Евромайдан Этому Городу нужен новый герой
»Евромайдан революция текст story политика
Хватит уже называть происходящее в Киеве революцией!
Это не революция, а попытка переворота (в лучшем случае). При революции декларируются и производятся революционные изменения в обществе, а сейчас ничего подобного не происходит и не планируется.
Что, раскулачат олигархов? Нет. Откажутся от монетарной финансовой системы? Нет. Национализируют стратегические отрасли? Нет. Так в чём революционность? Простая смена Януковича на Яценюковича (Тягнибовича, Кличковича, без разницы) – это по всем политологическим определениям не «революция», а «переворот». Поэтому, будьте любезны, придерживайтесь терминологии.
Девять лет назад тоже не было революции. Вместо Януковича пришёл Ющенко, а ничего не изменилось. Бандиты не сели в тюрьмы, богатые не помогли бедным (так вообще не бывает), а коррупция только выросла в три раза.
Перепродали 1 завод (прописью: один), распиарили это как великое достижение, и оставили всё остальное, как прежде. Никакого пересмотра преступной приватизации, никакого построения социального государства. А, да! Ещё начали кампанию по загону народа в кредитную кабалу, которая вылезла боком в 2008 году.
Что же случилось с героями переворота?
Ющенко – стал презираем практически всей страной.
Тимошенко – украла ещё несколько миллиардов (западные эксперты оценивают её состояние на западе в 16 миллиардов). Бедная, бедная Настасья Павловна Тимошенко.
Луценко – никого не посадил, сделал свою жену миллионершей и депутатшей.
Рыбачук – возглавил грантоедскую организацию по сбору компромата для иностранных разведок.
Каськив – пошёл в услужение к Януковичу.
Жвания – перешёл в Партию регионов.
Порошенко – был министром в правительстве Азарова.
Продолжать?
Кто же нынешние переворотчики? Ба! Знакомые всё лица!
Тимошенко – уже из тюремной больницы (жаждет воссоединения с честно украденными миллиардами).
Луценко – в тюрьме был «смертельно больной», а тут попустило).
Порошенко – вовремя переметнулся (в очередной раз).
Жвания – перебежал обратно, ибо так приказал Фирташ.
Сам Фирташ – тот, который больше всех постарался посадить Тимошенко.
Левочкин – действующий глава Администрации Президента (вам это тоже напоминает бред сумасшедшего, как и мне?).
Тягнибок – в 2004 году сделал всё, что мог, для дискредитации Ющенко и победы Януковича.
Яценюк – был главой НБУ и спикером парламента, но никаких реформ не осуществил.
Кличко – хороший боксёр, но при чём здесь управление государством?
Руслана – без комментариев.
Что они могут или хотят предложить нового стране? Ничего. Как они могут вытянуть страну из долгового и фазового кризиса? Никак. Что они умеют? Врать про «нас багато».
Где социально-экономические требования? Их нет. Где программы реформ? Их нет. Где предложения по борьбе с коррупцией? Их нет.
Это классическая попытка переворота, одна часть элит хочет перетянуть одеяло у другой части элит. Не более. И ничего революционного в этом нет.
Вот Ленин, памятник которому вчера разрушили бандерлоги, был революционером.
В кратчайшие сроки продразвёрстка была заменена продналогом (разницу понимают специалисты), ликвидированы безграмотность и пьянство, национализирована промышленность, ликвидирован царский (и «временный») внешний долг, проведена земельная реформа, начата индустриализация и так далее. Преобразования произошли во всех сферах жизни общества.
Всем любителям поплакаться по монархии напоминаю, что комиссия Вернадского пришла к выводу, что при продолжении царской политики Россию ждало прекращение существования в последующие двадцать-тридцать лет. Большевики сумели это предотвратить и вывести СССР в мировые лидеры. И Генштаб российской армии в полном составе принял сторону большевиков, поскольку понимал это.
Это была настоящая революция. А нынешние переворотчики уничтожают памятники революционерам, что дополнительно намекает.
Что бы сделал я, будучи настоящим революционером?
1. Ни в коем случае не объявлял бы о начале революции в СМИ. Это тупо.
2. Перед началом действий накопил бы критическую массу проектов реформ и кадров, способных эти реформы осуществлять.
3. Использовал бы фактор внезапности для установления контроля над ключевыми точками и блокирования ключевых представителей власти.
Для этого не нужно проводить мобилизацию населения, достаточно было бы использовать партийные кадры. В одном только БЮТ числится свыше 100 тысяч человек. Или всё это мёртвые души, тушки?
Большевиков в 1917 году было около тысячи. И власть они взяли тихо и красиво. В процессе погибло или было ранено с обеих сторон шесть человек. ШЕСТЬ!
