Сумасшедшую Европу"

На спутниковых снимках видны новые лагеря российских войск вдоль границы с Украиной. США предупреждает что у Москвы будет готова армия вторжения количеством 175000 военнослужащих в течении нескольких недель. Кремль называет отношения с США "очень плохими" не дожидаясь встречи Байдена с Путиным.

-Россия накапливает живую силу, танки, и артиллерию на границе с Украиной

-В последние недели семь новых батальонов прибыли на границу вместе с десятками танков

-Разведка США считает что на границе накоплено 50 батальонов и 50 в резерве общим количеством 175000 человек

-Белый дом предупреждает что Путин будет готов к вторжению в ближайшие недели

Новые опубликованные изображения показывают как минимум три лагеря размещающие семь пехотных батальонов вблизи Ельни и Погоново, на расстоянии 200 и 300 км от границы.

На изображениях оккупированного Крыма видны объекты схожие по внешнему виду с десятками танков и артиллерийских орудий размещенных на базе в Новоозерне в 100 км от границы, также прибывшие в последние недели.

Изображения были опубликованы после придания огласке разведывательного отчета США в котором предупреждают о то что на приграничных территориях теперь размещено 50 батальонов и еще 50 ставящихся в быстром темпе в резерв, что означает что Путин будет готов к захвату силами 175000 солдат в начале следующего года.

Лагерь насчитывающий 5 батальонов российских войск вблизи Ельны

Снимок лагеря под Ельной с другого ракурса

За месяц до 100000 военных было перемещено к границе в крупнейшей демонстрации силы со времен оккупации Крыма.

"Планы русских включают военное вторжение в Украину в 2022 г. силами вдвое превышающими задействованные в военных учениях рядом с границей Украины", сообщил Вашингтон Пост источник в Белом Доме в эти выходные.

Планы включают в себя крупномасштабное перемещение 100 батальонных тактических групп с ориентировочно 170000 военнослужащих, а также бронетанковые, артиллерийские части и т.д."

Статс-секретарь Энтони Блинкен ездил на прошлой неделе с визитами в европейские страны чтобы заручиться  поддержкой Украины в случае если она подвергнется нападению, министр обороны Украины Олексий Резников призвал к размещению дополнительного размещения солдат НАТО, включая британские войска, на границе с Россией в качестве отпугивающего фактора.

Тем временем у Байдена запланирован телефонный звонок с Путиным во вторник чтобы попытаться провести деэскалацию конфликта. Байден заявлял на прошлой неделе что у него готов "пакет" мер включающих в себя санкции, которые "сильно затруднят" любые захватнические действия со стороны Путина.

EU и НАТО полностью поддержали Байдена в занятии более жесткой позиции в отношении Путина после продолжавшегося неделями информирования глав стран разведданными, сообщает Financial Times.

Кремлевский Песков заявил что России потребуются долгосрочные гарантии безопасности против "ползучего расширения НАТО" в направлении ее границ и что это будет главным вопросом обсуждения с Байденом.

Россия оказывала давление на западные страны чтобы получить гарантии что Украина не станет членом НАТО в попытках предотвратить расширение альянса к своим границам.

Кремль также упомянул то что он называет "западной агрессией" в Черном море вблизи Крыма и участившиеся патрули бомбардировщиков которые якобы проходят все ближе и ближе к российским границам.

Российский батальон рядом с Погоново, рядом с российским городом ВОРОНЕЖ, который прибыл в регион в прошлом месяце

Еще один российский батальон рядом с Погоново, рядом с российским городом ВОРОНЕЖ.

Российские танки, артиллерия, машины поддержки в новом лагере в Новоозерне, Крым.

Ukraine-Russia border: Satellite images reveal Putin's troop build-up continues | Daily Mail Online

А экстремист и пятая колонна все равно ты..

​«- А вы точно глава комиссии по этике?
- Да.
- А скажите что-нибудь этичное?
- Убивать зоозащитников!
- Понятно..»

Поговори, хоть ты со мной...

Хуже российского ватана - только наш, украинский ватник. И я сейчас не про вышивату, а именно про поклонников роисии здесь, у нас. Я бы сказал, что их тут несколько сортов, но разгребать сорта говна мне откровенно не охота. Навоз - она навоз и есть.

Тем не менее, эти (пока еще) граждане Украины, могут голосовать, влиять на нашу внутреннюю и внешнюю политику, создавать массовую движуху, и подвывать в подворотнях "Путен, введи!". Отдельная категоря - это сторонники "надо договариваться".

