вторжение в украину, мариуполь

Там шкребец опять пить начал

И опять собирается открывать правду

Развитие риторики тех, кто считает, что война как-то оправдана и единственный правильный исход это захват другой страны ("Ну, раз уж начали, надо закончить").

Планы о вторжении на Украину. Размышления военного. Ситуация на 26.02

Тем кто возможно думает, что такую полномасштабную операцию можно спланировать и организовать за неделю, советую ехать в дурку. Очевидно это было спланировано заранее. Кем? Думаю ответ тоже очевиден. Вот итоги.

Теория войны.
1. Украинский ( оригинал )
Давайте прояснимо.

Цю операцію Путін і його оточення розробляли роками. Це є факт.

Згідно цього плану мали бути виконані такі задачі:

1. Знищення максимальної кількості військової техніки, баз та аеродромів ракетними ударами;

2. Контроль повітряного простору;

3. Повне оточення і блокада Київської агломерації;

4. Оточення або миттєве захоплення Харкова;

5. Пробиття ударом з Криму дороги між Придністров‘ям та Кримом та відповідно Кримом та Донбасом між Мелітополем, Бердянськом та Маріуполем, відповідно з Криму мало вийти дві колони, одна на захід, одна на схід, і одночасно назустріч ним мали рухатись сили з Маріуполя, обійшовши місто суходолом.

Метою цих завдань було знищення боєздатних армійських підрозділів, паніка серед населення, дезорганізація і як наслідок – примушення до перемовин і капітуляції.

Для виконання цих завдань армія, авіація та флот РФ мали нанести одночасні удари з усіх можливих напрямків, розтягнувши наші сили між неймовірно довгим кордонам з РФ, Білоруссю та окупованим молдовським Придністров‘ям.

Згідно їхніх планів, всі задачі мало бути виконано на другу добу від початку операції.

А тепер подивимось, що вони змогли.

1. По знищенню баз – ми знали про напад, і 99% авіації врятували, тупо перелетівши звідти за кордон. Російські ракети відпрацювали по порожнім аеродромам. Те ж саме стосується баз та складів. Звичайно, не все і не всіх встигли вивезти, часу було обмаль, тож є втрати, але переважно Росія працювала ракетами по пустоті.

2. Повного контролю над повітрям вони не здобули. Наше ПВО постраждало від ракетних ударів, але виконує завдання, літаки наші літають, вертушки наші працюють, тож і тут у Росії мінус.

3. По оточенню Києва – ну-ну. Підійшли з півночі і стали там, під роботу «Піонів» і арти. Ніякого оточення немає і близько, я вночі спокійно з Бориспільського напрямку заїхав.

4. Харків – те саме. Стоять під містом і неприцільно б‘ють по житлових кварталах чим можуть. Оточення немає.

5. З Криму вийшли дві колони, з боями і втратами пробилися на материк і пішли на Придністров‘я та Маріуполь. На придністровському напрямку вони зав‘язли під Херсоном, хоча саме тут вони добилися найбільших успіхів, взявши під контроль значну частину шляхів на півдні області між Дніпром та Кримом. Десант на Миколаїві провалився. У іншому напрямку те ж саме: під Маріуполем не прорвалися, зав‘язли у Запорізькій області. Ідуть бої у Мелітополі.

Бліцкриг провалено повністю. Плани не виконано, війська на марші зупинилися і переходять до оборони. Це ще не позиційна війна, тому що росіяни ще не визнали свою поразку і не перейшли до фортифікаційних робіт, але вже і не така маневрова, як була у перші години.

Паніки немає.
Армія контролює фронт.
Ми зробили набагато більше того, що могли зробити. Ці дні будуть днями нашої слави, поки живе хоч один українець.

Ми повернемо те, що втратили.
Ми вб‘ємо всіх тих, хто прийшов на нашу землю.
І ми закінчимо цю війну на своїх умовах.

Russia delenda est.

