[зануда mode on] Вестернезирующие реформы начал проводить еще отец Петра - Алексей Михайлович и делалось это постепенно не преодолевая сопротивление собственной знати. Наилучшим последователем его была бы Софья, но поставившие на Петра бояре ее сместили.
Флот на черном море понадобился только после падения Крымского Ханства при Екатерине, до этого азовская флотилия Петра толком ничего не продемонстрировала.
Балтийский же флот не показал себя толком никогда за всю историю РИ/СССР/России, как максимум работая дальними батареями и ПВО при блокаде Ленинграда. Остальные задачи практически всегда можно было решить сухопутными войсками либо . При Петре же уж точно никаких практических целей флот в маркизовой луже не выполнил - практически все завоевания северной войны сделаны сухопутной армией.
Исключение - Чесменское сражение. Но это тоже Екатерина
[зануда mode off]
Переводить не буду - кому охота, тот и так осилит, а кому не охота, так корабль курс уже показал:
"На якомусь черговому, -надцятому запитанні «ти в ТрО чи в ЗСУ» я все ж таки почав трошки нервувати. А це погано. Принаймні для оточуючих.
Дорогі мої котики. Давайте на третьому місяці великої війни все ж розберемось.
Багато, неймовірно багато людей пішли на війну добровольцями. Але саме слово «добровольці» як термін залишилось десь у 2014-15 роках і не набуло нового значення. І тепер значна частина населення використовує значення «тероборонець» у значенні «людина, що добровільно взяла в руки зброю після ранку 24 лютого».
Але це не зовсім правильно. Інколи – не правильно зовсім.
Я знаю людей, які у перші дні скооперувалися із сусідами, взяли свою мисливську зброю і без жодних наказів та офіційних статусів захищали свої квартали. І – так буває – гинули за них, на своїх рідних вулицях і в своїх рідних дворах. Або – частіше – патрулювали ці вулиці, робили імпровізовані блокпости, ганяли мародерів, а потім повернулися до мирного життя, поклавши зброю в сейф.
Чи були вони добровольцями? Без сумніву. Чи були вони українськими воїнами? Так. Чи були вони теробороною? Документально – ні.
Я знаю і людей, що вступили до складу ДФТГ – добровольчого форування територіальної громади. Це вже ближче до тероборони, бо вони – подекуди номінально – підпорядковувались командиру тероборони у своєму місті чи області. Чи є вони добровольцями? Так. Чи багато серед них героїв? Теж так. Чи правильно називати їх теробороною? Не до кінця.
І є Сили Територіальної Оборони Збройних Сил України (ТрО ЗСУ). Це окремий рід сил Збройних Сил України, як є окремим родом сил, наприклад, ССО. Сили ТрО ЗСУ – це частина армії, це бригади, батальони, роти, взводи і так далі. Це підпорядкування Генеральному Штабу. Це специфічний дизайн нарукавних емблем - фортечні зубці зверху на кожному шевроні бригади. Це – армія. Це легка піхота.
Сили ТрО – це невід‘ємна частина ЗСУ, яка має всі плюси і мінуси ЗСУ. Серед плюсів – честь захищати Україну у лавах Збройних Сил. Серед мінусів – багато людей через плутанину в термінології абсолютно впевнені, що ТрО ЗСУ – це несправжня армія, ніби армія на пів-шишечки, і відповідно можна в армію погратися і піти додому, якщо щось не дуже сподобається.
Але нє, ніхуя, так не працює. І в моєму києвському батальоні СТрО ЗСУ пацани гинули по-справжньому. І продовжують гинути. І воювали ми своїм київським батальйоном тероборони і в Києві, і в Ірпені, і на півночі від Харкова, і на півдні від нього, і біс зна де будемо ще. Так, всім хочеться захищати саме свою вулицю, а не незнайомі міста. Так, моя фортеця – мій дім, і навпаки. Але ворог, сука, всюди. І хуярити його треба всюди, не чекаючи у своєму дворі. Там, де буде наказ.
Такі справи. Така історія.
Тому так, тероборона – це про дуже різне. Просто не плутайте, бо… ну бо дуже воно дивно звучить на третьому місяці великої війни.
