Вчера такой думаю, дайка гляну ради интереса, что от VK видео и Rutube воротят свои носы контентмейреры.
VK видео, чтобы создать канал нужен номер мобильного телефона. Т.е если есть страница VK, то нельзя создать канал с каким-то псевдонимом и нужно завести вторую симку, создать страницу на VK с нужным псевдонимом и после этого будет канал.
По крайней мере я не нашел нигде в их интерфейсе такой возможности.
На Youtube к одной почте можно привязать до 5 каналов, которые зовут по-разному.
С Rutube я вообще выпал, там чтобы получить статус контент мейкера, нужно скачать и заполнить PDF-файл и отправить им это заявлением.
Даже не нашел возможности сделать короткую ссылку с именем канала.
Блин, Rutube появился ~ тогда, когда появился YouTube, но до ума его не довели.
Осенью, я подавал заявку в Тихоокеанский военный институт имени Макарова. Её приняли и прислали мне вызов. Я не думал что меня примут из Сибири, а уж тем более из Читы.
Вот мне и 18 лет, и вот я получил аттестат. После начала войны с Украиной мне всё меньше хотелось идти в армию, но я вспоминал слова своего покойного крёстного отца:"Если в армии будут дебилы, то мы уничтожим себя сами, а если в армии будут нормальные солдаты, то воевать никогда не будешь".
На реакторе я сижу уже 6 лет. Пришёл сюда ватником, а выхожу человеком. Спасибо уважаемые пидоры за общение. Я не знаю можно ли носить там смартфоны, по этому прощаюсь сейчас.
Президент Байден в рамках саммита G- 20 основной повесткой дня которого была « Защита окружающей среды» передвигается по Риму в сопровождении кортежа из 85- ти автомобилей.
За проханням частини учасників Сала, цей пост буде державною мовою.
1. Трохи пермоги (бо її давно не було, а зрада заїбала)
Прокуратура Київської області затримала на хабарі керівника та заступника начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області
P.S. Від себе я хз шо то за рижий чорт, але частенько чув його ім'я, тож думаю, що варто його сюда почепити (бо на ліхтаря його чіпляти - покищо - нема за що).
3. І ще трохи підсумків по Гонтарєвій:
Не моє:
Щодо підсумків роботи НБУ за останні два з лишком роки. Серйозно, без перебільшень.
1. Інфляція скоротилась з 43% до 12%.
2. Міжнародні резерви зросли з 7 млрд. (близько 1,5 місяців імпорту) до 17 млрд. (близько 4 місяців імпорту).
3. Перехід на вищий рівень співпраці з МВФ, від stand-by до EFF.
4. Більша незалежність НБУ, відновлення роботи Наглядової ради.
5. Очищення банківського сектору. З 180 банків процес очищення пройшли 91. Залишились фінансово стійкі, прозорі, справжні банки. Зникли фінустанови, які називались банками.
6. Як наслідок фінансовий сектор почав показувати ефективність. Депозитний портфель зростає. За 2016 рік по фізособам +12 млрд., по юрособам +25 млрд.
7. Безпрецедентна, успішна операція з націоналізації системного Приватбанку.
8. Зниження ключової ставки з 30% до 14% (протягом 2016 року з 22% до 14%) і покращення умов для кредитування економіки.
3. Також хз шо воно таке - я не економіст, може хтось пояснить.
4. Технічно, це так і виглядає. Що до справньої незалежності - побачимо, що робитиме наступний голова НБУ.
5. Суворо, але корисно та необхідно. В країні не має функціонуваті дві сотні банків. Навіть 90 - це забагато. В США усього 33 банки. Нам варто було б залашити не більше, чи, мабуть, навіть менше (але не один ощад, звісно :) ).
6. Також перевіряється досить легко, але я хз добре те, чи ні - бо знову ж - я не економіст.
7. Хоча я і скептично ставився до цієї ініціативи, та очікував коллапсу "привату", мушу визнати, що помилявся.
8. Це таки величезна перемога - чим нижча ключова ставка, тим "міцніша" валюта. Ключова ставка доллара США 0,75%.
Отже, я не знаю, що та де Гонатрєва могла поцупити, але як голова НБУ вона - на мою думку - показала свою компетентність та професійність.
Фільм про те чим наповнювалися думки й серця Устима та його ровесників всі ці три місяці революції. Образ Устима будується не через докладний опис, чим він займався, який він був зі слів рідних та знайомих, а через те, що його хвилювало та заради чого він був на Майдані. Через особисті живі розповіді представників його покоління про власний досвід, що є тотожним досвіду Устима, які позбавлені пафосу та монументалізму. Саме через це складається відчуття причетності до Устима, не як до історичної постаті, а як до близької людини, біль та трагедія долі якого стає твоїм особистим. Цей фільм змусить пошкодувати глядача не тільки за тим, що три роки тому на Інституцькій трагічно загинув дев'ятнадцятирічний хлопець, а й відчути розкаяння за власні змарновані надії та безініціативність. Ми ж до цього часу знаходимося у точці "ранок 20-го лютого 2014 року" й одиниці йдуть на гору по Інституцькій, у той час, як сотні тисячь кажуть: я що дурний лізти під кулі.
Отличный комментарий!