С одной-то стороны - таки да. Договариваться надо бы - и ослу ясно, что силового варианта решения проблем мы сейчас позволить себе не можем (и не сможем еще очень долго). С другой, а с кем и о чем говорить?

Дабы говорить максимально предметно: давайте условимся различать за мутной витриной "новоросии" контуры предметов. Итак, там есть: местное гражданское население, местные боевики, заезжие боевики-добровольцы, кадровые российские военные и высшее руководство РФ, как заказчик всего этого инфернального лупанария.

Можем ли мы "поговорить с народом донбаса"? Нет. Во-первых, что бы вести с ним конструктивный диалог, нужно информационное поле. А его, как известно, у нас там нет. То есть диалог с жителями Донбасса - даже не будь там российской пропаганды - был бы невозможен, или крайне затруднен. Во-вторых, диалог подразумевает обоюдосторонний процесс обмена информацией. Угадайте, какой информацией начнет пичкать вас рядовая жертва ТВ? То есть: вести диалог с "народом донбасса" у нас нет ни возможности, ни смысла. Те, кто “за нас” - и так на нашей стороне. Те, кто против - уже так перемазались узким миром, что другого им не надо. А те, кому все фиолетово - и так примут любую власть.

Шагаем на ступеньку "вверх". Местные боевики. Вот с ними-то диалог вполне налажен - как минимум по вопросам обмена пленными. Я очень сомневаюсь, что вот прям все-все вопросы по каждому пленному решаются через Минск. Имеет ли смысл вести с ними переговоры именно о разрешении конфликта? Нет. Дело не в том, что мы такие злые, или они такие отмороженные - даже если бы там все повально были за мир-дружбу-жвачку, последовать за Мозговым и ко, никто не хочет. Таким образом, диалог на этом уровне возможен, но непродуктивен.

Еще выше находятся российские добровольцы. Я говорю не про "ихтамнетов", которых контракт обязывает делать что скажут, а про реально добровольно поехавших "косить укроп" - а-ля Мильчаков и ко. Технически, есть, конечно, возможность вести диалог. Но я как-то не вижу смысла вести с ними переговоры за исключением переговоров о глубине их захоронения. Six feet under - и ни миллиметра меньше. Это фанатики, садисты и убийцы - и плевать, как они там оправдывают свои действия - у немцев, в свое время, тоже было очень веское оправдание.

Дальше идут кадровые российские вояки. С этими - как и с "Народом дамбаса" у нас нет ни средств, ни возможностей коммуницировать. Да и смысла особого нет - они под присягой, и обязаны (хотят, или нет), делать что говорят. Единственное, что мы должны делать - это максимально публично освещать каждую тушку в российской униформе, что бы каждый бурят, отправленный "мочить хунту", знал, что это - билет в один конец, и обратно он вернется только в цинке (если вообще вернется, а не закопают, как дворовую собаку №12345).

Ну и последнее - это российское руководство. В общем-то, когда я только начал писать сей пост, интервью “Шпигелю” одного упоротого “интеллектуала” из Кремля, еще не разлетелось по всем СМИ, и мне надо было бы долго и нудно объяснять, почему диалог - неуместен, невозможен и непродуктивен… Но - спасибо ему огромное - он избавил меня от необходимости тыкать пальцами по кнопкам лишний раз. Все, кто не читал, вот оно (внимание, зашкаливающий концентрат рака на символ текста):

https://polka.dirty.ru/samoe-gnusnoe-interviu-chto-ia-chital-v-svoei-zhizni-1129083/

В общем-то, ничего нового, но вы должны понимать, что это - говно, кипящее не в голове какого-то “фамилия Синицин, зовут меня Володя”, это - бывший приближенный хуйла. То есть, это как бы часть кремлевской элиты, и он вполне четко и ясно дает понять настрой руководства РФ.

P.S.

Честно говоря, такого уныния, как после этого интервью, я давно не испытывал. Дело не в том, что договариваться там не с кем и не о чем - дело в том, что примерно такое же “бодрое” настроение царило в Берлине в 1938м. Читая этот бред про “мы предупреждали”, “отличные воины”, и “на своей территории воевать не будет”, я уже почти слышу залпы орудий от Риги до Киева. Что еще хуже - совсем за углом притаился песец ядерного конфликта.

Глядя на этот адов треш, я начинаю думать, что мы живем не просто в “интересное время перемен”, а в самый настоящий канун Рагнарека. Целая страна, обладающая возможностью стереть с лица Земли все живое, ебанулась, и начала шатать наш несчастный мир. Будет очень печально, если кацапы, проваливаясь в ад, утащат с собой 7 миллиардов непричастных душ.

Экстренный план, в случае террористического акта в большом городе Европы.

