красивий одяг, і знищити кілька сотень негідників? Це у голівудських фільмах. В реальності героїзм - це прийняти рішення, нераціональне з міркувань егоїстичної користі поточного моменту. Залишитись на Майдані у пекельну ніч. Не дати хабар. Поставити на місце чиновника. Відстояти блокпост. Написати текст-конфронтацію до консервативної масової свідомості. Зробити щось не так, "як положено". А так, як хочеш. Як відчуваєш вірним.
Героїзм - це повстати проти ворога, якого мислиш сильнішим. Знайти в собі сили опиратись - насамперед, власній (під)свідомості, яка нашіптує, що нічого то не дасть, і ти нічого не зміниш, і не лізь у це, і в цій країні завжди так буде. Здолати свій власний страх і апатію. Коли вдень після побиття студентів люди зібрались на Михайлівській площі, кожен і кожна знали, що ризикують стикнутись з брутальним фізичним насиллям. Однак прийшли. Маленький, непомітний, непафосний героїзм, який все змінив.
З цих багатьох малопомітних вольових рішень (скільки їх вже мільйонів) складається сьогодні наша реальність. Вона буквально жива - рухається, змінюється, трансформується, так, як ніколи раніше. І в реакціях на цю реальність яскраво проявляється самосвідомість людини, її чи його громадянська позиція.
"Нічого не змінилось" - це реакція людини, яка чекає "покращення". Тобто змін, зроблених десь кимось, з яких для нього/неї буде користь. Та сама егоїстична користь поточного моменту, аватар якої - передвиборчий сухпайок, гречка-тушонка.
Для людини з пасивною життєвою позицією, яка живе і мислить єдиним, роками напрацьованим маршрутом, помітними є лише ті зміни, які входять у її повсякдення зовні, від яких уже ніде дітись.
У межах цього світогляду зміни-як-такі є травматичними, адже людина є їх об’єктом, а не суб’єктом: долар виріс, ціни піднялись, пенсія знецінилась, звільнили з роботи, забрали в армію.
Позитивні зміни з позиції такого досвіду просто невидимі. Більше того, добровільно їх у своє життя людина не пустить (за логікою колись підслуханого: "Як твої діла, харашо? - Харашо це понятіє относітєльне, главне аби не гірше").
"У цій країні ніколи нічого не буде" - реакція тих, у кого під ногами почала горіти земля. Їх аватар - крадіжка і хабар, дрібні чи по крупному, і невротична необхідність довести (власній совісті), що "всі так роблять".
Я зараз не про зловорожих орків (ті, звісно, свідомо і згуртовано блокують, що можуть), а про наче пристойних співгромадян, які, можливо, і на Майдан раз-другий поїхали, і на АТО гроші давали.
Викладачів ВИШів, працівниць бюджетної сфери, чиновників, прорабів…
Нещодавно в кафе спостерігала за представником цього типажу - у його картині світу крали всі, хто вижче і нижче по службовій драбині (про власні "досягнення" чоловік скромно промовчав).
Людина відчуває, що роками напрацьовані схеми, де що взяти і кому відстігнути, щоб за це нічого не було, під загрозою - бо нові люди нової країни вигадують нові правила і нові способи контролю за їх дотриманням. І він добре бачить, що "лівий" фінансовий потік, який його підгодував на машину, будинок, дублянку і коханку, може, ой лишенько, всякнути!
А що потім з таких перескерованих потічків складуться нормальні дороги, школи і лікарні, він (вони - дозволю собі таке узагальнення) не бачать. Ну бо "ми ж всі знаємо, в якій країні ми живемо, тут же ніколи нічого не буде".
Хіба це не яскраве свідчення змін? Їх поступовості і незворотності. Кажуть, що Майдан і подальший волонтерський рух охопив лише 20% населення України. Можливо, але справа не у відсотковому співвідношенні. Важливіше зрозуміти, що ж змінилось для тих, хто хоче діяти?
Відповідь звучить досить невиразно: збільшилось поле можливостей. Це означає все і нічого. Нічого кокретного - просто бери і роби. Май наснагу реалізувати свої ідеї. Май сміливість мати власні ідеї. Мотивацію ділитись ними з іншими, шукати однодумців і соратниць. Мудрість об’єднуватись. Та просто мріяти - і шукати можливості робити маленькі кроки сьогодні, щоб мрії здійснились завтра.
Ті, хто ніколи не діяв, не можуть помітити, що реальність сьогодні жива і піддатлива, як ніколи раніше. Скільки з’явилось людей, які мислять подібно. Як їх активність укладається в синергії та конгломерації… У мережу живих, активних, сміливих і творчих свідомостей, яка пронизує усю країну, на всіх рівнях.