И против них были не «Беркут» и солдатики-подростки из ВВ, а ветераны войны, казаки, кадеты, жандармерия, артиллерийские роты, пулемётные роты, женский батальон и ещё целая куча всякой военщины.
ЛЕНИН ОФИГЕНЕН!
Эти же дегенераты вывели на площади десятки тысяч (1,6 миллиона, по их утверждениям, что только усиливает величину этого позорища), уже свыше 150 человек в больницах только со стороны милиции, а результата – ноль!
И кто после этого имбецил? Нет, имбецила можно учить, привлекать к ограниченным видам труда, а эти вообще ни на что не способны, только памятники рушить.
Они ещё придумали «гениальный» план: жаловаться на власть во все международные инстанции, начиная от ООН и заканчивая «Гамнести Проститушион» и «Хуман Врач» (от слова «врать»). Большие иностранные дяди, злобный Янукович не даёт нам захватить власть! Агу!
Они не просто имбецилы-неспособы, они имбецилы-ябеды и стукачи. Яценюк стучал Ющенко на ментов, Михальчишин стучит ментам на автономов. Сборище дятлов-властолюбцев.
Хотя плохо оскорблять имбецилов и дятлов, сравнивая их с этими. И это «цивилизованные европейцы»? Нет, это инфантильные дикари с задержками в развитии (у некоторых уже неустранимыми).
Вчера, после вандализма с памятником, рагули пошли громить магазины в центре Киева. А в Мариинском парке они вырубают деревья, ведь «топити чимось треба». У себя в Карпатах уже все леса вырубили, а что такое «парк» диким непуганным рагулям неизвестно. На «Беркут» они больше не пойдут, потому что уже отгребли и страшно. Поэтому они ещё немного поскучают и пойдут грабить прохожих и мародёрничать на окраинах (бухать же на что-то нужно).
На повязках у многих из них девятая руна футарка «хагалаз», значение которой «град, гибель, разрушение». Вы всё ещё думаете, что это мирные протестующие?
Европа смотрит на весь этот маразм с плохо скрываемым ужасом и думает «Как мы могли связаться с ЭТИМ?». Передовица «Вашингтон Пост» говорит о том, что Украине не нужна ещё одна революция. Премьер-министр Великобритании советует перестать митинговать и попробовать поработать. Немецкая оппозиция активно интересуется, почему фрау Меркель поддерживает откровенную воровку Тимошенко. Если у Украины и были призрачные шансы на евроинтеграцию (в чём я глубоко сомневаюсь), то после последних событий о них можно забыть лет на сто. Пока не умрут все, кто будет это помнить.
Знаете, почему эти даже не недочеловеки, а недоимбецилы разрушили статую Ленина? Потому что они пигмеи, которые люто, бешено завидуют его гению (которого им никогда не достичь, даже если они станут друг другу на плечи).
После всего произошедшего ни один адекватный и культурный человек не может себя ассоциировать с этой вакханалией.
Поэтому, граждане, пожалуйста, не называйте происходящее «революцией»! И сами не позорьтесь, и слово хорошее не пачкайте. Очень прошу."
alexandr-rogers
Моя Україна фэндомы песочница политоты длинопост #Сало с №востями Евромайдан разная политота политика
День Гідності та Свободи
23.11.2013Дівчина з національним прапором закликає проїзджаючих автомобілістів долучитися до акції протесту. Перші дні Майдану. Ще ніхто не уявляв, що нас чекає. Дівчина з друзями верталася не то зі свята, не то з весілля. Вони підійшли, подивились, що відбувається на Майдані, послухали, поспілкувалися. Після цього вона попросила в когось прапор і стала біля дороги, намагаючись звернути увагу людей, що проїжджали по Хрещатику в машинах. Все відбувалося під прохолодним осіннім дощем, але це нікого не хвилювало.
фото Макс Требухов01.12.2013
Демонстранти сплять на підлозі храму під час всенощної служби, сховавшись від переслідувань. Перша ніч після розгону студентів, люди намагалися відпочити і зігрітися, прихистком для них стала церква. Священики ходили навшпиньки поміж людей. Відбуваючи нічну службу, памятаю як я боявся налякати людей звуком затвору камери.
фото Макс Требухов
11.12.2013
Прохід до Адміністрації Президента цілодобово охороняли солдати внутрішніх військ. Дівчата-мітингувальниці намагалися схилити силовиків на сторону народу. Эту фотографию я сняла рано утром на Банковой. Люди принесли розы к ограждению возле Администрации Президента. Цветы выглядели торжественно и нелепо. Но невероятно красиво.
