в тот ли ты храм зашёл

День Гідності та Свободи

Дівчина з національним прапором закликає проїзджаючих автомобілістів долучитися до акції протесту. Перші дні Майдану. Ще ніхто не уявляв, що нас чекає. Дівчина з друзями верталася не то зі свята, не то з весілля. Вони підійшли, подивились, що відбувається на Майдані, послухали, поспілкувалися. Після цього вона попросила в когось прапор і стала біля дороги, намагаючись звернути увагу людей, що проїжджали по Хрещатику в машинах. Все відбувалося під прохолодним осіннім дощем, але це нікого не хвилювало.

01.12.2013

Демонстранти сплять на підлозі храму під час всенощної служби, сховавшись від переслідувань. Перша ніч після розгону студентів, люди намагалися відпочити і зігрітися, прихистком для них стала церква. Священики ходили навшпиньки поміж людей. Відбуваючи нічну службу, памятаю як я боявся налякати людей звуком затвору камери.

11.12.2013

Прохід до Адміністрації Президента цілодобово охороняли солдати внутрішніх військ. Дівчата-мітингувальниці намагалися схилити силовиків на сторону народу. Эту фотографию я сняла рано утром на Банковой. Люди принесли розы к ограждению возле Администрации Президента. Цветы выглядели торжественно и нелепо. Но невероятно красиво.

Фото Ганна Грабарська 

11.12.2013

Дівчина вдома спостерігає за спробою розгону Майдану. Інтернет-трансляції з ключових точок протестів велися волонтерами і журналістами цілодобово. В цей день відбулася перша серйозна спроба зруйнувати барикади і розігнати мітингарів. Солдати внутрішніх військ і Беркут проривалися з вул.Михайлівської та вул.Інститутської. Штурм почався опівночі. Завдяки інтернету за декілька годин "захисників" стало в рази більше. Сутички тривали до 9-ї години ранку. Это было больше похоже на фильм ужасов. Я работал за компьютером и собирался было скачать фильм и под попкорн его посмотреть. Зашел по привычке в Фейсбук проверить новости. Не для кого ни секрет, что социальные сети стали мощным толчком в революционном процессе. Подружка Тотоша уже была в кровати. Я позвал её. Она с ужасом наблюдала за происходящим.

15.12.2013

Недільне віче на Майдані побило всі рекорди по кількості людей. Зйомка з даху будинку Профспілок. Вражаюча картина - мільйон людей на центральній площі твоєї країни, що зібралися на недільне Віче 15 грудня 2013го. Дивлячись на неї розумієш, що один зі слоганів часів Євромайдану "Я крапля в океані" не є вже такою метафорою - і таки кожен окремо разом з усіма має силу океану. 

19.01.2014

Цей день в історії назвали "криваве Водохреща". Після того, як колону з Майдану, що прямувала до стін Верховної Ради, не пропустила міліція, почалися активні сутички з використанням спочатку каміння, а трохи пізніше і коктейлів Молотова. На фото - протестувальники пішли в контратаку на спецпризначенців спецпідрозділу "Беркут", які періодично під час зіткнень намагались заарештувати найактивніших євромайданівців. Хаотична некерованість і відсутність плану дій, безмежна хоробрість і люта ненависть до "беркутів", за всі ті жахливі речі, що вони встигли натворити під час Євромайдану, і відсутність з боку влади будь якої адекватної реакції, виплеснулись на Груші у неймовірне вуличне протистояння, коли люди вершили правосуддя на свій розсуд. Ці двоє "беркутів", незважаючи на всю драматичність зображеного, насправді не дістали жодних поранень, завдяки їх обладункам, через мить вони підхопились і побігли до своїх. Це сталось, через те, що так званим правоохоронцям здавалось, що вони ще контролюють ситуацію.

21.01.2014

Протестувальники стоячи на автобусі, що згорів під час сутичок, б'ють палицями по бочках і розмахують прапором України. Це був третій день сутичок на вулиці Грушевського. Силовики привезли машину з величезним прожектором і освітлювали лінію зіткнення. В той вечір йшов дуже гарний сніг. Люди стоять на спаленому автобусі внутрішніх військ, один з яких грюкає ломиком по залізній бочці. В контровому освітленні протестувальники виглядали дуже гарно. А ще в той вечір я взувся в берці, які були дуже слизькі і я дуже боявся, що якщо беркут раптово піде у наступ, то я не зможу втікти, бо буду падати.

22.01.2014

Протестувальники з "кокетейлем Молотова". "Дівчино, це перша лінія оборони", - так мене застерішали ці двоє хлопців з "Коктейлями Молотова". Тут готуються йти вперед чи зустріти "Беркут", якщо вони підуть в атаку.