Це справді складно зрозуміти, адже, щоб передбачити великі наслідки маленьких кроків, треба мислити далеко наперед. Бачити складні взаємозв’язки і не пасувати перед їх довгостроковістю. Це про той же героїзм, який вимагає приймати рішення, нераціональні з міркувань егоїстичної користі поточного моменту, однак доленосні для спільноти.
Я вагаюсь, який приклад нової творчої свідомості тут дати, який ланцюжок змін описати. Втомилась відповідати на нескінченні "ну і що".
Ну і що, що мої приятелі зробили регіональне Громадське телебачення? Ну і що, що до них на ефіри приходять місцеві посадовці і відповідають на незручні питання. Ну і що, що вони вчаться розмовляти адекватно і не "по папірчику".
Ну і що, що вони знають, що не всі локальні медіа їм підконтрольні і що незручні питання будуть. Що приховати афери стає все складніше.
Ну і що, що мешканці міста бачать посадовців і вчаться розбиратись у їх діяльності. Ну і що, що платники податків починають розуміти, хто за що конкретно у місті відповідає. Ну і що, що поняття "влада", цей великий чорний монстр, потроху вивітрюється із свідомості, і на його місце приходить реалістичне бачення конкретних посадових осіб і кола їх повноважень.
Ну і що, що вони, як менеджери, найняті платниками податків, мають якісно виконувати свою роботу за зарплату, а не за хабар чи по знайомству.
"Надавати послуги", а не "робити послугу". Ну і що, що всі ці усвідомлення кристалізуються в головах усе більшої кількості людей, змінюють їх звичні маршрути мислення і горизонт очікувань. А відтак їх дії. А дії - змінюють реальність. Ну і що. "Це ж нічого не дасть".
Сьогодні непростий день. Зрештою, як і вчора. Але сьогодні я безмірно вдячна усім тим, хто поруч, хто не опускає рук.
Співгромадян(к)ам, на яких можна покластись, яких варто любити, і завдяки волі яких я можу спокійно і з натхненням робити свою роботу. Бо знаю, наскільки ми разом усе змінили.
http://life.pravda.com.ua/columns/2015/02/20/189699/
Меняйте себя и свое окружение в лучшую сторону
песочница политоты Фашисты у ворот песочница многобукв Україна Я Ватник разная политота политота
О, как же они были правы.
Итоги президентских выборов в Украине не оставляют никаких сомнений: гидра фашизма окончательно вылупилась из яйца, взяла в руки «шмайсер», зиганула и, наложив полный карман визиток, отправилась топтать своим фашистским сапогом близлежащие территории.
И знаете что, товарищи? У этой гидры – несколько голов, и одного взгляда на них достаточно, чтобы в ужасе обмотать себя георгиевскими ленточками. С головы до пят, аж по самый Владивосток.
Во-первых, главным у них теперь Порошенко – улыбчивый мужчина плотного телосложения и, если внимательно вглядеться, вылитый Гитлер. К тому же, у него есть партия «Солидарность» (польский след американских спецслужб), «5 канал» (5 - любимая цифра Риббентропа) и киевский клуб «5 элемент», где по пятницам собираются бендеровцы, чтобы за пивом с караоке обсудить планы мирового господства.
Но главная улика – Порошенко выпускает шоколад. А шоколад, на минуточку, какого цвета? Вот то-то и оно! Не-е-т, нас не проведешь, коричневую заразу мы видим за версту! Страной будут руководит выходцы из бендеровских спецслужб, они же возглавят крупнейшие бендеровские бизнес-структуры и национальные корпорации.
Вторую голову гидры зовут Юля – и это типичная бестия, даром, что не очень белокурая. Разве мы не помним, что она говорила все эти годы? Про справедливость для всех украинцев (типичный национал-социализм) да про «ВОНА працює» - типичный Arbeit macht frei. Эту ее тягу к излишне освобождающему труду подметил еще великий антифашист Виктор Федорович Янукович. Подметил – и посадил фашистскую Юльку на кичу. Ничего не напоминает? Ладно, вот вам подсказка: Гитлер тоже сидел. Совпаденьице, а?
О третьей головы гидры и говорить нечего: маленький, щуплый, в вышиванке – известной всему миру бендеровской форме. И фамилия у него фашистская: Ляшко. В произнесенной вслух этой фамилии слышны скрежет «тигров», рев «мессершмитов» и безумный хохот нацистской военщины. Слышали когда-нибудь, как хохочет нацистская военщина? Нет? Послушайте Ляшко – и будете знать.
Дальнейшее перечисление победителей лишь усугубляет нашу страшную догадку. Во-первых, Гриценко – прошедший школу пентагоновских ястребов кровавый полковник. Во-вторых, молдаванин Тигипко, всю свою карьеру бегавший из одной нацистской партии в другую. И в-третьих, еврейский фашист Рабинович. Понятно теперь, почему не хватает воды жителям нашего Крыма?
