Тобто таки робота в уряді Яника дала йому добряче прискорення :-).
А статки падають напевне тому що володіє він заводами оціненими в гривні, курс якої знижувався.
Ну або можливо Рошен перестали рахувати його власністю.

Да, блин, ты цены крымские вспомни. В турции и то дешевле было. В крым можно было ехать за природой, но никак не за сибаритским отдыхом :-)

Ага, бабла в столицях накосиш і їдеш відпочивати. Як я завжди кажу - Тернопіль місто для життя, але не для заробляння грошей. Тут круто жити коли у тебе є купа грошей і ти хочеш жити в тихенькому затишному зеленому курорті.
А от щоб з нуля жити то важко - зарплати одні з найнижчих, великих підприємств нема. Весь бізнес живе за рахунок заробітчанських грошей. По суті Тернопіль, Франківськ, Ужгород це обласні центри донори України :-). Просто неофіційні донори :-).

Є ще інший метод, довготриваліший, але дієвіший. І це культурний обмін. До нас на Пасху приїзджали діти з Маріуполя. Типу показати дітям як на західній Україні святкують Пасху. В пятницю вони їздили по області(Тернопільщина), на суботу-неділю їх розмістили по сімях бажаючих їх прийняти, в понеділок дальше екскурсії по цікавих місцях.
Дружині перепало 3 хлопаків 12 років. В суботу по місті їх водив я(треба було по справах в місто то я взяв їх з собою, щоб вони в хаті не торчали даремно). Діти були здивовані скільки у нас парків, зелені, яка цікава архітектура. Один взагалі сказав щось типу "Не хочу в той Маріуполь, хочу в Тернополі жити". Діти спокійно розмовляли українською. Правда російські слова проскакували. Як вони розповіли - в школі у них викладають українською, а в сімї спілкуються російською.
В неділю вже дружина водила хлопців іншими парками міста. В одному з парків є памятник Бандері. Хлопці навіть не знали хто то такий. Дружина їм пояснила коли він жив, проти кого боровся, і чому його так не взлюбили росіяни :-). Без всякої пропаганди, просто провела невеличку історичну лекцію.
Був один якийсь конфліктик в маршрутці між якимось пасажиром і водієм. Дружина вже почала соромитися, мол перед дітьми не зручно, не найкраща реклама міста :-). Поки один хлопчина не сказав фразу "Ой, а у вас все так культурно і виховано". Виявилось що те що для нас конфлік і сором перед туристами у них це звичне явище, навіть менше.
Я все це до чого розповідав - треба регулярно дітей років 10-15 возити на культурні екскурсії. По перше коли їм стукне 18 вони вже знатимуть як можна жити, що в іншому кінці країни такі ж люди, котрих не варто боятися, знатимуть що можна жити по іншому, є куди прагнути. Ну і крім того це будуть "наші агенти" в сімях. Тобто кожна така дитина спілкуватиметься з батьками і вони теж будуть потрохи відходити від радянських стереотипів. За рік це не дасть результатів, але за 5-10 років ми отримаємо досить значну електоральну підтримку в боротьбі з "хомо совєтікусом" та сепарськими ідеями в головах населення. Так, це буде не зразу, але це буде вже глобальний підхід на майбутнє. Он Бісмарк коли захотів щоб у Німеччини був хороший флот то наказав випускати дитячі іграшки на морську тематику. Щоб діти росли з мріями про море і через кілька десятиліть було достатньо кадрів для нарощування флоту.

ясно, аргументів щось взагалі нема.

хз що він там зараз собою являє, але спецура служивша на початку двохтисячних добре про нього відзивалась.

ой, ти ще скажи що шустера хтось дивиться. Особисто я гриценка з травня 2014 не чув :-).
Я думав він вже давно політичний труп :-). Топіли забувають що чорний піар це теж піар ;-)

полку? А коли це він став полком? Думав азов на батальон хіба що тягнув.

Цікаво , а які умови було в отримання безвізу? І що саме зробив Порошенко для цього. Але давайте по суті, без гонива :-)

ворог мого ворога - мій друг.
У порохів зараз мексиканська дуель - проти Пу, проти Міхо, а міхо проти Пу та проти Пороха. От такий от тройнічок майже. Майже, бо самому Пу всі наші політики на одне лице. Він проти України в цілому.