2. Русский

Давайте проясним.

Эту операцию Путин и его окружение разрабатывали годами. Это факт.

Согласно этому плану должны быть выполнены следующие задачи:

1. Уничтожение максимального количества военной техники, баз и аэродромов ракетными ударами;

2. Контроль воздушного пространства;

3. Полное окружение и блокада Киевской агломерации;

4. Окружение или мгновенный захват Харькова;

5. Пробитие ударом из Крыма дороги между Приднестровьем и Крымом, и соответственно Крымом и Донбассом между Мелитополем, Бердянском и Мариуполем, в соответствии с Крымом должно было выйти две колонны, одна на запад, одна на восток, и одновременно навстречу им должны были двигаться силы из Мариуполя. , обойдя город по суше.

Теперь посмотрим, что они смогли.

1. По уничтожению баз мы знали о нападении, и 99% авиации спасли, тупо перелетев оттуда за границу. Российские ракеты отработали по пустым аэродромам. То же касается баз и складов. Конечно, не все и не всех успели вывезти, времени было мало, так что есть потери, но преимущественно Россия работала ракетами по пустоте.

2. Полного контроля за воздухом они не получили. Наше ПВО пострадало от ракетных ударов, но выполняет задачи, самолеты наши летают, вертушки наши работают, поэтому и здесь в России минус.

3. По окружению Киева – ну-ну. Подошли с севера и стали там под работу «Пионов» и арты. Никакого окружения нет и в помине, я ночью спокойно с Бориспольского направления заехал.
4. Харьков – то же самое. Стоят под городом и неприцельно бьют по жилым кварталам чем могут. Окружения нет.

5. Из Крыма вышли две колонны, с боями и потерями пробились на материк и пошли на Приднестровье и Мариуполь. На приднестровском направлении они увязли под Херсоном, хотя именно здесь они добились наибольших успехов, взяв под контроль значительную часть путей на юге области между Днепром и Крымом. Десант на Николаевщине провалился. В другом направлении то же самое: под Мариуполем не прорвались, увязли в Запорожской области. Идут бои в Мелитополе.
Блицкриг провален полностью. Планы не выполнены, войска на марше остановились и переходят к обороне. Это еще не позиционная война, потому что россияне еще не признали свое поражение и не перешли к фортификационным работам, но уже и не так маневренна, как была в первые часы.

Паники нет.
Армия контролирует фронт.
Мы сделали гораздо больше того, что могли сделать. Эти дни будут днями нашей славы, пока живет хоть один украинец.

Мы вернем то, что потеряли.
Мы убьем всех, кто пришел на нашу землю.
И мы окончим эту войну на своих условиях.

Россия delenda est.

Австралийскому художнику, нарисовавшему на стене дома в Мельбурне обнимающихся украинского и российского солдат, пришлось закрасить фреску.

Австралийскому художнику Питеру Ситону, нарисовавшему на стене дома в Мельбурне обнимающихся украинского и российского солдат, пришлось закрасить фреску. Люди реагировали на нее негативно и сравнивали с российской пропагандой.

Ситон, известный в арт-мире под ником CTO, пояснил, что его работа символизировала призыв к мирному урегулированию отношений между двумя странами, и он не хотел никому причинить боль. Но некоторые сравнили фреску с российской пропагандой.

Художник извинился за свою работу, заявив, что она была «неуклюжей», и добавив, что он не думал, «что она будет так плохо воспринята».

Критики говорили, что его работа демонстрирует ложное моральное равенство двух сторон.

«Что бы подумали люди, если бы на фреске были изображены обнимающиеся насильник и жертва?» — возмутился сопредседатель Австралийской федерации украинских организаций Стефан Романив.

Посол Украины в Австралии Василий Мирошниченко назвал произведение Ситона «крайне оскорбительным для всех украинцев».

Ситон сказал, что не спал до трех ночи в понедельник, закрашивая фреску.