21.01.2014

Спецпризначенці внутрішніх військ МВС несамовито б'ють беззахисного протестувальника, який не чинить жодного опору. Це було схоже на море - хвилі силовиків накочувались вулицею Грушевського на протестуючих, ламаючи слабких та тих, хто не встиг втекти, відтісняючи їх аж на Хрещатик і так само, трохи заслабнувши та розпорошивши свої сили, відкочувались назад для перегрупування для хвилі наступної, полишаючи за собою понівечені тіла та розтоптані прапори держави, яку нібито мали б захищати.

22.01.2014

Співробітники Беркута (спецпідрозділ МВС) використовують "коктейлі Молотова" проти мітингуючих. Під час "зачистки" вулиці Грушевського, Беркутівцям було замало гранат і куль, вони любили "порозважатись з вогнем". 

22.01.2014

Співробітник Беркута стріляє впритул гумовими набоями в волонтера-медика. "Зачистка" вулиці Грушевського. Спочатку поцілили в медика-волонтера, потім в журналіста, який був свідком. На щастя нас врятували люди, котрі відволікли на себе увагу стрілка. На задньому плані жінка з волонтерського медпункту намагається зупинити стрілка, є думка, що це саме Надія Савченко.

24.01.2014

Протестувальникі біля стадіону "Динамо" стіляють з великої саморобної рогатки. Я всё пытался влезть поближе, но меня пару раз отталкивали и настоятельно просили не мешать, мол есть тут дела поважнее. Опять таки, стена дыма, огня... Прилетающие с той стороны "резинки"... теперь всё это кажется нереальным...

27.01.2014

Хлопець із самооборони Майдану та дівчина з медичної служби Майдану на барикаді. Рідкісний момент людської теплоти в місці, яке сприймалося як місце протистояння, палаючий покришок і вибухають гранат. Місці, де постійно очікуєш небезпеки.

18.02.2014

Протестувальники передають бруківку до місця зіткнень. Бій між протестувальниками, й правоохоронцями, які перекрили підхід до Верховної Ради на перехресті вулиць Інститутська і Шовковична тривав вже декілька годин й ніхто і не думав припиняти боротьбу. Десь за гучною лінією бою, я побачив як люди тихо й методично працювали, намагаючись зробити і свій внесок в загальну справу. Хтось видобував бруківку з тротуарних доріжок, а інші вишикувалися у живий ланцюг й передавали найактивнішим на передову. Вражало, як різні люди в критичні моменти швидко самоорганізовувались й розуміли один одного майже без слів.

18.02.2014

Беркутівці б'ють фотокореспондента Володимира Бородіна, щоб відібрати у нього відзняті матеріали, особисті речі та фотоапаратуру. ..Володя Бородін веде під руки пораненого до медиків, він же намацує пульс в когось з людського «штабелю», фотографує впритул «беркутівців», які стріляють та кидають коктейлі Молотова зі схилів Жовтневого палацу. За декілька хвилин вже на мосту до "Глобуса" його грабують ті самі «беркутята». Починали з шолома, та не ризикнули відірвати його разом з головою – переключились на красивенький фотоапарат та великі об’єктиви, забрали і документи, телефони, гроші. Вони просто звірі. 

20.02.2014

Медик-волонтер біля щита, який використовувався як ноші для транспортування пораненого на вул. Інститутській.Насправді, події 20 лютого я пам'ятаю уривками. Пам'ятаю, як лежали загиблі біля поштамту, люди стояли і мовчали. У дядька в камуфляжі постійно дзвонив телефон, він відповідав порожнім, рівним голосом - Ні, це не Саша. Саша мертвий. Це його сотник. - Телефон дзвонив знову.

23.02.2014

Жалоба за загиблими патріотами. Жінка обіймає дерево за яким люди ховались від куль. Кров, біль, квіти. Саме в той день я вперше зненавидів свою роботу. Нескінченний потік людей і майже повна тиша. Звук працюючої камери рвав її на шматки - механічний лічильник людської скорботи. Хотілося щоб все це було не насправді. Не з нами, не в нашому місті, і не в нашій країні. А краще, щоб не було зовсім.

Цей фотопроект присвячений Простим Людям, які творили Революцію та відкрили  можливість для змін в Україні.

Більше фото тут humanfactor

Это не боты! И наверное уже не люди.

Жительницу мариуполя, которая находилась в роддоме во время авиаудара, начинают терроризировать в её инстрагам профиле расияне. Беременная женщина попала на фото разрушенного роддома в Мариуполе после авианалёта 9.03. Эти фотографии облетели весь мир. В женщине признали фотомодель. Это дало основания расиянам обвинять пострадавшую женщину в цинизме и участие в подстроенном спектакле "укрофашистов, что бы очернить расиюшку". 
По логике этих людей, фотомодель из Мариуполя, находится на последнем месяце беременности, в Мариупольском роддоме - лживый фейк, а не наоборот доказательство (хотя тут и доказывать нечего) правдивости случившегося. Когда рос.пропаганда снимает сотни видео с одними и теми же людьми но в разныз локациях и ролях, это норма. Когда местная беременная женщина попадает под обстрел расиян, но оказывается (ояебу) "блогером"  - ложь и провокация. 