Вы спросите – а где же наши? Почему среди победителей нет сторонников вековой дружбы с Россией – на братских основах почитания, поклонения и полного повиновения?
Что вам на это сказать, товарищи? Были у нас свои надежды в этой кампании – верные интернационалисты Олег Тягнибок и Дмитрий Ярош. У них даже партии назывались как-то по доброму: «Свобода» и «Правый сектор». Дескать, дело наше правое, мы победим и будем свободными людьми.
Однако зомбированный народ Украины решил по-иному – и проголосовал за тоталитаризм в шоколадной обертке. Именно об этом трубил нам все эти месяцы наш Голос Правды – великий Пророк Радиоактивного Пепла Дмитрий Киселев.
И нет никаких сомнений в том, что будет дальше. Бендеровские полчища нацелятся на российские границы. Инакомыслящие лидеры народных масс вроде Олега Царева и Михаила Добкина – будут брошены за решетку и названы национал-предателями. Телеканалы, Интернет-сайты, осмеливающиеся говорить правду, будут беспощадно разгромлены. Диктатор Порошенко будет править вечно, лишь для виду меняясь на время с кем-нибудь из своих приспешников. Страной будут править выходцы из спецслужб, они же возглавят крупнейшие бизнес-структуры и национальные корпорации.
Вот такой шабаш одуревших от безнаказанности неонацистов ждет нашу добрую, ласковую Малороссию.
Одна радость: много лет назад они, дураки, пацифисты фашистские, отдали свое ядерное оружие. А у нас оно осталось. И в случае вероломной агрессии мы в порядке обороны…или в порядке ее опережения…ради мира во всем мире…
Но не будем забегать наперед. У нас ведь еще на Донбассе есть дела...
Никто не забыт, ничто не забыто!
Евгений КУЗЬМЕНКО
выборы казаки политика
Более 56 тыс. казаков проследят за порядком на выборах
Для обеспечения безопасности на избирательных участках привлекли в два раза больше казаков, чем во время голосования в 2011 году18 сентября во время выборов в Госдуму казаки будут следить за общественным порядком на избирательных участках по всей стране. Впервые более 2 тыс. казаков Крыма и города Севастополя примут участие в охране порядка на полуострове. Все участвующие в охране правопорядка на выборах прошли тренировки и ознакомлены с особенностями законодательства — соответствующими статьями ГК, УК и КоАПа.
Как рассказал «Известиям» депутат Госдумы, атаман донских казаков Виктор Водолацкий, следить за порядком по всей стране выйдут 56 тыс. членов казачьих дружин. У всех войсковых казачьих обществ заключены соглашения с органами внутренних дел, и они помогают полицейским следить за порядком на избирательных участках и улицах.
— Раньше нужно было на каждый участок выставлять 2–3 полицейских. На сегодняшний день на участках дежурят 1 полицейский и 2–3 казака. То есть мы вместе с полицией более плотно перекрываем все места голосования для того, чтобы избежать различных провокаций. Это действует не только в Москве, но и по всей территории России. В Москве казаков, дежурящих на участках, будет более 3 тыс., — заявил депутат.
Водолацкий объяснил, что казаки вместе с полицейскими будут следить за порядком на добровольной основе. Те, кто служит в муниципальных казачьих дружинах, среди них Кубанская, Донская, Ростовская, Волгоградская, Казанская, получают зарплату за несение службы в охране общественного порядка со стороны станиц, не за счет МВД. Эту практику оплаты за охрану со стороны муниципалитетов, по словам депутата, планируется распространить на другие регионы. Сейчас идет формирование Сибирского, Оренбургского, Уссурийского войскового казачьих обществ.
Атаман Крымского окружного казачьего общества Владимир Миронов сообщил «Известиям», что казаки Крыма находятся в плотном контакте с местным МВД, у них подписан договор о сотрудничестве.
— Крым впервые выбирает своих представителей в Федеральное собрание России, с выборами связано много ожиданий крымчан. Переходный период еще не закончен, впереди много работы. Предвыборная кампания проходит довольно спокойно, и я не думаю, что возникнут какие-то проблемы во время выборов, — пояснил атаман. — По сравнению с 2014 годом стало больше казаков, раньше казачьи сообщества были разрозненными, у каждого был свой лидер. Однако у нас есть отличный пример перед глазами —– наши соседи с Кубани, из Ростова и другие, скоро казачьи сообщества Крыма и Севастополя будут объединены, и мы станем 12-м российским казачьим войском.
Источник: http://izvestia.ru/news/630958/
Отличный комментарий!
И да, украинская армия 2013 и 2021 это две разных армии.