Фото Ганна Грабарська
11.12.2013
Дівчина вдома спостерігає за спробою розгону Майдану. Інтернет-трансляції з ключових точок протестів велися волонтерами і журналістами цілодобово. В цей день відбулася перша серйозна спроба зруйнувати барикади і розігнати мітингарів. Солдати внутрішніх військ і Беркут проривалися з вул.Михайлівської та вул.Інститутської. Штурм почався опівночі. Завдяки інтернету за декілька годин "захисників" стало в рази більше. Сутички тривали до 9-ї години ранку. Это было больше похоже на фильм ужасов. Я работал за компьютером и собирался было скачать фильм и под попкорн его посмотреть. Зашел по привычке в Фейсбук проверить новости. Не для кого ни секрет, что социальные сети стали мощным толчком в революционном процессе. Подружка Тотоша уже была в кровати. Я позвал её. Она с ужасом наблюдала за происходящим.
Фото Андрій Горб
15.12.2013
Недільне віче на Майдані побило всі рекорди по кількості людей. Зйомка з даху будинку Профспілок. Вражаюча картина - мільйон людей на центральній площі твоєї країни, що зібралися на недільне Віче 15 грудня 2013го. Дивлячись на неї розумієш, що один зі слоганів часів Євромайдану "Я крапля в океані" не є вже такою метафорою - і таки кожен окремо разом з усіма має силу океану.
Фото Костянтин Чернічкін
19.01.2014
Цей день в історії назвали "криваве Водохреща". Після того, як колону з Майдану, що прямувала до стін Верховної Ради, не пропустила міліція, почалися активні сутички з використанням спочатку каміння, а трохи пізніше і коктейлів Молотова. На фото - протестувальники пішли в контратаку на спецпризначенців спецпідрозділу "Беркут", які періодично під час зіткнень намагались заарештувати найактивніших євромайданівців. Хаотична некерованість і відсутність плану дій, безмежна хоробрість і люта ненависть до "беркутів", за всі ті жахливі речі, що вони встигли натворити під час Євромайдану, і відсутність з боку влади будь якої адекватної реакції, виплеснулись на Груші у неймовірне вуличне протистояння, коли люди вершили правосуддя на свій розсуд. Ці двоє "беркутів", незважаючи на всю драматичність зображеного, насправді не дістали жодних поранень, завдяки їх обладункам, через мить вони підхопились і побігли до своїх. Це сталось, через те, що так званим правоохоронцям здавалось, що вони ще контролюють ситуацію.
Фото Владислав Содель
21.01.2014
Протестувальники стоячи на автобусі, що згорів під час сутичок, б'ють палицями по бочках і розмахують прапором України. Це був третій день сутичок на вулиці Грушевського. Силовики привезли машину з величезним прожектором і освітлювали лінію зіткнення. В той вечір йшов дуже гарний сніг. Люди стоять на спаленому автобусі внутрішніх військ, один з яких грюкає ломиком по залізній бочці. В контровому освітленні протестувальники виглядали дуже гарно. А ще в той вечір я взувся в берці, які були дуже слизькі і я дуже боявся, що якщо беркут раптово піде у наступ, то я не зможу втікти, бо буду падати.
Фото Максим Кудимець
22.01.2014
Протестувальники з "кокетейлем Молотова". "Дівчино, це перша лінія оборони", - так мене застерішали ці двоє хлопців з "Коктейлями Молотова". Тут готуються йти вперед чи зустріти "Беркут", якщо вони підуть в атаку.
Фото Вікторія Пришутова
21.01.2014
Спецпризначенці внутрішніх військ МВС несамовито б'ють беззахисного протестувальника, який не чинить жодного опору. Це було схоже на море - хвилі силовиків накочувались вулицею Грушевського на протестуючих, ламаючи слабких та тих, хто не встиг втекти, відтісняючи їх аж на Хрещатик і так само, трохи заслабнувши та розпорошивши свої сили, відкочувались назад для перегрупування для хвилі наступної, полишаючи за собою понівечені тіла та розтоптані прапори держави, яку нібито мали б захищати.
Фото Віталій Лазебник
22.01.2014
Співробітники Беркута (спецпідрозділ МВС) використовують "коктейлі Молотова" проти мітингуючих. Під час "зачистки" вулиці Грушевського, Беркутівцям було замало гранат і куль, вони любили "порозважатись з вогнем".
Фото Макс Требухов
22.01.2014
Співробітник Беркута стріляє впритул гумовими набоями в волонтера-медика. "Зачистка" вулиці Грушевського. Спочатку поцілили в медика-волонтера, потім в журналіста, який був свідком. На щастя нас врятували люди, котрі відволікли на себе увагу стрілка. На задньому плані жінка з волонтерського медпункту намагається зупинити стрілка, є думка, що це саме Надія Савченко.