Ну как говно - вкусное?
Флот на черном море понадобился только после падения Крымского Ханства при Екатерине, до этого азовская флотилия Петра толком ничего не продемонстрировала.
Балтийский же флот не показал себя толком никогда за всю историю РИ/СССР/России, как максимум работая дальними батареями и ПВО при блокаде Ленинграда. Остальные задачи практически всегда можно было решить сухопутными войсками либо . При Петре же уж точно никаких практических целей флот в маркизовой луже не выполнил - практически все завоевания северной войны сделаны сухопутной армией.
Исключение - Чесменское сражение. Но это тоже Екатерина
[зануда mode off]
"На якомусь черговому, -надцятому запитанні «ти в ТрО чи в ЗСУ» я все ж таки почав трошки нервувати. А це погано. Принаймні для оточуючих.
Дорогі мої котики. Давайте на третьому місяці великої війни все ж розберемось.
Багато, неймовірно багато людей пішли на війну добровольцями. Але саме слово «добровольці» як термін залишилось десь у 2014-15 роках і не набуло нового значення. І тепер значна частина населення використовує значення «тероборонець» у значенні «людина, що добровільно взяла в руки зброю після ранку 24 лютого».
Але це не зовсім правильно. Інколи – не правильно зовсім.
Я знаю людей, які у перші дні скооперувалися із сусідами, взяли свою мисливську зброю і без жодних наказів та офіційних статусів захищали свої квартали. І – так буває – гинули за них, на своїх рідних вулицях і в своїх рідних дворах. Або – частіше – патрулювали ці вулиці, робили імпровізовані блокпости, ганяли мародерів, а потім повернулися до мирного життя, поклавши зброю в сейф.
Чи були вони добровольцями? Без сумніву. Чи були вони українськими воїнами? Так. Чи були вони теробороною? Документально – ні.
Я знаю і людей, що вступили до складу ДФТГ – добровольчого форування територіальної громади. Це вже ближче до тероборони, бо вони – подекуди номінально – підпорядковувались командиру тероборони у своєму місті чи області. Чи є вони добровольцями? Так. Чи багато серед них героїв? Теж так. Чи правильно називати їх теробороною? Не до кінця.
І є Сили Територіальної Оборони Збройних Сил України (ТрО ЗСУ). Це окремий рід сил Збройних Сил України, як є окремим родом сил, наприклад, ССО. Сили ТрО ЗСУ – це частина армії, це бригади, батальони, роти, взводи і так далі. Це підпорядкування Генеральному Штабу. Це специфічний дизайн нарукавних емблем - фортечні зубці зверху на кожному шевроні бригади. Це – армія. Це легка піхота.
Сили ТрО – це невід‘ємна частина ЗСУ, яка має всі плюси і мінуси ЗСУ. Серед плюсів – честь захищати Україну у лавах Збройних Сил. Серед мінусів – багато людей через плутанину в термінології абсолютно впевнені, що ТрО ЗСУ – це несправжня армія, ніби армія на пів-шишечки, і відповідно можна в армію погратися і піти додому, якщо щось не дуже сподобається.
Але нє, ніхуя, так не працює. І в моєму києвському батальоні СТрО ЗСУ пацани гинули по-справжньому. І продовжують гинути. І воювали ми своїм київським батальйоном тероборони і в Києві, і в Ірпені, і на півночі від Харкова, і на півдні від нього, і біс зна де будемо ще. Так, всім хочеться захищати саме свою вулицю, а не незнайомі міста. Так, моя фортеця – мій дім, і навпаки. Але ворог, сука, всюди. І хуярити його треба всюди, не чекаючи у своєму дворі. Там, де буде наказ.
Такі справи. Така історія.
Тому так, тероборона – це про дуже різне. Просто не плутайте, бо… ну бо дуже воно дивно звучить на третьому місяці великої війни.
І їбаште. Їбаште, де б ви не були.
Їбаште, котики. На всіх вулицях і в усіх полях.
Завжди."
Юрій Гудименко
Он же ж хотел чтобы Путин не менял курс - вот...