1. Слёзные картиночки

2. Сострадательный фильтр в ФБ с флагом пострадавшей страны

3. Траурно- патриотическая подсветка зданий

4. Продолжать впускать миллионы мусульман в свою страну

5. Ожидание следующего террористического акта.

6. Повторить

День Гідності та Свободи

Дівчина з національним прапором закликає проїзджаючих автомобілістів долучитися до акції протесту. Перші дні Майдану. Ще ніхто не уявляв, що нас чекає. Дівчина з друзями верталася не то зі свята, не то з весілля. Вони підійшли, подивились, що відбувається на Майдані, послухали, поспілкувалися. Після цього вона попросила в когось прапор і стала біля дороги, намагаючись звернути увагу людей, що проїжджали по Хрещатику в машинах. Все відбувалося під прохолодним осіннім дощем, але це нікого не хвилювало.

01.12.2013

Демонстранти сплять на підлозі храму під час всенощної служби, сховавшись від переслідувань. Перша ніч після розгону студентів, люди намагалися відпочити і зігрітися, прихистком для них стала церква. Священики ходили навшпиньки поміж людей. Відбуваючи нічну службу, памятаю як я боявся налякати людей звуком затвору камери.

11.12.2013

Прохід до Адміністрації Президента цілодобово охороняли солдати внутрішніх військ. Дівчата-мітингувальниці намагалися схилити силовиків на сторону народу. Эту фотографию я сняла рано утром на Банковой. Люди принесли розы к ограждению возле Администрации Президента. Цветы выглядели торжественно и нелепо. Но невероятно красиво.

Фото Ганна Грабарська 

11.12.2013

Дівчина вдома спостерігає за спробою розгону Майдану. Інтернет-трансляції з ключових точок протестів велися волонтерами і журналістами цілодобово. В цей день відбулася перша серйозна спроба зруйнувати барикади і розігнати мітингарів. Солдати внутрішніх військ і Беркут проривалися з вул.Михайлівської та вул.Інститутської. Штурм почався опівночі. Завдяки інтернету за декілька годин "захисників" стало в рази більше. Сутички тривали до 9-ї години ранку. Это было больше похоже на фильм ужасов. Я работал за компьютером и собирался было скачать фильм и под попкорн его посмотреть. Зашел по привычке в Фейсбук проверить новости. Не для кого ни секрет, что социальные сети стали мощным толчком в революционном процессе. Подружка Тотоша уже была в кровати. Я позвал её. Она с ужасом наблюдала за происходящим.

15.12.2013

Недільне віче на Майдані побило всі рекорди по кількості людей. Зйомка з даху будинку Профспілок. Вражаюча картина - мільйон людей на центральній площі твоєї країни, що зібралися на недільне Віче 15 грудня 2013го. Дивлячись на неї розумієш, що один зі слоганів часів Євромайдану "Я крапля в океані" не є вже такою метафорою - і таки кожен окремо разом з усіма має силу океану. 

19.01.2014

Цей день в історії назвали "криваве Водохреща". Після того, як колону з Майдану, що прямувала до стін Верховної Ради, не пропустила міліція, почалися активні сутички з використанням спочатку каміння, а трохи пізніше і коктейлів Молотова. На фото - протестувальники пішли в контратаку на спецпризначенців спецпідрозділу "Беркут", які періодично під час зіткнень намагались заарештувати найактивніших євромайданівців. Хаотична некерованість і відсутність плану дій, безмежна хоробрість і люта ненависть до "беркутів", за всі ті жахливі речі, що вони встигли натворити під час Євромайдану, і відсутність з боку влади будь якої адекватної реакції, виплеснулись на Груші у неймовірне вуличне протистояння, коли люди вершили правосуддя на свій розсуд. Ці двоє "беркутів", незважаючи на всю драматичність зображеного, насправді не дістали жодних поранень, завдяки їх обладункам, через мить вони підхопились і побігли до своїх. Це сталось, через те, що так званим правоохоронцям здавалось, що вони ще контролюють ситуацію.

21.01.2014

Протестувальники стоячи на автобусі, що згорів під час сутичок, б'ють палицями по бочках і розмахують прапором України. Це був третій день сутичок на вулиці Грушевського. Силовики привезли машину з величезним прожектором і освітлювали лінію зіткнення. В той вечір йшов дуже гарний сніг. Люди стоять на спаленому автобусі внутрішніх військ, один з яких грюкає ломиком по залізній бочці. В контровому освітленні протестувальники виглядали дуже гарно. А ще в той вечір я взувся в берці, які були дуже слизькі і я дуже боявся, що якщо беркут раптово піде у наступ, то я не зможу втікти, бо буду падати.