Фото Макс Требухов
24.01.2014
Протестувальникі біля стадіону "Динамо" стіляють з великої саморобної рогатки. Я всё пытался влезть поближе, но меня пару раз отталкивали и настоятельно просили не мешать, мол есть тут дела поважнее. Опять таки, стена дыма, огня... Прилетающие с той стороны "резинки"... теперь всё это кажется нереальным...
Фото Андрій Горб
27.01.2014
Хлопець із самооборони Майдану та дівчина з медичної служби Майдану на барикаді. Рідкісний момент людської теплоти в місці, яке сприймалося як місце протистояння, палаючий покришок і вибухають гранат. Місці, де постійно очікуєш небезпеки.
Фото Олександ Кузьмін18.02.2014
Протестувальники передають бруківку до місця зіткнень. Бій між протестувальниками, й правоохоронцями, які перекрили підхід до Верховної Ради на перехресті вулиць Інститутська і Шовковична тривав вже декілька годин й ніхто і не думав припиняти боротьбу. Десь за гучною лінією бою, я побачив як люди тихо й методично працювали, намагаючись зробити і свій внесок в загальну справу. Хтось видобував бруківку з тротуарних доріжок, а інші вишикувалися у живий ланцюг й передавали найактивнішим на передову. Вражало, як різні люди в критичні моменти швидко самоорганізовувались й розуміли один одного майже без слів.
Фото Александр Чернічкін
18.02.2014
Беркутівці б'ють фотокореспондента Володимира Бородіна, щоб відібрати у нього відзняті матеріали, особисті речі та фотоапаратуру. ..Володя Бородін веде під руки пораненого до медиків, він же намацує пульс в когось з людського «штабелю», фотографує впритул «беркутівців», які стріляють та кидають коктейлі Молотова зі схилів Жовтневого палацу. За декілька хвилин вже на мосту до "Глобуса" його грабують ті самі «беркутята». Починали з шолома, та не ризикнули відірвати його разом з головою – переключились на красивенький фотоапарат та великі об’єктиви, забрали і документи, телефони, гроші. Вони просто звірі.
Фото Анатолій Бойко
20.02.2014
Медик-волонтер біля щита, який використовувався як ноші для транспортування пораненого на вул. Інститутській.Насправді, події 20 лютого я пам'ятаю уривками. Пам'ятаю, як лежали загиблі біля поштамту, люди стояли і мовчали. У дядька в камуфляжі постійно дзвонив телефон, він відповідав порожнім, рівним голосом - Ні, це не Саша. Саша мертвий. Це його сотник. - Телефон дзвонив знову.
фото Владислав Мусієнко
23.02.2014
Жалоба за загиблими патріотами. Жінка обіймає дерево за яким люди ховались від куль. Кров, біль, квіти. Саме в той день я вперше зненавидів свою роботу. Нескінченний потік людей і майже повна тиша. Звук працюючої камери рвав її на шматки - механічний лічильник людської скорботи. Хотілося щоб все це було не насправді. Не з нами, не в нашому місті, і не в нашій країні. А краще, щоб не було зовсім.
Фото Андрій Ломакін
Цей фотопроект присвячений Простим Людям, які творили Революцію та відкрили можливість для змін в Україні.
Більше фото тут humanfactor
Вторжение в Украину 2022 Россия города Краснодар репрессии Хроники Коллапсирующего Государства не панорама это точно не панорама политика
В краснодарском ресторане супругов задержали после доноса одного из посетителей об их антивоенных высказываниях
В краснодарском ресторане супругов задержали после доноса одного из посетителей об их антивоенных высказываниях. Пара вела личную беседу.
В краснодарском ресторане «На дровах» супругов Олесю и Алексея Овчинниковых задержали из-за антивоенных высказываний в личной беседе. Об этом их дочь Арина Опарина сообщила "ОВД-Инфо".
Пару задержали после того как кто-то из посетителей ресторана вызвал полицию. По словам Овчинниковых, приехавшие на вызов силовики надели на них наручники, уложили на пол и держали в таком положении около часа, а затем отвезли в ОВД Западного округа.
В отделении на супругов составили протокол о мелком хулиганстве (ч. 1 ст. 20.1 КоАП) и задержали на ночь до суда. Дома у Овчинниковых осталась 9-летняя дочь, за которой остались присматривать посторонние.
По словам супругов, полицейские прямо говорили им, что задержание связано с антивоенными высказываниями.
Отличный комментарий!