Вже котрий день найпотужніша держава планети прощається з одним з кращих своїх синів. Так не ховають навіть президентів. Золота труна, сотні тисяч скорботних плачуть, тисячі уклінних ідіотів просять вибачення у чорного населення.
Мер Мініаполісу, вчепившись руками за труну (щоб не впасти від горя) з тілом найдостойнішого із достойних громадян Америки, ллє крокодилячі сльози і соплі. Ридання його перериваються криками "Виииибач, виииии...".
Захлинаючись слиною, ридає колишня дружина вбитого. Щоправда, востаннє вона бачила його 6 років тому, коли він кинув її з тримісячною донькою. Грошей на дочку за ці роки він не послав колишній дружині жодного разу, але нещасна вдова вже тиждень кричить про те, що залишилася без годувальника. Тому жалісливі американці зібрали їй зі світу по нитці 20 000 000 доларів, і гроші продовжують надходити.
Масачусетський університет заснував стипендію імені Джорджа Флойда. Чи вмів цей учений муж принаймні читати — ми не знаємо. Імовірніше всього — ні. У в'язницях цьому не вчать.
Якщо події розгортатимуться подібними темпами, то Нобелівську премію можуть перейменувати у Флойдівську.
Великий Флойд сидів за пограбування, за поширення наркотиків, за збройні розбої (останній раз він тримав свою колишню вагітну жінку за горло, приставивши дуло пістолета до її живота, вимагав грошей). Він пішов на угоду зі слідством, здав всіх своїх спільників, чим на кілька років скоротив собі термін ув'язнення.
При розтині його тіла в крові виявили наркотики. Ось такий національний герой Америки 21-го століття. Не вберегли ми свій промінь світла. Але залишилися послідовники. Справа Флойда живе і розростається. Масові грабунки і насильство в знак поваги і скорботи за Джорджем поглинули демократичні штати США. Рознесені в мотлох красиві райони різних міст, включаючи Нью Йорк і Лос Анджелес. Убито 89 поліцейських. Жахливо згвалтована 17-річна дівчинка. Спалені сотні поліцейських, і не тільки, машин. Засрані і забльовані вулиці, площі, алеї парків. Звернуті шиї білих лебедів, що жили надто сито в кожному міському ставку (до зустрічі з флойдівцями).
Кандидат у Президенти Сполучених штатів Джо Байден з важкою формою старечої деменції, сьогодні теж упав на коліна. Встати сам, щоправда, не зміг — знадобилася допомога. Але сотні тисяч шанувальників "святого Флойда" це не збентежило. Вони будуть голосувати на виборах за це викопне створення, чого, власне, демократи і домагаються, не гребуючи нічим. На коліна?! Не питання — на коліна!!! Мордою в лайно?! З нашим превеликим задоволенням! Все, що накажете, "флойди"!
Огидно, що майже вся демократична партія країни така.
***
Текст взято і перекладено від жительки Нью Йорка.