22.01.2014

Протестувальники з "кокетейлем Молотова". "Дівчино, це перша лінія оборони", - так мене застерішали ці двоє хлопців з "Коктейлями Молотова". Тут готуються йти вперед чи зустріти "Беркут", якщо вони підуть в атаку.

21.01.2014

Спецпризначенці внутрішніх військ МВС несамовито б'ють беззахисного протестувальника, який не чинить жодного опору. Це було схоже на море - хвилі силовиків накочувались вулицею Грушевського на протестуючих, ламаючи слабких та тих, хто не встиг втекти, відтісняючи їх аж на Хрещатик і так само, трохи заслабнувши та розпорошивши свої сили, відкочувались назад для перегрупування для хвилі наступної, полишаючи за собою понівечені тіла та розтоптані прапори держави, яку нібито мали б захищати.

22.01.2014

Співробітники Беркута (спецпідрозділ МВС) використовують "коктейлі Молотова" проти мітингуючих. Під час "зачистки" вулиці Грушевського, Беркутівцям було замало гранат і куль, вони любили "порозважатись з вогнем". 

22.01.2014

Співробітник Беркута стріляє впритул гумовими набоями в волонтера-медика. "Зачистка" вулиці Грушевського. Спочатку поцілили в медика-волонтера, потім в журналіста, який був свідком. На щастя нас врятували люди, котрі відволікли на себе увагу стрілка. На задньому плані жінка з волонтерського медпункту намагається зупинити стрілка, є думка, що це саме Надія Савченко.

24.01.2014

Протестувальникі біля стадіону "Динамо" стіляють з великої саморобної рогатки. Я всё пытался влезть поближе, но меня пару раз отталкивали и настоятельно просили не мешать, мол есть тут дела поважнее. Опять таки, стена дыма, огня... Прилетающие с той стороны "резинки"... теперь всё это кажется нереальным...

27.01.2014

Хлопець із самооборони Майдану та дівчина з медичної служби Майдану на барикаді. Рідкісний момент людської теплоти в місці, яке сприймалося як місце протистояння, палаючий покришок і вибухають гранат. Місці, де постійно очікуєш небезпеки.

18.02.2014

Протестувальники передають бруківку до місця зіткнень. Бій між протестувальниками, й правоохоронцями, які перекрили підхід до Верховної Ради на перехресті вулиць Інститутська і Шовковична тривав вже декілька годин й ніхто і не думав припиняти боротьбу. Десь за гучною лінією бою, я побачив як люди тихо й методично працювали, намагаючись зробити і свій внесок в загальну справу. Хтось видобував бруківку з тротуарних доріжок, а інші вишикувалися у живий ланцюг й передавали найактивнішим на передову. Вражало, як різні люди в критичні моменти швидко самоорганізовувались й розуміли один одного майже без слів.

18.02.2014

Беркутівці б'ють фотокореспондента Володимира Бородіна, щоб відібрати у нього відзняті матеріали, особисті речі та фотоапаратуру. ..Володя Бородін веде під руки пораненого до медиків, він же намацує пульс в когось з людського «штабелю», фотографує впритул «беркутівців», які стріляють та кидають коктейлі Молотова зі схилів Жовтневого палацу. За декілька хвилин вже на мосту до "Глобуса" його грабують ті самі «беркутята». Починали з шолома, та не ризикнули відірвати його разом з головою – переключились на красивенький фотоапарат та великі об’єктиви, забрали і документи, телефони, гроші. Вони просто звірі. 

20.02.2014

Медик-волонтер біля щита, який використовувався як ноші для транспортування пораненого на вул. Інститутській.Насправді, події 20 лютого я пам'ятаю уривками. Пам'ятаю, як лежали загиблі біля поштамту, люди стояли і мовчали. У дядька в камуфляжі постійно дзвонив телефон, він відповідав порожнім, рівним голосом - Ні, це не Саша. Саша мертвий. Це його сотник. - Телефон дзвонив знову.

23.02.2014

Жалоба за загиблими патріотами. Жінка обіймає дерево за яким люди ховались від куль. Кров, біль, квіти. Саме в той день я вперше зненавидів свою роботу. Нескінченний потік людей і майже повна тиша. Звук працюючої камери рвав її на шматки - механічний лічильник людської скорботи. Хотілося щоб все це було не насправді. Не з нами, не в нашому місті, і не в нашій країні. А краще, щоб не було зовсім.

Цей фотопроект присвячений Простим Людям, які творили Революцію та відкрили  можливість для змін в Україні.

Більше фото тут humanfactor