"Сходил за хлебушком"

Когда 22-го февраля хуйло объявил Украине войну (формально, конечно, 24-го, но заседание совбеза было 22-го, а объявление войны, как мы сразу же узнали из метаданных файла на сайте Кремля, было записано вообще 21-го), я сходил в магазин и купил свой стандартный набор еды. Я довольно консервативен в еде и годами ем примерно одно и то же. И закупаюсь в одном и том же гипермаркете в 10-ти минутах от дома.

Прошло 3 недели.

И вот я в очередной раз сходил в магазин. Докладываю обстановку по изменению цен за это время:

Яйца куриные отборные 3 десятка: 260р -> 300р

Молоко пастеризованное 3,5% жирности 1 литр: 62р -> 80р

Хлеб пшеничный 1 сорт 0,5 кг: 30р -> 37р

Куриные бёдра замороженные 1 кг: 167р -> 190р

Масло подсолнечное 0,9 л: 90р -> 108р

Картофель мытый 1 кг: 35р -> 45р

Морковь мытая 1 кг: 70р -> 85р

Лук белый 1 кг: 30р -> 36р

Сосиски молочные 1 кг: 230р -> 260р

По остальным позициям разница не так заметна. Кое что (типа стирального порошка) вообще в цене не изменилось (видимо, потому, что это товар, который может годами лежать на полках и ничего ему не будет, пока запасы не раскупят и не понадобится новый закупать).

Так вот, к чему это я. Чё там по "лишь бы не как в девяностые" у тех, у кого уже сломалось "лишь бы не было войны"? Мне тут (ну не совсем тут, а в специальном загоне, откуда иногда протекает и сюда тоже) по ушам ездили, что я слишком молод и не помню, как тогда получали зарплату и тут же бежали всё тратить, потому что цены росли каждый день и хранить деньги не было смысла. 

З.Ы. Мне-то и раньше было понятно, что если не Путин, то кто угодно. Сейчас, полагаю, даже самым отбитым станет понятно, что этот гарант окончательно проебал все полимеры, и что даже тумбочка типа Медведева, Мишустина, Кадырова или даже Рогозина будет на его месте лучше. Жаль только, что сами эти тумбочки пока что на такое не готовы либо не способны.

Основательница сайта Sci-Hub Александра Элбакян заблокировала его для пользователей из РФ.

Уважаемые пользователи!

С сегодняшнего дня сервис Sci-Hub прекращает работу на территории Российской Федерации. Причинами для этого стало крайне неадекватное, оскорбительное поведение российских ученых в адрес создательницы сервиса.

Так, например, уже в течении двух лет продолжается травля Александры в русскоязычном Интернете со стороны людей, которых относят к так называемой российской "либеральной оппозиции". Например, ими распространяется информация о том, что Александра сумасшедшая и её личность всячески очерняется. В отличие от создательницы сервиса Sci-Hub, эти люди пользуются всеобщей поддержкой, некоторые даже занимают высокие посты в Российской Академии Наук и получают не только престижные научные премии, такие как "за верность науке" и "Просветитель", но и одобрительные похлопывания по плечу за оскорбления в адрес Александры. Аж создается впечатление, что это какое-то геройство (скоро орден Герой России им видимо давать начнут за это)

А недавно сотрудник Российской Академии Наук решил назвать в честь Александры паразитическое насекомое. Что я рассматриваю как крайнюю несправедливость: ведь если анализировать ситуацию с научными публикациями, то настоящими паразитами являются научные издательства, а Sci-Hub наоборот борется за равный доступ к научной информации и делает полезное дело.

В связи с такой народной любовью работу на территории данной страны разумно будет прекратить. Однако, российские ученые, которые любят Sci-Hub, все еще смогут заходить на сайт из другой страны, используя VPN сервисы или прокси, или бразуер TOR. Правда, и эти возможности в России хотят сделать незаконными. В таком случае ученые могут использовать, например, Либген, который хранит архив статей, скачанных за несколько лет через Sci-Hub, и его зеркала.

Также могу порекомендовать сайт Киберленинка, который в апреле этого года получил престижную премию Правительства Российской Федерации как лучшее решение по доступу к научной информации. Диплом порталу вручил лично министр.

Еще одно решение - Российская Государственная Библиотека, которая получила в прошлом году ежегодную премию "Свободные знания" от Википедии, выиграв у Sci-Hub, который также был номинирован

Варитесь в своем дерьме сами, а мне это тоже надоело, российская наука с возу - кобыле легче. Высвободившиеся ресурсы я направлю на свои исследования.
Как принято говорить в России: всего вам доброго, хорошего настроения, здоровья и главное Православия побольше.
Проект скорее всего потом как-нибудь продолжит работу, но уже без вас.

С уважением, Александра, создатель сервиса Sci-Hub.

Ссылка на источник.

Надеюсь, все же это положит начало нормальной полиции, пускай пока и кажется смешным.

Этот Путин сломался, принесите нового, пожалуйста